Ќотариат

«м≥ст

| |¬ступ |3 |
| |............................................................| |
| |.................................... | |
| |√лава 1. ѕрава та обовТ¤зки нотар≥уса |8 |
| |.......................................... | |
| |√лава 2. ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ нотар≥альних орган≥в ≥ | |
| |посадових ос≥б, на ¤ких покладено обовТ¤зок вчин¤ти | |
| |нотар≥альн≥ д≥њ |32 |
| |............................................................| |
| |........... | |
| |√лава 3.  омпетенц≥¤ нотар≥альних орган≥в ≥ посадових ос≥б | |
| |щодо вчиненн¤ нотар≥альних д≥й |56 |
| |........................................ | |
| |«ак≥нченн¤ |68 |
| |............................................................| |
| |........................... | |
| |—писок використаних джерел та л≥тератури |73 |
| |............................... | |
| | | |

¬ступ

¬иникненн¤ ≥ розвиток приватноњ власност≥ вимагали правового забезпеченн¤ р≥зних угод щодо ц≥Їњ власност≥, њњ переходу за спадщиною, а також посв≥дченн¤ ≥нших обставин, ¤к≥ мали значенн¤ дл¤ реал≥зац≥њ субТЇктивних цив≥льних прав. “ому виникненн¤ нотар≥ату було обумовлено певними обТЇктивними законом≥рност¤ми розвитку цив≥л≥зованого сусп≥льства.

Ќотар≥ат виник ¤к ≥нститут цив≥льного права ще за час≥в республ≥ки у
—тародавньому –им≥. “од≥ в –им≥ вже ≥снували службов≥ особи Ч писц≥, в обовТ¤зки ¤ких входило веденн¤ судових журнал≥в, р≥зних запис≥в публ≥чно- правового характеру.  р≥м цих службових писц≥в, у багатих римл¤н домашн≥ми секретар¤ми працювали приватн≥ писц≥, ¤к≥ вели д≥лову переписку та оформл¤ли р≥зн≥ юридичн≥ угоди. ѓх називали нотар≥усами (в≥д лат. nota Ч знак, позначка), бо вони користувалис¤ стенограф≥чними значками дл¤ швидкого запису.

ѕодальший розвиток цив≥льного обороту викликав у –им≥ по¤ву табел≥он≥в, ¤ких можна назвати родоначальниками сучасного нотар≥ату. Ѕудучи особами в≥льноњ профес≥њ, вони ст¤гували за вчиненн¤ нотар≥альних д≥й винагороду, розм≥р ¤коњ встановлювавс¤ державою. “абел≥они складали судов≥ папери, а також посв≥дчували р≥зн≥ угоди. ѕроцесуальний пор¤док њх посв≥дченн¤ був наст≥льки досконало розроблений, що гарантував њхню законн≥сть ≥ виключав будь-¤ку можлив≥сть оспорюванн¤ справжност≥ угод, бо законн≥сть посв≥дченн¤ повинна була бути п≥дтверджена ще й судом.

Ќотар≥уси завжди в≥д≥гравали значну роль у сусп≥льному житт≥ крањн.
ѓхн¤ д≥¤льн≥сть стосувалас¤ дуже важливого аспекту ≥снуванн¤ людей Ч њхньоњ власност≥. “ому особа нотар≥уса завжди була оточена ореолом таЇмничост≥ ≥ поваги. ÷е були люди, сповнен≥ почутт¤ людськоњ та профес≥йноњ г≥дност≥. ≤ зараз профес≥¤ нотар≥уса Ї одн≥Їю з престижних ≥ важливих.

” наш≥й крањн≥ за роки рад¤нськоњ влади нотар≥ат втратив своЇ значенн¤, поза¤к було скасовано приватну власн≥сть на землю, на засоби виробництва. —еред правоохоронних орган≥в в≥н пос≥дав останнЇ м≥сце, бо його д≥¤льн≥сть в основному стосувалас¤ людини, њњ власност≥, њњ прав та ≥нтерес≥в. Ћюдин≥ з вищою юридичною осв≥тою працювати в нотар≥альн≥й контор≥ було непрестижно: низька зароб≥тна платн¤, непристосован≥ дл¤ роботи прим≥щенн¤, в≥дсутн≥сть необх≥дних техн≥чних засоб≥в, нец≥кава робота, бо 70% нотар≥альних д≥й Ч це засв≥дченн¤ в≥рност≥ коп≥й документ≥в, тод≥ ¤к у крањнах ≥з розвиненою правовою системою ц≥ д≥њ складають всього
7Ч10%.

Ќин≥ в систем≥ орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють правоохоронну функц≥ю, важливе м≥сце належить саме нотар≥атов≥. …ого роль, значенн¤, авторитет невпинно зростають ≥з розвитком нашоњ державност≥, що обумовлюЇтьс¤ новими економ≥чними в≥дносинами, виникненн¤м приватноњ власност≥ на засоби виробництва, на землю. ќсобливо це стосуЇтьс¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з оформленн¤м ≥ реЇстрац≥Їю договор≥в, створенн¤м р≥зних форм власност≥ та угод щодо ц≥Їњ власност≥. ÷е спричинило виникненн¤ великоњ к≥лькост≥ угод, ран≥ше нев≥домих нашому законодавству, ускладнило њх посв≥дченн¤. ¬≥дтак виникла потреба в детальному подальшому регулюванн≥ нотар≥альних д≥й, п≥двищенн≥ квал≥ф≥кац≥њ нотар≥ус≥в та њхньоњ в≥дпов≥дальност≥ Ч адже саме в≥д ¤кост≥ роботи нотар≥альних орган≥в залежить правильне функц≥онуванн¤ цив≥льного обороту в господарств≥, ефективн≥сть захисту майнових прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н ≥ юридичних ос≥б.

Ќотар≥ат в ”крањн≥ Ч це система орган≥в ≥ посадових ос≥б, на ¤ких покладено обов'¤зок посв≥дчувати права, а також факти, що мають юридичне значенн¤, та вчин¤ти ≥нш≥ нотар≥альн≥ д≥њ, передбачен≥ законом, з метою наданн¤ њм юридичноњ в≥рог≥дност≥ (ст. 1 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

÷е пон¤тт¤ м≥стить в соб≥ субТЇктивну та обТЇктивну сторони д≥¤льност≥ нотар≥ату, а також мету вчиненн¤ нотар≥альних д≥й.

—убТЇктивна сторона пон¤тт¤ вказуЇ на систему нотар≥альних орган≥в, до ¤коњ вход¤ть державн≥ нотар≥альн≥ контори, державн≥ нотар≥альн≥ арх≥ви, приватн≥ нотар≥уси.  р≥м того, в населених пунктах, де немаЇ н≥ державних, н≥ приватних нотар≥ус≥в, де¤к≥ нотар≥альн≥ д≥њ мають право вчин¤ти уповноважен≥ на це особи м≥сцевих рад. Ќотар≥альн≥ д≥њ за кордоном вчин¤ють консульськ≥ установи ”крањни, а у випадках, передбачених законом, Ч дипломатичн≥ представництва ”крањни. ¬≥дпов≥дно до ст. 40 «акону ”крањни
"ѕро нотар≥ат" посв≥дченн¤ запов≥т≥в ≥ доручень може вчин¤тис¤ в≥дпов≥дними посадовими особами. Ќаприклад, головними л≥кар¤ми, њх заступниками по медичн≥й частин≥ або черговими л≥кар¤ми, директорами ≥ головними л≥кар¤ми будинк≥в дл¤ престар≥лих та ≥нвал≥д≥в, кап≥танами морських суден, начальниками експедиц≥й та ≥н. “аке посв≥дченн¤ прир≥внюЇтьс¤ до нотар≥ального посв≥дченн¤ ≥ маЇ на мет≥ забезпечити в нев≥дкладних життЇвих ситуац≥¤х вчиненн¤ цих нотар≥альних д≥й.

ќбТЇктивна сторона пон¤тт¤ нотар≥ату вказуЇ на повноваженн¤ нотар≥альних орган≥в ≥ посадових ос≥б стосовно кола тих д≥й, що њх вони в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" можуть вчин¤ти. ѕри цьому вчиненн¤ передбачених законом нотар≥альних д≥й не повинно викликати спору, бо предметом нотар≥альноњ д≥¤льност≥ Ї справи, в ¤ких в≥дсутн≥й сп≥р про право цив≥льне ≥ ¤кщо в процес≥ вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ такий сп≥р виникаЇ, то в≥н п≥дл¤гаЇ вир≥шенню в органах суду чи арб≥тражного суду, а сама нотар≥альна д≥¤ в такому раз≥ зупин¤Їтьс¤ до набутт¤ р≥шенн¤м законноњ сили.

ќтже, нотар≥ус посв≥дчуЇ безсп≥рн≥ права та безсп≥рн≥ факти, в на¤вност≥ ¤ких в≥н може упевнитис¤ безпосередньо або на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних документ≥в, а також вчин¤Ї ≥нш≥ д≥њ, спр¤мован≥ на юридичне п≥дтвердженн¤ та закр≥пленн¤ цив≥льних прав, щоб запоб≥гти њх можливому порушенню в майбутньому. ≥

«авданн¤м нотар≥ату Ї забезпеченн¤ захисту та охорони власност≥, прав ≥ законних ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б, спри¤нн¤ у зм≥цненн≥ законност≥ та правопор¤дку, попередженн¤ правопорушень.

ќтже, можна вид≥лити три основн≥ завданн¤, що њх виконуЇ нотар≥ат.
ѕерше завданн¤ Ч захист ≥ охорона власност≥, прав ≥ законних ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б. Ќотар≥альн≥ органи в основному виконують правоохоронну функц≥ю, але нотар≥альна д≥¤льн≥сть може бути засобом захисту прав, наприклад, у раз≥ вчиненн¤ виконавчих напис≥в, протест≥в вексел≥в, посв≥дченн¤ неоплати чек≥в. ¬иконанн¤ цього завданн¤ буде ефективним, ¤кщо воно реал≥зуватиметьс¤ в≥дпов≥дно до процесуальних норм, установлених
«аконом ”крањни "ѕро нотар≥ат", ¤кий гарантуЇ захист прав та охоронюваних законом ≥нтерес≥в громад¤н ≥ орган≥зац≥й при вчиненн≥ нотар≥альних д≥й.
ѕорушенн¤ цих процесуальних норм веде до нед≥йсност≥ нотар≥ального акту.

ƒ≥њ, що њх вчин¤ють нотар≥альн≥ органи, забезпечують захист ≥ охорону важливих прав та ≥нтерес≥в громад¤н ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ повТ¤зан≥ з њхн≥м бутт¤м, ≥снуванн¤м, д≥¤льн≥стю, бо стосуютьс¤ њхн≥х майнових прав та гарантуванн¤ подальшоњ реал≥зац≥њ ≥нших суттЇвих прав громад¤н.

¬иконуючи функц≥ю контролю за законн≥стю в цив≥льному оборот≥, нотар≥ат реал≥зуЇ своЇ друге завданн¤ Ч зм≥цненн¤ законност≥ ≥ правопор¤дку. ¬чин¤ючи певну нотар≥альну д≥ю, нотар≥ус чи посадова особа п≥дтверджуЇ цим законн≥сть ≥ достов≥рн≥сть вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ та запоб≥гаЇ в майбутньому можливим порушенн¤м прав та ≥нтерес≥в ос≥б, ¤к≥ звернулис¤ до нотар≥уса чи посадовоњ особи.

ќтож, п≥дтверджуючи законн≥сть ≥ достов≥рн≥сть нотар≥альноњ д≥њ, нотар≥ус виконуЇ ≥ третЇ завданн¤ Ч запоб≥гаЇ можливим правопорушенн¤м.
“ак, скаж≥мо, ¤кщо нотар≥альна д≥¤, за вчиненн¤м ¤коњ звернулис¤ за≥нтересован≥ особи, не в≥дпов≥даЇ законов≥, нотар≥ус в≥дмовить у њњ вчиненн≥, запоб≥гши в такий спос≥б правопорушенн¤м ≥ можливим негативним насл≥дкам дл¤ цих ос≥б.

«авданн¤ запоб≥ганн¤ правопорушенн¤м виконуЇтьс¤ також через правов≥ консультац≥њ, розТ¤сненн¤ насл≥дк≥в вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ.

¬иход¤чи з завдань, що њх виконують нотар≥альн≥ органи, можна зробити висновок, що сутн≥сть нотар≥альноњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ в посв≥дченн≥ та п≥дтвердженн≥ певних прав ≥ факт≥в, у юридичному закр≥пленн≥ цив≥льних прав ≥з метою запоб≥ганн¤ можливим порушенн¤м або Ї засобом захисту вже порушених прав.

√лава 1. ѕрава та обовТ¤зки нотар≥уса

Ќотар≥ус Ч це посадова особа, на ¤ку покладено обовТ¤зок вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ. Ќотар≥ус, незалежно в≥д того, чи Ї в≥н державним, чи приватним, вчин¤Ї нотар≥альн≥ д≥њ в≥д ≥мен≥ держави, ¤ка надала йому повноваженн¤ њх вчин¤ти. ¬одночас нотар≥ус несе особисту в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ нотар≥альних д≥й.

3 переходом ”крањни до ринковоњ економ≥ки, становленн¤м ≥нституту приватноњ власност≥, з посиленн¤м правового регулюванн¤ господарських в≥дносин роль нотар≥ату невпинно зростатиме, а значить, зростатиме престиж ц≥Їњ профес≥њ. 3 огл¤ду на це законодавство передбачило п≥двищен≥ вимоги до посади нотар≥уса, що дасть можлив≥сть п≥днести профес≥йний р≥вень останнього ≥ позитивно впливатиме на ¤к≥сть вчинюваних нотар≥альних д≥й
(ст. 3 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

Ќотар≥усом може бути т≥льки громад¤нин ”крањни, тому втрата ним громад¤нства ”крањни або вињзд за меж≥ ”крањни на пост≥йне проживанн¤ Ї одн≥Їю з п≥дстав анулюванн¤ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю.

Ќотар≥ус повинен мати вищу юридичну осв≥ту. ÷е св≥дчить про п≥двищен≥ вимоги до посади нотар≥уса, бо старе законодавство в окремих випадках дозвол¤ло об≥ймати посаду нотар≥уса ≥ особам, ¤к≥ не мали вищоњ юридичноњ осв≥ти, ¤кщо вони принаймн≥ впродовж трьох рок≥в працювали за спец≥альн≥стю юриста, а також особам, ¤к≥ навчалис¤ на останн≥х курсах вищого юридичного навчального закладу.

” постанов≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 2 вересн¤ 1993 р. "ѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" було вказано, що строки д≥њ трудових договор≥в ≥з державними нотар≥усами, ¤к≥ не мають вищоњ юридичноњ осв≥ти ≥ призначен≥ на посаду до набранн¤ чинност≥ «аконом ”крањни "ѕро нотар≥ат", можуть бути продовжен≥ на строк до одного року з моменту набранн¤ чинност≥ цим «аконом, а щодо ос≥б, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих навчальних закладах, Ч до зак≥нченн¤ навчанн¤.

ќдн≥Їю з важливих вимог до посади нотар≥уса Ї обовТ¤зкове стажуванн¤ прот¤гом шести м≥с¤ц≥в у державн≥й нотар≥альн≥й контор≥ або в нотар≥уса, що займаЇтьс¤ приватною нотар≥альною практикою. —тажуванн¤ даЇ можлив≥сть набути практичного досв≥ду й п≥дготувати квал≥ф≥кован≥ кадри дл¤ нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

¬≥дпов≥дно до ѕостанови ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 2 вересн¤ 1993 р.
"ѕро пор¤док введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" без стажуванн¤ до нотар≥альноњ д≥¤льност≥ допускаютьс¤ нотар≥уси, ¤к≥ на день набранн¤
«аконом чинност≥ працювали в державних нотар≥альних конторах, а також посадов≥ особи ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни, управл≥нь юстиц≥њ –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних,  ињвськоњ та
—евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, чи¤ робота безпосередньо повТ¤зана з кер≥вництвом ≥ контролем за д≥¤льн≥стю нотар≥ату.

¬имогою до займанн¤ посади нотар≥уса Ї складанн¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту п≥сл¤ проходженн¤ стажуванн¤, що даЇ можлив≥сть перев≥рити знанн¤ кандидата в нотар≥уси та його готовн≥сть до нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

¬≥д складанн¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту зв≥льн¤ютьс¤ нотар≥уси, ¤к≥ на день набранн¤ чинност≥ «аконом ”крањни "ѕро нотар≥ат" працювали в державних нотар≥альних конторах, а також посадов≥ особи ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни, управл≥нь юстиц≥њ –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних,
 ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, робота ¤ких безпосередньо повТ¤зана з кер≥вництвом ≥ контролем за д≥¤льн≥стю нотар≥ату.

Ќаступною вимогою дл¤ зан¤тт¤ посади нотар≥уса Ї одержанн¤ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ ц≥Їњ посади. ÷е св≥доцтво Ї п≥дставою дл¤ призначенн¤ на посаду державного нотар≥уса або реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

ќсоба, ¤ка маЇ нам≥р розпочати нотар≥альну д≥¤льн≥сть, не повинна мати судим≥сть. “ому одн≥Їю з п≥дстав анулюванн¤ св≥доцтва про право на нотар≥альну д≥¤льн≥сть Ї винесенн¤ щодо нотар≥уса обвинувального вироку суду, що набрав чинност≥, а також винесенн¤ постанови про закритт¤ крим≥нальноњ справи щодо нотар≥уса з нереаб≥л≥туючих п≥дстав.

Ќотар≥уси в њхн≥й д≥¤льност≥ повинн≥ бути неупередженими ≥ незалежними. “ому дуже важливою вимогою дл¤ забезпеченн¤ обТЇктивност≥ в д≥¤льност≥ нотар≥уса Ї заборона перебувати у штат≥ ≥нших державних, приватних ≥ громадських п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, займатис¤ п≥дприЇмницькою ≥ посередницькою д≥¤льн≥стю, а також виконувати ≥ншу оплачувану роботу. ÷¤ вимога усуваЇ можлив≥сть впливати на нотар≥ус≥в, використовуючи њхнЇ п≥длегле становище в ≥нших установах, де вони працювали б за сум≥сництвом. «аборона п≥дприЇмницькоњ та посередницькоњ д≥¤льност≥ спр¤мована на те, щоб забезпечити нотар≥усов≥ можлив≥сть квал≥ф≥ковано виконувати його пр¤м≥ обовТ¤зки ≥ не принижувати своњ профес≥йну г≥дн≥сть ≥ авторитет.

«аконом передбачено вин¤тки з цього правила, ¤к≥ стосуютьс¤ наданн¤ права нотар≥усам складати проекти угод ≥ за¤в, виготовл¤ти коп≥њ документ≥в ≥ виписки з них, давати розТ¤сненн¤ з питань вчиненн¤ нотар≥альних д≥й та консультац≥њ правового характеру. ÷≥ права безпосередньо стосуютьс¤ компетенц≥њ нотар≥уса ≥ спри¤ють законному та обТЇктивному вчиненню кожноњ конкретноњ нотар≥альноњ д≥њ.

«а сум≥сництвом нотар≥уси мають право на викладацьку та наукову д≥¤льн≥сть у в≥льний в≥д роботи час.

 р≥м того, треба брати до уваги ≥ певн≥ психолог≥чн≥ аспекти д≥¤льност≥ нотар≥уса. ѕрац¤ нотар≥уса Ч складна ≥нтелектуальна д≥¤льн≥сть.
¬≥н маЇ справу з гамою пристрастей, з р≥зними, часом драматичними, ситуац≥¤ми, з р≥зними за характером ≥ мораллю людьми. ”се це вимагаЇ знанн¤ психолог≥њ людей, вм≥нн¤ роз≥братись у складних обставинах нотар≥альноњ д≥њ, дох≥дливого ≥ переконливого розТ¤сненн¤ питань, що стосуютьс¤ вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ. Ќотар≥ус повинен бути тактовним, стриманим у ви¤в≥ власних емоц≥й, мати велике терп≥нн¤. ќсобливо це треба враховувати у конфл≥ктних ситуац≥¤х, скаж≥мо, за необх≥дност≥ в≥дмови у вчиненн≥ нотар≥альноњ д≥њ.

“аким чином, з наведеного вище можна вказати на певн≥ вимоги, ¤ким маЇ в≥дпов≥дати посада нотар≥уса: в≥н повинен бути компетентним та ерудованим, вм≥ти сп≥лкуватис¤ з людьми ≥ встановлювати з ними психолог≥чний контакт, в≥дзначатис¤ високими морально-етичними ¤кост¤ми.

≤нститут стажист≥в уперше введено нашим законодавством про нотар≥ат.
ќсновним завданн¤м стажуванн¤ ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р зайн¤тис¤ нотар≥альною практикою, Ї вивченн¤ специф≥ки роботи ≥ набутт¤ практичних навичок, поглибленн¤ профес≥йноњ специф≥кац≥њ, освоЇнн¤ передового досв≥ду орган≥зац≥њ прац≥ тощо.

Ќа квал≥ф≥кац≥йн≥ ком≥с≥њ при управл≥нн¤х юстиц≥њ покладено обовТ¤зок щодо проведенн¤ конкурсного в≥дбору ос≥б ≥з метою зарахуванн¤ њх до резерву на зам≥щенн¤ посади стажиста нотар≥уса.

