≤стор≥¤ фаховоњ соц≥альноњ роботи в ”крањн≥

3

–еферат на тему

≤стор≥¤ фаховоњ соц≥альноњ роботи в ”крањн≥

ѕЋјЌ

1. ”крањнська соц≥альна робота в рад¤нськ≥й систем≥.

2. —оц≥альна робота ¤к самост≥йна профд≥¤льн≥сть.

3. —учасн≥ умови соц≥альноњ роботи.

4. ¬икористана л≥тература.

1. ”крањнська соц≥альна робота в рад¤нськ≥й систем≥.

ќдн≥Їю з особливостей генезису соц≥альноњ роботи в ”крањн≥ Ї його роз≥рван≥сть ≥ фрагментарн≥сть. Ќа по-чатку XX ст. в ”крањн≥, ¤к ≥ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ зага-лом, нам≥тивс¤ перех≥д в≥д благод≥йност≥ до орган≥зац≥њ соц≥альноњ роботи на профес≥йних засадах за британ-ською й американськими модел¤ми профес≥онал≥зац≥њ соц≥альноњ роботи, було засновано навчальн≥ заклади, ¤к≥ займалис¤ п≥дготовкою ж≥нок до профес≥йноњ д≥¤ль-ност≥ у соц≥альн≥й сфер≥.

≤з встановленн¤м рад¤нськоњ влади у 1918 р. (а в «а-х≥дн≥й ”крањн≥ -- у 1939 р.) держава вз¤ла п≥д св≥й кон-троль ус≥ сфери сусп≥льного житт¤. ” 1919 р. декретом –аднаркому ”–—– було нац≥онал≥зовано вс≥ доброд≥йн≥ установи, ¤к≥ перебували у в≥данн≥ приватних ос≥б або доброд≥йних товариств, ≥ передано њх у в≥данн¤ Ќарком-соцзабезу ”–—– ≥ його м≥сцевим органам. ≤ хоча до 1941 р. в його систем≥ нал≥чувалос¤ 154 будинки-≥нтернати дл¤ л≥тн≥х людей та ≥нвал≥д≥в, 22 дит¤чих будинки-≥нтерна-ти, проте ц≥ стац≥онарн≥ заклади можна х≥ба що умовно в≥днести до сфери соц≥альноњ роботи, оск≥льки засади њх функц≥онуванн¤ не в≥дпов≥дали засадам фаховоњ соц≥-альноњ роботи.

—оц≥альну роботу ¤к сусп≥льний ≥нститут фактично п≥дм≥нили в≥домства, що належали до системи осв≥ти, охорони здоров'¤, соц≥ального забезпеченн¤ та внут-р≥шн≥х справ. ƒе¤к≥ функц≥њ соц≥альноњ роботи переби-рали на себе парт≥йн≥, комсомольськ≥ та профсп≥лков≥ органи. ќднак ц¤ робота вибудовувалас¤ за в≥домчими й бюрократичними принципами, що знижували њњ резуль-тативн≥сть. —усп≥льству нав'¤зувалас¤ думка, що соц≥а-л≥стичн≥ в≥дносини Ї передумовою подоланн¤ злочин-ност≥, алкогол≥зму, псих≥чних захворювань, б≥дност≥, злидн≥в. “урбота про матер≥альний добробут зд≥йснюва-лась через механ≥зми централ≥зованого регулюванн¤ державою зайн¤тост≥, зароб≥тноњ плати, житлового за-безпеченн¤, осв≥ти та охорони здоров'¤.

