ќрган≥зац≥¤ кредитноњ роботи в комерц≥йному банку

2

ќрган≥зац≥¤ кредитноњ роботи в комерц≥йному банку.

ѕЋјЌ

Ѕанки можуть надавати бланков≥ кредити (незабезпечен≥ майном та ≥ншими формами), але т≥льки в межах власних кошт≥в ≥ лише. кл≥Їнтам з≥ ст≥йким ф≥нансовим станом та ≥нсайдерам банку в сум≥, що не перевищуЇ 50% ном≥нальноњ вартост≥ акц≥й банку, що перебувають в њхн≥й власност≥.

Ѕанки не можуть надавати кредити: на покритт¤ збитк≥в господарськоњ д≥¤льност≥ позичальника; на формуванн¤ та зб≥льшенн¤ статутного фонду кл≥Їнта; на внесенн¤ кл≥Їнтом платеж≥в у бюджет ≥ позабюджетн≥ фонди (за вин¤тком кредитуванн¤ по контокорентному рахунку); п≥дприЇмствам, проти ¤ких порушено справу про банкрутство; п≥дприЇмствам, у контрактах ¤ких не передбачено страхуванн¤ можливих втрат в≥д непоставок товарно-матер≥альних ц≥нностей; п≥дприЇмствам, ¤к≥ мають прострочену заборгован≥сть за ран≥ше отриманими позичками ≥ несплаченими процентами.

ƒл¤ одержанн¤ кредиту позичальник звертаЇтьс¤ до банку з кредитною за¤вкою, до складу ¤коњ входить певний пакет документ≥в. —клад необх≥дних документ≥в залежить в≥д характеру кредитноњ операц≥њ, ≥ дл¤ р≥зних кл≥Їнт≥в в≥н може бути р≥зним.

 редити надаютьс¤ на п≥дстав≥ укладеноњ м≥ж банком ≥ позичальником кредитноњ угоди (договору). ƒо укладанн¤ кредитного договору банк повинен ретельно проанал≥зувати кредитоспроможн≥сть. позичальника, зд≥йснити експертизу проекту чи господарськоњ операц≥њ, що пропонуЇтьс¤ дл¤ кредитуванн¤, визначити ступ≥нь ризику. дл¤ банку та структуру майбутньоњ позички (сума, строк, процентна ставка тощо).

” кредитному договор≥ передбачаютьс¤: мета, сума, строк, пор¤док, форма видач≥ ≥ погашенн¤ кредиту, форма забезпеченн¤ зобов'¤зань позичальника, процентна ставка, пор¤док ≥ форма сплати процент≥в й основного боргу, права, зобов'¤занн¤, в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н щодо наданн¤ ≥ погашенн¤ кредит≥в, перел≥к в≥домостей, розрахунк≥в та ≥нших документ≥в, необх≥дних дл¤ кредитуванн¤, пер≥одичн≥сть њх поданн¤ банку, можлив≥сть проведенн¤ банком перев≥рок на м≥сц≥, на¤вност≥ ≥ стану збер≥ганн¤ заставного майна тощо. «м≥ст кредитного договору визначаЇтьс¤ сторонами залежно в≥д конкретноњ кредитноњ операц≥њ.

ѕри виникненн≥ у позичальника тимчасових ф≥нансових труднощ≥в з об'Їктивних причин та неможливост≥ у зв'¤зку з цим погашенн¤ кредиту у строк, установлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальнику в≥дстрочку (пролонгац≥ю) погашенн¤ боргу з≥ зм≥ною к≥нцевого строку погашенн¤ кредиту. ѕролонгац≥¤ кредиту оформл¤Їтьс¤ додатковою угодою до кредитного договору.

Ѕанк≥вське кредитуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ ≥з застосуванн¤м таких позичкових рахунк≥в: простий, спец≥альний, контокорентний.

ѕростий позичковий рахунок Ї найпоширен≥шою формою банк≥вського строкового кредитуванн¤. Ќа ньому може бути т≥льки активне (дебетове) сальдо, кожний факт видач≥ ≥ погашенн¤ кредиту оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дними документами кл≥Їнта або банку (плат≥жне дорученн¤, розпор¤дженн¤ кредитного в≥дд≥лу банку операц≥йному в≥дд≥лу тощо).

—пец≥альний позичковий рахунок застосовуЇтьс¤ банком в окремих випадках, наприклад при кредитуванн≥ позичальника п≥д заставу вексел≥в.

¬≥н Ї формою обл≥ку позичок до запитанн¤. якщо на цьому рахунку виникаЇ кредитове сальдо, воно в той самий день маЇ бути зараховане на поточний рахунок позичальника. ѕогашенн¤ кредиту може зд≥йснюватис¤ ¤к за плат≥жними дорученн¤ми позичальника, так ≥ шл¤хом зарахуванн¤ кошт≥в, ¤к≥ надход¤ть на користь позичальника в≥д боржник≥в за вексел¤ми, в кредит спец≥ального позичкового рахунку. Ѕанк маЇ право ст¤гнути заборгован≥сть за спец≥альним позичковим рахунком у будь-¤кий час без попередженн¤ кл≥Їнта, але це маЇ бути передбачено кредитною угодою.

 онтокорентний рахунок -- це активно-пасивний рахунок, на ¤кому обл≥ковуютьс¤ вс≥ операц≥њ банку з кл≥Їнтом. Ќа ньому в≥дбивають, з одного боку (за дебетом), заборгован≥сть банку ≥ вс≥ платеж≥ з рахунку за дорученн¤м кл≥Їнта, а з ≥ншого (за кредитом) -- надходженн¤ кошт≥в у банк в≥д платник≥в, у вигл¤д≥ вклад≥в, поверненн¤ позичок тощо.