ƒо стажуванн¤ допускаютьс¤ особи, ¤к≥ мають вищу юридичну осв≥ту: зак≥нчили ун≥верситет, академ≥ю, ≥нститут. ѕраво на проходженн¤ стажуванн¤ мають також особи, ¤к≥ зак≥нчили ≥нш≥ вищ≥ навчальн≥ заклади за спец≥альн≥стю "ѕравознавство" до набранн¤ чинност≥ «аконом ”–—– "ѕро осв≥ту".

ƒо стажуванн¤ не допускаютьс¤ особи, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в штат≥ ≥нших державних, приватних ≥ громадських п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, Ї п≥дприЇмц¤ми та посередниками, а також виконують ≥ншу оплачувану роботу, кр≥м викладацькоњ й науковоњ. Ќе допускаютьс¤ також особи, ¤к≥ мають судим≥сть.  р≥м того, п≥дставами незарахуванн¤ до резерву за насл≥дками конкурсного в≥дбору можуть бути: зв≥льненн¤ особи, ¤ка маЇ нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, з державноњ служби за порушенн¤ вимог «акону
”крањни "ѕро державну службу" та "ѕро боротьбу з корупц≥Їю та орган≥зованою злочинн≥стю", а також пенс≥йний в≥к ц≥Їњ особи.

ћ≥н≥мальний строк стажуванн¤ Ч ш≥сть м≥с¤ц≥в; незалежно в≥д причин скороченню в≥н не п≥дл¤гаЇ.

—тажист проходить стажуванн¤ в державн≥й нотар≥альн≥й контор≥ або у приватного нотар≥уса. ”мови роботи визначаютьс¤ трудовим контрактом м≥ж стажистом ≥ державною нотар≥альною конторою чи приватним нотар≥усом.

 ер≥вництво ≥ контроль за проведенн¤м стажуванн¤ зд≥йснюють √оловне управл≥нн¤ юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥
 рим, управл≥нн¤ юстиц≥њ обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських держадм≥н≥страц≥й.

¬≥дпов≥дальн≥сть за проведенн¤ стажуванн¤ в державних нотар≥альних конторах покладаЇтьс¤ на зав≥дуючого нотар≥альною конторою або його заступника, а в приватного нотар≥уса Ч на цього нотар≥уса.

Ѕезпосередн≥й кер≥вник стажуванн¤ повинен мати принаймн≥ пТ¤тир≥чний практичний досв≥д на посад≥ нотар≥уса за в≥дсутност≥ зауважень по робот≥.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ стажуванн¤ кер≥вник складаЇ висновок про результати проходженн¤ стажуванн¤, вказуючи ступ≥нь п≥дготовки стажиста, одержан≥ ним у процес≥ стажуванн¤ практичн≥ навички ≥ знанн¤.

ѕрот¤гом трьох дн≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ стажуванн¤ в державн≥й нотар≥альн≥й контор≥ кер≥вник стажуванн¤ подаЇ зав≥дуючому нотар≥альною конторою або його заступников≥ висновок про результати стажуванн¤ дл¤ розгл¤ду ≥ затвердженн¤.

ѕ≥д час стажуванн¤ стажист зобовТ¤заний вивчити законодавство щодо вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, законодавч≥ акти з р≥зних галузей права.
ќдночасно з вивченн¤м нормативних акт≥в та ≥нших матер≥ал≥в стажист повинен ознайомитис¤ з орган≥зац≥Їю д≥¤льност≥ нотар≥ату, з кодиф≥куванн¤м нормативних матер≥ал≥в.

ƒл¤ набутт¤ практичного досв≥ду стажист бере участь у прийманн≥ громад¤н ≥ представник≥в юридичних ос≥б, у перев≥рц≥ документ≥в, наданих дл¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й; складаЇ проекти договор≥в, запов≥т≥в, доручень, шлюбних контракт≥в, св≥доцтв та ≥нших документ≥в; визначаЇ розм≥р державного мита; бере участь у складанн≥ акт≥в опису спадкового майна в раз≥ вжитт¤ заход≥в до охорони спадкового майна; складаЇ посв≥дчувальн≥ написи на угодах та ≥нших документах; оволод≥ваЇ навичками обл≥ку депозитних операц≥й тощо.

—тажисти користуютьс¤ вс≥ма правами ≥ п≥льгами, встановленими дл¤ прац≥вник≥в державних нотар≥альних контор ≥ приватних нотар≥ус≥в.

¬ обовТ¤зки стажиста входить сумл≥нне виконанн¤ обовТ¤зк≥в, покладених на нього трудовим контрактом, ѕрим≥рною програмою дл¤ стажуванн¤ та ≥ндив≥дуальними планами. ¬≥н повинен додержуватис¤ трудовоњ дисципл≥ни,
ѕравил внутр≥шнього трудового розпор¤дку.

ѕ≥сл¤ проходженн¤ стажуванн¤ особи, ¤к≥ мають нам≥р зайн¤тис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, повинн≥ скласти квал≥ф≥кац≥йний ≥спит. ƒл¤ цього створюютьс¤ квал≥ф≥кац≥йн≥ ком≥с≥њ при √оловному управл≥нн≥ юстиц≥њ
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, обласних,
 ињвському та —евастопольському м≥ських управл≥нн¤х юстиц≥њ.

√оловним завданн¤м квал≥ф≥кац≥йних ком≥с≥й Ї визначенн¤ р≥вн¤ профес≥йноњ п≥дготовленост≥ ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р зайн¤тис¤ нотар≥альною практикою.

 вал≥ф≥кац≥йн≥ ком≥с≥њ д≥ють на п≥дстав≥ ѕоложенн¤ про квал≥ф≥кац≥йну ком≥с≥ю нотар≥ату, затвердженого наказом ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д
28.12.1993 р., з≥ зм≥нами й доповненн¤ми, внесеними наказом м≥н≥стра юстиц≥њ ”крањни в≥д 25.12.1997 р. "ѕро внесенн¤ зм≥н та доповнень до
ѕоложенн¤ про квал≥ф≥кац≥йну ком≥с≥ю нотар≥ату".

—трок повноважень квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ становить три роки. ƒ≥Ї вона у склад≥ семи ос≥б: чотирьох нотар≥ус≥в, двох представник≥в в≥д управл≥нн¤ юстиц≥њ та одного представника в≥дд≥ленн¤ ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати або ≥ншого обТЇднанн¤ нотар≥ус≥в. „лени квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ на час њњ роботи зв≥льн¤ютьс¤ в≥д виконанн¤ њхн≥х службових обовТ¤зк≥в з≥ збереженн¤м середнього зароб≥тку.

ѕовноваженн¤ми квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ Ї:

Х розгл¤д за¤в ≥ проведенн¤ конкурсного в≥дбору дл¤ визначенн¤ профес≥йного р≥вн¤ ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю;

Х зарахуванн¤ до резерву на зам≥щенн¤ посади стажиста;

Х призначенн¤ кер≥вника стажуванн¤;

Х допуск ос≥б до складанн¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту;

Х прийн¤тт¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту;

Х прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про можлив≥сть чи неможлив≥сть допуску особи до нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

“аким чином, дл¤ вдосконаленн¤ пор¤дку стажуванн¤ ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, сьогодн≥ на квал≥ф≥кац≥йн≥ ком≥с≥њ, кр≥м прийн¤тт¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту, покладено обовТ¤зки щодо проведенн¤ конкурсного в≥дбору ос≥б ≥з метою зарахуванн¤ до резерву на зам≥щенн¤ посади стажиста нотар≥уса.

”часник≥в конкурсу пов≥домл¤ють за дес¤ть дн≥в про час ≥ м≥сце зас≥данн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ. «а р≥шенн¤м ком≥с≥њ до участ≥ в конкурс≥ допускаютьс¤ особи, ¤к≥ в≥дпов≥дають умовам конкурсу. Ќе беруть участ≥ в конкурс≥ особи, ¤к≥ дос¤гли пенс≥йного в≥ку, та особи, зв≥льнен≥ з державноњ служби за порушенн¤ вимог «акон≥в ”крањни "ѕро державну службу",
"ѕро боротьбу з корупц≥Їю та орган≥зованою злочинн≥стю".

ѕри конкурсному в≥дбор≥ враховуЇтьс¤ на¤вн≥сть знань ≥з питань нотар≥ату та стажу роботи за спец≥альн≥стю юриста. Ѕеретьс¤ до уваги робота пом≥чником приватного нотар≥уса, секретар¤ або консультанта в державн≥й нотар≥альн≥й контор≥ впродовж щонайменше двох рок≥в, а також позитивна характеристика з останнього м≥сц¤ роботи.  р≥м того, враховуЇтьс¤ ≥ те положенн¤ ст. 3 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат", що стажист не може перебувати у штат≥ ≥нших державних, приватних ≥ громадських орган≥зац≥й, п≥дприЇмств, займатис¤ п≥дприЇмницькою ≥ посередницькою д≥¤льн≥стю, а також виконувати ≥ншу оплачувану роботу, кр≥м викладацькоњ та науковоњ.

Ќа п≥дстав≥ анал≥зу поданих документ≥в, п≥дготовлених за≥нтересованою особою реферат≥в, а також сп≥вбес≥д квал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤ голосуванн¤м приймаЇ р≥шенн¤ стосовно кожного учасника конкурсу.

–≥шенн¤ ком≥с≥њ за результатами проведеного конкурсу Ї остаточним.

ƒл¤ допуску до складанн¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту особа, ¤ка маЇ нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, подаЇ особисто або надсилаЇ поштою до квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ за¤ву, засв≥дчену в установленому пор¤дку коп≥ю диплома про вищу осв≥ту ≥ висновок про результати проходженн¤ стажуванн¤.

 вал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤ зобовТ¤зана розгл¤нути одержан≥ документи ≥ прийн¤ти квал≥ф≥кац≥йний ≥спит прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ надходженн¤ документ≥в.

Ќа зас≥данн≥ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ розгл¤даютьс¤ за¤ви ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, та приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про допуск њх до складанн¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту або в≥дмову в цьому.

Ќа зас≥данн≥, в раз≥ необх≥дност≥, можуть бути присутн≥ми: особа, ¤ка подала документи на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю; представники п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, ¤к≥ за≥нтересован≥ в розгл¤д≥ за¤ви.
«вичайно запрошуЇтьс¤ кер≥вник стажуванн¤, щоб перев≥рити стан виконанн¤ ≥ндив≥дуального плану стажиста.

–озгл¤д за¤в починаЇтьс¤ з допов≥д≥ голови ком≥с≥њ, його заступника або секретар¤, ¤к≥ попередньо вивчали подан≥ до ком≥с≥њ документи. ѕ≥сл¤ анал≥зу поданих документ≥в заслуховуютьс¤ особи, ¤к≥ Ї присутн≥ми на зас≥данн≥ ком≥с≥њ. ƒал≥ квал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤ приймаЇ р≥шенн¤ про допуск до квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту або в≥дмову в цьому. –≥шенн¤ про в≥дмову в допуску до квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту обовТ¤зково треба мотивувати, бо таку в≥дмову можна оскаржити.

” практиц≥ прийн¤тт¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту вже склалис¤ певн≥ критер≥њ та вимоги. ѕ≥д час ≥спиту в середньому використовуютьс¤ в≥д 10 до
20 б≥лет≥в, в кожному з ¤ких м≥ститьс¤ в≥д 6 до 10 запитань та одне практичне завданн¤.

јнал≥з практики складанн¤ квал≥ф≥кац≥йних ≥спит≥в указуЇ на доц≥льн≥сть прийн¤тт¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту в письмов≥й форм≥ з обовТ¤зковим дорученн¤м до протоколу зас≥данн¤ ком≥с≥њ чернеток в≥дпов≥дей.
”с≥ додатков≥ запитанн¤ ≥ в≥дпов≥д≥ до них повинн≥ ф≥ксуватись у протокол≥ зас≥данн¤. ÷е, за можливого оскарженн¤ р≥шенн¤ ком≥с≥њ, полегшуЇ роботу
¬ищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ та даЇ њй можлив≥сть правильно розгл¤нути скаргу.

–≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ приймаЇтьс¤ в≥дкритим голосуванн¤м б≥льш≥стю голос≥в в≥д к≥лькост≥ присутн≥х на зас≥данн≥ член≥в ком≥с≥њ.
«ас≥данн¤ ком≥с≥њ Ї правомочним, ¤кщо в ньому бере участь не менш ¤к 2/3 член≥в ком≥с≥њ.

ѕро насл≥дки складанн¤ ≥спит≥в квал≥ф≥кац≥йн≥ ком≥с≥њ оголошують за≥нтересованим особам у день складанн¤ ними ≥спит≥в.

Ќа п≥дстав≥ складеного ≥спиту квал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤ виносить р≥шенн¤ про можлив≥сть допуску особи до нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

якщо за р≥шенн¤м ком≥с≥њ особа не склала ≥спиту, то вона маЇ право на повторний ≥спит не ран≥ше ¤к через один р≥к.

якщо за≥нтересована особа не погоджуЇтьс¤ з р≥шенн¤м квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ, вона може оскаржити його у ¬ищу квал≥ф≥кац≥йну ком≥с≥ю при
ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни в м≥с¤чний строк в≥д дн¤ врученн¤ за≥нтересован≥й особ≥ коп≥њ цього р≥шенн¤.

¬ища квал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤ утворюЇтьс¤ при ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ
”крањни та д≥Ї на п≥дстав≥ ѕоложенн¤ про ¬ищу квал≥ф≥кац≥йну ком≥с≥ю нотар≥ату, затвердженого постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22 лютого 1994 р.

“ерм≥н повноважень ком≥с≥њ становить три роки. ƒо њњ складу вход¤ть чотири нотар≥уси, три представники в≥д ћ≥н≥стерства юстиц≥њ, два представники в≥д ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати. „лени ¬ищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ зв≥льн¤ютьс¤ в≥д виконанн¤ њхн≥х службових обовТ¤зк≥в на час њњ роботи з≥ збереженн¤м середнього зароб≥тку.

ѕовноваженн¤ми ¬ищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ Ї:

Х розгл¤д скарг на р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йних ком≥с≥й нотар≥ату про в≥дмову в допущенн≥ особи до нотар≥альноњ д≥¤льност≥;

Х вир≥шенн¤ питанн¤ про можлив≥сть складанн¤ повторного квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту особою, ¤ка подала скаргу, ¬ищ≥й квал≥ф≥кац≥йн≥й ком≥с≥њ;

Х розробленн¤ та затвердженн¤ програми й пор¤дку складанн¤ квал≥ф≥кац≥йних ≥спит≥в особами, ¤к≥ мають нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю.

 ом≥с≥¤ проводить своњ зас≥данн¤ ¤к до потреби; вони Ї правомочними, ¤кщо в них бере участь не менш ¤к 2/3 член≥в ком≥с≥њ.

—карги на р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йних ком≥с≥й нотар≥ату розгл¤даютьс¤
¬ищою квал≥ф≥кац≥йною ком≥с≥Їю у м≥с¤чний терм≥н за участю особи, ¤ка подала скаргу, ≥ представника ком≥с≥њ нотар≥ату, р≥шенн¤ ¤коњ оскаржуЇтьс¤.
Ќе¤вка цих ос≥б не Ї перешкодою дл¤ розгл¤ду скарги, але в де¤ких випадках ком≥с≥¤ може визнати присутн≥сть њх обовТ¤зковою. Ќа зас≥данн≥ також можуть бути присутн≥ми представники п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, за≥нтересованих у розгл¤д≥ скарги.

–озгл¤д скарги починаЇтьс¤ допов≥ддю члена ком≥с≥њ, ¤кий попередньо вивчив скаргу ≥ додан≥ до нењ документи. ѕ≥сл¤ цього заслуховуютьс¤ присутн≥ на ком≥с≥њ особи, провод¤тьс¤ досл≥дженн¤ та анал≥з необх≥дних документ≥в.

–≥шенн¤ приймаЇтьс¤ в≥дкритим голосуванн¤м простою б≥льш≥стю голос≥в в≥д к≥лькост≥ присутн≥х член≥в ком≥с≥њ. ¬оно викладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥, п≥дписуЇтьс¤ головуючим на зас≥данн≥ та членами ком≥с≥њ, Ї остаточним ≥ оскарженню не п≥дл¤гаЇ.

«а результатами розгл¤ду скарги ком≥с≥¤ може залишити р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ нотар≥ату без зм≥ни, а скаргу без задоволенн¤. ћоже допустити особу до повторного складанн¤ квал≥ф≥кац≥йного ≥спиту, але вже перед ¬ищою квал≥ф≥кац≥йною ком≥с≥Їю, а також скасувати р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ нотар≥ату ≥ допустити особу до зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю.

” триденний строк коп≥¤ р≥шенн¤ ¬ищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ видаЇтьс¤ особ≥, стосовно ¤коњ воно було винесено.

ѕ≥сл¤ р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ нотар≥ату про допуск до нотар≥альноњ д≥¤льност≥ за≥нтересована особа повинна одержати в
ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни св≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю.

—в≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю Ч це документ, що видаЇтьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни на п≥дстав≥ р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ нотар≥ату або ¬ищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ про допуск до нотар≥альноњ д≥¤льност≥ та Ї п≥дставою дл¤ призначенн¤ на посаду державного нотар≥уса або реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

ѕор¤док видач≥ такого св≥доцтва регулюЇ ѕоложенн¤, затверджене наказом
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д 20 с≥чн¤ 1994 р., з≥ зм≥нами, внесеними зг≥дно з наказом ћ≥н≥стерства юстиц≥њ в≥д 25 грудн¤ 1997 р.

—в≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю може бути видане т≥льки громад¤нинов≥ ”крањни, ¤кий маЇ вищу юридичну осв≥ту, пройшов стажуванн¤ та склав квал≥ф≥кац≥йний ≥спит.

ƒл¤ одержанн¤ св≥доцтва необх≥дно подати до ћ≥н≥стерства юстиц≥њ
”крањни за¤ву, до ¤коњ долучаЇтьс¤ р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ нотар≥ату або ¬ищоњ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ, ¤кщо ≥спит було складено повторно, а також документ банк≥вськоњ установи про внесенн¤ плати за видачу св≥доцтва. 3 поданн¤м за¤ви предТ¤вл¤Їтьс¤ документ, ¤кий посв≥дчуЇ особу за¤вника.

«а¤ва маЇ бути розгл¤нута прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ њњ поданн¤.

–озгл¤нувши за¤ву, ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни може винести три в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤: про видачу св≥доцтва, про в≥дмову у видач≥ св≥доцтва чи про залишенн¤ за¤ви без розгл¤ду.

якщо вс≥ вимоги щодо видач≥ св≥доцтва про зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю виконано, а ћ≥н≥стерство юстиц≥њ д≥йде висновку про можлив≥сть зан¤тт¤ за¤вника нотар≥альною д≥¤льн≥стю, то виноситьс¤ р≥шенн¤ про видачу такого св≥доцтва. —в≥доцтво маЇ встановлену законом форму ≥ м≥стить вказ≥вку про те, хто одержуЇ це св≥доцтво ≥ що воно Ї п≥дставою дл¤ призначенн¤ на посаду державного нотар≥уса або реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

¬≥дмова у видач≥ св≥доцтва можлива в тих випадках, коли на момент зверненн¤ ≥з за¤вою виникли обставини, ¤к≥ взагал≥ перешкоджають видач≥ св≥доцтва, а усунути њх не можна. ” ѕоложенн≥ про пор¤док видач≥ св≥доцтва наведено п≥дстави, що дають можлив≥сть застосуванн¤ цього повноваженн¤. ÷е, зокрема, втрата особою громад¤нства ”крањни, винесенн¤ щодо нењ обвинувального вироку, ¤кий набрав чинност≥, винесенн¤ ухвали про застосуванн¤ примусових заход≥в медичного характеру, що набрала законноњ сили, винесенн¤ р≥шенн¤, що набрало законноњ сили, про обмеженн¤ д≥Їздатност≥ особи, про визнанн¤ њњ нед≥Їздатною, а також ≥нш≥ п≥дстави, передбачен≥ «аконом ”крањни "ѕро нотар≥ат".

¬ажливою гарант≥Їю захисту прав особи, ¤ка бажаЇ зайн¤тис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, Ї њњ право оскаржити в≥дмову у видач≥ св≥доцтва до суду. “ака скарга подаЇтьс¤ до суду в м≥с¤чний строк в≥д дн¤ одержанн¤ в≥дмови ≥ розгл¤даЇтьс¤ в пор¤дку провадженн¤, що виникаЇ з адм≥н≥стративно- правових в≥дносин (статт≥ 248Ч248 ÷ѕ  ”крањни).

«алишенн¤ за¤ви про видачу св≥доцтва без розгл¤ду можливе тод≥, коли виникли обставини, ¤к≥ на цей момент перешкоджають видач≥ св≥доцтва, але надал≥ њх можна буде усунути. “акою обставиною Ї неподанн¤ вс≥х необх≥дних документ≥в дл¤ видач≥ св≥доцтва, передбачених п. 3 ѕоложенн¤. ÷е може бути р≥шенн¤ квал≥ф≥кац≥йноњ ком≥с≥њ або документ про внесенн¤ плати за видачу св≥доцтва. ѕ≥сл¤ поданн¤ вказаних документ≥в розгл¤д справи поновлюЇтьс¤.

«а видачу св≥доцтва необх≥дно внести в≥дпов≥дну плату на рахунок
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни.