«а рад¤нських час≥в система соц≥альноњ допомоги бу-ла у ц≥лковитому в≥данн≥ бюрократ≥њ, а соц≥альн≥ проб-леми людей або не вир≥шувались, або ≥гнорувалис¤ з ≥деолог≥чних м≥ркувань. ƒержавна система соц≥альноњ допомоги, за в≥дсутност≥ благод≥йних орган≥зац≥й, обме-жувалась соц≥альним забезпеченн¤м, передбачаючи м≥-н≥мум соц≥альних гарант≥й дл¤ громад¤н. ¬она була без-адресною й ірунтувалас¤ на патернал≥стичн≥ модел≥ (модель соц≥альноњ пол≥тики, що сформувалась у крањ-нах ≥з директивною економ≥кою, централ≥зованим роз-под≥лом соц≥альних благ та послуг; характеризуЇтьс¤ Ђбатьк≥вськоюї оп≥кою держави над своњми громад¤на-ми, ц≥лковитим одержавленн¤м соц≥альноњ сфери, нерозвинут≥стю структур громад¤нського сусп≥льства, зростанн¤м соц≥альноњ пасивност≥, безконтрольним бю-рократизмом).

ѕедагоги у школах, л≥кар≥ в медичних закладах зай-малис¤ функц≥¤ми, ¤к≥ в багатьох крањнах традиц≥йно належать до компетенц≥њ соц≥альних прац≥вник≥в. —оц≥-альн≥ стац≥онарн≥ заклади не були укомплектован≥ про-фес≥йно п≥дготовленими соц≥альними прац≥вниками. ” них не було таких посад, так само ¤к ≥ не було фаховоњ п≥дготовки таких спец≥ал≥ст≥в. Ќе маючи належного на-уково-теоретичного обірунтуванн¤, система соц≥ально-го захисту послуговувалас¤ ур¤довими, парт≥йними постановами, що визначали категор≥њ людей, на ¤ких поширювалос¤ соц≥альне обслуговуванн¤, що надава-лось лише у стац≥онарних закладах.

«а словами британського фах≥вц¤ ¬олтера Ћоренца, Ђкомун≥стичн≥ режими схильн≥ патолог≥зувати соц≥аль-н≥ проблемиї, св≥дченн¤м чого була в≥дсутн≥сть неста-ц≥онарних соц≥альних служб дл¤ багатьох груп населен-н¤. Ћюди похилого в≥ку, ≥нвал≥ди або опин¤лис¤ у вели-ких будинках-≥нтернатах, ¤к≥ мали переважно медичну ор≥Їнтац≥ю, або њх догл¤дали родич≥. “ривалий час њм доводилос¤ перебувати в госп≥тал¤х, псих≥атричних л≥-карн¤х. ƒан≥ про дит¤чу смертн≥сть, злочинн≥сть, нар-коман≥ю було засекречено.

—уттЇв≥ зм≥ни в соц≥альн≥й сфер≥ почалис¤ у 80-т≥ ро-ки XX ст. ѕов'¤зан≥ вони передус≥м ≥з формуванн¤м но-вих державних соц≥альних служб, призначених дл¤ на-данн¤ послуг за м≥сцем проживанн¤. “ак, у 1985 р. ћ≥-н≥стерство соц≥ального забезпеченн¤ ”–—– з≥н≥ц≥ювало експеримент ≥з соц≥ально-побутового обслуговуванн¤ самотн≥х непрацездатних престар≥лих громад¤н, ¤к≥ потребували стороннього догл¤ду та допомоги в домаш-н≥х умовах. ƒо експерименту було залучено прац≥вни-к≥в будинк≥в-≥нтернат≥в ¬≥нницькоњ, ƒн≥пропетров-ськоњ, ƒонецькоњ, «апор≥зькоњ, Ћьв≥вськоњ областей ≥ м.  иЇва. Ѕуло створено 10 спец≥ал≥зованих служб, а та-кож налагоджено необх≥дну профес≥йну п≥дготовку.  р≥м того, розроблено тимчасове положенн¤ про орган≥-зац≥ю надомного обслуговуванн¤, посадов≥ ≥нструкц≥њ, необх≥дн≥ форми обл≥ку роботи ≥ зв≥тност≥. ≈ксперимент засв≥дчив ефективн≥сть спец≥ал≥зованих служб, утри-манн¤ ¤ких об≥йшлос¤ дл¤ держави в 10 раз≥в дешевше, н≥ж утриманн¤ самотн≥х пенс≥онер≥в у будинках-≥нтер-натах. ƒл¤ розвитку ц≥Їњ практики у 1987 р. затвердже-но “ипов≥ положенн¤ про територ≥альний центр со-ц≥ального обслуговуванн¤ пенс≥онер≥в ≥ в≥дд≥ленн¤ соц≥-альноњ допомоги вдома. “ого ж року вз¤то на обл≥к 186 тис. самотн≥х непрацездатних громад¤н, котр≥ пот-ребували стороннього догл¤ду та допомоги в домашн≥х умовах. ” державному класиф≥катор≥ було заф≥ксовано профес≥ю Ђ—оц≥альний роб≥тникї (роб≥тнича посада, що не потребуЇ особливих ум≥нь ≥ навичок). Ќа той час со-ц≥ального прац≥вника ще не сприймали ¤к людину ви-сокого р≥вн¤ знань з проблем запоб≥ганн¤, нейтрал≥зац≥њ та усуненн¤ соц≥альних проблем.