 онтокорентний рахунок поЇднуЇ в соб≥ позичковий рахунок з поточним ≥ може мати дебетове або кредитове сальдо. ќперац≥њ на ньому зд≥йснюютьс¤ за допомогою письмових доручень кл≥Їнта.

Ѕанк зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м позичальниками умов кредитного договору, ц≥льовим використанн¤м кредиту, своЇчасним ≥ повним його погашенн¤м ≥ сплатою процент≥в; за ним. ѕри виникненн≥ певних порушень умов кредитного договору з боку позичальника банк маЇ право застосовувати економ≥чн≥ ≥ правов≥ санкц≥њ.

” раз≥ пог≥ршенн¤ економ≥чного стану позичальника використанн¤ ним кредиту не за ц≥льовим призначенн¤м, ухиленн¤ в≥д контролю, банку, наданн¤ недостов≥рноњ зв≥тност≥ й запущеност≥ бухгалтерського обл≥ку, несвоЇчасного поверненн¤ кредиту, а також у випадку, коли наданий кредит ви¤вл¤Їтьс¤ незабезпеченим, банк маЇ право пред'¤вити вимогу про дострокове ст¤гненн¤ кредиту ≥ процент≥в за ним, у тому числ≥ шл¤хом спр¤муванн¤ ст¤гненн¤ на забезпеченн¤ в установленому законодавством пор¤дку.

якщо ви¤влен≥ факти використанн¤ кредиту не за ц≥льовим призначенн¤м, банк маЇ право достроково роз≥рвати кредитний догов≥р, що Ї п≥дставою дл¤ ст¤гненн¤ вс≥х кошт≥в у межах зобов'¤зань позичальника за кредитним договором.

ѕри несвоЇчасному погашенн≥ боргу за кредитами та процентами ≥ ненаданн≥ банком пролонгац≥њ погашенн¤ кредиту в≥н маЇ право на застосуванн¤ штрафних санкц≥й у розм≥рах, передбачених кредитним договором.

” раз≥ в≥дмови позичальника в≥д оплати борг≥в за лозинками банк ст¤гуЇ борги в претенз≥йно-позовному пор¤дку.

якщо позичальник систематично не виконуЇ зобов'¤зань щодо сплати боргу в≥дпов≥дно до кредитноњ угоди, банк може звернутис¤ у передбаченому законом пор¤дку ≥з за¤вою про порушенн¤ справи про банкрутство.

« метою прискоренн¤ розрахунк≥в за; простроченими кредитами банк може використовувати так≥ форми, ¤к в≥дступленн¤ права вимоги та переведенн¤ боргу.

«г≥дно з≥ статтею 197 ÷ив≥льного кодексу ”крањни в пер≥од д≥њ зобов'¤зань може в≥дбуватис¤ зам≥на кредитора або боржника.  редитор (банк) може передавати своњ права за зобов'¤занн¤ми ≥нш≥й особ≥, оформивши це угодою про в≥дступленн¤ права вимоги. ¬≥дступленн¤ права вимоги оформлюЇтьс¤ письмовою угодою з пов≥домленн¤м про це боржника.

ѕереведенн¤ боргу оформлюЇтьс¤ письмовою угодою м≥ж первинним боржником ≥ новим боржником. ”кладенн¤ угоди про переведенн¤ боргу можливе т≥льки за згодою комерц≥йного банку, ¤кий видав позику первинному боржнику.

ѕозичковий в≥дсоток - плата, ¤ку отримуЇ кредитор в≥д позичальника за користуванн¤ останн≥м позиченими грошима. —тавка (або норма)в≥дсотка - це в≥дносний показник ц≥ни банк≥вського кредиту, що в≥дображаЇ в≥дношенн¤ суми сплачених в≥дсотк≥в до величини позики.  омерц≥йн≥ банки ¤к незалежн≥ економ≥чн≥ суб'Їкти мають право самост≥йно встановлювати р≥вень в≥дсотковоњ ставки за кредитами залежно в≥д попиту та пропозиц≥њ на кредитному ринку та р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”. як, правило, зростанн¤ попиту на позики призводить до п≥двищенн¤ в≥дсотковоњ ставки. ѕри укладенн≥ кредитного договору банк домовл¤Їтьс¤ з позичальниками про конкретну величину в≥дсотковоњ ставки.

Ѕанк≥вський позичковий в≥дсоток в≥дображаЇ економ≥чн≥ в≥дносини перерозпод≥лу ≥ привласненн¤ банком частини прибутку, що створюЇтьс¤ на п≥дприЇмствах-позичальниках внасл≥док продуктивного використанн¤ наданоњ позики. ” зв'¤зку з цим ≥нтенсивн≥сть попиту на банк≥вський кредит з боку господарських суб'Їкт≥в визначаЇтьс¤, насамперед, р≥внем ≥ динам≥кою розвитку виробничого процесу та ступенем д≥ловоњ активност≥ товаровиробник≥в.

ƒжерелом сплати в≥дсотка Ї додаткова варт≥сть, що створюЇтьс¤ у процес≥ виробництва, а його к≥льк≥сним визначенн¤м -- його ставка, або норма.

Ќорма позичкового в≥дсотка -- це в≥дношенн¤ суми р≥чного доходу, одержаного на позичковий кап≥тал, до суми кап≥талу, наданого в позичку, помножене на 100.

Ќа практиц≥ норма позичкового в≥дсотка виступаЇ у форм≥ в≥дсотковоњ ставки -- в≥дносноњ величини доходу за ф≥ксований пром≥жок часу, тобто в≥дношенн¤ доходу (в≥дсоткових грошей) до суми боргу за одиницю часу.

