јлкогол≥зм ≥ наркоман≥¤ ¤к соц≥ально-педагог≥чна проблема

60

¬≥дкритий м≥жнародний ун≥верситет розвитку людини У” –јѓЌјФ

Ѕ≥лоцерк≥вська ф≥л≥¤

 афедра Д—оц≥альна роботаФ

 урсова робота

з соц≥альноњ педагог≥ки

јлкогол≥зм ≥ наркоман≥¤ ¤к соц≥ально-педагог≥чна проблема

¬иконала:

—тудентка II-го курсу

√рупи —–-21

Ўевчук јнастас≥¤

Ќауковий кер≥вник:

ѕанченко “ет¤на Ћеон≥д≥вна

м. Ѕ≥ла ÷ерква

2004р.

 ѕЋјЌ

1. Ќаркоман≥¤ ¤к соц≥ально педагог≥чна проблема:

1.1. ѕричини розвитку наркоман≥њ.

1.2. як розвиваЇтьс¤ пристрасть до наркотичних речовин.

1.3. ¬иди ≥ р≥зновиди збуджуючих ≥ наркотичних речовин.

1.4. ’арактеристика повед≥нки ≥ насл≥дк≥в наркотично залежних п≥дл≥тк≥в.

1.5. «м≥ст проф≥лактики про¤в≥в наркоман≥њ серед д≥тей та молод≥.

2. јлкогол≥зм ¤к соц≥ально педагог≥чна проблема:

2.1. ѕричини розвитку алкогол≥зму.

2.2. —тад≥њ алкогольного сп'¤н≥нн¤.

2.3. ¬плив алкоголю на нервову систему та стан внутр≥шн≥х орган≥в.

2.4. —оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть з д≥тьми, що схильн≥ до вживанн¤ алкоголю.

¬исновки

Ќаркоман≥¤ ≥ алкогол≥зм - дуже поширен≥ проблеми з траг≥чними насл≥дками. ѕро них нин≥ говор¤ть у всьому св≥т≥. « цим пов'¤зують ≥ пад≥нн¤ звичањв, ≥ зростанн¤ злочинност≥, ≥ зб≥льшенн¤ транспортних авар≥й та ≥нших нещасних випадк≥в... “ому нашою метою в ц≥й робот≥ Ї висв≥тленн¤ цих соц≥альних поблем. —пробуЇмо розкрити соц≥альн≥ та соц≥ально-психолог≥чн≥ передумови наркоман≥њ та алкогол≥зму, механ≥зми розвитку звиканн¤ до них. Ќа даний момент ц¤ проблема турбуЇ пол≥тик≥в, медик≥в, соц≥олог≥в, юрист≥в, педагог≥в. «а приблизними даними, у св≥т≥ нaл≥чyЇтьс¤ понад один м≥ль¤рд наркоман≥в та алкогол≥к≥в. ÷е - соц≥альна трагед≥¤, про ¤ку наполегливо ≥ тривожно пов≥домл¤ють численн≥ засоби масовоњ iнфоpмaцњњ. Haвод¤ть загрозлив≥ цифри, що св≥дчать про зростанн¤ нapкомaн≥њ та алкогол≥зму, залученн¤ до њњ тенет дeдал≥ нових ≥ нових жертв. Ќа «аход≥ цю проблему намагаютьс¤ виp≥шyвaти на ур¤довому р≥вн≥, але поки що безрезультатно.

” наш≥й крањн≥ боротьба з наркоман≥Їю тривалий час велас¤ без широкого розголосу. ” попул¤рн≥й л≥тератур≥ питанн¤ наркоман≥њ майже не висв≥тлювали; про цю проблему говорили побiжно, стверджуючи, що соц≥альних причин дл¤ нapкомaн≥њ у нас немаЇ. ќднак наркомани у крањн≥ були, ≥ њх к≥льк≥сть зб≥льшувалас¤ з кожним роком. ќдн≥Їю з причин поширенн¤ наркоман≥њ Ї деф≥цит знань про наркотики та њх вплив на орган≥зм людини. ” багатьох, особливо у молод≥, неправильне у¤вленн¤ про наркотики. Ћюди помил¤ютьс¤, вважаючи наркоман≥ю розвагою, що в≥дносить у св≥т приЇмних в≥дчутт≥в.