≤з початком перебудови набули гласност≥ соц≥альн≥ проблеми в сусп≥льств≥ та почалос¤ проникненн¤ ≥з «а-ходу ≥нформац≥њ про концепц≥ю соц≥альноњ роботи ¤к важливого ≥нституту громад¤нського сусп≥льства, поси-лилас¤ увага до соц≥ально-психолог≥чних проблем ≥ ме-тод≥в њх розв'¤занн¤.

3. —оц≥альна робота ¤к самост≥йна профд≥¤льн≥сть.

як самост≥йний вид профес≥йноњ д≥¤льност≥ соц≥альну роботу на в≥тчизн¤ному простор≥ було конституйовано ѕостановою ƒержкомпрац≥ —–—– в≥д 23 кв≥тн¤ 1991 р. Ђѕро доповненн¤ в  вал≥ф≥кац≥йний дов≥дник посад ке-р≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥вї, зг≥дно з ¤кою до дов≥дника було внесено квал≥ф≥кац≥йну характеристику Ђспец≥ал≥ст ≥з соц≥альноњ роботиї, ¤ка Ї р≥внозначною прийн¤т≥й у св≥т≥ посад≥ Ђсоц≥альний прац≥вникї. “од≥ було в≥дкрито нову спец≥альн≥сть: 04.02 Ђсоц≥альна ро-ботаї, п≥дготовку з ¤коњ розпочали вищ≥ ≥ середн≥ спец≥-альн≥ навчальн≥ заклади (наказ ƒержкомосв≥ти —–—– в≥д 7 серпн¤ 1991 р. є 376), затверджено в≥дпов≥дн≥ нав-чальн≥ плани.

≤з проголошенн¤м незалежност≥ ”крањни почалос¤ реформуванн¤ системи соц≥ального забезпеченн¤, ство-ренн¤ власноњ модел≥ соц≥ального захисту ≥ розвитку громад¤нського сусп≥льства. ќднак ц¤ робота не отри-мала належного розвитку, що спричинено недостат-ньою увагою до проблем соц≥альноњ сфери, ефективного використанн¤ одного ≥з головних њњ ≥нструмент≥в -- про-фес≥йноњ соц≥альноњ роботи ¤к засобу реал≥зац≥њ соц≥аль-ноњ пол≥тики держави.

ѕопри суттЇв≥ орган≥зац≥йн≥ й ф≥нансов≥ труднощ≥ прот¤гом 90-х рок≥в XX ст., майже у кожному район≥ було створено територ≥альн≥ центри з обслуговуванн¤ самотн≥х людей похилого в≥ку та ≥нвал≥д≥в. Ќабули по-ширенн¤ соц≥альн≥ служби дл¤ молод≥, ¤к≥ здеб≥льшого ор≥Їнтуютьс¤ на соц≥альну педагог≥ку ≥ масову роботу. ќднак донедавна н≥хто ≥з сп≥вроб≥тник≥в цих соц≥альних служб не мав ірунтовноњ фаховоњ осв≥ти соц≥ального прац≥вника чи соц≥ального педагога.