≤нтервал часу, до ¤кого застосовуЇтьс¤ в≥дсоткова ставка, називаЇтьс¤ пер≥одом нарахуванн¤ в≥дсотк≥в. «а такий пер≥од беруть р≥к, п≥вр≥чч¤, квартал, м≥с¤ць або день. ўоб визначитись ≥з величиною в≥дсотковоњ ставки, потр≥бно њњ привести до р≥чноњ ставки, помноживши ставку за п≥вр≥чч¤, квартал, м≥с¤ць чи день в≥дпов≥дно на 2, 4, 12 чи 365.

Ќа р≥вень норми в≥дсотка впливаЇ багато об'Їктивних ≥ суб'Їктивних чинник≥в, а саме:

--розм≥ри грошових нагромаджень та заощаджень у сусп≥льств≥ та товарно-грошова збалансован≥сть виробництва;

--масштаби виробництва, р≥вень його, спец≥ал≥зац≥њ та кооперуванн¤;

--сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м боргом держави;

-- цикл≥чн≥сть коливань виробництва;

-- сезонн≥сть умов виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ;

--темпи ≥нфл¤ц≥њ, прискоренн¤ ¤ких викликаЇ п≥двищенн¤ в≥дсоткових ставок, що слугуЇ захистом в≥д знец≥ненн¤ позичкового кап≥талу. ѕри цьому розр≥зн¤ють ном≥нальну ≥ реальну (з урахуванн¤м р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ) в≥дсотков≥ ставки. якщо темпи ≥нфл¤ц≥њ випереджають зростанн¤ в≥дсотковоњ ставки, останн¤ стаЇ Ђнегативноюї (в≥д'Їмною), тобто такою, коли в≥дсоток ст¤гуЇтьс¤ з кредитора;

- своЇчасн≥сть поверненн¤ кредиту;

- р≥вень кредитно-грошового регулюванн¤ економ≥ки центральним банком з допомогою в≥дсоткових ставок та ≥нших властивих йому ≥нструмент≥в, њх диференц≥йованост≥ залежно в≥д грошово-кредитноњ пол≥тики;

- м≥жнародн≥ чинники, особливо в≥льний перелив кап≥тал≥в ≥з крањни в крањну, передус≥м так званих Ђгар¤чихї грошей.

—укупн≥сть цих чинник≥в буде визначати меж≥ диференц≥ац≥њ кредитного в≥дсотка. √оловним чинником, що впливаЇ на р≥вень в≥дсоткових ставок, Ї ц≥на кредитних ресурс≥в. „им дорожче банку обходитьс¤ формуванн¤ кредитних ресурс≥в, тим вище в≥дсоткова ставка. ¬ сучасних умовах вир≥шальний вплив на ц≥ну кредитних ресурс≥в зд≥йснюють, насамперед, розм≥ри депозитних ставок. «а короткостроковими позиками ставка, ¤к правило, вища, н≥ж за довгостроковими.  ороткостроковими Ї кредити на поточну виробничу д≥¤льн≥сть; вони, ¤к правило, забезпечен≥ товарами, ¤к≥ швидко реал≥зуютьс¤.

–≥вень в≥дсотковоњ ставки Ї головною умовою проведенн¤ кредитноњ операц≥њ.  р≥м наведених вище чинник≥в, що визначають р≥вень в≥дсоткових ставок комерц≥йних банк≥в, можна вид≥лити ще так≥ чинники: об'Їкт кредитуванн¤, ступ≥нь ризикованост≥ проекту, р≥вень ставки податку на прибуток банку, умови наданн¤ аналог≥чного виду кредиту на загальнодержавному та рег≥ональному кредитних ринках, можливост≥ банку щодо додаткового залученн¤ кредитних ресурс≥в, а позичальника щодо отриманн¤ такоњ ж позики в ≥нших банках, на¤вн≥сть р≥зних форм матер≥ального забезпеченн¤ позики тощо. «а великими позиками в≥дсоткова ставка нижче, н≥ж за др≥бними.

” банк≥вськ≥й практиц≥ широко використовують терм≥н УмаржаФ. ћаржа - це р≥зниц¤ м≥ж в≥дсотковими ставками; дл¤ процесу кредитуванн¤ - це р≥зниц¤ м≥ж ставками виданих кредит≥в (ставки позичкового в≥дсотка) ≥ залучених депозитних кошт≥в (ставки депозитного в≥дсотка). «розум≥ло, що маржа маЇ бути такого р≥вн¤, щоб забезпечувати належну рентабельн≥сть комерц≥йного банку ≥ створювати ф≥нансов≥ ресурси дл¤ його розвитку. ѕроте банк, що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на довгостроков≥ перспективи своЇњ д≥¤льност≥, не розгл¤даЇ максим≥зац≥ю марж≥ ¤к визначальну свою мету ≥ першочергове завданн¤. „асто буваЇ економ≥чно виг≥дн≥ше ≥нше: створити п≥льгов≥ умови дл¤ пост≥йних кл≥Їнт≥в, спри¤ти розширенню њх кола, надавати допомогу в розвитку њхньоњ ф≥нансово-господарськоњ активност≥ тощо. –обота на перспективу у сфер≥ управл≥нн¤ в≥дсотковими ставками б≥льшою м≥рою спри¤тиме забезпеченню л≥кв≥дност≥, рентабельност≥ й розширенню д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в.

÷ентрал≥зоване регулюванн¤ р≥вн¤ в≥дсоткових ставок зд≥йснюЇтьс¤ ЌЅ” на баз≥ зм≥ни оф≥ц≥йноњ обл≥ковоњ ставки. ќбл≥кова ставка ЌЅ” Ї нин≥ одним ≥з основних важел≥в регулюванн¤ ф≥нансово-кредитноњ сфери нац≥ональноњ економ≥ки. ”крањнськ≥ комерц≥йн≥ банки враховують цей важливий норматив у своњй кредитн≥й д≥¤льност≥.