–озм≥р плати за видачу св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю встановлюЇтьс¤ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22 лютого 1994 р., з≥ зм≥нами, внесеними зг≥дно з постановою  ћ в≥д 8 червн¤
1996 р. ¬становлено плату за видачу такого св≥доцтва в розм≥р≥ дес¤ти неоподатковуваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н, а за видачу його дубл≥ката Ч в розм≥р≥ 50% ц≥Їњ суми.

¬≥д плати за видачу св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю зв≥льн¤ютьс¤ нотар≥уси, ¤к≥ на день набранн¤ чинност≥ «аконом
”крањни "ѕро нотар≥ат" працювали в державних нотар≥альних конторах, а також посадов≥ особи ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни, √оловного управл≥нн¤ юстиц≥њ
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, управл≥нь юстиц≥њ обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, робота ¤ких безпосередньо повТ¤зана з кер≥вництвом ≥ контролем за д≥¤льн≥стю нотар≥ату.

¬иход¤чи з того, що кожна особа, ¤ка маЇ нам≥р зайн¤тис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, повинна отримати дл¤ цього св≥доцтво, то припиненн¤ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ обумовлюЇтьс¤ анулюванн¤м такого св≥доцтва.

јнулюванн¤ св≥доцтва щодо ¤к державних, так ≥ приватних нотар≥ус≥в вир≥шуЇтьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни. ÷е можливо ¤к з власноњ ≥н≥ц≥ативи нотар≥уса, так ≥ за поданн¤м в≥дпов≥дного управл≥нн¤ юстиц≥њ.

¬ласна ≥н≥ц≥атива Ч це волеви¤вленн¤ самого нотар≥уса на припиненн¤ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ з особистих обставин, що њх в≥н маЇ вказати в своњй за¤в≥ про анулюванн¤ св≥доцтва.

–еал≥зац≥¤ ≥нших п≥дстав анулюванн¤ св≥доцтва залежить в≥д д≥й в≥дпов≥дного управл≥нн¤ юстиц≥њ ≥ настаЇ незалежно в≥д вол≥ нотар≥уса.

ѕередбачен≥ законодавством п≥дстави анулюванн¤ св≥доцтва за поданн¤м управл≥нн¤ юстиц≥њ (ст. 12 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат") спр¤мовано на забезпеченн¤ належного пор¤дку вчиненн¤ нотар≥альних д≥й; њх реал≥зац≥¤ даЇ можлив≥сть усунути в≥д нотар≥альноњ д≥¤льност≥ тих нотар≥ус≥в, ¤к≥ порушують закон або через обТЇктивн≥, незалежн≥ в≥д них обставини не можуть проводити цю д≥¤льн≥сть.

Ќайпершою п≥дставою анулюванн¤ св≥доцтва Ї втрата нотар≥усом громад¤нства ”крањни чи вињзд за меж≥ ”крањни на пост≥йне м≥сце проживанн¤, бо т≥льки громад¤нин ”крањни може бути нотар≥усом, а вињзд за меж≥ ”крањни на пост≥йне м≥сце проживанн¤ робить нереальним зан¤тт¤ такою д≥¤льн≥стю на територ≥њ ”крањни.

¬чиненн¤ нотар≥усом злочину ≥ винесенн¤ проти нього обвинувального вироку, ¤кий набрав чинност≥, також Ї п≥дставою дл¤ анулюванн¤ св≥доцтва, оск≥льки нотар≥усом може бути особа, ¤ка не маЇ судимост≥.

ѕ≥дставою дл¤ анулюванн¤ св≥доцтва Ї винесенн¤ ухвали про застосуванн¤ до нотар≥уса примусових заход≥в медичного характеру, що набрала законноњ сили. ÷е може бути тод≥, коли нотар≥ус учинив сусп≥льно небезпечне д≥¤нн¤ в стан≥ неосудност≥ або в стан≥ осудност≥, але захвор≥в до винесенн¤ вироку на душевну хворобу (ст. 13    ”крањни). “акими заходами буде пом≥щенн¤ у псих≥атричну л≥карню.

¬инесенн¤ постанови про припиненн¤ крим≥нальноњ справи щодо нотар≥уса з нереаб≥л≥туючих п≥дстав також Ї обставиною, за ¤кою анулюЇтьс¤ св≥доцтво.

Ќереаб≥л≥туюч≥ п≥дстави Ч так≥ п≥дстави, коли винн≥сть нотар≥уса у вчиненн≥ злочину п≥дтверджена з≥браними у справ≥ доказами, але через певн≥ передбачен≥ законом обставини в≥н зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. ÷е, наприклад, зм≥на ситуац≥њ, внасл≥док чого вчинене д≥¤нн¤ втрачаЇ характер сусп≥льно небезпечного, прит¤гненн¤ нотар≥уса до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥, передача матер≥ал≥в до товариського суду, зак≥нченн¤ строку давност≥ прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, акт амн≥ст≥њ, акт помилуванн¤ ≥ т. ≥н.

¬ ус≥х цих випадках до уваги беретьс¤ той факт, що нотар≥ус учинив злочин, але за певних обставин зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

якщо нотар≥ус зловживаЇ спиртними напо¤ми або наркотичними засобами ≥ цим ставить себе ≥ свою с≥мТю в т¤жке матер≥альне становище, то за р≥шенн¤м суду, в≥н визнаЇтьс¤ обмежено д≥Їздатним, а таке р≥шенн¤, що набрало законноњ сили, Ї п≥дставою анулюванн¤ св≥доцтва. Ќотар≥ус, обмежений у своњй д≥Їздатност≥, не може об≥ймати таку посаду, де потр≥бн≥ неупереджен≥сть, неп≥дкупн≥сть ≥ лог≥чне мисленн¤, а людина, обмежена в њњ д≥Їздатност≥, може зазнати р≥зних негативних вплив≥в.

ѕ≥дставою дл¤ анулюванн¤ св≥доцтва Ї також р≥шенн¤ суду про визнанн¤ нотар≥уса нед≥Їздатним внасл≥док душевноњ хвороби. Ћюдина, ¤ка знаходитьс¤ в такому стан≥, не усв≥домлюЇ своњх д≥й ≥ не може ними керувати.

јнулюЇтьс¤ св≥доцтво ≥ в раз≥ винесенн¤ судом р≥шенн¤ про визнанн¤ нотар≥уса безв≥сно в≥дсутн≥м ≥ р≥шенн¤ про оголошенн¤ нотар≥уса померлим.

Ќаступна п≥дстава дл¤ анулюванн¤ св≥доцтва Ї правовою гарант≥Їю забезпеченн¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й в≥дпов≥дно до закону ≥ передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть нотар≥уса за систематичне порушенн¤ ним чинного законодавства п≥д час вчиненн¤ нотар≥альних д≥й або одноразове грубе порушенн¤ закону, що завдало шкоди ≥нтересам держави, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, громад¤н.

ћова йде про заф≥ксован≥ неодноразов≥ порушенн¤ закону, тобто про систему порушень. ќтже, одне порушенн¤ закону, ¤ке не завдало шкоди ≥нтересам держави, орган≥зац≥й ≥ громад¤н, не буде п≥дставою дл¤ анулюванн¤ св≥доцтва. ¬одночас одне, але грубе порушенн¤ закону, ¤ке завдало шкоди названим ≥нтересам, Ї п≥дставою дл¤ його анулюванн¤. ѕ≥дтвердженн¤м завданоњ шкоди, а значить, ≥ п≥дтвердженн¤м грубого порушенн¤ закону буде р≥шенн¤ суду про ст¤гненн¤ збитк≥в.

јнулюванн¤ св≥доцтва в звТ¤зку з нев≥дпов≥дн≥стю нотар≥уса займан≥й посад≥ внасл≥док стану здоровТ¤, що перешкоджаЇ нотар≥альн≥й д≥¤льност≥, може мати м≥сце в тому раз≥, коли йдетьс¤ про ¤к≥сь ф≥зичн≥ вади нотар≥уса.
јле реал≥зац≥¤ ц≥Їњ п≥дстави можлива т≥льки тод≥, коли Ї медичний висновок про те, що за станом здоровТ¤ нотар≥ус не може виконувати своњ профес≥йн≥ обовТ¤зки.

Ќеобх≥дн≥сть забезпеченн¤ обТЇктивност≥ й незалежност≥ нотар≥уса п≥д час вчиненн¤ нотар≥альних д≥й вимагаЇ, щоб нотар≥ус не перебував у штат≥ ≥нших державних, приватних ≥ громадських орган≥зац≥й, не був п≥дприЇмцем ≥ посередником ≥ взагал≥ не виконував ≥ншоњ оплачуваноњ роботи. ѕорушенн¤ ц≥Їњ вимоги Ї п≥дставою дл¤ анулюванн¤ св≥доцтва. ѕрац¤ в ≥нших орган≥зац≥¤х, а також зан¤тт¤ п≥дприЇмництвом чи посередництвом впливали б на законн≥сть та обТЇктивн≥сть вчинюваних нотар≥усом д≥й.

—татт¤ 8 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" передбачаЇ необх≥дн≥сть додержанн¤ нотар≥усом таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й. ѕорушенн¤ ц≥Їњ вимоги Ї п≥дставою анулюванн¤ св≥доцтва.

ƒодержанн¤ таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й Ї одним ≥з важливих правил д≥¤льност≥ нотар≥уса, що забезпечуЇ його авторитет ≥ перешкоджаЇ виникненню неспри¤тливих насл≥дк≥в дл¤ ос≥б, ¤к≥ звернулис¤ до нотар≥уса.
÷е не лише порушенн¤ законност≥, а й аморальний вчинок нотар≥уса, бо особи, ¤к≥ звертаютьс¤ до нотар≥уса, часто в≥дкривають йому найпотаЇмн≥ше, запов≥тне, впевнен≥ в тому, що таЇмниц≥ њхньоњ бес≥ди буде дотримано.

ќстанн¤ п≥дстава дл¤ анулюванн¤ св≥доцтва Ч це порушенн¤ нотар≥усом вимог ст. 9 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат", ¤ка регулюЇ обмеженн¤ у прав≥ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, коли в≥н маЇ певну за≥нтересован≥сть у вчиненн≥ њх.

¬имоги ст. 9 «акону служать забезпеченню обТЇктивност≥ ≥ законност≥ при вчиненн≥ нотар≥альних д≥й. ƒл¤ анулюванн¤ св≥доцтва достатньо одного випадку порушенн¤ ст. 9 «акону.

—в≥доцтво анулюЇтьс¤ за поданн¤м √оловного управл≥нн¤ юстиц≥њ
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, управл≥нь юстиц≥њ обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й, що попередньо розгл¤даЇтьс¤ ком≥с≥Їю. Ќаказом ћ≥н≥стра юстиц≥њ ”крањни в≥д 19 листопада 1998 р. було затверджено ѕоложенн¤ про
 ом≥с≥ю з розгл¤ду подань √оловного управл≥нн¤ юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ
”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, обласних,  ињвського та
—евастопольського м≥ських управ л≥нь юстиц≥њ щодо анулюванн¤ св≥доцтв про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю.

 ом≥с≥¤ утворюЇтьс¤ при ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни та складаЇтьс¤ з
7 ос≥б.

ѕовноваженн¤ми ц≥Їњ ком≥с≥њ Ї розгл¤д подань вищевказаних управл≥нь юстиц≥њ щодо анулюванн¤ св≥доцтв.

ѕоданн¤ розгл¤даЇтьс¤ при участ≥ нотар≥уса, щодо ¤кого вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про анулюванн¤ св≥доцтва, та представника управл≥нн¤ юстиц≥њ, але њх не¤вка не Ї перешкодою дл¤ розгл¤ду поданн¤, кр≥м випадк≥в, коли  ом≥с≥¤ визнаЇ њх ¤вку обовТ¤зковою.

ƒо поданн¤ сл≥д додати засв≥дчен≥ у встановленому пор¤дку коп≥њ документ≥в:

Ч допов≥дну записку про перев≥рку роботи нотар≥уса;

Ч по¤сненн¤ нотар≥уса;

Ч коп≥ю наказу про призупиненн¤ нотар≥альноњ д≥¤льност≥;

Ч документи, що св≥дчать про вжит≥ заходи щодо ви¤влених в робот≥ нотар≥уса порушень;

Ч в≥дпов≥дн≥ документи орган≥в д≥знанн¤ ≥ сл≥дства, прокуратури ≥ суду та ≥н.

 ом≥с≥¤ за результатами розгл¤ду поданн¤ може винести так≥ р≥шенн¤:

Ч щодо в≥дхиленн¤ поданн¤ управл≥нн¤ юстиц≥њ;

Ч щодо анулюванн¤ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю;

Ч щодо в≥дмови про анулюванн¤ св≥доцтва на право займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю.

Ќа час розгл¤ду ком≥с≥Їю при ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ поданн¤ управл≥нь юстиц≥њ щодо анулюванн¤ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю така д≥¤льн≥сть нотар≥уса призупин¤Їтьс¤. ѕечатка, реЇстри, арх≥в та спец≥альн≥ бланки нотар≥альних документ≥в, що залишились у нотар≥уса, опечатуютьс¤ представниками управл≥нн¤ юстиц≥њ та передаютьс¤ њм на збереженн¤. ћаксимальний терм≥н призупиненн¤ д≥¤льност≥ нотар≥уса становить три м≥с¤ц≥.

ѕравовою гарант≥Їю захисту прав нотар≥уса при анулюванн≥ св≥доцтва Ї його право оскаржити ц≥ д≥њ до суду в м≥с¤чний строк в≥д дн¤ одержанн¤ р≥шенн¤ про анулюванн¤ св≥доцтва. —карга розгл¤даЇтьс¤ в пор¤дку провадженн¤, що виникаЇ з адм≥н≥стративно-правових в≥дносин (статт≥ 248Ч
248 ÷ѕ  ”крањни).

ќсоба, ¤ка вперше починаЇ займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, в управл≥нн≥ юстиц≥њ в урочист≥й обстановц≥ приносить прис¤гу: "”рочисто прис¤гаю виконувати обовТ¤зки нотар≥уса чесно ≥ сумл≥нно, зг≥дно з законом ≥ сов≥стю, поважати права ≥ законн≥ ≥нтереси громад¤н ≥ орган≥зац≥й, збер≥гати профес≥йну таЇмницю ≥ завжди берегти чистоту високого званн¤ нотар≥уса".

«верненн¤ до морального аспекту д≥¤льност≥ нотар≥уса Ч одна з ланок реал≥зац≥њ дуже важливоњ задач≥ нашого сусп≥льства Ч в≥дродженн¤ духовного житт¤ ”крањни. ѕоложенн¤ ц≥Їњ статт≥ вперше урегульовано нашим законодавством ≥ заслуговують на увагу, бо моральний, ¤к ≥ профес≥йний, авторитет нотар≥уса повинен бути на високому р≥вн≥.

 оли нотар≥ус в урочист≥й обстановц≥, ¤ка настроюЇ його на високу вимоглив≥сть до себе, даЇ прис¤гу, в≥н в≥дчуваЇ моральну в≥дпов≥дальн≥сть перед собою ≥ людьми. ÷е Ч суто психолог≥чний аспект, ¤кий змушуЇ людину поводитись чесно, сумл≥нно, зг≥дно з њњ сов≥стю.

ѕорушуючи прис¤гу, нотар≥ус зраджуЇ не лише тих, хто звернувс¤ до нього ≥ дов≥ривс¤ йому, а насамперед себе. ¬иконуючи дов≥рен≥ йому державою нотар≥альн≥ д≥њ, нотар≥ус зобовТ¤заний бути чесним, правдивим, не пересл≥дувати особистоњ вигоди, бо це протизаконно та аморально.

ѕринесенн¤ прис¤ги т≥сно повТ¤зане ≥ з етичною стороною д≥¤льност≥ нотар≥уса. ¬≥н маЇ бути вв≥чливим, тактовним, обТЇктивним, добрим психологом, сповненим людськоњ та профес≥йноњ г≥дност≥.

√оловне, щоб принесенн¤ прис¤ги аж н≥¤к не перетворилос¤ на просту незначущу формальн≥сть.

ѕрава нотар≥уса Ї реал≥зац≥Їю принципу спри¤нн¤ громад¤нам та орган≥зац≥¤м у зд≥йсненн≥ њхн≥х прав ≥ захист≥ законних ≥нтерес≥в.

¬ажливою гарант≥Їю д≥¤льност≥ нотар≥уса Ї закр≥пленн¤ в закон≥ його прав (ст. 4 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат"). ѕерел≥к цих прав Ї досить обТЇмним, але невичерпаним Ч чинним законодавством нотар≥усу може бути надано й ≥нш≥ права.

Ќотар≥ус витребуЇ в≥д п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, а також в≥д ф≥зичних ос≥б в≥домост≥ й документи, необх≥дн≥ дл¤ вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ, ¤кщо одержанн¤ њх самими за≥нтересованими особами утруднено.

Ќотар≥ус сам встановлюЇ терм≥н, прот¤гом ¤кого до нотар≥альноњ контори мають бути над≥слан≥ необх≥дн≥ в≥домост≥ чи документи з огл¤ду на конкретн≥ обставини вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ, але цей терм≥н не повинен перевищувати одного м≥с¤ц¤ (ст. 42 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

ќсобливого значенн¤ зараз набуваЇ право нотар≥уса складати проекти угод ≥ за¤в. якщо ран≥ше було невелике, обмежене коло угод, вчиненн¤ ¤ких не викликало труднощ≥в, бо ≥снував установлений зразок дл¤ кожного виду, то зараз посв≥дченн¤ угод вимагаЇ творчого п≥дходу до њх складанн¤, сп≥впрац≥ нотар≥уса ≥ за≥нтересованих ос≥б. “ому останн≥ дедал≥ част≥ше звертаютьс¤ до послуг нотар≥уса, аби впевнитис¤ в тому, що угода чи за¤ва в≥дпов≥датиме чинному законодавству ≥ не викликатиме н≥¤ких непередбачених негативних насл≥дк≥в.

ѕри вчиненн≥ нотар≥альних д≥й часто виникаЇ потреба мати коп≥њ необх≥дних документ≥в чи виписок ≥з них. якщо њх не подали за≥нтересован≥ особи, то нотар≥ус на проханн¤ останн≥х маЇ право виготовити коп≥њ документ≥в. —каж≥мо, дл¤ видач≥ св≥доцтва про право на спадщину нотар≥ус може на проханн¤ за≥нтересованих ос≥б виготовити коп≥њ з ориг≥нал≥в св≥доцтв про народженн¤ ≥ про шлюб.

ёридична необ≥знан≥сть за≥нтересованих ос≥б може спричинити шкоду чи меншу вигоду в≥д вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ або вплинути на субТЇктивн≥ права ≥нших ос≥б. “ому нотар≥ус маЇ право давати розТ¤сненн¤ з питань вчиненн¤ конкретноњ нотар≥альноњ д≥њ, а також консультац≥њ правового характеру. Ќаприклад, посв≥дчуючи запов≥т, нотар≥ус розТ¤снюЇ запов≥дачев≥ про право певних ос≥б мати обовТ¤зкову частку у спадковому майн≥; посв≥дчуючи догов≥р про в≥дчуженн¤ будинку, що на прав≥ загальноњ частковоњ власност≥ належить дек≥льком особам, Ч про право прив≥леЇвоњ куп≥вл≥; посв≥дчуючи догов≥р даруванн¤ квартири, нотар≥ус, розТ¤снивши насл≥дки посв≥дченн¤ такого договору, може порадити краще скласти запов≥т або догов≥р дов≥чного утриманн¤.

ѕерел≥чен≥ вище д≥њ, що њх мають право вчин¤ти нотар≥уси, розгл¤даютьс¤ ¤к додатков≥ послуги, надаван≥ особам, ¤к≥ звертаютьс¤ до державного нотар≥уса (ст. 19 «акону).

Ќаказом ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д 4 с≥чн¤ 1998 р. затверджено
"ѕрим≥рне положенн¤ про пор¤док наданн¤ державними нотар≥усами додаткових послуг правового характеру, ¤к≥ не повТ¤зан≥ ≥з вчинюваними нотар≥альними д≥¤ми, а також послуг техн≥чного характеру".

¬≥дпов≥дно до цього ѕрим≥рного положенн¤ наданн¤ консультац≥й та розТ¤снень ≥з питань чинного законодавства, наданн¤ усних ≥ письмових дов≥док ≥з законодавства, складанн¤ за¤в, проект≥в угод та ≥нших документ≥в правового характеру тощо розгл¤даютьс¤ ¤к додатков≥ послуги правового й техн≥чного характеру.

” ѕрим≥рному положенн≥ п≥дкреслюЇтьс¤, що наданн¤ додаткових послуг, не повТ¤заних ≥з вчинюваними нотар≥альними д≥¤ми, не Ї зд≥йсненн¤м нотар≥усами юридичноњ практики, а маЇ лише характер правовоњ допомоги без мети отриманн¤ прибутку.

ќплата правовоњ допомоги та послуг техн≥чного характеру справл¤Їтьс¤ в розм≥рах, що встановлюютьс¤ з урахуванн¤м фактичних витрат на забезпеченн¤ ¤к≥сного й терм≥нового обслуговуванн¤ громад¤н, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ.