ќдночасно в≥дроджувалис¤ благод≥йн≥сть ≥ волонтерство, розвивалис¤ громадськ≥ орган≥зац≥њ ≥ групи самодо-помоги. ѕередус≥м створювалис¤ клуби ≥ денн≥ центри дл¤ д≥тей-≥нвал≥д≥в та њхн≥х батьк≥в, людей ≥з проблемами псих≥чного здоров'¤, наркозалежних ос≥б та њхн≥х роди-ч≥в тощо. ” середин≥ 90-х рок≥в формувалис¤ недержавн≥ соц≥альн≥ служби у громадах (хеседи, котр≥ обслуговують людей л≥тнього в≥ку в Їврейських громадах; кињвська ор-ган≥зац≥¤ Ђƒжерелаї, що займаЇтьс¤ догл¤дом у громад≥ людей ≥з розумовою в≥дстал≥стю).

ќб'Їктивна необх≥дн≥сть у п≥дготовц≥ соц≥альних прац≥вник≥в матер≥ал≥зувалас¤ у запровадженн≥ в≥дпо-в≥дноњ навчальноњ дисципл≥ни (1991 p.). «агалом цей факт можна вважати результатом д≥¤льност≥ “имчасо-вого науково-досл≥дницького колективу (“Ќƒ ) ЂЎко-ла -- м≥крорайонї, створеного у 1989 р. јкадем≥Їю педагог≥чних наук ≥ ƒержавним ком≥тетом народноњ ос-в≥ти —–—–. јктивну участь у робот≥ цього колективу брала група соц≥альних педагог≥в ≥з м. ƒонецька, ¤ку очолював ¬. —идоров. «начною м≥рою завд¤ки йому бу-ло в≥дкрито у ƒонецькому державному ун≥верситет≥ фа-культет переп≥дготовки соц≥альних педагог≥в ≥ соц≥аль-них прац≥вник≥в (1992 p.).

„ерез р≥к почалас¤ робота з в≥дкритт¤ ц≥Їњ спец≥альност≥ в Ќац≥ональному ун≥верси-тет≥ Ђ иЇво-ћогил¤нська академ≥¤ї. ” цей час в ”крањ-н≥ д≥¤ла програма Ђ“рансформац≥¤ гуман≥тарноњ осв≥ти в ”крањн≥ї, впроваджена ћ≥жнародним фондом Ђ¬≥д-родженн¤ї. ƒо њњ реал≥зац≥њ були залучен≥ британський фах≥вець “. Ўан≥н, правозахисник, виконавчий секре-тар јсоц≥ац≥њ псих≥атр≥в ”крањни —. √лузман. —аме зав-д¤ки старанн¤м јсоц≥ац≥њ було видано переклади закор-донних книжок ≥з соц≥альноњ роботи, за ¤кими дотепер викладають у багатьох навчальних закладах.

Ќа становленн¤ соц≥альноњ роботи ¤к навчальноњ дисципл≥ни вплинула реал≥зац≥¤ украњно-британо-пор-тугальського проекту “≈ћѕ”—-“ј—≤— Ђ—оц≥альна робо-та в ”крањн≥ї. «авд¤ки гранту ™вропейського союзу бу-ло в≥дкрито першу в ”крањн≥ Ўколу соц≥альноњ роботи  иЇво-ћогил¤нськоњ академ≥њ, ¤ка нин≥ носить ≥м'¤ њњ засновника ≥ першого кер≥вника ¬олодимира ѕолтавц¤ (1941--1999). ” н≥й викладали в≥дом≥ Ївропейськ≥ фа-х≥вц≥ ≥з соц≥альноњ роботи Ўулам≥т –амон, —т≥вен Ўар-доу, ‘ернанда –одр≥гес та ≥н. ѕ≥дтримка проекту на ур¤довому р≥вн≥ спри¤ла ≥нституц≥ал≥зац≥њ соц≥альноњ роботи ¤к навчальноњ дисципл≥ни.