ћетодика визначенн¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ” базуЇтьс¤ на п'¤ти основних принципах:

- забезпеченн¤ позитивного реального р≥вн¤ ставки в≥дносно ≥нфл¤ц≥њ;

- встановленн¤ у межах коридору ринкових в≥дсоткових ставок комерц≥йних банк≥в за кредитами та депозитами;

- наближенн¤ до р≥вн¤ м≥жбанк≥вських в≥дсоткових ставок у стаб≥льн≥й ситуац≥њ на грошово-кредитному ринку;

- урахуванн¤ ≥нших чинник≥в (обм≥нний курс, л≥кв≥дн≥сть банк≥вських установ, попит на кредит у к≥нцевих споживач≥в тощо);

- в≥дпов≥дн≥сть поточн≥й пол≥тиц≥ ЌЅ” щодо регулюванн¤ грошово-кредитного ринку.

ѕозичковий в≥дсоток виконуЇ функц≥њ розпод≥лу прибутку та збереженн¤ позичкового кап≥талу.

ўодо розпод≥льноњ функц≥њ, то, ¤к уже зазначалос¤, прибуток, отриманий позичальником з використанн¤м позичкового кап≥талу, розпод≥л¤Їтьс¤ на дв≥ частини -- позичковий в≥дсоток ≥ п≥дприЇмницький дох≥д. ѕропорц≥¤ такого розпод≥лу обумовлюЇтьс¤ д≥Їю перел≥чених вище фактор≥в ≥ закр≥плюЇтьс¤ кредитною угодою. ѕричому сплата ≥ розм≥р позичкового в≥дсотка мають ≥мперативний характер, тобто його сплати в обумовленому розм≥р≥ не можна уникнути. «начить, позичальников≥ належить лише та частина прибутку, ¤ка залишитьс¤ п≥сл¤ сплати процент≥в кредитору.

‘ункц≥¤ збереженн¤ позичкового кап≥талу пол¤гаЇ в тому, що з допомогою в≥дсотка кредитору забезпечуЇтьс¤ поверненн¤ в≥д позичальника ¤к м≥н≥мум вартост≥, р≥вноц≥нноњ т≥й, ¤ка була надана в кредит. ќсобливо д≥¤ ц≥Їњ функц≥њ про¤вл¤Їтьс¤ в пер≥оди високих темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. јдже ≥нфл¤ц≥¤ породжуЇ в≥дсотковий ризик -- небезпеку втрат: у кредитор≥в -- унасл≥док зниженн¤ ном≥нальних ≥ реальних в≥дсоткових ставок за кредити в≥дносно темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, у боржник≥в -- при њх п≥двищенн≥. ¬≥дсотковий ризик банк≥в виникаЇ ≥ у раз≥ перевищенн¤ в≥дсоткових ставок, що сплачуютьс¤ ними за залучен≥ кредитн≥ ресурси, над ставками за наданими позичками. “ому п≥д час ≥нфл¤ц≥њ в≥дсоткова ставка за користуванн¤ позичками зростаЇ. ” такий спос≥б кредитор перекладаЇ ризик знец≥ненн¤ позичкового кап≥талу на позичальника, а через нього -- на все сусп≥льство, адже сплачен≥ п≥двищен≥ в≥дсотки позичальник спробуЇ в≥дшкодувати шл¤хом п≥двищенн¤ ц≥н на своњ товари.

ўоб запоб≥гти втратам або хоч зменшити ризик, банки в пер≥од ≥нфл¤ц≥њ застосовують так≥ способи: ввод¤ть плаваюч≥ в≥дсотков≥ ставки за кредит, ¤к≥ зм≥нюютьс¤ з урахуванн¤м темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, тобто перегл¤даютьс¤ або через невелик≥ пер≥оди -- щом≥с¤чно чи щоквартально, або ж з≥ зм≥ною центральним банком базовоњ в≥дсотковоњ ставки (ставки реф≥нансуванн¤), або ж з≥ зм≥ною темп≥в ≥нфл¤ц≥њ; намагаютьс¤ надавати не середньо- або довгостроков≥ кредити, а переважно короткостроков≥; надають кредити не п≥д в≥дсотки, а з умовою участ≥ в прибутку в≥д прокредитованого заходу тощо. ‘ункц≥њ в≥дсотка визначають його роль у сусп≥льств≥. Ќасамперед в≥дсоток спри¤Ї б≥льш ефективному використанню кредиту, зм≥цненню комерц≥йного або господарського розрахунку. јдже повернути позичку ≥ сплатити в≥дсотки легше тому, хто отримаЇ б≥льший прибуток в≥д прокредитованого проекту. Ќеефективн≥ проекти просто в≥дс≥каютьс¤. ¬одночас в≥дсоток зб≥льшуЇ доходи банк≥в, спри¤ючи зм≥цненню њх ст≥йкост≥.

¬≥дсоток спри¤Ї й б≥льш ефективному використанню суб'Їктами господарюванн¤ своњх власних грошових кошт≥в. “римаючи њх у банку на поточному чи депозитному рахунку, вони мають можлив≥сть отримати додатков≥ доходи. ѕевною м≥рою це полегшуЇ дл¤ них можлив≥сть користуванн¤ банк≥вськими кредитами, а часто ще й, на п≥льгових умовах, бо кожен комерц≥йний банк за≥нтересований у кл≥Їнтах, ¤к≥ забезпечують його грошовими ресурсами.