÷е ѕрим≥рне положенн¤ ≥ п≥дтверджена ним практика викликають певн≥ запереченн¤. ѕо-перше, ¤к розум≥ти наданн¤ додаткових послуг правового характеру, не повТ¤заних ≥з вчинюваними нотар≥альними д≥¤ми? Ќа практиц≥ ц≥ д≥њ, ¤к правило, повТ¤зан≥ саме з вчинюваними нотар≥альними д≥¤ми. ѕо- друге, за д≥њ, що належать до компетенц≥њ державного нотар≥уса ≥ розгл¤даютьс¤ ¤к його службов≥ функц≥њ, а отже, оплачуютьс¤ з державного бюджету, нотар≥ус одержуЇ ще одну зароб≥тну плату, в дек≥лька раз≥в б≥льшу, н≥ж перша, але вже за рахунок за≥нтересованих ос≥б. ѕо-третЇ, ¤к розум≥ти фактичн≥ витрати на забезпеченн¤ ¤к≥сного ≥ терм≥нового обслуговуванн¤?
яким Ї критер≥й визначенн¤ цих фактичних витрат? Ѕо оплата за ц≥ додатков≥ послуги перевищуЇ розм≥р державного мита в дек≥лька раз≥в.

«в≥сно, можна було б ≥ще розгл¤дати ¤к додатков≥, послуги техн≥чного характеру, що за них справл¤лас¤ б невелика плата. ≤ це було б виправдано.
“рактуванн¤ ж додаткових послуг правового характеру саме в такий спос≥б суперечить сам≥й природ≥ державного нотар≥ату ≥ Ї прикритим засобом отриманн¤ додаткового значного прибутку за рахунок за≥нтересованих ос≥б.

ќбовТ¤зки нотар≥уса теж Ї реал≥зац≥Їю принципу спри¤нн¤ ф≥зичним та юридичним особам у зд≥йсненн≥ њхн≥х прав ≥ захист≥ законних ≥нтерес≥в.

¬чин¤ючи нотар≥альн≥ д≥њ, нотар≥ус повинен додержуватис¤ норм «акону
”крањни "ѕро нотар≥ат", а також норм матер≥ального права. “ака регламентац≥¤ вказуЇ, що в≥н не може керуватис¤ р≥зними в≥домчими актами, ≥нструкц≥¤ми, що не зареЇстрован≥ в органах юстиц≥њ.

—воњ обовТ¤зки нотар≥ус повинен також виконувати в≥дпов≥дно до прис¤ги, а значить, за вимогами людськоњ морал≥ добросов≥сно ставитис¤ до своЇњ роботи.

Ќотар≥ус зобовТ¤заний спри¤ти за≥нтересованим особам у зд≥йсненн≥ њхн≥х прав ≥ захист≥ законних ≥нтерес≥в. ѕ≥д час бес≥ди в≥н маЇ: встановити взаЇмов≥дносини м≥ж за≥нтересованими особами та мету, ¤ку вони пересл≥дують, вчин¤ючи нотар≥альну д≥ю; перев≥рити документи щодо њх достов≥рност≥, допустимост≥ й належност≥; правильно визначити норму матер≥ального права, ¤ка регулюЇ в≥дносини м≥ж цими особами, ≥ в раз≥ необх≥дност≥ розТ¤снити њњ за≥нтересованим особам.

ќбовТ¤зком нотар≥уса Ї розТ¤сненн¤ учасникам нотар≥ального провадженн¤ њхн≥х прав та обовТ¤зк≥в, що випливають ≥з вчинюваноњ д≥њ, щоби про¤снити взаЇмов≥дносини за≥нтересованих ос≥б, запоб≥гти можливим в майбутньому спорам ≥ неспод≥ваним ситуац≥¤м.  р≥м того, нотар≥ус зобовТ¤заний розТ¤снити за≥нтересованим особам њхнЇ право на в≥льне волеви¤вленн¤ п≥д час вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ, право в≥дмовитис¤ в≥д њњ вчиненн¤, поки вони ще не п≥дписали документа.

Ќа зм≥ст нотар≥альноњ д≥њ часто може впливати юридична необ≥знан≥сть, помилкова оц≥нка конкретноњ правовоњ ситуац≥њ, непередбачен≥сть за≥нтересованих ос≥б та ≥нш≥ обставини. “ому дуже важливого значенн¤ набуваЇ обовТ¤зок нотар≥уса попереджати про насл≥дки вчинюваних нотар≥альних д≥й, щоб саме ц≥ обставини не могли бути використан≥ њм на шкоду. ÷ей обовТ¤зок нотар≥уса вельми спри¤Ї запоб≥ганню правопорушенн¤м ≥ реальному захистов≥ субТЇктивних прав громад¤н та орган≥зац≥й.

ќбовТ¤зок збер≥гати таЇмницю вчиненн¤ нотар≥альних д≥й лежить в основ≥ д≥¤льност≥ й запоб≥гаЇ можливост≥ настанн¤ неспри¤тливих насл≥дк≥в у раз≥ розголошенн¤ таЇмниц≥. ќсобливо це стосуЇтьс¤ посв≥дченн¤ запов≥т≥в.

√лава 2. ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ нотар≥альних орган≥в ≥ посадових ос≥б, на ¤ких покладено обовТ¤зок вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ

—ьогодн≥ основу нотар≥альноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ становл¤ть державн≥ нотар≥альн≥ контори. јле з розвитком ринкових в≥дносин у наш≥й крањн≥ дедал≥ б≥льшого значенн¤ набуваЇ розширенн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥. ÷е буде виг≥дно ≥ зручно дл¤ за≥нтересованих ос≥б, виг≥дно й держав≥, ¤к≥й приватн≥ нотар≥уси сплачують податки.

ƒержавний нотар≥ус не за≥нтересований у п≥двищенн≥ ≥нтенсивност≥ своЇњ прац≥. ¬≥н одержуЇ стаб≥льну, хоч ≥ невелику, зароб≥тну плату, а державне мито повн≥стю отримуЇ держава. Ўтучне п≥двищенн¤ њхньоњ зароб≥тноњ плати завд¤ки так званим додатковим послугам, тобто за рахунок за≥нтересованих ос≥б Ч ¤вище тимчасове, ¤кого не повинно бути в демократичн≥й держав≥.
Ќеобх≥дно надал≥ реформувати нотар≥альну д≥¤льн≥сть, аби вона в≥дпов≥дала вимогам правовоњ демократичноњ держави.

ƒержавн≥ нотар≥альн≥ контори в≥дкриваютьс¤ ≥ л≥кв≥дуютьс¤
ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни. Ўтати державних нотар≥альних контор затверджуютьс¤ √оловним управл≥нн¤м юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в
јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, управл≥нн¤ми обласних,  ињвськоњ та
—евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й в межах установленоњ дл¤ державних нотар≥альних контор штатноњ чисельност≥ й фонду зароб≥тноњ плати
(ст. 17 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

ѕризначенн¤ на посаду державного нотар≥уса та зв≥льненн¤ з посади провадитьс¤ в≥дпов≥дними управл≥нн¤ми. Ќа чол≥ державноњ нотар≥альноњ контори стоњть зав≥дуючий. Ќаказом начальника управл≥нн¤ юстиц≥њ  ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ в≥д 27 грудн¤ 1993 р. було внесено зм≥ни до штатного розкладу державних нотар≥альних контор. ” кожн≥й нотар≥альн≥й контор≥ м.  иЇва посаду одного нотар≥уса було перейменовано на посаду заступника зав≥дуючого нотар≥альноњ контори, кр≥м першоњ, де залишаютьс¤ дв≥ штатн≥ посади заступник≥в зав≥дуючого.

ƒержавна нотар≥альна контора Ї юридичною особою, ≥ ¤к така в≥дпов≥даЇ за завдану за≥нтересованим особам шкоду, спричинену незаконними чи недбалими д≥¤ми державного нотар≥уса, ¤кий в≥дпов≥даЇ перед нотар≥альною конторою в пор¤дку регресу (ст. 17 «акону "ѕро нотар≥атФ).

¬≥дпов≥дно до наказу ѕрезидента ”крањни в≥д 23 серпн¤ 1998 р. "ѕро врегулюванн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату в ”крањн≥Ф вчиненн¤ нотар≥альних д≥й не Ї п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ не маЇ на мет≥ одержанн¤ прибутку.  р≥м того, за цим наказом державн≥ нотар≥уси в частин≥ оплати прац≥ та пенс≥йного забезпеченн¤ прир≥внюютьс¤ до державних службовц≥в в≥дпов≥дних категор≥й.

ƒержавн≥ нотар≥альн≥ контори утримуютьс¤ коштом державного бюджету.
ƒержавний нотар≥ус маЇ печатку з зображенн¤м ƒержавного герба ”крањни, найменуванн¤м державноњ нотар≥альноњ контори ≥ в≥дпов≥дним номером.

 ер≥вництво державними нотар≥альними конторами зд≥йснюЇтьс¤
ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни, –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, державними адм≥н≥страц≥¤ми областей, м≥ст  иЇва та —евастопол¤.

ѕрийн¤тт¤ ¬ерховною –адою «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" диктувалос¤ новими економ≥чними умовами, в ¤ких опинилас¤ наша держава, ставши на шл¤х побудови ринковоњ економ≥ки. «акон м≥стив чимало нових положень, але основним ≥ революц≥йним було створенн¤ ≥нституту приватного нотар≥ату.
«апочаткуванн¤ зм≥н у побудов≥ новоњ системи нотар≥ату зумовлювалос¤ дедал≥ в≥дчутн≥шою нестачею кадр≥в нотар≥ус≥в. ” пер≥од, коли на систему нотар≥ату покладалис¤ нов≥ завданн¤ з оформленн¤ договор≥в приватизац≥њ державного майна, коли в цив≥льно-правовий об≥г вводилис¤ нов≥ обТЇкти, ¤ких не знало нац≥ональне цив≥льне право до пер≥оду перебудови, ¤к-то: квартири, дач≥, гараж≥, садов≥ будинки, коли дл¤ оформленн¤ р≥зноман≥тних правов≥дносин громад¤ни та юридичн≥ особи почали вибирати нотар≥альну форму њх укладенн¤, ≥снуюча система нотар≥ату ви¤вилас¤ не спроможною забезпечити оформленн¤ зб≥льшеного документального об≥гу. ќбс¤г завдань, що покладалис¤ на державний нотар≥ат, перевищив ус≥ допустим≥ нормативи на п≥дготовку до вчиненн¤ нотар≥альних д≥й. √ромад¤ни чи представники юридичних ос≥б нер≥дко не могли вчасно вир≥шити своњ питанн¤ через недоступн≥сть отриманн¤ консультац≥йноњ допомоги нотар≥уса та вчинити певн≥ нотар≥альн≥ д≥њ через надм≥рне завантаженн¤ нотар≥ус≥в. “ому назр≥ла необх≥дн≥сть доступност≥ нотар≥альноњ д≥¤льност≥. ¬ир≥шити вс≥ ц≥ питанн¤ простим зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ прац≥вник≥в державних нотар≥альних контор не ви¤вл¤лос¤ можливим.
÷е потребувало значних кошт≥в на утриманн¤ прим≥щень державних нотар≥альних контор ≥ зароб≥тну плату державним нотар≥усам. ” той пер≥од ≥ сформувалась ≥де¤ започаткуванн¤ в ”крањн≥ ≥нституту приватного нотар≥ату.

ѕриватна нотар≥альна д≥¤льн≥сть Ч це зареЇстрована в установленому пор¤дку органами юстиц≥њ та орган≥зована на засадах самост≥йност≥ та особистоњ в≥дпов≥дальност≥ на випадок запод≥¤нн¤ шкоди д≥¤льн≥стю ф≥зичноњ особи, ¤ка маЇ св≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, з посв≥дченн¤ прав ≥ факт≥в, що мають юридичне значенн¤, вчиненн¤ ≥нших нотар≥альних д≥й, передбачених «аконом " ѕро нотар≥ат" ≥ чинним законодавством ≥з метою наданн¤ њм юридичноњ в≥рог≥дност≥.

ƒл¤ того, щоб стати приватним нотар≥усом, необх≥дно в≥дпов≥дати певн≥й сукупност≥ вимог ≥ виконати певний перел≥к обовТ¤зкових д≥й. ѕо-перше, особа, ¤ка бажаЇ стати приватним нотар≥усом, повинна мати допуск до ц≥Їњ профес≥њ, тобто вже мати отримане св≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю. Ќа¤вн≥сть такого св≥доцтва означаЇ, що особа може взагал≥ провадити нотар≥альну д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни. ѕо-друге, необх≥дно зареЇструвати цю нотар≥альну д≥¤льн≥сть в установленому законом пор¤дку в компетентних органах. ≤ п≥сл¤ виконанн¤ двох попередн≥х умов орган≥зувати цю д≥¤льн≥сть.

ƒопуск до профес≥њ нотар≥уса, умови й пор¤док отриманн¤ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю детально розгл¤нуто в попередн≥х параграфах п≥дручника.

ўо стосуЇтьс¤ реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥, то зг≥дно з≥ ст. 24 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" вона провадилась управл≥нн¤ми юстиц≥њ –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних,  ињвськоњ та
—евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й.

” звТ¤зку з усуненн¤м подв≥йноњ п≥дпор¤дкованост≥ управл≥нь юстиц≥њ зараз ц¤ реЇстрац≥¤ провадитьс¤ тими ж органами, але вони мають ≥нше найменуванн¤: √оловне управл≥нн¤ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й
–еспубл≥ц≥  рим, управл≥нн¤ юстиц≥њ областей, м≥ст  иЇва та —евастопол¤.

–еЇстрац≥¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ провадитьс¤ на п≥дстав≥
ѕоложенн¤ про пор¤док реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥, затвердженого наказом м≥н≥стра юстиц≥њ ”крањни в≥д 4 березн¤ 1994 р. за є
10/5 та зареЇстрованого в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 10 березн¤ 1994 р. за є 41/250. ќсновою провадженн¤, початком ≥ п≥дставою дл¤ реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ Ї за¤ва особи, ¤ка маЇ св≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю ≥ бажаЇ займатис¤ саме приватною нотар≥альною д≥¤льн≥стю. “ака за¤ва подаЇтьс¤ до органу юстиц≥њ особисто. ” за¤в≥ вказуютьс¤ пр≥звище, ≥мТ¤, по батьков≥ особи, ¤ка маЇ нам≥р займатис¤ ц≥Їю д≥¤льн≥стю, м≥сце њњ проживанн¤, назва нотар≥ального округу, в ¤кому громад¤нин плануЇ цю д≥¤льн≥сть, та адреса робочого м≥сц¤. ƒо за¤ви також додаютьс¤ ориг≥нал св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю та дв≥ фотокартки розм≥ром 3x4 см. Ќа ориг≥нал≥ св≥доцтва органом юстиц≥њ робитьс¤ позначка про проведену реЇстрац≥ю приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ особи, ≥ воно повертаЇтьс¤ особ≥, ¤ка його подала.

Ќещодавно реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ видавалос¤ управл≥нн¤м юстиц≥њ –ади
ћ≥н≥стр≥в –еспубл≥ки  рим чи управл≥нн¤м юстиц≥њ обласних,  ињвськоњ та
—евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й в 15-денний терм≥н ≥з моменту поданн¤ за¤ви. ¬≥дмова в реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ не допускалас¤. “акий пор¤док реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ про≥снував ≥з часу введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат"
Ч з 1 с≥чн¤ 1994 р. до на бранн¤ чинност≥ ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро врегулюванн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату в ”крањн≥" в≥д 21 серпн¤ 1998 р. є
392/98. «а цим ”казом к≥льк≥сть приватних нотар≥ус≥в в межах нотар≥ального округу почала ч≥тко визначатись. «а цим указом зак≥нчивс¤ певний початковий пер≥од становленн¤ ≥нституту приватного нотар≥ату ≥ почалос¤ реформуванн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥. ¬≥дтепер к≥льк≥сть приватних нотар≥ус≥в у межах нотар≥ального округу визначаЇтьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни залежно в≥д чисельност≥ населенн¤. Ќорми чисельност≥ нотар≥ус≥в у межах нотар≥ального округу розробл¤ютьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни на п≥дстав≥ анал≥зу статистичних даних про д≥¤льн≥сть нотар≥ус≥в у р≥зних рег≥онах ”крањни. ќтже, ¤кщо ћ≥н≥стерство юстиц≥њ встановило дл¤ конкретного нотар≥ального округу певну к≥льк≥сть приватних нотар≥ус≥в, а така к≥льк≥сть, або й б≥льша, вже зареЇстрована, то управл≥нн¤ юстиц≥њ маЇ право в≥дмовити в реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

” реЇстрац≥йному посв≥дченн≥ вказуютьс¤ пр≥звище, ≥мТ¤, по батьков≥ нотар≥уса, територ≥¤ його д≥¤льност≥ (нотар≥альний округ) та адреса розташуванн¤ його робочого м≥сц¤. ќтримуючи реЇстрац≥йне посв≥дченн¤, особа, ¤ка вперше приступаЇ до виконанн¤ обовТ¤зк≥в нотар≥уса, приносить в орган≥ юстиц≥њ прис¤гу в урочист≥й обстановц≥. ѕро видане реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ органи юстиц≥њ пов≥домл¤ють податкову ≥нспекц≥ю за м≥сцезнаходженн¤м робочого м≥сц¤ нотар≥уса.

Ќотар≥альний округ, в ¤кому працюватиме приватний нотар≥ус, визначаЇтьс¤ управл≥нн¤м юстиц≥њ за за¤вою нотар≥уса в≥дпов≥дно до адм≥н≥стративно-територ≥ального под≥лу ”крањни. «а  онституц≥Їю ”крањни, прийн¤тою ¬ерховною –адою ”крањни 28 червн¤ 1996 р., систему адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою ”крањни складають: јвтономна
–еспубл≥ка  рим, област≥, райони, м≥ста, райони в м≥стах, селища ≥ села.
«аконодавство не м≥стить положень, ¤к≥ дозвол¤ли б зареЇструвати д≥¤льн≥сть одного приватного нотар≥уса в к≥лькох нотар≥альних округах чи вид≥лити дл¤ нього к≥лька адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць. ¬ин¤тком Ї положенн¤ про те, що в м≥стах, ¤к≥ мають районний под≥л, округом д≥¤льност≥ нотар≥уса Ї територ≥¤ в≥дпов≥дного м≥ста.

3 огл¤ду на той факт, що св≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю вже м≥стить в≥домост≥ про знаходженн¤ робочого м≥сц¤ майбутнього нотар≥уса, в≥н повинен розпочати вир≥шенн¤ основних орган≥зац≥йних момент≥в своЇњ д≥¤льност≥ ще до проведенн¤ органом юстиц≥њ в≥дпов≥дноњ реЇстрац≥њ.
ќтже, одне з основних питань щодо знаходженн¤ робочого м≥сц¤ нотар≥уса вже повинне бути вир≥шене.

–обоче м≥сце приватного нотар≥уса. ќсновну вимогу щодо розташуванн¤ робочого м≥сц¤ нотар≥уса ч≥тко визначено в «акон≥ ”крањни "ѕро нотар≥ат".
–обоче м≥сце приватного нотар≥уса маЇ знаходитись у межах нотар≥ального округу.

¬раховуючи вимоги щодо культури обслуговуванн¤ населенн¤ приватними нотар≥усами та з метою забезпеченн¤ законних ≥нтерес≥в громад¤н ≥ юридичних ос≥б, ћ≥н≥стерство юстиц≥њ розробило ≥ затвердило ѕоложенн¤ про вимоги до робочого м≥сц¤ приватного нотар≥уса та зд≥йсненн¤ контролю за њх дотриманн¤м, у ¤кому м≥ст¤тьс¤ додатков≥ вимоги до робочого м≥сц¤ приватного нотар≥уса. ѕоложенн¤ затверджене наказом м≥н≥стра юстиц≥њ
”крањни в≥д 12.06.1998 р. за є 36/5 та зареЇстроване у ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ
”крањни 12 червн¤ 1998 р. за є 376/2816. ÷≥ вимоги не лише дозвол¤ють п≥двищити культуру обслуговуванн¤ населенн¤, схоронн≥сть документ≥в приватного нотар≥уса та дотриманн¤ законност≥ п≥д час вчиненн¤ ним нотар≥альних д≥й, а п≥дкреслюють ще раз те, що нотар≥ус Ї самост≥йною та незалежною особою у правовому пол≥ нашоњ держави.

Ќотар≥ус може мати контору. ѕ≥д конторою розум≥Їтьс¤ прим≥щенн¤, ¤ке Ї робочим м≥сцем приватного нотар≥уса. Ќотар≥ус може мати лише одне робоче м≥сце.

Ќотар≥ус не маЇ права працювати в одному прим≥щенн≥ з особами, д≥¤льн≥сть ¤ких не повТ¤зана з вчиненн¤м нотар≥альних д≥й. ѕрим≥щенн¤, ¤ке Ї робочим м≥сцем приватного нотар≥уса, маЇ складатись ≥з двох чи б≥льше к≥мнат, маЇ бути забезпечене сейфом дл¤ збереженн¤ печаток, штамп≥в ≥з посв≥дчувальними написами та спец≥альних бланк≥в нотар≥альних документ≥в, металевою шафою дл¤ збереженн¤ арх≥ву нотар≥уса тощо. Ќа в≥кнах прим≥щенн¤ встановлюютьс¤ грати, прим≥щенн¤ маЇ бути п≥дключене до засоб≥в сигнал≥зац≥њ.