—итyaцi¤ складаЇтьс¤ так, що жертвою "б≥лоњ смерт≥" може стати будь-хто, а горе ≥ сльози ув≥рватис¤ в будь-¤ку родину. Ќе варто говорити про те, що наркотиками "бавл¤тьс¤" т≥льки неблагополучн≥ й незайн¤т≥ д≥ти. Ќер≥дко "дурманом" торгують пр¤мо на територ≥њ навчальних заклад≥в. —ьогодн≥ наркотики в кишен¤х багатьох учн≥в, студент≥в таке звичне¤вище, ¤к ≥ жувальна гумка. ћожна сказати, вони стали обов'¤зковими в джентльменському набор≥ багатьох так званих крутих юнак≥в та д≥вчат. ¬они нав≥ть не п≥дозрюють, ¤ку небезпеку приховують у соб≥ ц≥ Дзадоволенн¤Ф, ¤к≥ насл≥дки спричинюють нешк≥длив≥ на перший погл¤д захопленн¤, до ¤коњ життЇвоњ трагед≥њ вони призвод¤ть. “ому тут буде подано характеристику насл≥дк≥в та соц≥ального ≥ психолог≥чного розпаду особистост≥.

—усп≥льство повинне знати, що наркоман≥¤ - це хвороба небезпечн≥ша, н≥ж алкогол≥зм. “ому необх≥дна активна боротьба з токсикоман≥Їю ≥ наркоман≥Їю на вс≥х р≥вн¤х. ќсобливе значенн¤ маЇ розп≥знаванн¤ хвороби на ранн≥х стад≥¤х.

Ѕ≥льш≥сть людей не потребують додаткових стимул¤тор≥в, доп≥нг≥в дл¤ отриманн¤ спотворених сприйн¤ть. ќднак соц≥альна значущ≥сть наркоман≥њ очевидна, бо вона в≥дн≥маЇ у сусп≥льства молодих ≥ енерг≥йних людей, здорове потомство, забираЇ з собою у небутт¤ нерозкрит≥ таланти.

ƒо питанн¤ наркоман≥њ треба п≥дходити всеб≥чно, бо воно вимагаЇ залученн¤ величезних кошт≥в ≥ сил.  р≥м того, все сусп≥льство повинно нести певну в≥дпов≥дальн≥сть за ≥снуванн¤ цього ¤вища. ѕроблеми можуть бути вир≥шен≥ лише тод≥, коли сусп≥льство буде з належною увагою до них ставитись, докладаючи вс≥х зусиль до њх викор≥нюванн¤. Ќеобх≥дно терм≥ново ≥ активно включитис¤ в боротьбу з наркоман≥Їю, використовуючи дл¤ цього весь арсенал доступних кошт≥в.

Ќаркоман≥¤ ¤к соц≥ально педагог≥чна проблема

1.1. ѕричини розвитку наркоман≥њ

ѕерша проблема, ¤ку ми будемо висв≥тлювати в ц≥й робот≥, буде наркоман≥¤.

“ому, насамперед, потр≥бно зауважити, що людина не народжуЇтьс¤ наркоманом. ўо ж штовхаЇ його на перший крок зближенн¤ з наркотиками? як надал≥ в≥н потрапл¤Ї до тенет ц≥Їњ вади? «в≥дки берутьс¤ в сусп≥льств≥ наркомани ≥ токсикомани? Ѕагато соц≥олог≥в, психолог≥в, л≥кар≥в намагаютьс¤ дати в≥дпов≥д≥ на ц≥ запитанн¤. ќднак однозначноњ в≥дпов≥д≥ немаЇ. ѕричини наркоман≥њ, шл¤хи ≥ механ≥зми њњ поширенн¤ складн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥.

 ≥льк≥сть чинник≥в, що впливають на розвиток наркоман≥њ, пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤, зм≥нюютьс¤ њх ¤к≥сн≥ характеристики. “ому причини наркоман≥й не можна звести до ¤когось Їдиного чинника. ≤нод≥ одна причина призводить до наркоман≥њ, а ≥нод≥ низка причииин, що д≥ють на особист≥сть в одному напр¤м≥, ведуть до њњ розвитку. ћоже бути комплекс причин, неспри¤тливих умов ≥ спри¤тливих чинник≥в, кожний з ¤ких р≥зною м≥рою зумовлюЇ розвиток р≥зних вид≥в наркоман≥й ≥ токсикоман≥й. ѕостараЇмос¤ ви¤вити типов≥ш≥ причини (ситуац≥њ), що привод¤ть людей на небезпечний шл¤х, здатний спричинити моральну ≥ ф≥зичну дeградaцiю, а часто - ≥ загибель. [10, c.62-63].