¬елику роль в≥д≥граЇ в≥дсоток у стимулюванн≥ населенн¤ вкладати своњ заощадженн¤ в банки. ѕо-перше, отриманий в≥дсоток захищаЇ ц≥ заощадженн¤ в≥д знец≥ненн¤ внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ. ѕо-друге, в≥дсоток на вклади Ї додатковим доходом населенн¤. ¬ища в≥дсоткова ставка за строковими вкладами стимулюЇ вкладник≥в розм≥щувати своњ заощадженн¤ в банках на тривал≥ строки, в≥дпов≥дно зростають можливост≥ банк≥в надавати б≥льше середньо- та довгострокових кредит≥в на розвиток економ≥ки чи на п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤.

¬одночас висок≥ в≥дсотков≥ ставки, ¤к≥ вже тривалий час застосовуютьс¤ в ”крањн≥, не дають можливост≥ багатьом суб'Їктам господарюванн¤ користуватись банк≥вськими кредитами. ÷е стримуЇ розвиток економ≥ки, вих≥д њњ з економ≥чноњ кризи. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ все ж таки користуютьс¤ цими кредитами, висок≥ в≥дсотки в≥днос¤ть на соб≥варт≥сть продукц≥њ, ¤ку вони випускають, а це часто робить њњ неконкурентоспроможною не т≥льки на св≥товому, а й на нац≥ональному ринку.

 редитн≥ в≥дносини ≥ ринок кредитних ресурс≥в Ї орган≥чною складовою ринковоњ економ≥ки. –инок забезпечуЇ умови дл¤ ц≥леспр¤мованого руху кредит≥в у т≥ сфери нац≥ональноњ економ≥ки, де вони можуть бути використан≥ найефективн≥ше. ¬ командн≥й економ≥ц≥ колишнього —–—– через банки зд≥йснювавс¤ розпод≥л вид≥лених державою кредит≥в на основ≥ централ≥зованого плану. ¬ ринков≥й економ≥ц≥ кредитн≥ в≥дносини реал≥зуютьс¤ шл¤хом д≥¤льност≥ незалежних конкуруючих м≥ж собою комерц≥йних кредитних установ, саме ≥снуванн¤ ¤ких (прибутков≥сть ≥ л≥кв≥дн≥сть) пр¤мо залежить в≥д кредитоспроможност≥ њхн≥х кл≥Їнт≥в.

¬ажливим стимулом дл¤ бак≥в Ї конкурентна боротьба за залученн¤ кредитних кошт≥в на ринку кредитних ресурс≥в.  омерц≥йн≥ банки Ї самост≥йними ≥ незалежними в проведенн≥ кредитноњ пол≥тики. —л≥д зазначити, що на в≥дм≥ну в≥д грошового обороту (безгот≥вкового ≥ гот≥вкового) в сфер≥ кредитуванн¤ в≥дсутн≥ детальн≥, централ≥зовано розроблен≥ ЌЅ” ≥нструкц≥њ.

 упуючи ресурси на в≥льному ринку кредитних ресурс≥в ≥ продаючи њх п≥дприЇмствам (ф≥рмам), комерц≥йн≥ банки зд≥йснюють пр¤мий вплив на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки. «а рахунок кредит≥в на п≥дприЇмствах забезпечуЇтьс¤ орган≥зац≥¤ ¤к поточного господарського обороту, так ≥ розширене в≥дтворенн¤ основного кап≥талу (основних фонд≥в), створенн¤ додаткових виробничих потужностей ≥ ц≥лих промислових об'Їкт≥в.

≈фективн≥сть проведенн¤ кредитноњ пол≥тики визначаЇтьс¤ правильним вибором параметр≥в кредитних в≥дносин, серед ¤ких найважлив≥шими Ї: величина позичкового в≥дсотка; умови доступност≥ позики дл¤ в≥тчизн¤них суб'Їкт≥в; р≥вень кредитного ризику; терм≥н наданн¤ позики тощо. ѕараметри кредитуванн¤ мають будуватис¤ таким чином, щоб стимулювати к≥нцев≥ результати д≥¤льност≥ товаровиробник≥в.

ѕоки що в≥тчизн¤на кредитно-банк≥вська система не виконуЇ рол≥ прискорювача розвитку нац≥ональноњ економ≥ки. Ќедостатн≥ми Ї власн≥ кошти банк≥в, а отже, й обс¤ги кредитуванн¤ народного господарства. Ќегативний вплив на кредитну сферу зд≥йснюють плат≥жна криза, деф≥цит бюджету, р≥зке зниженн¤ кредитоспроможност≥ п≥дприЇмств (ф≥рм). ѕо сут≥, в≥дсутн¤ практика наданн¤ кредит≥в п≥д виробнич≥ програми довгострокового характеру. Ѕанки майже не залучають ресурс≥в на довгостроков≥й основ≥.

Ѕ≥льш≥сть проблем у д≥¤льност≥ в≥тчизн¤них комерц≥йних банк≥в у сучасних умовах пов'¤зано з проведенн¤м ризикованоњ кредитноњ пол≥тики.

ƒл¤ пол≥пшенн¤ стану справ у сфер≥ кредитуванн¤ необх≥дне дос¤гненн¤ в ”крањн≥ ф≥нансовоњ ≥ макроеконом≥чноњ стаб≥льност≥, проведенн¤ рац≥ональноњ промисловоњ ≥ податковоњ пол≥тики, що дозволило б банкам зд≥йснювати виробнич≥ ≥нвестиц≥њ, а позичальникам - в≥дновити свою кредитоспроможн≥сть.