ѕрава нотар≥уса на прим≥щенн¤, ¤ке Ї його робочим м≥сцем, можуть бути п≥дтверджен≥ договором оренди або ≥ншим документом, що встановлюЇ право власност≥ чи користуванн¤ зазначеним прим≥щенн¤м. Ѕезперечно, до моменту набутт¤ особою, ¤ка прагне займатис¤ приватною нотар≥альною д≥¤льн≥стю, статусу приватного нотар≥уса укласти догов≥р оренди ц¤ особа ¤к приватний нотар≥ус не може. ¬раховуючи це при перев≥рц≥ в≥дпов≥дност≥ робочого м≥сц¤ вимогам указаного ѕоложенн¤, ¤ка проводитьс¤ в раз≥ реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥, право на прим≥щенн¤ може бути п≥дтверджене договором, укладеним з особою, ¤ка бажаЇ займатис¤ приватною нотар≥альною д≥¤льн≥стю, чи ≥ншим в≥дпов≥дним документом, ¤к-то за¤вою чи зобовТ¤занн¤м про наданн¤ особ≥ конкретного прим≥щенн¤ п≥сл¤ реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

ѕро зм≥ну адреси розташуванн¤ робочого м≥сц¤ приватний нотар≥ус повинен у пТ¤тиденний строк пов≥домити орган юстиц≥њ дл¤ внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до реЇстрац≥йного посв≥дченн¤. «≥ зм≥ною б≥льш ¤к трич≥ адреси розташуванн¤ робочого м≥сц¤ приватному нотар≥усов≥ видаЇтьс¤ нове реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ п≥д тим самим номером. ” раз≥ зм≥ни адреси розташуванн¤ робочого м≥сц¤ приватного нотар≥уса управл≥нн¤ юстиц≥њ перев≥р¤Ї в≥дпов≥дн≥сть нового робочого м≥сц¤ передбаченим законодавством вимогам.

ѕ≥сл¤ отриманн¤ реЇстрац≥йного посв≥дченн¤ приватний нотар≥ус зобовТ¤заний у трим≥с¤чний строк розпочати свою нотар≥альну д≥¤льн≥сть.
якщо прот¤гом цього строку без поважних причин нотар≥ус не приступить до роботи, за р≥шенн¤м управл≥нн¤ юстиц≥њ видане йому реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ може бути анульоване. ќкр≥м права мати контору, нотар≥ус дл¤ орган≥зац≥њ своЇњ роботи маЇ право укладати цив≥льно-правов≥ та трудов≥ угоди, в≥дкривати розрахунковий та ≥нш≥ рахунки у банк≥вських установах.

якщо округ д≥¤льност≥ нотар≥уса визначено ≥ питанн¤ розташуванн¤ робочого м≥сц¤ вир≥шено, то дл¤ того, щоб приступити до роботи, нотар≥усов≥ необх≥дно мати печатку.

–еЇстрац≥йне посв≥дченн¤ Ї п≥дставою дл¤ виготовленн¤ печатки нотар≥уса, в≥дкритт¤ рахунку в установах банк≥в та вир≥шенн¤ ≥нших питань, повТ¤заних з орган≥зац≥Їю нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

ѕечатка приватного нотар≥уса з набранн¤м чинност≥ «аконом ”крањни "ѕро нотар≥ат" мала певн≥, передбачен≥ чинним законодавством рекв≥зити. Ќа н≥й зазначалис¤ стал≥ рекв≥зити, а саме: посада, пр≥звище, ≥мТ¤ та по батьков≥, округ д≥¤льност≥.

ƒокументи, що оформл¤ютьс¤ приватним нотар≥усом п≥д час вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, п≥сл¤ проставл¤нн¤ посв≥дчувального напису скр≥плюютьс¤ печаткою.

«а погодженн¤м з ћ≥н≥стерством внутр≥шн≥х справ ”крањни форма печатки ¤вл¤ла собою правильне коло д≥аметром 45 мм, крањ ¤кого обрамовував подв≥йний бортик. ѕосада на печатц≥ вказувалас¤ написом "приватний нотар≥ус".

ѕриблизний зразок печатки наведено в додатку до ѕравил нотар≥ального д≥ловодства.

”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро врегулюванн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату в
”крањн≥" в≥д 23 серпн¤ 1998 р. є 932/98 рекв≥зити печатки приватного нотар≥уса було зм≥нено. “епер на печатц≥ приватного нотар≥уса передбачено зображенн¤ ƒержавного √ерба ”крањни, зазначенн¤ посади, пр≥звища, ≥мен≥ та по батьков≥ нотар≥уса, а також нотар≥ального округу.

ќдним ≥з основних момент≥в, що в≥др≥зн¤Ї д≥¤льн≥сть приватного нотар≥уса в≥д д≥¤льност≥ державного, Ї його особиста в≥дпов≥дальн≥сть за запод≥¤ну шкоду. Ўкода, запод≥¤на особ≥ внасл≥док незаконних д≥й або недбалост≥ приватного нотар≥уса, в≥дшкодовуЇтьс¤ у повному розм≥р≥.
ќск≥льки приватний нотар≥ус самост≥йно в≥дпов≥даЇ за запод≥¤ну ним шкоду, йому необх≥дно мати дл¤ цього певн≥ кошти, аби в≥дшкодувати кл≥Їнтов≥ у грошовому вигл¤д≥ нанесен≥ збитки.

ўоб на¤вн≥сть ц≥Їњ суми не залежала в≥д конкретних доход≥в чи витрат приватного нотар≥уса у певний пром≥жок часу, передбачаЇтьс¤ ≥снуванн¤ такоњ грошовоњ суми (своЇр≥дного фонду), ¤ка маЇ ц≥льовий напр¤мок дл¤ њњ використанн¤, або ж можлив≥сть отриманн¤ такоњ суми в≥д ≥нших орган≥в, зокрема в≥д страховоњ орган≥зац≥њ.

—трахуванн¤ нотар≥уса на випадок запод≥¤нн¤ шкоди кл≥Їнтов≥ може провадитись у двох формах, а саме:

Х приватний нотар≥ус може укласти з органом страхуванн¤ догов≥р службового страхуванн¤;

Х приватний нотар≥ус може внести на спец≥альний рахунок до банк≥вськоњ установи страхову заставу.

Ќотар≥ус маЇ право вибрати з цих двох форм одну, ¤ка Ї дл¤ нього найб≥льш прийн¤тною. —воЇ право вибору в≥н повинен реал≥зувати прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в в≥д дн¤ отриманн¤ реЇстрац≥йного посв≥дченн¤. “акий строк встановлено приватному нотар≥усу ч. 4 ст. 24 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат", щоб розпочати нотар≥альну д≥¤льн≥сть; у цей же строк в≥н повинен вжити заход≥в дл¤ того, щоб створити дл¤ кл≥Їнт≥в можлив≥сть ¤кнайшвидшого забезпеченн¤ покритт¤ запод≥¤ноњ шкоди.

якщо приватний нотар≥ус не уклав договору службового страхуванн¤ чи не вн≥с страхову заставу дл¤ забезпеченн¤ покритт¤ шкоди, його приватна нотар≥альна д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤, а реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ анулюЇтьс¤ управл≥нн¤м юстиц≥њ.

—трахова сума чи застава маЇ ч≥тко визначений розм≥р Ч 100-кратний розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати.

«аконом ”крањни "ѕро встановленн¤ величини вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ та розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати на 1999 р." в≥д
25 грудн¤ 1998 р. за є 366-’≤V м≥н≥мальну зароб≥тну плату встановлено в розм≥р≥ 74 гривн≥. ќтже, розм≥р страховоњ суми чи застави Ч щонайменше 7400 гривень. ¬изначаючи розм≥р страховоњ суми або застави, сл≥д виходити з розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, не плутаючи њњ з розм≥ром неоподатковуваного доходу громад¤н.

—трахова сума Ч це сума, на ¤ку приватний нотар≥ус укладаЇ угоду з≥ страховою орган≥зац≥Їю ≥ ¤ка, в раз≥ настанн¤ страхового випадку, маЇ бути сплачена кл≥Їнтов≥.

—трахова застава Ч сума грошей, що м≥ститьс¤ на спец≥альному рахунку в банк≥вськ≥й установ≥ та може бути використана лише дл¤ погашенн¤ збитк≥в, завданих особ≥ приватним нотар≥усом унасл≥док незаконних д≥й або недбалост≥.

«аконодавством установлено строк Ч один р≥к Ч на поповненн¤ внесеноњ у банк≥вську установу страховоњ застави в раз≥ њњ витрачанн¤.

ѕоповнюватис¤ ц¤ страхова застава повинна до початкового розм≥ру. якщо приватний нотар≥ус прот¤гом одного року з дн¤ витрачанн¤ не поповнить страхову заставу до початкового розм≥ру, його приватна нотар≥альна д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ за р≥шенн¤м управл≥нн¤ юстиц≥њ, ¤ке анулюЇ реЇстрац≥йне посв≥дченн¤.

–озм≥р запод≥¤ноњ приватним нотар≥усом шкоди визначаЇтьс¤ за згодою стор≥н або в судовому пор¤дку.

якщо приватний нотар≥ус погоджуЇтьс¤ з тим, що його д≥њ запод≥¤ли шкоду особ≥, ¤ка звертаЇтьс¤ за њњ покритт¤м, то за взаЇмною згодою вони визначають розм≥р ц≥Їњ шкоди.

якщо приватний нотар≥ус не погоджуЇтьс¤ з тим, що його д≥њ були незаконними чи недбалими, то особа, ¤ка бажаЇ в≥дшкодувати завдан≥ њй збитки, маЇ звертатис¤ до суду.

–озм≥р запод≥¤ноњ шкоди може бути меншим чи б≥льшим, н≥ж розм≥р страховоњ суми чи застави. якщо розм≥р суми, ¤ка п≥дл¤гаЇ виплат≥ за≥нтересован≥й особ≥, менший в≥д розм≥ру страховоњ суми чи застави, то дл¤ њњ погашенн¤ використовуютьс¤ ц≥ суми.

якщо ж розм≥р суми, що п≥дл¤гаЇ сплат≥, перевищуЇ розм≥р страховоњ суми чи застави, суд повинен вир≥шити, в ¤кий спос≥б провадитиметьс¤ покритт¤ запод≥¤ноњ шкоди.

—л≥д, однак, зауважити, що на¤вн≥сть у приватного нотар≥уса страховоњ суми чи застави не змушуЇ його обовТ¤зково використовувати њх дл¤ погашенн¤ збитк≥в, за умови, що в≥н повн≥стю погоджуЇтьс¤ з доказами ≥ншоњ сторони.

якщо приватний нотар≥ус справд≥ вважаЇ, що його д≥њ запод≥¤ли матер≥альноњ або моральноњ шкоди кл≥Їнту, ≥ ¤кщо сторони дос¤гли згоди щодо розм≥ру запод≥¤ноњ шкоди, то певн≥ суми можуть бути виплачен≥ особ≥ без використанн¤ страховоњ суми чи застави з доходу приватного нотар≥уса.

ѕро проведену виплату суми, розм≥р ¤коњ встановлюЇтьс¤ за домовлен≥стю стор≥н ≥ ¤ка поменшуЇ завдан≥ збитки, може бути складений в≥дпов≥дний документ (наприклад, акт), за п≥дписом приватного нотар≥уса та особи, ¤к≥й було запод≥¤но шкоду.

÷ей документ може п≥дтверджувати:

Х факт на¤вност≥ п≥дстав дл¤ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ приватного нотар≥уса;

Х дос¤гненн¤ згоди м≥ж нотар≥усом та особою, ¤к≥й запод≥¤но шкоду, щодо встановленн¤ розм≥ру запод≥¤ноњ шкоди;

Х факт сплати приватним нотар≥усом ≥ отриманн¤ особою певноњ грошовоњ суми дл¤ погашенн¤ завданих збитк≥в.

” цьому документ≥ повинен м≥ститись опис випадку, коли нотар≥ус допустив недбал≥сть чи вчинив незаконн≥ д≥њ, пр≥звища, ≥мена та по батьков≥, адреси за≥нтересованих ос≥б ≥ приватного нотар≥уса, округ його д≥¤льност≥, докази стор≥н щодо завданоњ шкоди, розм≥р суми, ¤ка п≥дл¤гаЇ сплат≥ за дос¤гнутою згодою особ≥, п≥дписи про сплату ≥ отриманн¤ кошт≥в тощо.

ѕор¤док зам≥щенн¤ приватного нотар≥уса

—аме пон¤тт¤ зам≥щенн¤ приватного нотар≥уса врегульоване чинним законодавством з огл¤ду на добросов≥сн≥сть приватного нотар≥уса, в≥ддан≥сть його складен≥й прис¤з≥, за≥нтересован≥сть в утвердженн≥ авторитету його ¤к приватного нотар≥уса та намаганн¤ не створювати перешкод громад¤нам, ¤к≥ саме у нього вчинили т≥ чи ≥нш≥ нотар≥альн≥ д≥њ у доступ≥ до оформлених документ≥в. ” ос≥б, в≥д ≥мен≥ чи в≥дносно ¤ких учин¤лис¤ нотар≥альн≥ д≥њ, може виникнути необх≥дн≥сть отримати дубл≥кат посв≥дченоњ цим приватним нотар≥усом угоди, отримати в≥домост≥ про д≥йсн≥сть посв≥дченого запов≥ту тощо. ѕриватний нотар≥ус зобовТ¤заний пов≥домити управл≥нн¤ юстиц≥њ про те, що в≥н маЇ нам≥р припинити виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в на строк б≥льше одного тижн¤.

Ќеобх≥дн≥сть цього пов≥домленн¤ пол¤гаЇ в тому, що саме управл≥нн¤ юстиц≥њ контролюЇ законн≥сть виконанн¤ приватними нотар≥усами њхн≥х обовТ¤зк≥в.

«ам≥щенн¤ приватного нотар≥уса можливе тод≥, коли в≥н маЇ нам≥р тимчасово, на строк б≥льше одного тижн¤ припинити виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в. ѕричини, за ¤ких в≥н бажаЇ тимчасово припинити свою д≥¤льн≥сть, можуть бути р≥зними Ч в≥дпочинок, л≥куванн¤ тощо. јле основне, що в≥д≥граЇ роль у вир≥шенн≥ питань зам≥щенн¤, це: по-перше, ≥н≥ц≥атива самого нотар≥уса тимчасово припинити д≥¤льн≥сть; по-друге Ч поверненн¤ до нењ п≥сл¤ вир≥шенн¤ питань, ¤к≥ стали п≥дставою дл¤ зупиненн¤ д≥¤льност≥; по- третЇ Ч неможлив≥сть, нав≥ть заборона йому особисто виконувати обовТ¤зки приватного нотар≥уса ≥ в пер≥од зам≥щенн¤ його на посад≥ ≥ншим нотар≥усом.

ѕриватний нотар≥ус може укласти угоду з ≥ншим приватним нотар≥усом про його зам≥щенн¤. 3 огл¤ду на те, що сам нотар≥ус маЇ бути за≥нтересований у тому, аби його заступала на посад≥ в≥дома йому особа, законодавство регулюЇ в≥дносини зам≥щенн¤ посади на догов≥рних засадах м≥ж нотар≥усами. ѕро укладену угоду приватний нотар≥ус пов≥домл¤Ї управл≥нн¤ юстиц≥њ. ќтже, за угодою, приватн≥ нотар≥уси мають змогу зам≥щати один одного ≥ мати, в раз≥ необх≥дност≥, доступ до документ≥в, посв≥дчених ≥ншим нотар≥усом.

ѕов≥домленн¤ управл≥нн¤ юстиц≥њ в ус≥х випадках Ї обовТ¤зковим. ƒл¤ того, щоб ≥нформувати громад¤н, управл≥нн¤ юстиц≥њ повинно мати необх≥дн≥ в≥домост≥ про д≥¤льн≥сть приватного нотар≥уса.

”правл≥нн¤ юстиц≥њ, отримавши пов≥домленн¤ приватного нотар≥уса про припиненн¤ на певний строк його д≥¤льност≥ в раз≥, коли нотар≥ус не уклав угоди з ≥ншим нотар≥усом про зам≥щенн¤ його на посад≥, може вжити заход≥в дл¤ того, щоб в≥дсутн≥сть приватного нотар≥уса на робочому м≥сц≥ не запод≥¤ла шкоди законним ≥нтересам громад¤н. ÷≥ заходи можуть пол¤гати в тому, щоби прим≥рники посв≥дчених приватним нотар≥усом угод були передан≥ до державного нотар≥ального арх≥ву, до державноњ нотар≥альноњ контори, розташованоњ в окруз≥ д≥¤льност≥ приватного нотар≥уса або сум≥жного з ним, або в призначенн≥ приватного нотар≥уса, ¤кий зам≥щатиме того приватного нотар≥уса, ¤кий тимчасово припинив свою д≥¤льн≥сть.

” таких випадках таЇмниц¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й поширюЇтьс¤ й на того нотар≥уса, ¤кий зам≥щаЇ в≥дсутнього, ≥ на тих ос≥б, ¤к≥ мають право доступу за р≥шенн¤м управл≥нн¤ юстиц≥њ до посв≥дчених чи засв≥дчених документ≥в.

ќтже, зам≥щенн¤ приватного нотар≥уса Ч це можлив≥сть виконанн¤ обовТ¤зк≥в приватного нотар≥уса певного нотар≥ального округу ≥ншим приватним нотар≥усом цього ж нотар≥ального округу на п≥дстав≥ укладеноњ угоди чи наказу управл≥нн¤ юстиц≥њ, ¤ке маЇ на мет≥ забезпечити доступ передбачених законодавством ос≥б до арх≥вних документ≥в тимчасово в≥дсутнього на строк б≥льше одного тижн¤ приватного нотар≥уса. “реба мати на уваз≥, що угода про зам≥щенн¤ на посад≥ не може бути укладеною нотар≥усами, ¤к≥ мають р≥зн≥ нотар≥альн≥ округи, бо тод≥ порушувалис¤ б положенн¤ законодавства про те, що нотар≥усов≥ надаЇтьс¤ дл¤ провадженн¤ д≥¤льност≥ т≥льки один нотар≥альний округ, та положенн¤ про розташуванн¤ робочого м≥сц¤ приватного нотар≥уса в межах його нотар≥ального округу.

” такому випадку, оформлюючи документи при зам≥щенн≥, у посв≥дчувальному напис≥ приватний нотар≥ус, ¤кий зам≥щаЇ в≥дсутнього, маЇ посилатис¤ на укладену угоду про зам≥щенн¤ чи на наказ органу юстиц≥њ, але на вс≥х документах в≥н проставл¤Ї свою печатку.

ѕри цьому нотар≥ус, ¤кого зам≥щують, не маЇ права виконувати своњ службов≥ обовТ¤зки.

ѕрипиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ регулюЇтьс¤ ст. 30 «акону
”крањни "ѕро нотар≥ат". ≤з припиненн¤м приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ анулюЇтьс¤, ≥ особа перестаЇ бути приватним нотар≥усом. „астина 1 ст. 30 встановлюЇ перел≥к випадк≥в, коли приватна нотар≥альна д≥¤льн≥сть особи припин¤Їтьс¤. ÷ей перел≥к Ї вичерпним ≥ не п≥дл¤гаЇ розширеному тлумаченню.

ѕриватний нотар≥ус ≥з власноњ ≥н≥ц≥ативи може припинити свою приватну нотар≥альну д≥¤льн≥сть, подавши письмове клопотанн¤ до управл≥нн¤ юстиц≥њ.
” цьому випадку приватний нотар≥ус залишаЇтьс¤ особою, ¤ка зможе в майбутньому пос≥сти посаду нотар≥уса в державн≥й нотар≥альн≥й контор≥ чи знову зареЇструвати свою приватну нотар≥альну д≥¤льн≥сть у цьому ж чи в ≥ншому окруз≥, оск≥льки в нењ залишаЇтьс¤ св≥доцтво про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю, тобто особа не втрачаЇ допуску до профес≥њ.

„инне законодавство не м≥стить положень, ¤к≥ обмежували б призначенн¤ на посаду нотар≥уса особи, ¤ка мала перерву в нотар≥альн≥й д≥¤льност≥ за умови, що вона маЇ св≥доцтво про право на нотар≥альну д≥¤льн≥сть.

ѕ≥дстави дл¤ припиненн¤ з власноњ ≥н≥ц≥ативи приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ можуть бути р≥зними, наприклад: бажанн¤ зайн¤тис¤ п≥дприЇмницькою чи посередницькою та ≥ншою д≥¤льн≥стю, ¤ка Ї несум≥сною з нотар≥альною д≥¤льн≥стю, перех≥д на роботу до державноњ нотар≥альноњ контори, бажанн¤ працювати у штат≥ громадськоњ орган≥зац≥њ, зм≥на нотар≥ального округу тощо.

ѕрипиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ може бути насл≥дком втрати особою взагал≥ вправа на нотар≥альну д≥¤льн≥сть.

3 анулюванн¤м св≥доцтва ¤к п≥дстави дл¤ реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ сама д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤ автоматично.

якщо особа, св≥доцтво про право на нотар≥альну д≥¤льн≥сть ¤коњ анульоване, захоче коли-небудь зареЇструвати свою приватну нотар≥альну д≥¤льн≥сть, вона повинна знову отримати доступ до профес≥њ, тобто пройти стажуванн¤, скласти квал≥ф≥кац≥йний ≥спит, отримати св≥доцтво ≥ в≥дпов≥дати вимогам до нотар≥уса, викладених у ст. 3 «акону.

ѕрипиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ можливе, коли нотар≥ус прот¤гом трим≥с¤чного строку в≥д дн¤ реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ не уклав догов≥р службового страхуванн¤ чи не вн≥с на спец≥альний рахунок до банк≥вськоњ установи страхову заставу, призначену дл¤ покритт¤ шкоди, запод≥¤ноњ незаконними чи недбалими д≥¤ми, або ж не поповнив впродовж одного року в≥д дн¤ витрачанн¤ кошт≥в розм≥р страховоњ застави до початкового розм≥ру.

якщо приватний нотар≥ус не виконуЇ своњх обовТ¤зк≥в прот¤гом двох м≥с¤ц≥в без поважних причин ≥ не пов≥домив про це управл≥нн¤ юстиц≥њ, його нотар≥альна д≥¤льн≥сть припин¤Їтьс¤.

ѕ≥д "невиконанн¤м своњх обовТ¤зк≥в" розум≥Їтьс¤ те, що приватний нотар≥ус не вчин¤Ї нотар≥альних д≥й, не надаЇ консультац≥й правового характеру, не уклав угоди щодо його зам≥щенн¤ ≥ не забезпечив у такий спос≥б доступу ос≥б, ¤кими або щодо ¤ких вчин¤лис¤ нотар≥альн≥ д≥њ, прац≥вникам правоохоронних орган≥в до посв≥дчених ним документ≥в дл¤ скасуванн¤ чи зм≥ни вчинених нотар≥альних д≥й, отриманн¤ дубл≥кат≥в, отриманн¤ в≥домостей про вчинен≥ нотар≥альн≥ д≥њ тощо.

якщо приватний нотар≥ус не в≥дпов≥даЇ своњй посад≥ або виконуван≥й робот≥ внасл≥док стану здоровТ¤, що на тривалий час перешкоджаЇ нотар≥альн≥й д≥¤льност≥, ц¤ п≥дстава теж т¤гне за собою припиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥.

ѕрипиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ та анулюванн¤ реЇстрац≥йного посв≥дченн¤ провадитьс¤ за наказом управл≥нн¤ юстиц≥њ.  оп≥¤ наказу у триденний терм≥н маЇ бути видана або над≥слана поштою нотар≥усу, приватна нотар≥альна д≥¤льн≥сть ¤кого припин¤Їтьс¤.

ѕриватний нотар≥ус, д≥¤льн≥сть ¤кого припин¤Їтьс¤, в м≥с¤чний строк зобовТ¤заний передати документи, що стосуютьс¤ вчиненн¤ ним нотар≥альних д≥й, до державного нотар≥ального арх≥ву.

–≥шенн¤ про анулюванн¤ реЇстрац≥йного посв≥дченн¤ може бути оскаржене в пор¤дку, передбаченому чинним законодавством.

«аконодавство м≥стить також положенн¤ про призупиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥. ѕризупиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ можливе лише в одному випадку: в раз≥ припиненн¤ права власност≥ чи права користуванн¤ прим≥щенн¤м, ¤ке Ї робочим м≥сцем приватного нотар≥уса.
ѕризупиненн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ може провадитись особисто нотар≥усом, ¤кий зобовТ¤заний подати в≥дпов≥дну за¤ву до управл≥нн¤ юстиц≥њ не п≥зн≥ше одного тижн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку прав на прим≥щенн¤ ≥ за в≥дсутност≥ прав на ≥нше прим≥щенн¤, або ж управл≥нн¤м юстиц≥њ за на¤вност≥ таких в≥домостей. Ќотар≥альна д≥¤льн≥сть нотар≥усом вважаЇтьс¤ в≥дновленою з моменту внесенн¤ в≥дпов≥дних зм≥н до реЇстрац≥йного посв≥дченн¤ про реЇстрац≥ю нового робочого м≥сц¤ нотар≥уса.

 онтроль за законн≥стю виконанн¤ приватними нотар≥усами њхн≥х обовТ¤зк≥в зд≥йснюЇтьс¤ √оловним управл≥нн¤м ћ≥н≥стерства юстиц≥њ
јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, управл≥нн¤ми юстиц≥њ областей, м≥ст  иЇва та
—евастопол¤.

¬≥дпов≥дно до ст. 1 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" у населених пунктах, де немаЇ нотар≥ус≥в, нотар≥альн≥ д≥њ вчин¤ютьс¤ посадовими особами виконавчих ком≥тет≥в с≥льських, селищних, м≥ських рад.

Ќаданн¤ виконкомам м≥сцевих рад права вчин¤ти де¤к≥ нотар≥альн≥ д≥њ, а це найб≥льш прост≥ й поширен≥ д≥њ, створюЇ зручност≥ дл¤ населенн¤, оск≥льки позбавл¤Ї його необх≥дност≥ звертатис¤ до нотар≥уса, ¤кий часом знаходитьс¤ на досить велик≥й в≥дстан≥ в≥д села, селища чи м≥ста.

Ѕезпосередньо вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ у виконкомах мають право голова виконкому, його заступник або секретар виконкому. јле њхнЇ право на вчиненн¤ нотар≥альних д≥й виникаЇ не автоматично, а лише за на¤вност≥ р≥шенн¤ виконкому про покладенн¤ на одного з них обовТ¤зку вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ. ¬ раз≥ тривалоњ в≥дсутност≥ посадовоњ особи (в≥дпустка, хвороба), на ¤ку покладено обовТ¤зок вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ, на час њњ в≥дсутност≥ нотар≥альн≥ д≥њ може за р≥шенн¤м виконкому вчин¤ти ≥нша посадова особа. Ќайчаст≥ше обовТ¤зок вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ покладаЇтьс¤ на секретар¤ виконкому.

ѕосадов≥ особи виконком≥в м≥сцевих рад учин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, реал≥зуючи т≥ сам≥ принципи, що й нотар≥уси.

Ќотар≥альн≥ д≥њ за кордоном учин¤ють консульськ≥ установи, а у випадках, передбачених законодавством, Ч дипломатичн≥ представництва
”крањни. ¬≥дпов≥дно до розпор¤дженн¤ ѕрезидента ”крањни "ѕро затвердженн¤
ѕоложенн¤ про дипломатичне представництво ”крањни за кордоном" в≥д 22 жовтн¤ 1992 р. дипломатичне представництво ”крањни за дорученн¤м м≥н≥стра ≥ноземних справ ”крањни може виконувати ≥ консульськ≥ функц≥њ. ÷е можливо в тих випадках, коли д≥¤льн≥сть консульськоњ установи не поширюЇтьс¤ на певну територ≥ю; тод≥ нотар≥альн≥ д≥њ вчин¤ютьс¤ консульськими в≥дд≥лами дипломатичного представництва.

Ѕезпосередньо нотар≥альн≥ д≥њ в консульських установах учин¤ють консули, а в дипломатичних представництвах Ч один ≥з член≥в дипломатичного персоналу.

ƒ≥¤льн≥сть консульських установ ≥ дипломатичних представництв щодо вчиненн¤ нотар≥альних д≥й регулюЇтьс¤ главою ’≤  онсульського статуту
”крањни, затвердженого ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 2 кв≥тн¤ 1994 р., ≥ п≥дпор¤дкована тим самим принципам, що й д≥¤льн≥сть нотар≥ус≥в.

¬перше законодавством передбачено створенн¤ в обласних центрах, у м≥стах  иЇв≥, —евастопол≥ й —≥мферопол≥ державних нотар≥альних арх≥в≥в.

ƒержавн≥ нотар≥альн≥ арх≥ви Ї складовою частиною Ќац≥онального арх≥вного фонду ”крањни. ƒ≥¤льн≥сть та орган≥зац≥¤ державних нотар≥альних арх≥в≥в регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про державний нотар≥альний арх≥в, затвердженим наказом ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д 7 лютого 1994 р.

ƒержавн≥ нотар≥альн≥ арх≥ви створюютьс¤ й л≥кв≥дуютьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни. јрх≥в Ї юридичною особою, маЇ печатку з зображенн¤м
ƒержавного √ерба ”крањни та своњм найменуванн¤м. јрх≥ви очолюють зав≥дуюч≥, ¤ких призначають на посаду та зв≥льн¤ють ≥з нењ √оловне управл≥нн¤ юстиц≥њ,
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, управл≥нн¤ юстиц≥њ обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й.

ƒержавн≥ нотар≥альн≥ арх≥ви створюютьс¤ дл¤ тимчасового (до 75 рок≥в) централ≥зованого збер≥ганн¤ та використанн¤ нотар≥альних документ≥в, передач≥ њх у в≥дпов≥дний державний арх≥в, наданн¤ методичноњ та практичноњ допомоги фондоутворювачам у вдосконаленн≥ роботи з документами.

—творенн¤ державних нотар≥альних арх≥в≥в св≥дчить ще раз про п≥двищенн¤ рол≥ та значенн¤ нотар≥ату в сусп≥льному житт≥ крањни. ÷¤ робота
Ч коп≥тка, вона потребуЇ часу, а головно Ч кошт≥в. ƒл¤ належноњ роботи арх≥в≥в необх≥дна повна компТютеризац≥¤, п≥дготовка спец≥ал≥ст≥в.

ЅезпосереднЇ кер≥вництво нотар≥альними органами зд≥йснюЇтьс¤ √оловним управл≥нн¤м юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥
 рим, обласними,  ињвським та —евастопольським м≥ськими управл≥нн¤ми юстиц≥њ.

”правл≥нн¤ юстиц≥њ утворюютьс¤ ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни та йому п≥дпор¤дкован≥.

ќдним ≥з завдань управл≥нь юстиц≥њ Ї орган≥зац≥йне та матер≥ально- техн≥чне забезпеченн¤ роботи нотар≥ату. ƒл¤ цього њм надано права:

Х орган≥зовувати роботу установ нотар≥ату, перев≥р¤ти њхню д≥¤льн≥сть, вживати заход≥в до њњ пол≥пшенн¤;

Х зд≥йснювати контроль за законн≥стю вчиненн¤ нотар≥альних д≥й;

Х орган≥зовувати роботу з добору кадр≥в та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в нотар≥альних орган≥в;

Х забезпечувати роботу квал≥ф≥кац≥йних ком≥с≥й нотар≥ату;

Х зд≥йснювати контроль за орган≥зац≥Їю та зм≥стом стажуванн¤ ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю;

Х визначати нотар≥альний округ, реЇструвати приватну нотар≥альну д≥¤льн≥сть, вносити зм≥ни в реЇстрац≥йне посв≥дченн¤ приватного нотар≥уса та анулювати його;

Х призупин¤ти д≥¤льн≥сть нотар≥ус≥в ≥ готувати поданн¤ на розгл¤д
ћ≥н≥стерству юстиц≥њ щодо анулюванн¤ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю;

Х затверджувати розм≥ри оплати за наданн¤ державними нотар≥альними конторами додаткових платних послуг правового ≥ техн≥чного характеру;

Х зд≥йснювати контроль за використанн¤м спец≥альних бланк≥в нотар≥альних документ≥в.

 р≥м того, управл≥нн¤ юстиц≥њ розгл¤даЇ скарги громад¤н щодо роботи нотар≥альних орган≥в, забезпечуЇ матер≥ально-техн≥чними ресурсами установи нотар≥ату, а також зд≥йснюЇ контроль за збереженн¤м ≥ використанн¤м матер≥альних ц≥нностей нотар≥альними органами, складаЇ проекти кошторис≥в видатк≥в на утриманн¤ установ нотар≥ату та ≥н.  р≥м того, наказом
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д 1 червн¤ 1998 р. затверджено ѕоложенн¤ про районн≥, районн≥ у м≥стах, м≥ськ≥ (м≥ст обласного значенн¤) управл≥нн¤ юстиц≥њ з≥ зм≥нами, внесеними ”казом ћ≥нюсту в≥д 5 лютого 1999 р.

¬≥дпов≥дно до цього ѕоложенн¤ щодо нотар≥альноњ д≥¤льност≥ вказан≥ управл≥нн¤ мають:

Ч забезпечити роботу установ нотар≥ату;

Ч вести роботу з обл≥ку та п≥дтриманн¤ в контрольному стан≥ акт≥в законодавства та нотар≥альноњ практики;

Ч орган≥зовувати роботу установ нотар≥ату, перев≥р¤ти њхню д≥¤льн≥сть, вживати заходи щодо њњ пол≥пшенн¤;

Ч зд≥йснювати контроль за законн≥стю вчиненн¤ нотар≥альних д≥й державними та приватними нотар≥усами, об≥гом спец≥альних бланк≥в нотар≥альних документ≥в та за орган≥зац≥Їю ≥ зм≥стом стажуванн¤ ос≥б, ¤к≥ мають нам≥р займатис¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю;

Ч готувати матер≥али на розгл¤д √оловного управл≥нн¤ юстиц≥њ
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим,  ињвського та
—евастопольського м≥ських управл≥нь юстиц≥њ дл¤ п≥дготовки поданн¤ щодо анулюванн¤ св≥доцтв про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю.

”правл≥нн¤ юстиц≥њ маЇ також залучати в установленому пор¤дку до перев≥рки роботи установ нотар≥ату та приватних нотар≥ус≥в квал≥ф≥кованих державних та приватних нотар≥ус≥в з ≥нших нотар≥альних округ≥в, а також представництв в≥дд≥лень ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати за њхньою згодою.

¬≥дпов≥дно до ст. 16 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" нотар≥уси можуть обТЇднуватись у рег≥ональн≥, загальнодержавн≥, м≥жнародн≥ сп≥лки та асоц≥ац≥њ. ÷≥ обТЇднанн¤ репрезентують њхн≥ ≥нтереси у державних та ≥нших органах, захищають соц≥альн≥ та профес≥йн≥ права нотар≥ус≥в, зд≥йснюють методичну та видавничу роботу, можуть створювати спец≥альн≥ фонди ≥ д≥ють в≥дпов≥дно до своњх статут≥в.

—аме на таких принципах створено ”крањнську нотар≥альну палату, що д≥Ї ¤к добров≥льна громадська орган≥зац≥¤ нотар≥ус≥в. ”крањнська нотар≥альна палата маЇ —татут, затверджений ”становчою конференц≥Їю нотар≥ус≥в ”крањни
22 кв≥тн¤ 1993 р., з≥ зм≥нами та доповненн¤ми, затвердженими “ретьою конференц≥Їю ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати 9 серпн¤ 1997 р.

ќсновна мета ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати Ч обТЇднанн¤ на профес≥йн≥й основ≥ нотар≥ус≥в дл¤ захисту њхн≥х законних профес≥йних, соц≥альних та ≥нших ≥нтерес≥в. «авданн¤м палати Ї спри¤нн¤ п≥двищенню профес≥йного р≥вн¤ нотар≥ус≥в, удосконаленн¤ правовоњ допомоги, ¤ку нотар≥уси надають ф≥зичним та юридичним особам. “акож ”крањнська нотар≥альна палата повинна спри¤ти охорон≥ ≥нтерес≥в громад¤н та орган≥зац≥й, ¤ким було запод≥¤но шкоду незаконними д≥¤ми нотар≥ус≥в.
«окрема, важливим завданн¤м ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати Ї спри¤нн¤ розвитков≥ м≥жнародних звТ¤зк≥в, обм≥ну досв≥дом, сп≥вроб≥тництва з м≥жнародними орган≥зац≥¤ми нотар≥ату.

ƒл¤ розвТ¤занн¤ практичних завдань, проведенн¤ орган≥заторськоњ та ≥ншоњ роботи в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ та
—евастопол≥ створюютьс¤ в≥дд≥ленн¤ нотар≥альноњ палати, ¤к≥ Ї юридичними особами. «а на¤вност≥ хоча б трьох член≥в палати в управл≥нн¤х юстиц≥њ та в нотар≥альних конторах створюютьс¤ первинн≥ орган≥зац≥њ нотар≥альноњ палати.

÷ентральними органами ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати Ї:  онференц≥¤ член≥в ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати, –ада ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати, рев≥з≥йна ком≥с≥¤,  ом≥с≥¤ з питань профес≥йноњ етики. Ќа чол≥ палати стоњть президент ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати, обраний б≥льш≥стю голос≥в делегат≥в, ¤к≥ беруть участь у робот≥  онференц≥њ.

”крањнська нотар≥альна палата створюЇтьс¤ на принципах ≥ндив≥дуального та колективного членства. ≤ндив≥дуальними членами можуть бути нотар≥уси та ≥нш≥ прац≥вники орган≥в нотар≥ату, нотар≥уси-пенс≥онери, прац≥вники орган≥в юстиц≥њ, робота ¤ких безпосередньо повТ¤зана з орган≥зац≥Їю нотар≥альноњ д≥¤льност≥.  олективними членами можуть бути ≥нш≥ обТЇднанн¤ та орган≥зац≥њ, ¤к≥ под≥л¤ють ≥нтереси й ц≥л≥ ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ своњх завдань ”крањнська нотар≥альна палата може: подавати до республ≥канських ≥ м≥сцевих орган≥в влади та управл≥нн¤ пропозиц≥њ з удосконаленн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату; спри¤ти науков≥й розробц≥ питань удосконаленн¤ нотар≥альноњ д≥¤льност≥, впровадженню ефективних форм обслуговуванн¤; анал≥зувати нотар≥альну практику, готувати методичн≥ рекомендац≥њ з питань учиненн¤ нотар≥альних д≥й; спри¤ти п≥двищенню квал≥ф≥кац≥њ нотар≥ус≥в ≥ орган≥зовувати профес≥йну п≥дготовку юрист≥в до роботи в органах нотар≥ату; проводити видавничу д≥¤льн≥сть ≥ т. ≥н.

ќтже, ”крањнська нотар≥альна палата Ї типовою громадською орган≥зац≥Їю, створеною на профес≥йному р≥вн≥. Ќа сьогодн≥ робл¤тьс¤ певн≥ кроки в напр¤мку посиленн¤ впливу ”крањнськоњ нотар≥альноњ палати на нотар≥альну д≥¤льн≥сть, створенн¤ та забезпеченн¤ реальноњ допомоги нотар≥усам.

”крањнська нотар≥альна палата активно д≥Ї ≥ в законотворчому процес≥.
Ќею п≥дготовлено проект нового «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат". ѕалата ≥н≥ц≥ювала та створила при ≤нститут≥ туризму, економ≥ки ≥ права кафедру нотар≥ату, ¤ка Ї Їдиною в ”крањн≥, та  аб≥нет нотар≥ату ¤к науковий анал≥тично-методичний центр розвитку нотар≥ату, видаЇ журнал "Ќотар≥ат дл¤
"вас" ≥ "Ѕюлетень нотар≥альноњ практики". ¬живаютьс¤ й ≥нш≥ заходи, спр¤мован≥ на удосконаленн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату в ”крањн≥.

” –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ теж створено рег≥ональн≥ та ‘едеральна нотар≥альн≥ палати на принципах самоуправл≥нн¤. ѓхн≥м завданн¤м Ї обТЇднанн¤ вс≥х приватних нотар≥ус≥в дл¤ наданн¤ њм конкретноњ реальноњ допомоги, що важливо саме в пер≥од становленн¤ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥. ¬они орган≥зовують стажуванн¤ ос≥б, ¤к≥ прагнуть мати нотар≥альну практику, та переп≥дготовку спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ працюють у нотар≥альних конторах, в≥дшкодовують затрати на експертизи, що призначен≥ судом у справах, повТ¤заних ≥з д≥¤льн≥стю нотар≥ус≥в, зд≥йснюють контроль за профес≥йною д≥¤льн≥стю нотар≥уса, спри¤ють захистов≥ соц≥альних, матер≥альних прав нотар≥ус≥в, пол≥пшенню умов прац≥ тощо.

√лава 3.  омпетенц≥¤ нотар≥альних орган≥в ≥ посадових ос≥б щодо вчиненн¤ нотар≥альних д≥й

 омпетенц≥¤ нотар≥альних орган≥в Ч визначене законом коло д≥й, що њх учин¤ють нотар≥альн≥ органи дл¤ виконанн¤ покладених на них завдань. ÷е Ч посв≥дченн¤ угод, видача св≥доцтва про право на спадщину, видача св≥доцтва про право власност≥ на частку в сп≥льному майн≥ подружж¤, посв≥дченн¤ безсп≥рних юридичних факт≥в тощо (ст. 34 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

јле, в пон¤тт¤ компетенц≥њ вход¤ть не т≥льки повноваженн¤ на вчиненн¤ основних нотар≥альних д≥й, вказаних у ст. 34 «акону, а й коло прав та обовТ¤зк≥в, наданих нотар≥усов≥ чи посадов≥й особ≥ в≥дпов≥дно до законодавства. ÷е Ч витребуванн¤ необх≥дних документ≥в ≥ в≥домостей, перев≥рка законност≥ вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ, перев≥рка д≥Їздатност≥ ф≥зичних ос≥б, правоздатност≥ юридичних ос≥б, установленн¤ д≥йсного волеви¤вленн¤ стор≥н при посв≥дченн≥ угод, перев≥рка повноважень представника, в≥дкладенн¤ чи зупиненн¤ вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ, розТ¤сненн¤ прав та обовТ¤зк≥в за≥нтересованим особам, попередженн¤ про правов≥ насл≥дки вчинюваноњ нотар≥альноњ д≥њ тощо.

ќтже, пон¤тт¤ компетенц≥њ нотар≥альних орган≥в Ї широким, бо охоплюЇ й пон¤тт¤ п≥дв≥домчост≥, тобто коло д≥й, що вчин¤ютьс¤ нотар≥альними органами в≥дпов≥дно до ст. 34 «акону, а також коло певних, передбачених законом прав та обовТ¤зк≥в, що надають њм можлив≥сть зд≥йснити п≥дв≥домч≥ нотар≥альним органам д≥њ.