ѕроцес утвердженн¤ фахових п≥дход≥в у соц≥альн≥й сфер≥ на перших порах в≥дбувавс¤ за активноњ участ≥ за-х≥дних фонд≥в-донор≥в. “ак, украњно-ф≥нсько-голланд-ський проект “ј—≤— ™вропейського союзу Ђ—оц≥альний захист в ”крањн≥ї (в 1996--1998 pp.) передбачав розви-ток осв≥ти в соц≥альн≥й сфер≥. «авд¤ки йому в „ерн≥г≥в-ському юридичному коледж≥ було запроваджено спец≥-альн≥сть ≥з соц≥альноњ роботи (у 1997 р. -- на р≥вн≥ мо-лодшого спец≥ал≥ста, у 1999 р. -- на р≥вн≥ бакалавра). ÷ей проект п≥дтримував також ≥ розвиток п≥сл¤диплом-ноњ осв≥ти (курси п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кер≥вного складу системи соц≥ального захисту), дл¤ чого у ’арк≥в-ськ≥й ф≥л≥њ јкадем≥њ державного управл≥нн¤ при ѕрези-дент≥ ”крањни було створено програму з менеджменту соц≥ального захисту. ” 1997--2000 pp. тривала реал≥за-ц≥¤ украњно-шведського проекту, спр¤мованого на ство-ренн¤ модел≥ п≥дготовки соц≥альних прац≥вник≥в базо-вого р≥вн¤ (п≥лотн≥ курси було проведено в к≥лькох об-ласт¤х ”крањни, а п≥дсумком проекту стало виданн¤ навчального пос≥бника дл¤ них.

4. —учасн≥ умови соц≥альноњ роботи.

Ќа початку XXI ст. в ”крањн≥ сформовано к≥лькар≥вневу систему п≥дготовки соц≥альних прац≥вник≥в. ќд-нак за в≥дсутност≥ нац≥ональноњ фаховоњ громадськоњ орган≥зац≥њ, ¤ка б оп≥кувалась стандартами осв≥ти, структура ≥ зм≥ст навчальних план≥в у р≥зних закладах вар≥юютьс¤. ѕевну координуючу роль в об'Їднанн≥ зу-силь украњнських викладач≥в соц≥альноњ роботи в≥д≥грав украњно-британо-бельг≥йський проект “≈ћѕ”—-“ј—≤— щодо створенн¤ мереж≥ навчальних заклад≥в з п≥дготов-ки соц≥альних прац≥вник≥в, ¤кий було реал≥зовано на баз≥ кафедри соц≥альноњ роботи ”жгородського держав-ного ун≥верситету. „имало старань щодо п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ ≥ згуртуванн¤ украњнських викладач≥в ви-¤вив п≥д час реал≥зац≥њ своњх проект≥в у сп≥впрац≥ з р≥з-ними м≥жнародними орган≥зац≥¤ми ƒит¤чий христи¤н-ський фонд.

«а останнЇ дес¤тир≥чч¤ налагоджено випуск украњ-номовноњ фаховоњ л≥тератури (п≥дручник≥в, пос≥бник≥в, монограф≥й), наукових ≥ науково-попул¤рних пер≥одич-них видань. « 1997 р. виходить журнал Ђ—оц≥альна пол≥тика ≥ соц≥альна роботаї, згодом було засновано журнали Ђѕрактична психолог≥¤ ≥ соц≥альна роботаї, Ђ—оц≥альна робота в ”крањн≥: теор≥¤ ≥ практикаї. ћ≥н≥с-терство прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни випускаЇ в≥домч≥ виданн¤ Ђ”крањна: аспекти прац≥ї, Ђќхорона прац≥ї, Ђ—оц≥альний захистї.

” 1999 р. ”казом ѕрезидента ”крањни встановлено профес≥йне св¤то -- ƒень прац≥вника соц≥альноњ сфери (перша нед≥л¤ листопада).