ѕричини наркоман≥й умовно можна под≥лити на соц≥альн≥, соц≥ально-психолог≥чн≥ та психолог≥чн≥. ѕершу ≥ головну сл≥д шукати в сусп≥льному розвитку. ” сучасних умовах в ”крањн≥ молодь, в основному, ще позбавлена можливост≥ ориг≥нально ≥ культурно проводити своЇ дозв≥лл¤. ¬оно зводитьс¤, ¤к правило, до вiльного зга¤нн¤ часу, до галасливоњ та розбещеноњ дискотеки, до п≥двалу та п≥д'њзду. ѕо¤снюЇтьс¤ це недорозвинут≥стю ≥нфраструктури дозв≥лл¤ та в≥дсутн≥стю у б≥льшост≥ молодих людей достатн≥х матер≥альних кошт≥в. Ѕоротьба за виживанн¤ змушуЇ молодь шукати р≥зноман≥тн≥ джерела зароб≥тку, у тому числ≥ ≥ в середовищ≥ "т≥ньовоњ" економ≥ки. Ѕездуховн≥сть основноњ маси сучасноњ молод≥ обумовлюЇ ≥ беззм≥стовн≥сть проведенн¤ нею дозв≥лл¤. ѕрагнучи заповнити св≥й час хоча б ¤ким-небудь зм≥стом, молодь вдаЇтьс¤ до наркотик≥в та алкоголю.

Ўироко розповсюдженою помилкою Ї впевнен≥сть у тому, що т≥льки матер≥ально забезпечен≥ та нест≥йк≥ молод≥ люди можуть стати наркоманами. ѕрактика показуЇ, що найб≥льш нездатними до осмисленоњ орган≥зац≥њ в≥льного часу ви¤вл¤ютьс¤ т≥ п≥дл≥тки, чињ батьки знаход¤тьс¤ на верхн≥х щабл¤х соц≥альних сход≥в, оск≥льки у них зб≥льшуЇтьс¤ час навчанн¤ та п≥дготовки до дорослого житт¤. Ќездатн≥ ≥ не привчен≥ до серйозного анал≥зу ситуац≥њ, п≥дл≥тки починають не т≥льки переймати конкретн≥ недол≥ки, але й в≥дкидають прогресивн≥ ≥дењ, здоровий спос≥б житт¤, культуру, правила повед≥нки тощо. [3, c.11-12].

јмериканськ≥ л≥кар≥ ясков≥ц ≥ ќсносс ≥з Ќью-…оркського центру дез≥нтоксикац≥њ вважають, що формуванню наркомана спри¤ють так≥ причини:

1) ринок, що в≥льно постачаЇ наркотики;

2) середовище, що спри¤Ї або допускаЇ застосуванн¤ наркотик≥в;

3) певний ≥ндив≥дуальний нахил до вади.

—лабовольн≥, нест≥йк≥ особи що не вм≥ють переносити життЇв≥ труднощ≥, шукають можлив≥сть штучно спричинити заспокоЇнн¤ або збудженн¤ ≥ вдаютьс¤ до вживанн¤ наркотик≥в. ” прагненн≥ втекти в≥д навколишньоњ несправедливост≥, в≥д проблем сьогоденн¤ криютьс¤ причини, що штовхають людину у св≥т ≥люз≥й ≥ фантаз≥й. “ак≥, можна сказати, слабк≥ люди Ї в будь-¤кому сусп≥льств≥, й багато хто з них намагаЇтьс¤ забутис¤, вр¤туватис¤ в≥д реального житт¤. ќсобливо це стосуЇтьс¤ молод≥ - часта невлаштован≥сть житт¤, в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ перспективи, не¤сн≥сть пол≥тичноњ платформи, без≥дейн≥сть, в≥дсутн≥сть ц≥леспр¤мованост≥ ведуть до розгубленост≥ перед лицем суперечливоњ д≥йсност≥ та можуть спри¤ти залученню до наркотик≥в. Ќе т≥льки ц¤ розгублен≥сть, а й безпл≥дний порив до реальност≥, невдала спроба осмислити справжн≥ суперечност≥ ¤к свого житт¤, так ≥ житт¤ сусп≥льства можуть бути благодатним гpyнтом, на ¤кому проростаЇ с≥м'¤ наркоман≥њ. ѕост≥йна гонитва за наживою, пол≥тичний обман, лицем≥рство, егоњзм правл¤чоњ верх≥вки породжують, особливо серед молод≥, розгублен≥сть перед житт¤м, спроби в≥дсторонитис¤ в≥д нього, вивернутис¤, сховатис¤. ÷ей неповний наб≥р живих ≥ тривожних прикмет сучасного сусп≥льства спричинюЇ стан глибокого в≥дчуженн¤, духовну пустоту, ¤ку часто заповнюють наркотичним дурманом. як стверджуЇ американський псих≥атр ƒенсен √ербер: Ђ ожне сусп≥льство заслуговуЇ своњ власн≥ виразки. ” —получених Ўтатах у вс≥й глибин≥ ви¤вл¤Їтьс¤ криза ц≥нностей, що характеризуЇ сучасне сусп≥льствої.