Ќотар≥альн≥ органи мають право вчин¤ти лише т≥ д≥њ, що законом в≥днесен≥ до њхньоњ компетенц≥њ. ѕерше, що мають зробити нотар≥ус чи посадова особа в раз≥ зверненн¤ за≥нтересованоњ особи, Ч це перев≥рити, чи в≥днесено законом до його провадженн¤ питанн¤, з ¤ким до нього звернулис¤.

“очне ≥ неухильне дотриманн¤ правових норм щодо компетенц≥њ гарантуЇ належний захист прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н та орган≥зац≥й.

Ќотар≥альн≥ д≥њ в ”крањн≥ вчин¤ютьс¤ державними нотар≥альними конторами, приватними нотар≥усами, консульськими установами, посадовими особами виконком≥в, державними нотар≥альними арх≥вами та посадовими особами, вказаними в ст. 40 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат".

–озмежуванн¤ м≥ж ними кола нотар≥альних д≥й з урахуванн¤м виду цих д≥й Ї предметною компетенц≥Їю.

–ан≥ше, за «аконом ”крањнськоњ –—– в≥д 25 грудн¤ 1974 р., в пон¤тт¤ предметноњ компетенц≥њ входило розмежуванн¤ нотар≥альних д≥й м≥ж ѕершою нотар≥альною конторою та ≥ншими державними нотар≥альними конторами. «араз, коли державн≥ нотар≥альн≥ контори мають однакову предметну компетенц≥ю, таке пон¤тт¤ предметноњ компетенц≥њ втратило своЇ значенн¤.

ѕредметна компетенц≥¤ державних нотар≥альних контор регулюЇтьс¤ ст. 34
«акону ”крањни "ѕро нотар≥ат". ѕерел≥к нотар≥альних д≥й, вказаних у ц≥й статт≥, не Ї вичерпним Ч на державн≥ нотар≥альн≥ контори може бути покладено вчиненн¤ ≥ ≥нших нотар≥альних д≥й.

ƒ≥њ, передбачен≥ ст. 34 «акону, можна класиф≥кувати за њхньою ц≥леспр¤мован≥стю. ѕерша група Ч це д≥њ, спр¤мован≥ на виникненн¤, п≥дтвердженн¤ чи припиненн¤ правов≥дносин: посв≥дченн¤ угод, видача св≥доцтва про право на спадщину, видача св≥доцтва про право власност≥ на частку в сп≥льному майн≥ подружж¤, св≥доцтва про придбанн¤ будинку з прилюдних торг≥в. ƒругу групу складають д≥њ, направлен≥ на забезпеченн¤ правов≥дносин: вжитт¤ заход≥в до охорони спадкового майна, накладенн¤ заборони в≥дчуженн¤ жилого будинку, квартири, дач≥, садового будинку, гаража, земельноњ д≥л¤нки та ≥ншого нерухомого майна, вчиненн¤ виконавчих напис≥в, прийн¤тт¤ в депозит грошових сум ≥ ц≥нних папер≥в, поданн¤ чек≥в до платежу ≥ посв≥дченн¤ неоплати чек≥в, вчиненн¤ протест≥в вексел≥в. ƒо третьоњ групи в≥днос¤тьс¤ д≥њ, що посв≥дчують безсп≥рн≥ факти: що громад¤нин Ї живим, перебуванн¤ громад¤нина в певному м≥сц≥, тотожност≥ громад¤нина з особою, зображеною на фотокартц≥, час предТ¤вленн¤ документ≥в. „етверта група складаЇтьс¤ з д≥й, що засв≥дчують доказов≥ факти: вчиненн¤ морських протест≥в, засв≥дченн¤ в≥рност≥ коп≥й документ≥в ≥ виписок ≥з них, справжност≥ п≥дпису на документах, в≥рност≥ перекладу документ≥в з одн≥Їњ мови на ≥ншу. ≤ останню, п'¤ту групу складають д≥њ допом≥жного характеру: прийн¤тт¤ на збер≥ганн¤ документ≥в, видача дубл≥ката документ≥в, що збер≥гаютьс¤ у справах нотар≥альноњ контори чи в державних нотар≥альних арх≥вах.

” де¤ких м≥жнародних договорах про правову допомогу, укладених
”крањною, передбачаЇтьс¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, нев≥домих украњнському законодавству про нотар≥ат. «окрема, до таких д≥й в≥днос¤ть розкриванн¤ та оголошенн¤ запов≥ту, складеного за формою, передбаченою законодавством ≥ноземноњ держави ≥ поданого нотар≥усов≥ п≥сл¤ смерт≥ запов≥дача дл¤ розкриванн¤ та оголошенн¤. якщо такий запов≥т подаЇтьс¤ нотар≥усу на територ≥њ ”крањни, то ц¤ д≥¤ входить до його компетенц≥њ та маЇ вчин¤тис¤ в такому пор¤дку.

” вчиненн≥ нотар≥альних д≥й нотар≥уси мають р≥вн≥ права та однаков≥ обовТ¤зки незалежно в≥д того, чи працюють вони в державн≥й нотар≥альн≥й контор≥, чи займаютьс¤ приватною практикою. ƒокументи, складен≥ приватними нотар≥усами, мають таку саму правову силу, ¤к ≥ документи, складен≥ державним нотар≥усом. ≤ державн≥, ≥ приватн≥ нотар≥уси вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ в≥д ≥мен≥ держави. Ќин≥ приватн≥ нотар≥уси в≥дпов≥дно до ”казу
ѕрезидента ”крањни "ѕро врегулюванн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату в ”крањн≥" в≥д 23 серпн¤ 1998 р. мають печатку з зображенн¤м ƒержавного √ерба ”крањни, зазначенн¤м посади, пр≥звища, ≥мен≥ та по батьков≥, а також нотар≥ального округу.

ƒо предметноњ компетенц≥њ приватного нотар≥уса вход¤ть майже вс≥ нотар≥альн≥ д≥њ, передбачен≥ ст. 34 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат".
¬≥дпов≥дно до ст. 36 цього «акону з компетенц≥њ приватного нотар≥уса виключалос¤ вчиненн¤ таких д≥й: накладанн¤ ≥ зн¤тт¤ заборони в≥дчуженн¤ нерухомост≥, видача св≥доцтва про право власност≥ на частку в сп≥льному майн≥ подружж¤ в раз≥ смерт≥ одного з них, видача св≥доцтва про право на спадщину, вжитт¤ заход≥в до охорони спадкового майна, посв≥дченн¤ договор≥в дов≥чного утриманн¤, засв≥дченн¤ справжност≥ п≥дпису на документах, призначених дл¤ д≥њ за кордоном, посв≥дченн¤ доручень дл¤ ц≥Їњ ж мети, а також засв≥дченн¤ справжност≥ п≥дпису батьк≥в чи оп≥куна (п≥клувальника) на за¤в≥ про згоду на усиновленн¤ дитини. “ак≥ досить широк≥ вин¤тки з компетенц≥њ приватного нотар≥уса викликали певн≥ незручност≥ в њхн≥й д≥¤льност≥; особливо це стосувалос¤ заборони посв≥дчувати дорученн¤ ≥ засв≥дчувати справжн≥сть п≥дпису на документах, ¤к≥ повинн≥ були д≥¤ти за кордоном.

3 огл¤ду на викладене вище ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро врегулюванн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату в ”крањн≥Ф в≥д 23 серпн¤ 1998 р. було зм≥нено компетенц≥ю приватного нотар≥уса. ¬≥дтепер вони не можуть учин¤ти т≥льки дв≥ нотар≥альн≥ д≥њ: видавати св≥доцтво про право на спадщину та вживати заход≥в до охорони спадкового майна.

«алишилос¤ не до к≥нц¤ вир≥шеним питанн¤ про право приватного нотар≥уса засв≥дчувати справжн≥сть п≥дпису батьк≥в, оп≥кун≥в
(п≥клувальник≥в) на за¤вах про згоду на усиновленн¤. ¬≥дпов≥дно до ”казу
ѕрезидента можна зробити висновок, що приватн≥ нотар≥уси мають право вчин¤ти цю д≥ю, а в≥дпов≥дно до ст. 105  одексу про шлюб та с≥мТю вони такого права не мають, бо в назван≥й статт≥ вказано, що справжн≥сть п≥дпису на таких за¤вах може засв≥дчувати т≥льки державний нотар≥ус.

 омпетенц≥¤ консульських установ щодо вчиненн¤ нотар≥альних д≥й регулюЇтьс¤ ст. 38 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат" та  онсульським статутом
”крањни, затвердженим указом ѕрезидента ”крањни в≥д 2 кв≥тн¤ 1994 р.

¬они можуть посв≥дчувати угоди, видавати св≥доцтво про право на спадщину, на частку в сп≥льному майн≥ подружж¤, вживати заход≥в до охорони спадкового майна, приймати в депозит грошов≥ суми та ц≥нн≥ папери, приймати на збер≥ганн¤ документи, посв≥дчувати юридичн≥ факти знаходженн¤ громад¤нина в живих, у певному м≥сц≥, тотожност≥ громад¤нина з особою, зображеною на фотокартц≥, часу предТ¤вленн¤ документ≥в, засв≥дчувати в≥рн≥сть коп≥њ документ≥в ≥ виписок ≥з них, справжн≥сть п≥дпису на документах ≥ в≥рн≥сть перекладу з одн≥Їњ мови на ≥ншу, вчин¤ти морськ≥ протести та виконавч≥ написи.

 р≥м того, в≥дпов≥дно до  онсульського статуту (ст. 44) консульськ≥ установи мають право забезпечувати докази. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що за законодавством ”крањни (ст. 35 ÷ѕ  ”крањни) забезпеченн¤ доказ≥в ¤к до порушенн¤ справи в суд≥, так ≥ п≥сл¤ порушенн¤ зд≥йснюЇ суд. Ќотар≥ус такого права не маЇ.

ќск≥льки консульськ≥ установи д≥ють на територ≥њ ≥нших держав, вони в р¤д≥ випадк≥в не Ї правомочними застосовувати т≥ правила й повноваженн¤, що њх мають нотар≥альн≥ органи в ”крањн≥. “ому з њхньоњ компетенц≥њ виключено де¤к≥ нотар≥альн≥ д≥њ, а саме: вони не можуть посв≥дчувати угоди про в≥дчуженн¤ нерухомост≥, що знаходитьс¤ в ”крањн≥, накладати заборони на в≥дчуженн¤ нерухомост≥, передавати за¤ви в≥д одних ос≥б до ≥нших, вчин¤ти протести вексел≥в, приймати чеки до платежу ≥ посв≥дчувати неоплату чек≥в, видавати св≥доцтва про придбанн¤ жилих будинк≥в ≥з прилюдних торг≥в.

 онсульськ≥ установи ”крањни мають право вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ й в≥дносно ≥ноземц≥в, причому не лише тод≥, коли угоди укладаютьс¤ на територ≥њ ”крањни, а й тод≥, коли угоди укладаютьс¤ на територ≥њ ≥нших держав, ¤кщо це випливаЇ з м≥жнародних договор≥в ≥ конвенц≥й, у ¤ких бере участь ”крањна.

«аконодавством ”крањни можуть бути передбачен≥ й ≥нш≥ д≥њ, що вчин¤ютьс¤ консульськими установами ”крањни.

 онсульський статут ”крањни передбачаЇ р¤д уточнень, що стосуютьс¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, а саме:

Х консул вживаЇ заход≥в до охорони майна, що залишилос¤ п≥сл¤ смерт≥ громад¤нина ”крањни. якщо ж залишене майно повн≥стю або частково складаЇтьс¤ з предмет≥в, що можуть з≥псуватис¤, а також за надм≥рноњ дорожнеч≥ збер≥ганн¤ такого майна консул маЇ право продати майно ≥ над≥слати вилучен≥ грош≥ за належн≥стю (ст. 36 статуту);

Х консул маЇ право приймати спадкове майно дл¤ передач≥ спадкоЇмц¤м, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в ”крањн≥ (ст. 37 статуту);

Х консул може приймати на збер≥ганн¤ грош≥, коштовност≥, ц≥нн≥ папери й документи, що належать громад¤нинов≥ ”крањни, а в раз≥ смерт≥ особи, ¤к≥й належало майно, здане на збер≥ганн¤, вживаЇ заход≥в до його охорони, а при необх≥дност≥ може його реал≥зувати ≥ вилучен≥ грош≥ над≥слати за належн≥стю
(ст. 38 статуту);

Х консул негайно передаЇ до ћ≥н≥стерства закордонних справ ”крањни вс≥ в≥дом≥ йому дан≥ про спадщину ≥ можливих спадкоЇмц≥в, ¤кщо йому стане в≥домо про спадщину, котра в≥дкрилас¤ на користь громад¤н ”крањни, ¤к≥ проживають в ”крањн≥ (ст. 51 статуту);

Х консул приймаЇ в≥д кап≥тана морського судна за¤ву про загибель або пошкодженн¤ судна, а також на його проханн¤ складаЇ акт про морський протест (ст. 79 статуту);

Х консул вживаЇ заход≥в до збереженн¤ (забезпеченн¤) речових доказ≥в у раз≥ авар≥њ чи вимушеноњ посадки пов≥тр¤ного судна (ст. 85 статуту); таких самих заход≥в в≥н вживаЇ, коли мова йде про засоби автомоб≥льного, зал≥зничного транспорту ≥ суден р≥чкового флоту (ст. 88 статуту).

як уже зазначалос¤, виконкоми с≥льських, селищних ≥ м≥ських рад мають право вчин¤ти де¤к≥ найб≥льш поширен≥ й нескладн≥ нотар≥альн≥ д≥њ, ¤кщо в м≥сцевост≥ немаЇ нотар≥ус≥в. ÷е зручно дл¤ м≥сцевого населенн¤, бо зв≥льн¤Ї його в≥д поњздок до м≥ст ≥ районних центр≥в; наданн¤ виконкомам повноважень вчин¤ти певн≥ нотар≥альн≥ д≥њ Ї доц≥льним з огл¤ду на специф≥ку цих д≥й.

ѕосадов≥ особи виконком≥в м≥сцевих рад можуть посв≥дчувати односторонн≥ угоди Ч запов≥ти й дорученн¤. ¬чиненн¤ цих нотар≥альних д≥й у багатьох випадках може бути терм≥новим, коли звол≥кати не можна.

ѕосадовим особам виконком≥в надано право засв≥дчувати в≥рн≥сть коп≥й документ≥в ≥ виписок ≥з них, а також справжн≥сть п≥дпису на документах. ÷е дуже поширен≥, а водночас нескладн≥ нотар≥альн≥ д≥њ, тому в≥днесенн¤ њх до компетенц≥њ виконком≥в Ї виправданим.

ƒо компетенц≥њ виконком≥в м≥сцевих рад входить вжитт¤ заход≥в до охорони спадкового майна та реЇстрац≥¤ заборон на в≥дчуженн¤ нерухомост≥.
÷≥ нотар≥альн≥ д≥њ зручн≥ше вчин¤ти на м≥сц≥, тим б≥льш, що вжитт¤ заход≥в до охорони спадкового майна може вимагати негайного њх зд≥йсненн¤.

ѕосадов≥ особи мають право вчин¤ти т≥льки ц≥ д≥њ, передбачен≥ ст. 37
«акону ”крањни "ѕро нотар≥ат". ¬иход¤чи з того, що посадов≥ особи виконком≥в не завжди мають спец≥альну юридичну п≥дготовку, вони не Ї правомочними вчин¤ти складн≥ нотар≥альн≥ д≥њ, а також оформл¤ти документи, що мають д≥¤ти за кордоном.

ѕ≥сл¤ визначенн¤ предметноњ компетенц≥њ дл¤ вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ необх≥дно визначити територ≥альну компетенц≥ю, тобто ¤ка саме державна нотар≥альна контора, ¤кий саме приватний нотар≥ус ≥ посадова особа ¤кого саме виконкому м≥сцевих рад мають право вчин¤ти конкретну нотар≥альну д≥ю.

“еритор≥альна компетенц≥¤ Ч це розмежуванн¤ кола нотар≥альних д≥й м≥ж нотар≥альними органами з урахуванн¤м територ≥њ д≥¤льност≥ цих орган≥в.

≤снуЇ загальне правило територ≥альноњ компетенц≥њ, в≥дпов≥дно до ¤кого нотар≥альн≥ д≥њ можуть вчин¤тис¤ будь-¤ким нотар≥усом чи посадовою особою будь-¤кого виконавчого ком≥тету с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради на вс≥й територ≥њ ”крањни (ст. 41 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

«аконом передбачено вин¤тки з цього загального правила, коли за вчиненн¤м нотар≥альноњ д≥њ можна звернутис¤ т≥льки до певного нотар≥уса чи посадовоњ особи певного виконкому м≥сцевих рад. ÷≥ вин¤тки стосуютьс¤ найб≥льш складних ≥ важливих нотар≥альних д≥й.

¬≥дпов≥дно до ст. 55 «акону посв≥дченн¤ угод про в≥дчуженн¤ чи заставу жилого будинку, квартири, дач≥, садового будинку, гаража, земельноњ д≥л¤нки, а також ≥ншого нерухомого майна провадитьс¤ за м≥сцезнаходженн¤м цього нерухомого майна.

¬житт¤ заход≥в до охорони спадкового майна (ст. 60 «акону), видача св≥доцтва про право на спадщину (ст. 66 «акону), видача св≥доцтва про право власност≥ на частку в сп≥льному майн≥ подружж¤ в раз≥ смерт≥ одного з подружж¤ (ст. 71 «акону) провад¤тьс¤ за м≥сцем в≥дкритт¤ спадщини.

—в≥доцтво про право власност≥ на частку в сп≥льному майн≥ подружж¤ за житт¤ обох подружж¤, ¤кщо до складу майна вход¤ть жилий будинок, квартира, дача, садовий будинок, гараж, земельна д≥л¤нка, а також ≥нше нерухоме май- но, видаЇтьс¤ нотар≥усом за м≥сцезнаходженн¤м цього майна (ст. 70 «акону).

“ак само вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про територ≥альну компетенц≥ю щодо видач≥ св≥доцтва про придбанн¤ жилих будинк≥в ≥з прилюдних торг≥в Ч за м≥сцезнаходженн¤м будинку (ст. 72 цього «акону), щодо накладанн¤ заборони в≥дчуженн¤ нерухомого майна Ч за м≥сцезнаходженн¤м жилого будинку, квартири, дач≥, садового будинку, гаража чи за м≥сцезнаходженн¤м земельноњ д≥л¤нки (ст. 73 «акону).

ѕрийн¤тт¤ в депозит грошових сум ≥ ц≥нних папер≥в провадитьс¤ нотар≥усом за м≥сцем виконанн¤ зобовТ¤занн¤ (ст. 85 «акону).

ѕрийн¤тт¤ чек≥в дл¤ предТ¤вленн¤ до платежу ≥ посв≥дченн¤ неоплати чек≥в, вчин¤Їтьс¤ нотар≥усом за м≥сцезнаходженн¤м платника (ст. 93 «акону).

 р≥м того, ¤кщо м≥жнародним договором установлено ≥нш≥ правила про нотар≥альн≥ д≥њ, н≥ж т≥, що њх м≥стить законодавство ”крањни, то при вчиненн≥ нотар≥альних д≥й застосовуютьс¤ правила м≥жнародного договору.
якщо м≥жнародний догов≥р в≥дносить до компетенц≥њ нотар≥ус≥в вчиненн¤ нотар≥альноњ д≥њ, не передбаченоњ законодавством ”крањни, то нотар≥уси вчин¤ють цю нотар≥альну д≥ю в пор¤дку, встановленому ћ≥н≥стерством юстиц≥њ
”крањни (ст. 103 «акону).

ƒо таких д≥й, зокрема, належать розкриванн¤ та оголошенн¤ запов≥ту, складеного за формою, передбаченою законодавством ≥ноземноњ держави, ≥ поданого нотар≥усов≥ п≥сл¤ смерт≥ запов≥дача дл¤ розкриванн¤ та оголошенн¤.
якщо такий запов≥т подаЇтьс¤ нотар≥усов≥ на територ≥њ ”крањни, то вказана д≥¤ входить до його компетенц≥њ ≥ маЇ вчин¤тис¤ в такому пор¤дку.

Ќотар≥ус повинен оголосити зм≥ст запов≥ту й скласти протокол про його стан ≥ зм≥ст. ѕротокол п≥дписуЇтьс¤ нотар≥усом та особою, ¤ка подала запов≥т. ÷ими ж особами п≥дписуЇтьс¤ кожний аркуш запов≥ту. якщо запов≥т збер≥гавс¤ в нотар≥уса у запечатаному вигл¤д≥, то ц≥ д≥њ провадить нотар≥ус одноособово. ƒо протоколу додаЇтьс¤ засв≥дчена коп≥¤ запов≥ту, а залежно в≥д вимог договору Ч коп≥¤ протоколу та ориг≥нал запов≥ту. ¬казан≥ документи можуть бути видан≥ за≥нтересован≥й особ≥ або над≥слан≥ конкретн≥й установ≥ ≥ноземноњ держави за правилами виконанн¤ доручень.

3 метою захисту прав та ≥нтерес≥в громад¤н, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на л≥куванн≥, у плаванн≥, в експедиц≥¤х тощо, законом передбачаЇтьс¤ право посадових ос≥б окремих орган≥зац≥й посв≥дчувати запов≥ти та дорученн¤, що прир≥внюЇтьс¤ до нотар≥ального посв≥дченн¤ (ст. 40 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

Ќадане посадовим особам право посв≥дчувати запов≥ти й дорученн¤ обумовлено тим, що за певних обставин, коли немаЇ поблизу нотар≥уса, може виникнути нагальна необх≥дн≥сть вчинити ц≥ д≥њ.