ѕравове й законодавче закр≥пленн¤ соц≥альноњ роботи ¤к фаху в ”крањн≥ в≥дбулос¤ завд¤ки ухваленню закон≥в Ђѕро соц≥альну роботу з д≥тьми та молоддюї (2001 p.), Ђѕро соц≥альн≥ послугиї (2003 p.), внесенню в≥дпов≥д-них посад до державного класиф≥катора профес≥й, роз-робленню стандарт≥в наданн¤ соц≥альних послуг.

Ќаприк≥нц≥ 2003 р. ухвалено ≈тичний кодекс спец≥-ал≥ст≥в ≥з соц≥альноњ роботи ”крањни, ¤кий мають засво-њти соц≥альн≥ прац≥вники. ѕроцес профес≥онал≥зац≥њ со-ц≥альноњ роботи не може обминути етап затвердженн¤ етичного кодексу профес≥њ, ратиф≥кац≥њ м≥жнародноњ ƒекларац≥њ етичних принцип≥в ≥ стандарт≥в соц≥альноњ роботи. Ѕез цього неможливе самоусв≥домленн¤ соц≥-альних прац≥вник≥в ¤к представник≥в окремого фаху.

як стверджуЇтьс¤ в короткому енциклопедичному словнику Ђ—оц≥альна роботаї, концептуальн≥ теоретич-н≥, ≥деолог≥чн≥, ф≥лософськ≥, методолог≥чн≥ ор≥Їнтири соц≥альноњ роботи в ”крањн≥ на сучасному етап≥ задаЇ за-руб≥жний досв≥д. ќднак конкретне зд≥йсненн¤ соц≥аль-ноњ роботи маЇ узгоджуватис¤ з нац≥ональними традиц≥-¤ми, ментальн≥стю народу, а тому запозичен≥ методики сл≥д адаптувати до украњнського контексту. ÷е повинн≥ враховувати викладач≥ соц≥альноњ роботи ≥ практичн≥ прац≥вники.

« огл¤ду на етапи становленн¤ фаховоњ соц≥альноњ роботи (перетворенн¤ д≥¤льност≥ на основне зан¤тт¤ дл¤ групи людей; орган≥зац≥¤ проф≥льних навчальних за-клад≥в; формуванн¤ профес≥йноњ асоц≥ац≥њ), ”крањна повторюЇ той шл¤х, ¤кий розвинут≥ крањни подолали майже стор≥чч¤ тому. Ќа рубеж≥ XX--XXI ст. в ”крањн≥ почали свою роботу фахов≥ утворенн¤ (јсоц≥ац≥¤ соц≥-альних педагог≥в ≥ прац≥вник≥в соц≥альноњ сфери, Ћ≥га соц≥альних прац≥вник≥в ”крањни, координац≥йна рада Ђ’есед-”крањнаї та ≥н.), однак поки що не створено Їди-ноњ нац≥ональноњ орган≥зац≥њ, чий авторитет визнавали б представники фаху, органи державноњ влади, громад-ськ≥ орган≥зац≥њ.

«агалом соц≥альна робота в ”крањн≥ перебуваЇ на ета-п≥ становленн¤, ¤к ≥ вс¤ система соц≥альних служб, пра-вове забезпеченн¤ соц≥альних гарант≥й та громад¤нське сусп≥льство, частиною ¤кого вона Ї.

¬икористана л≥тература.

1. ƒимитрова Ћ. ћ. —оц≥альна робота: лог≥ка розвитку // —оц≥альна робота в ”крањн≥: теор≥¤ ≥ практика. -- 2003. -- є 1.

2.  ≥кало ј. ¬. ≈волюц≥¤ методолог≥њ в соц≥альн≥й робот≥ // —оц≥-альна робота: теор≥¤, досв≥д, перспективи // 36. м≥жн. наук.-практ. конф. -- ”жгород: ”жƒ”, 1998. -- “. 1.

3.  озлов ј. ј. —оциальна¤ работа за рубежом // —б. научн. очер-ков. -- ћ.: ‘линта, 1988.

4. Ћукашевич ћ. ѕ., ћигович ≤. ≥. “еор≥¤ ≥ методи соц≥альноњ роботи. --  .: ћј”ѕ, 2002.