 редит маЇ створювати спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку вс≥х сфер ≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки ”крањни. ¬≥н Ї важливим джерелом кап≥тальних вкладень, тому традиц≥йно вид≥л¤Їтьс¤ його вагома роль у реструктуризац≥њ економ≥ки та ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. ¬ ”крањн≥ сьогодн≥ необх≥дним Ї розширенн¤ застосуванн¤ кредитних в≥дносин в ≥нвестиц≥йн≥й сфер≥.

 редитний догов≥р - це юридичний документ, що визначаЇ взаЇмн≥ обов'¤зки ≥ в≥дпов≥дальн≥сть м≥ж банком ≥ кл≥Їнтом з нагоди одержанн¤ останн≥м кредиту.  редитний догов≥р укладаЇтьс¤ т≥льки в письмовому вигл¤д≥ ≥ не може зм≥нюватис¤ в односторонньому пор¤дку.  редити надаютьс¤ п≥сл¤ укладанн¤ кредитного договору. ”мови договору визначаютьс¤ дл¤ кожного кл≥Їнта ≥ндив≥дуально, з тим щоб ступ≥нь ризику був м≥н≥мальний. «м≥ст ≥ перел≥к умов кредитного договору визначаютьс¤ за згодою стор≥н ≥ включають розм≥р кредиту, умови наданн¤ ≥ погашенн¤ позичок, розм≥р в≥дсоток за кредит та ≥нш≥ умови, ¤к≥ не суперечать чинному законодавству.

√оловна вимога до зм≥сту кредитного договору пол¤гаЇ у тому, щоб в≥н м≥стив у соб≥ так≥ юридичн≥ норми, ¤к≥ б дозволили регулювати весь комплекс взаЇмов≥дносин банку з кл≥Їнтом (позичальником). ” банк≥вськ≥й практиц≥ використовують типов≥ форми кредитних договор≥в стосовно р≥зних вид≥в позик, хоча чинне законодавство й не встановлюЇ загальних вимог до форми та умов кредитного договору. “ипова форма кредитного договору наведена в ѕоложенн≥ ЌЅ” Дѕро кредитуванн¤Ф. Ќа основ≥ типовоњ форми кредитного договору банки розробл¤ють власн≥ вар≥анти цього документа.  онкретний зм≥ст кредитного договору ≥ перел≥к ус≥х умов кредитноњ операц≥њ визначаютьс¤ за згодою стор≥н. ” кожному конкретному випадку зм≥ст кредитного договору пристосовуЇтьс¤ до особливостей позичальника, враховуЇ специф≥ку його ф≥нансово-госпдарськоњ д≥¤льност≥.

«а своЇю структурою кредитний догов≥р маЇ включати так≥ складов≥:

1. ќпис суб'Їкт≥в угоди - визначаЇтьс¤, хто позичальник, хто кредитор, при цьому визначаютьс¤ юридичн≥ права стор≥н, що п≥дписують догов≥р.

2. ќпис умов кредитуванн¤ - вказуютьс¤ сума ≥ строк кредиту, пор¤док його видач≥ та погашенн¤. Ѕанк перев≥р¤Ї обірунтован≥сть замовленоњ суми кредиту ≥ вносить поправки до нењ з урахуванн¤м залученн¤ власних кошт≥в позичальника.  онкретний строк користуванн¤ кредитом встановлюЇтьс¤ на основ≥ оборотност≥ ц≥нностей, що кредитуютьс¤, та окупност≥ понесених витрат. ѕогашенн¤ кредиту передбачаЇтьс¤ на конкретну дату або в розстрочку.

3. «обов'¤занн¤ позичальника використати кредит на зазначен≥ у договор≥ ц≥л≥ ≥ повернути суму кредиту та сплатити проценти за користуванн¤ кредитом ≥з свого поточного рахунка у встановлен≥ строки в≥дпов≥дно до строкових зобов'¤зань. Ѕанк визначаЇ в≥дсотков≥ ставки залежно в≥д таких чинник≥в: попиту ≥ пропозиц≥њ, що склались на кредитному ринку, р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”, характеру наданого забезпеченн¤, строк≥в користуванн¤ позикою, ризику заходу, що кредитуЇтьс¤ тощо. –озм≥р плати за кредит встановлюЇтьс¤ з таким розрахунком, щоб сума одержаних в≥д позичальника в≥дсотк≥в покривала витрати банку по залученню кошт≥в, витрати на веденн¤ банк≥вськоњ справи та забезпечувала отриманн¤ в≥дпов≥дного прибутку.

4. ќпис забезпеченн¤ кредиту з посиланн¤м на угоди, що Ї частинами кредитного договору (догов≥р застави, гарант≥њ, поручительства, страхова угода).

5. ќбмежувальн≥ умови, до ¤ких в≥днос¤тьс¤: захисн≥ та негативн≥.

«ахисн≥ статт≥ - це перел≥к д≥й чи умов, ¤ких повинен дотримуватись позичальник прот¤гом д≥њ кредитного договору (зобов'¤занн¤ пер≥одично подавати банку зв≥тну документац≥ю, надавати прац≥вникам банку ≥нформац≥ю про свою господарську д≥¤льн≥сть).

Ќегативн≥ статт≥ - це список умов, ¤к≥ не повинен допустити позичальник (заборона отриманн¤ додаткових кредит≥в, передач≥ в заставу трет≥м особам актив≥в, наданн¤ гарант≥њ, невиплати див≥денд≥в, зароб≥тноњ плати вище встановленого р≥вн¤, злитт¤ з ≥ншими компан≥¤ми);

6. ѕрава суб'Їкт≥в угоди. Ѕанк залишаЇ за собою право вимагати дострокового погашенн¤ кредиту у випадку порушень умов кредитноњ угоди. ѕозичальник може домагатис¤ перенесенн¤ строк≥в погашенн¤ позички, п≥двищенн¤ суми позички, права достроково погашати кредит, повн≥стю повернувши одержаний кредит, включаючи в≥дсотки за його користуванн¤, попередньо пов≥доиши про це банк.