«апов≥ти громад¤н, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на л≥куванн≥ в л≥карн¤х, ≥нших стац≥онарних л≥кувально-проф≥лактичних закладах, санатор≥¤х, посв≥дчуютьс¤ головними л≥кар¤ми, њхн≥ми заступниками по медичн≥й частин≥ або черговими л≥кар¤ми цих заклад≥в. «апов≥ти громад¤н, ¤к≥ проживають у будинках дл¤ престар≥лих та ≥нвал≥д≥в, посв≥дчуютьс¤ директорами та головними л≥кар¤ми цих будинк≥в.

«апов≥ти також можуть посв≥дчувати кап≥тани морських суден ≥ суден внутр≥шнього плаванн¤ щодо громад¤н, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у плаванн≥. “аке ж право мають начальники експедиц≥й щодо громад¤н, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в розв≥дувальних, арктичних та ≥нших експедиц≥¤х.

Ќадал≥ посадовим особам надаЇтьс¤ право посв≥дчувати не т≥льки запов≥ти, а й дорученн¤. ћова йде про запов≥ти й дорученн¤ в≥йськовослужбовц≥в та ≥нших ос≥б, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на л≥куванн≥ в госп≥тал¤х, санатор≥¤х та ≥нших в≥йськово-л≥кувальних закладах. “аке право надаЇтьс¤ начальникам, заступникам по медичн≥й частин≥, старшим ≥ черговим л≥кар¤м цих заклад≥в.

ѕраво посв≥дчувати запов≥ти й дорученн¤ мають командири (начальники) в≥йськових части, зТЇднань, установ ≥ в≥йськово-навчальних заклад≥в щодо в≥йськовослужбовц≥в. ј в пунктах, де дислокуютьс¤ ц≥ в≥йськов≥ частини, зТЇднанн¤, установи та в≥йськово-навчальн≥ заклади, командири (начальники) мають право посв≥дчувати ц≥ угоди ≥ щодо роб≥тник≥в та службовц≥в, член≥в њхн≥х с≥мей ≥ член≥в с≥мей в≥йськовослужбовц≥в, але т≥льки за умови, що в пунктах дислокац≥њ немаЇ державних нотар≥альних контор, приватних нотар≥ус≥в, посадових ос≥б та орган≥в, що вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ.

≤ останнЇ. «апов≥ти й дорученн¤ ос≥б, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в м≥сц¤х позбавленн¤ вол≥, мають право посв≥дчувати начальники м≥сць позбавленн¤ вол≥.

—тосовно до посв≥дченн¤ запов≥т≥в треба дотримуватис¤ певних правил подальшоњ њх реЇстрац≥њ. ѕосадов≥ особи, ¤к≥ посв≥дчили запов≥т, повинн≥ негайно передати один прим≥рник запов≥ту в державний нотар≥альний арх≥в чи в державну нотар≥альну контору за пост≥йним м≥сцем проживанн¤ запов≥дача.
якщо запов≥дач не мав пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤ в ”крањн≥ або ¤кщо м≥сце проживанн¤ його нев≥доме, запов≥т надсилаЇтьс¤ до державного нотар≥ального арх≥ву м.  иЇва.

 ап≥тан морського судна зобовТ¤заний передати один прим≥рник посв≥дченого запов≥ту начальников≥ порту ”крањни або консулов≥ ”крањни в ≥ноземному порту дл¤ надсиланн¤ його до державного нотар≥ального арх≥ву чи державноњ нотар≥альноњ контори за пост≥йним м≥сцем проживанн¤ запов≥дача.
ƒержавна нотар≥альна контора передаЇ одержаний прим≥рник запов≥ту на збер≥ганн¤ до в≥дпов≥дного державного нотар≥ального арх≥ву з пов≥домленн¤м про це запов≥дача та посадовоњ особи, ¤ка посв≥дчила запов≥т.

¬перше, в≥дпов≥дно до ст. 23 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат", засновуютьс¤ державн≥ нотар≥альн≥ арх≥ви в обласних центрах, у м≥стах
 иЇв≥, —евастопол≥ й —≥мферопол≥ дл¤ тимчасового (75 рок≥в) централ≥зованого збер≥ганн¤ й використанн¤ нотар≥альних документ≥в, передач≥ њх до в≥дпов≥дного державного арх≥ву, наданн¤ методичноњ та практичноњ допомоги фондоутворювачам у вдосконаленн≥ роботи з документами.

ѕоложенн¤м про державний нотар≥альний арх≥в, що було затверджене наказом ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в≥д 7 лютого 1994 р., на державний нотар≥альний арх≥в покладено обовТ¤зок зд≥йснювати певн≥ функц≥њ. јрх≥в складаЇ граф≥ки прийманн¤ документ≥в, на п≥дстав≥ ¤ких й приймаЇ документи; забезпечуЇ збереженн¤ цих документ≥в ≥ складаЇ щодо них науково-дов≥дковий апарат; проводить експертизу ц≥нност≥ документ≥в, що знаход¤тьс¤ в арх≥в≥; зд≥йснюЇ контроль за збер≥ганн¤м документ≥в у фондоутворювач≥в, надаЇ њм методичну та практичну допомогу тощо.

 р≥м того, державн≥ нотар≥альн≥ арх≥ви можуть ≥ вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ. ÷е Ч видача дубл≥кат≥в ≥ засв≥дченн¤ в≥рност≥ коп≥й та виписок ≥з документ≥в, що збер≥гаютьс¤ у справах арх≥ву. ѕри цьому в≥н повинен додержуватис¤ принципу таЇмниц≥ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й.

ƒержавн≥ нотар≥альн≥ арх≥ви мають право вимагати в≥д зав≥дуючих державних нотар≥альних контор, приватних нотар≥ус≥в ≥ посадових ос≥б виконавчих ком≥тет≥в м≥сцевих рад, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, додержанн¤ правил роботи з арх≥вними документами, зд≥йсненн¤ контролю за њх збер≥ганн¤м ≥ використанн¤м. “акож вони Ї правомочними: давати нотар≥усам рекомендац≥њ з питань, що вход¤ть до компетенц≥њ арх≥ву; робити запити до нотар≥ус≥в, посадових ос≥б виконком≥в ≥ посадових ос≥б, уповноважених посв≥дчувати запов≥ти, що прир≥внюютьс¤ до нотар≥ально посв≥дчених; вимагати в≥домост≥, необх≥дн≥ дл¤ роботи арх≥ву; залучати в необх≥дних випадках ¤к експерт≥в ≥ консультант≥в прац≥вник≥в орган≥в нотар≥ату. јрх≥ви можуть ≥нформувати ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни та јвтономноњ –еспубл≥ки
 рим, управл≥нн¤ юстиц≥њ обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥й про стан арх≥вноњ справи та вносити пропозиц≥њ щодо њњ вдосконаленн¤.

«ак≥нченн¤

ƒ≥¤льн≥сть нотар≥ату в≥дчутно впливаЇ на р≥зн≥ аспекти сусп≥льного житт¤ крањни. ¬≥д ¤кост≥ його роботи залежать нормальне функц≥онуванн¤ цив≥льного обороту крањни, ефективн≥сть охорони й захисту майнових прав та законних ≥нтерес≥в громад¤н ≥ орган≥зац≥й. ‘ормуванн¤ ринковоњ економ≥ки, основу ¤коњ складаЇ приватна власн≥сть, потребуЇ посиленн¤ правового регулюванн¤ господарських в≥дносин, а значить, ≥ п≥двищенн¤ рол≥ нотар≥ату ¤к регул¤тора цих в≥дносин. ÷е, в свою чергу, визначаЇ ≥ завданн¤ нотар≥альних орган≥в на нин≥шньому етап≥ розвитку нашого сусп≥льства.

«авданн¤м нотар≥ату Ї забезпеченн¤ захисту та охорони власност≥, прав ≥ законних ≥нтерес≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б, спри¤нн¤ у зм≥цненн≥ законност≥ та правопор¤дку, попередженн¤ правопорушень.

” нотар≥ус≥в ”крањни поки що немаЇ свого етичного кодексу, але це не означаЇ, що нормами етичноњ повед≥нки у нас можна нехтувати. ¬они частково склались ≥ певною м≥рою знайшли в≥дображенн¤ у чинному законодавств≥. јле з розвитком ≥нституту нотар≥ату виникають проблеми, що не були притаманн≥ державному нотар≥ату та за умов перех≥дного пер≥оду розвитку профес≥њ не могли бути вир≥шен≥ законодавством.

” тих крањнах, де в≥льний нотар≥ат ≥снуЇ вже давно, де нотар≥уси мають ч≥тко врегульований статус у сусп≥льств≥, ц≥ питанн¤ стали нормами профес≥йного житт¤ нотар≥ус≥в. Ќотар≥ат ”крањни теж готовий до розгл¤ду деонтолог≥чних проблем, бо розум≥Ї важлив≥сть њх вивченн¤, щоб запоб≥гти виникненню в нотар≥альн≥й д≥¤льност≥ ситуац≥й, ¤к≥ могли б похитнути авторитет нотар≥уса в сусп≥льств≥ ¤к незалежного радника громад¤нина, щоб моральн≥ канони стали обовТ¤зковими нормами повед≥нки нотар≥уса.

Ќотар≥ус Ч це не просто профес≥¤, а стиль житт¤ людини, причетноњ до ц≥Їњ системи.

«а час ≥снуванн¤ нотар≥ату в ”крањн≥ основн≥ принципи в≥дносин м≥ж нотар≥усами ≥ державою, м≥ж нотар≥усами та ≥ншими правоохоронними органами, м≥ж нотар≥усами та особами, ¤к≥ звертаютьс¤ до них, не т≥льки визначились, а й знайшли закр≥пленн¤ в «акон≥ ”крањни "ѕро нотар≥ат".

јле, хоча в≥дносини нотар≥уса з особами, ¤к≥ звертаютьс¤ до нього, ≥ншими органами та посадовими особами певною м≥рою в≥дображен≥ в законодавств≥, деонтолог≥чн≥ правила ¤к певн≥ норми морал≥, вчинки нотар≥уса та в≥дносини м≥ж нотар≥усами в рамках одн≥Їњ профес≥њ не мають законодавчого закр≥пленн¤.

ќбовТ¤зки перед громадськ≥стю пол¤гають у тому, що нотар≥ус зобовТ¤заний п≥дтримувати вс≥ заходи, що можуть пол≥пшити ¤к≥сть або доступн≥сть його профес≥йних послуг, п≥двищувати р≥вень осв≥ти та по≥нформованост≥ щодо своЇњ профес≥йн≥й д≥¤льност≥, поширювати позитивне ставленн¤ до своЇњ профес≥њ й запоб≥гати запл¤мовуванню репутац≥њ профес≥њ, п≥дносити њњ г≥дн≥сть, охорон¤ючи в≥д неосв≥чених людей, охорон¤ти громадськ≥сть в≥д збитк≥в. ƒ≥¤льн≥сть нотар≥уса маЇ зд≥йснюватис¤ так, щоб вона не могла зашкодити н≥ його особист≥й репутац≥њ, н≥ репутац≥њ профес≥њ.

—при¤ти заходам п≥двищенн¤ юридичноњ грамотност≥ населенн¤ з питань д≥¤льност≥ нотар≥ату та наданн¤ ≥нформац≥њ в≥дносно способ≥в урегулюванн¤ правов≥дносин, що Ї предметом нотар≥ального провадженн¤, - це обовТ¤зок нотар≥уса перед сусп≥льством.

ќбовТ¤зки перед кл≥Їнтом - найсуттЇв≥ш≥ обовТ¤зки нотар≥уса. Ќотар≥ус у б≥льшост≥ випадк≥в сп≥лкуЇтьс¤ з громад¤нами тод≥, коли останн≥ вир≥шують своњ питанн¤ майнового характеру, ¤к-то: укладають угоди щодо розпор¤дженн¤ майном, оформл¤ють спадков≥ права тощо. ≤ завданн¤м нотар≥уса Ї допомогти громад¤нинов≥, в≥дпов≥дно до чинного законодавства та д≥йсних нам≥р≥в, вчинити на його проханн¤ ту чи ≥ншу нотар≥альну д≥ю.

јнал≥зуючи д≥¤льн≥сть орган≥в нотар≥ату в ”крањн≥, можна сказати, що обовТ¤зки перед особами, ¤к≥ звертаютьс¤ дл¤ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й, Ї найб≥льш урегульованими в нормативних актах.

Ќаприклад, в≥дпов≥дно до ст. 8 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат", нотар≥уси та ≥нш≥ посадов≥ особи, ¤к≥ вчин¤ють нотар≥альн≥ д≥њ, зобовТ¤зан≥ додержувати таЇмниц≥ вчиненн¤ цих д≥й.

ѕричому обовТ¤зок додержанн¤ таЇмниц≥ вчинюваних нотар≥альних д≥й поширюЇтьс¤ також на ос≥б, ¤ким про вчинен≥ нотар≥альн≥ д≥њ стало в≥домо у звТ¤зку з виконанн¤м ними њхн≥х службових обовТ¤зк≥в, що покладаЇ на нотар≥ус≥в додатковий обовТ¤зок правильного п≥дбору кадр≥в своњх прац≥вник≥в.

ƒеонтолог≥¤ визначаЇ три основи, на ¤ких базуютьс¤ стосунки м≥ж нотар≥усом та особою, ¤ка звертаЇтьс¤ до нього чесн≥сть (пор¤дн≥сть); доступн≥сть ≥ оперативн≥сть; незалежн≥сть ≥ безкорислив≥сть.

ј починаЇтьс¤ все з прис¤ги нотар≥уса. ” багатьох управл≥нн¤х юстиц≥њ молод≥ нотар≥уси прис¤гають в урочист≥й обстановц≥, у присутност≥ своњх старших колег ≥з профес≥њ. ÷е спри¤Ї тому, що людина, ¤ка обираЇ цю профес≥ю, в≥дчуваЇ моральну в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ.

≤ сам текст прис¤ги вже закр≥плюЇ певн≥ канони повед≥нки нотар≥уса, стаЇ життЇвим кредо. Ќотар≥ус маЇ розр≥зн¤ти своњ ≥нтереси та ≥нтереси особи, ¤ка звертаЇтьс¤ до нього, керуючись тим, щоб саме ≥нтереси останньоњ були ¤кнайкраще забезпечен≥.

ј основним критер≥Їм Ї обТЇктивн≥сть.

ѕередбачен≥ законом персон≥ф≥кован≥ обмеженн¤ у прав≥ вчиненн¤ нотар≥альних д≥й - один ≥з д≥йових засоб≥в посиленн¤ обТЇктивност≥ нотар≥уса (ст. 9 «акону ”крањни "ѕро нотар≥ат").

Ќотар≥ус не може вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ на своЇ ≥мТ¤ та в≥д свого ≥мен≥, на ≥мТ¤ та в≥д ≥мен≥ свого чолов≥ка чи своЇњ дружини, його (њњ) та своњх родич≥в (батьк≥в, д≥тей, онук≥в, д≥да, баби, брат≥в, сестер), а також на ≥мТ¤ та в≥д ≥мен≥ прац≥вник≥в нотар≥альноњ контори, прац≥вник≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у трудових стосунках ≥з приватним нотар≥усом.

” сп≥лкуванн≥ з особами, ¤к≥ до нього звертаютьс¤, нотар≥ус зобовТ¤заний спри¤ти њм у зд≥йсненн≥ њхн≥х прав ≥ захист≥ законних ≥нтерес≥в, розТ¤снювати права та обовТ¤зки, попереджати про насл≥дки вчинюваних нотар≥альних д≥й дл¤ того, щоб юридична необ≥знан≥сть не могла бути використана њм на шкоду.

ƒл¤ цього нотар≥ус повинен усв≥домлювати меж≥ своњх знань ≥з предмета, не переб≥льшувати значущост≥ власних послуг дл¤ особи, поважати право особи на консультац≥ю в ≥ншого спец≥ал≥ста, д≥¤ти ¤к чесний ≥ в≥двертий порадник ≥ утримуватис¤ в≥д участ≥ у справах свого кл≥Їнта з питань, не повТ¤заних ≥з його профес≥Їю.

ƒл¤ забезпеченн¤ обТЇктивност≥ та незалежност≥ держава заборонила нотар≥усам перебувати в штат≥ ≥нших державних, громадських ≥ приватних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, вдаватис¤ до п≥дприЇмницькоњ та посередницькоњ д≥¤льност≥, а також виконувати ≥ншу оплачувану роботу, кр≥м супров≥дноњ з учиненн¤м нотар≥альних д≥й, а також викладацькоњ та науковоњ у в≥льний в≥д роботи час (ст. 3 «акону).

—уттЇве коло проблем п≥дн≥маЇтьс¤ при розгл¤д≥ в≥дносин м≥ж самими нотар≥усами.

Ќотар≥уси - це певна профес≥йна сп≥льн≥сть людей. ≤ члени ц≥Їњ сп≥льност≥ мають допомагати один одному.

” розмањтт≥ нашого законодавства, в умовах неврегульованост≥ багатьох правових питань велику роль в≥д≥граЇ нотар≥альна практика. ј становленн¤ нотар≥альноњ практики можливе лише в умовах пост≥йного сп≥лкуванн¤, вислуховуванн¤ р≥зних думок ≥ досл≥дженн¤ висновк≥в. як сьогодн≥ ти поставишс¤ до запитанн¤ свого колеги, таке ж ставленн¤ побачиш завтра щодо питанн¤, ¤ке виникло в тебе. ѕричому специф≥чн≥сть нашоњ д≥¤льност≥ за нин≥шнього стану сусп≥льства пол¤гаЇ в тому, щоб надати громад¤нам та юридичним особам допомогу у вир≥шенн≥ њхн≥х питань саме тод≥, коли це њм необх≥дно, ≥ швидко зор≥Їнтуватись у проблемах, ¤к≥ в них виникають, ≥ способах њх вир≥шенн¤.

Ќотар≥ус, до ¤кого звертаЇтьс¤ за консультац≥Їю колега, повинен висловити свою думку чи дати рекомендац≥ю ¤комога швидше. јле водночас нотар≥ус, ¤кий сп≥впрацюЇ з колегою, мусить збер≥гати свою профес≥йну незалежн≥сть, ¤ка даЇ йому право самост≥йно працювати й приймати р≥шенн¤.

“ой шл¤х, ¤ким ≥де нотар≥ат ”крањни у своЇму розвитку, Ї нелегким. јле до нас цим самим шл¤хом ≥шли нотар≥ати р≥зних крањн. ≤ њхн≥й досв≥д у побудов≥ нотар≥альноњ системи треба прийн¤ти до уваги.

”се те, що служить становленню нотар≥ату ”крањни ¤к органу незалежного, обТЇктивного, де працюють ≥ мають працювати люди високоњ профес≥йноњ та людськоњ г≥дност≥, нам треба сприймати, берегти й застосовувати.

—писок використаних джерел та л≥тератури

1. «акон ”крањни Уѕро нотар≥атФ // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади. Ц 1993,

є39, ст..383.

2. «аконодавство ”крањни про нотар≥ат. ќрган≥зац≥йно-правов≥ основи д≥¤льност≥ нотар≥ату: зб≥рник оф≥ц≥йних нормативних акт≥в // Ѕюлетень законодавства ≥ юридичноњ практики ”крањни. Ц 1998. - є5.

3. ≤нструкц≥¤ про пор¤док вчиненн¤ нотар≥альних д≥й нотар≥усами ”крањни в≥д 18 червн¤ 1994 р. є18/5.

4. ѕоложенн¤ про пор¤док реЇстрац≥њ приватноњ нотар≥альноњ д≥¤льност≥ в≥д 4 березн¤ 1994 р. є10/5.

5. ѕоложенн¤ про ¬ищу квал≥ф≥кац≥йну ком≥с≥ю нотар≥ату в≥д 22 лютого

1994 р. є114.

6. ѕоложенн¤ про квал≥ф≥кац≥йну ком≥с≥ю нотар≥ату в≥д 28 грудн¤ 1993 р.

є22/5.

7. ѕоложенн¤ про пор¤док видач≥ св≥доцтва про право на зан¤тт¤ нотар≥альною д≥¤льн≥стю в≥д 20.01.94 р. є3/5.

8. ”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро врегулюванн¤ д≥¤льност≥ нотар≥ату в

”крањн≥Ф в≥д 23 серпн¤ 1998 р. є392/98.

9. Ќотариат в ———–. Ц ћ.: ёрид. лит., 1985.

10. ќрган≥зац≥¤ судових та правоохоронних орган≥в. «а ред. ≤.™.ћарочк≥на,

Ќ.¬.—≥б≥льовоњ, ќ.ћ.“олочка. Ц ’арк≥в: ѕраво, 2000.

11. –адз≥Ївська Ћ. ., ѕас≥чн≥к —.√. Ќотар≥ат в ”крањн≥: [Ќавч. пос≥бник]

/ «а в≥дп. ред. Ћ. .–адз≥Ївськоњ. Ц  .:ёр≥нком ≤нтер, 2000.

12. —удебные и правоохранительные органы ”краины: ”чебник / ѕод ред.

ѕроф. ј.ћ.Ѕандурки. Ц ’арьков: ”н-т внутр. ƒел, 1999.