¬живанн¤ наркотик≥в може бути також способом протесту проти с≥мейного середовища, сусп≥льства, загальноприйн¤тих норм повед≥нки, пол≥тичного режиму. ’оча можна зазначити, що одиниц≥ наркоман≥в вступають у д≥йсну пол≥тичну боротьбу ≥ майже немаЇ серед них активних член≥в серйозних опозиц≥йних парт≥й.

ƒодатковою причиною наркоман≥њ Ї в≥дсутн≥сть розумних розваг, ¤к≥ ≥нод≥ зам≥нюютьс¤ ДнездоровоюФ л≥тературою, телепередачами, специф≥чними к≥ноф≥льмами, в ¤ких смакуютьс¤ переживанн¤ наркоман≥в, њх житт¤ ≥ пригоди. “ут доречно ще раз пригадати англ≥йського письменника “омаса ƒе  в≥нс≥, ¤кий своЇю книгою Д—пов≥дь англ≥йського оп≥офагаФ дав поштовх розвитков≥ оп≥умноњ наркоман≥њ в «ах≥дн≥й ™вроп≥, ставши, можна сказати, Ђбатькомї Ївропейських наркоман≥в.

јнал≥з перел≥чених причин св≥дчить, що вони перебувають в площин≥ соц≥альних проблем. ќднак соц≥альн≥ причини у виникненн≥ наркоман≥њ не Їдин≥. ÷е також Ї насл≥дком недостатнього вихованн¤, моральноњ нест≥йкост≥, насл≥дуванн¤ поганим смакам та ≥нших причин, про ¤к≥ йтиметьс¤ дал≥. “реба зазначити, що наркоман≥њ в основному властив≥ п≥дл≥ткам, у ¤ких соц≥альна зр≥л≥сть в≥дстаЇ в≥д ф≥зичного розвитку.

ѕерш н≥ж перейти в≥д соц≥альних причин, ¤к≥ Ї н≥би-то зовн≥шн≥ми чинниками наркоман≥њ, до соц≥ально-психолог≥чних ≥ психолог≥чних, треба сказати про спри¤тлив≥ чинники, ¤к≥ на тл≥ перел≥чених причин Ї пор≥вн¤но другор¤дними.

ќстанн≥ми роками отриман≥ дан≥ про де¤ку роль патолог≥чноњ спадковост≥ наркоман≥њ. ѕ≥д час обстеженн¤ наркоман≥в досить часто ви¤вл¤ють спадкову обт¤жен≥сть, в≥д ¤коњ частково ≥ залежить ризик виникненн¤ наркотичноњ пристраст≥, хоч це ≥ не обов'¤зково. ÷е, передус≥м, бioлoгiчний грунт, здеб≥льшого спадков≥ захворюванн¤, у л≥пшому випадку - конституц≥альна схильн≥сть, природжен≥ ознаки, що визначають характер ≥ особист≥сн≥ особливост≥ майбутнього наркомана. Ќа такому тл≥ ≥ розвиваЇтьс¤ згодом наркоман≥¤. ÷е тло впливаЇ не лише на причини, що визначають перше вживанн¤ наркотику, на характер його вибору, але ≥ спри¤Ї швидшому ≥ т¤жчому переб≥гу захворюванн¤. ÷е не означаЇ, що та чи ≥нша людина приречена на наркоман≥ю з народженн¤. Ќаркоманами не народжуютьс¤. —падковий чинник ¤вл¤Ї собою лише грунт дл¤ розвитку пристраст≥ до наркотик≥в ≥ формуванн¤ наркоман≥њ. „аст≥ше вживають одурманювальн≥ засоби особи, у ¤ких можна в≥дм≥тити де¤к≥ псих≥чн≥ аномал≥њ ≥ особист≥сн≥ особливост≥. ƒо них, зокрема, належать п≥двищена нав≥юван≥сть, пасивне п≥дкоренн¤, слабов≥лл¤, псих≥чна незр≥л≥сть думок, схильн≥сть до емоц≥йних кол≥з≥й.