7. —анкц≥њ за порушенн¤ умов угоди. ѕорушенн¤ з боку позичальника умов кредитноњ угоди караЇтьс¤ шл¤хом ст¤гненн¤ пен≥, ¤ка нараховуЇтьс¤ на суму боргу або на суму кредиту, або на суму порушенн¤. Ѕанк може заперечити проти наданн¤ наступноњ суми кредиту, вимагати дострокового погашенн¤ кредиту, в≥дмовитись в≥д подальшого сп≥вроб≥тництва з кл≥Їнтом, ≥н≥ц≥ювати процедуру банкрутства п≥дприЇмства. ѕорушенн¤ умов кредитноњ угоди з боку банку так само т¤гне за собою ф≥нансов≥ санкц≥њ. ¬ угод≥ можна зазначити, хто буде в≥дшкодовувати витрати на вир≥шенн¤ спор≥в.

8. —трок набутт¤ угодою чинност≥.

9. ћожливост≥ зм≥ни умов угоди.

10. ёридичн≥ адреси суб'Їкт≥в угоди, п≥дписи уповноважених ос≥б, скр≥плен≥ печатками. ƒогов≥р укладаЇтьс¤ на один р≥к ≥ б≥льш тривалий терм≥н, ¤кщо кл≥Їнт користуЇтьс¤ кредитами пост≥йно або об'Їктом кредитуванн¤ Ї основн≥ засоби, або на б≥льш короткий терм≥н при тимчасов≥й потреб≥ в коштах або наданн≥ окремого кредиту.  редитний догов≥р вступаЇ в силу з дати наданн¤ кредиту позичальнику (дата надходженн¤ кошт≥в на рахунок позичальника або дата сплати плат≥жних документ≥в з позичкового рахунку позичальника) ≥ д≥Ї до повного погашенн¤ кредиту та сплати в≥дсотк≥в за його користуванн¤.()

” зах≥дних крањнах до тексту кредитного договору часто включають так зван≥ зобов'¤зальн≥ умови, заборонн≥ умови, а також обмежувальн≥ умови.

 редитний догов≥р може бути укладений ¤к складанн¤м одного документа, п≥дписаного сторонами, так ≥ шл¤хом обм≥ну листами, телеграмами, телефонограмами та ≥ншим, п≥дписаними стороною, ¤ка њх надсилаЇ. ‘акт укладанн¤ кредитного договору п≥дкреслюЇ добров≥льн≥сть участ≥ стор≥н у дан≥й кредитн≥й операц≥њ.

«а невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ догов≥рних кредитних зобов'¤зань винна сторона несе цив≥льно-правову в≥дпов≥дальн≥сть. –≥шенн¤, постанова, ухвала суду п≥дл¤гають обов'¤зковому виконанню.

Ѕанк зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м позичальником умов кредитного договору, за ц≥льовим використанн¤м позики, своЇчасним ≥ повним њњ погашенн¤м. ѕри цьому банк прот¤гом усього строку д≥њ кредитного договору п≥дтримуЇ д≥лов≥ контакти з позичальником, зобов'¤заний проводити перев≥рки стану збереженн¤ заставного майна, що повинно бути передбачено кредитним договором.

„≥тке визначенн¤ умов кредитного договору дозвол¤Ї забезпечити ефективну взаЇмовиг≥дну дл¤ банку ≥ позичальника реал≥зац≥ю кредитноњ операц≥њ на вс≥х њњ стад≥¤х. ѕравильно складений кредитний догов≥р служить дл¤ захисту ≥нтерес≥в ¤к банку, так ≥ кл≥Їнта-позичальника. ƒл¤ цього необх≥дно, щоб кожний пункт кредитного договору був конкретним, ч≥тко сформульованим ≥ не допускав р≥зного його тлумаченн¤.

як вже зазначалос¤ вище, в банк≥вськ≥й практиц≥ можуть використовуватис¤ р≥зн≥ види кредитних договор≥в залежно в≥д виду банк≥вськоњ позики. ¬ кредитному договор≥ на видачу довгостроковоњ позики, ¤к правило, передбачаЇтьс¤ поетапне наданн¤ кредиту в м≥ру виконанн¤ буд≥вельно-монтажних роб≥т, придбанн¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей. ѕри цьому в договор≥ мають бути визначен≥ конкретн≥ шл¤хи перерахуванн¤ кошт≥в на оплату рахунк≥в постачальник≥в чи п≥др¤дчик≥в.

ЌЅ” вимагаЇ, щоб у кредитних договорах передбачалас¤ конкретна в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н за порушенн¤ умов њх угоди. …детьс¤, насамперед, про в≥дпов≥дальн≥сть позичальника за несвоЇчасне поверненн¤ кредиту та в≥дсотк≥в за його користуванн¤ у вигл¤д≥ ст¤гненн¤ кредитором пен≥ за кожний день простроченн¤; в≥дпов≥дальн≥сть банку за несвоЇчасне перерахуванн¤ валюти кредиту у вигл¤д≥ сплати позичальников≥ пен≥ за кожний день простроченн¤; в≥дпов≥дальн≥сть позичальника за використанн¤ не за ц≥льовим призначенн¤м кредит≥в за рахунок отриманих в≥д ЌЅ” кредитних ресурс≥в або власних ресурс≥в комерц≥йного банку у вигл¤д≥ ст¤гненн¤ з позичальника штрафу у в≥дсотках в≥д розм≥ру використаного не за призначенн¤м кредиту.