«а характером це особистост≥ з рисами збудливост≥, жорстокост≥, вираженоњ упертост≥, заб≥¤куватост≥, ≥з прагненн¤м до незалежност≥ та п≥дкоренн¤ ≥нших. „асто вони конфл≥ктують з батьками, йдуть з дому, брод¤жать, схильн≥ до авантюр, здатн≥ переступити закон (хул≥ганство, др≥бна крад≥жка). “ому коли вони потрапл¤ють в оточенн¤, де вживають наркотичн≥ речовини, то повн≥стю п≥дпадають п≥д вплив нових знайомих ≥ залучаютьс¤ до наркотику. ÷е по¤снюЇтьс¤ значно зниженим ДсторожовимФ почутт¤м самоконтролю, ослабленими вольовими ≥мпульсами. «деб≥льшого вони не здатн≥ протисто¤ти негативному впливу навколишнього середовища. ќднак серед них Ї не лише психопатичн≥ особистост≥, а й д≥йсно псих≥чно хвор≥, котр≥ мають псих≥чн≥ в≥дхиленн¤. ¬они спод≥ваютьс¤ знайти в одурманювальних речовинах вих≥д внутр≥шн≥м переживанн¤м через самоспогл¤данн¤, саморозм≥рковуванн¤ дл¤ усуненн¤ туги, знеособленн¤, прагматизму. ”с≥ ц≥ особи складають так звану Дгрупу ризикуФ[10, c.64-72], молодь об'ЇднуЇтьс¤ у неформальн≥ грyпи, "тусовки", потрапл¤Ї п≥д негативний вплив крим≥нального середовища, злод≥йських авторитет≥в, захоплюЇтьс¤ лже-романтикою. —працьовуЇ в≥чна формула - "заборонений пл≥д солодкий". ј дитин≥ завжди хочетьс¤ спробувати заборонене. ѕустотливий настр≥й, бажанн¤ вид≥литис¤, нездоровий ≥нтерес можуть привести дитину до вживанн¤ наркотик≥в, нав≥ть проти вол≥ п≥дл≥тка. «виканн¤ до наркотик≥в проходить набагато швидше, н≥ж, наприклад, до алкоголю чи н≥котину.  оли про¤вл¤Їтьс¤ ≥нтерес, то наркотик завжди легко знаходитьс¤, тим паче, що вживаЇтьс¤ сп≥льно з особами, ¤к≥ дл¤ пiдл≥ткa добре знайом≥ ≥ ¤ким в≥н дов≥р¤Ї. ѕ≥дл≥тк≥в провокують на пробу наркотик≥в "закорен≥л≥" наркомани, ¤к≥ прагнуть розширити кл≥Їнтуру, щоб на н≥й заробл¤ти грош≥ на наркотик, вкрай необх≥дний њм самим. ¬т¤гненн¤ в наркотичну залежн≥сть може проходити у стан≥ сп'¤н≥нн¤ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ потрапили у залежн≥сть в≥д дорослих злочинц≥в-наркоман≥в, збувач≥в та розповсюджувач≥в наркотик≥в, щоб њх прив'¤зати до злочинного ремесла. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ д≥вчат, ¤к≥ стали на шл¤х проституц≥њ. [3, c.11-13].