* використанн¤ карток на вс≥х вкладник≥в ≥ позичальник≥в, ¤кщо так≥ ведутьс¤ в банку;

* отриманн¤ ≥нформац≥њ з зовн≥шн≥х джерел, використанн¤ великоњ к≥лькост≥ дов≥дкових та анал≥тичних зв≥т≥в; при цьому в д≥ловому св≥т≥ неухильно дотримуютьс¤ правил передач≥ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ (в —Ўј ц≥ в≥дносини регулюютьс¤ ≈тичним кодексом про обм≥н банками ≥нформац≥Їю щодо кредитоспроможност≥ комерц≥йних ф≥рм).

” в≥тчизн¤н≥й практиц≥ орган≥зац≥њ кредитуванн¤ такого високоорган≥зованого та ¤к≥сного джерела зовн≥шньоњ ≥нформац≥њ про кредитоспроможн≥сть п≥дприЇмств поки що немаЇ. ќднак, ¤кщо банк зац≥кавлений в п≥дтвердженн≥ достов≥рност≥ окремих момент≥в д≥¤льност≥ потенц≥йного позичальника, в≥н може отримати зовн≥шню ≥нформац≥ю в≥д ≥нших банк≥в, куди ран≥ше звертавс¤ позичальник, в≥д постачальник≥в, покупц≥в, конкурент≥в, орган≥в податковоњ ≥нспекц≥њ, а також шл¤хом вивченн¤ арх≥в≥в банку ≥ ф≥нансовоњ преси;

* ф≥нансов≥ зв≥ти позичальника (баланс, зв≥т про прибутки ≥ збитки), ¤к≥ Ї основним джерелом внутр≥шньоњ ≥нформац≥њ. –озрахунок р≥зних коеф≥ц≥Їнт≥в на основ≥ цих зв≥т≥в дозвол¤Ї глибше проанал≥зувати д≥йсний стан справ потенц≥йного позичальника, оц≥нити перспективи його розвитку ≥ здатн≥сть погасити позику.

ќдночасно з цим вивчаЇтьс¤ репутац≥¤ позичальника, його чесн≥сть, пор¤дн≥сть, взаЇмов≥дносини з ≥ншими банками, компетентн≥сть кер≥вник≥в, досв≥д ≥ знанн¤ справи, потенц≥йн≥ можливост≥, особистий добробут позичальника, ринкова варт≥сть п≥дприЇмства та ≥нш≥.

ќц≥нка кредитоспроможност≥ - процес творчий, що вимагаЇ в≥д банк≥вських прац≥вник≥в глибоких економ≥чних знань, анал≥тичного мисленн¤, вм≥нн¤ визначати та оц≥нювати тенденц≥њ в господарськ≥й д≥¤льност≥ ≥ ф≥нансовому стан≥ позичальник≥в, зокрема можливост≥ дотриманн¤ ними принцип≥в кредитуванн¤, прогнозувати майбутн≥й стан справ позичальника ≥ передбачати обставини, ¤к≥ можуть на них вплинути.

«д≥йснюючи оц≥нку кредитоспроможност≥, комерц≥йн≥ банки ”крањни керуютьс¤ власними положенн¤ми, що розробл¤ютьс¤ кожним банком, а також повинн≥ враховувати нормативн≥ вимоги ЌЅ”, зокрема ѕоложенн¤ про пор¤док формуванн¤ та використанн¤ резерву дл¤ в≥дшкодуванн¤ можливих втрат за кредитними операц≥¤ми банк≥в (затверджене правл≥нн¤м ЌЅ” в≥д 06.07.00 є 279).

«г≥дно з цими документами ЌЅ” вид≥л¤Ї три групи позичальник≥в:

Х юридичн≥ особи, кр≥м комерц≥йних банк≥в;

Х комерц≥йн≥ банки;

Х ф≥зичн≥ особи.

ƒл¤ оц≥нки ф≥нансового стану юридичноњ особи враховують так≥ економ≥чн≥ показники його д≥¤льност≥: обс¤г реал≥зац≥њ, прибутки та збитки, рентабельн≥сть, л≥кв≥дн≥сть, соб≥варт≥сть продукц≥њ, грошов≥ потоки, склад та динам≥ка деб≥торсько-кредиторськоњ заборгованост≥.

 р≥м того, враховуютьс¤ фактори суб'Їктивного характеру: ефективн≥сть управл≥нн¤ позичальника, його ринкова позиц≥¤ ≥ залежн≥сть в≥д цикл≥чних та структурних зм≥н в економ≥ц≥, погашенн¤ кредитноњ заборгованост≥ позичальника у минулому, профес≥онал≥зм кер≥вництва, державна п≥дтримка позичальника тощо.

«г≥дно з даним положенн¤м дл¤ оц≥нки ф≥нансового стану позичальника-юридичноњ особи комерц≥йн≥ банки повинн≥ обов'¤зково враховувати показники:

≤. ѕлатоспроможност≥:

- коеф≥ц≥Їнт миттЇвоњ л≥кв≥дност≥ (  Ћ1), ¤кий показуЇ, що характеризуЇ те, ¤к швидко короткостроков≥ зобов'¤занн¤ можуть бути погашен≥ високол≥кв≥дними активами:

** ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в включаютьс¤ до складу поточних зобов'¤зань у т≥й частин≥, ¤ка буде погашена прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в з дати балансу.

÷¤ ≥нформац≥¤ зазначаЇтьс¤ у ѕрим≥тках до ф≥нансовоњ зв≥тност≥.

Ќормативне значенн¤  Ћ1 - не менше н≥ж 0,2.