—при¤тливими чинниками Ї важк≥ захворюванн¤, п≥д час л≥куванн¤ ¤ких наркотичними препаратами може розвитис¤ наркоман≥¤. —траждаючи в≥д нестерпного болю п≥сл¤ поранень, операц≥й, травм, оп≥к≥в, печ≥нкових ≥ ниркових кол≥к, холециститу та ≥нших захворювань, що супроводжуютьс¤ вираженим больовим синдромом, людина у раз≥ прийому болезаспок≥йливих засоб≥в в≥дчуваЇ незвичайне полегшенн¤: б≥ль тимчасово вщухаЇ, слабшаЇ або абсолютно зникаЇ. —трашн≥ муки минають ≥ людина в≥дчуваЇ себе н≥би ожившою. јле внасл≥док цього чудового полегшенн¤ хвор≥ наст≥льки звикають до наркотику, що коли л≥куванн¤ зак≥нчено ≥ ¤к л≥кувальний препарат в≥н њм вже не потр≥бен, вони не можуть без нього об≥йтис¤.

“аким чином, нав≥ть тод≥, коли вживанн¤ ут≥шноњ отрути Ї необх≥дним, законним, щоб приборкувати нестерпний б≥ль, наркотик, що приймаЇтьс¤ ¤к найефективн≥ший болезаспок≥йливий зас≥б, труњть орган≥зм, породжуЇ наркоман≥ю, особливо за необх≥дност≥ частих прийом≥в [10, c.72].

¬ чисто псих≥чному план≥ в основ≥ пот¤гу до наркотик≥в лежить мотивац≥¤ ¤вно хворобливого характеру ≥ прагненн¤ до зниженн¤ напруженн¤ та почутт¤ тривоги, б≥гство в≥д проблем, пов'¤заних з д≥йсн≥стю. ѕаганий настр≥й, невпевнен≥сть у соб≥, особливо у псих≥чно невр≥вноважених молодих людей - так виникаЇ ≥люзорне почутт¤ особистоњ значимост≥ (помилкове сприйманн¤). ѕовторне застосуванн¤ наркотик≥в приводить до закр≥пленн¤ навички, а механ≥змом формуванн¤ такоњ звички Ї умовний рефлекс. ¬≥домо, що така звичка швидко оволод≥ваЇ людиною, глибоко проникаЇ в њњ сутн≥сть ≥ стаЇ складовою частиною характеру. “ому процес л≥куванн¤ наркоман≥њ Ї дуже складним ≥ довготривалим, ключ до усп≥ху - це врахуванн¤ ≥ндив≥дуальних можливостей особистост≥.

≤снуЇ 3 р≥вн≥ мотивац≥њ вживанн¤ наркотик≥в:

1 р≥вень - п≥дсв≥домий

ћаЇ в≥дношенн¤ до пологовоњ травми. ўо це таке? ÷е пам'¤ть про власне

народженн¤, законсервована в нашому т≥л≥ на глибинному р≥вн≥, де вже не ≥снуЇ р≥зниц≥ м≥ж емоц≥¤ми ≥ т≥лесними почутт¤ми. ѕологова травма Ї основою дл¤ б≥льшост≥ негативних процес≥в у псих≥ц≥, адже цей заперечний емоц≥йний зар¤д людина носить в соб≥ ≥ немаЇ можливостей позбавитис¤ його шл¤хом звичайних св≥домих зусиль. “ут закладаЇтьс¤ базова структура особистост≥, тут - основна спонука вживанн¤ тих чи ≥нших наркотик≥в.

2 р≥вень - ≥нтуњтивний

«аснований на т≥лесн≥й пам'¤т≥. ¬с≥ наш≥ негативн≥ емоц≥њ в≥дбиваютьс¤ на т≥л≥ у вигл¤д≥ напруги м≥ж м'¤зами - згинател¤ми ≥ м'¤зами - розгинател¤ми, м≥ж м'¤зами, ¤к≥ дають ≥мпульс до д≥њ ≥ м'¤зами, ¤к≥ њх стримують. –озр¤дати цю напругу зусилл¤м вол≥ або ¤кимось под≥бним зусилл¤м неможливо. ƒл¤ цього потр≥бно перебувати в тому стан≥, коли ц¤ напруга вкрай загострена, тобто бути в глибин≥ конфл≥кту. Ќаркотик, ¤кий д≥Ї на орган≥зм даЇ цю можлив≥сть.

3 р≥вень - св≥домий ≥ п≥дсв≥домий одночасно

÷е принцип посиленн¤ симптом≥в (про¤в≥в). ўоб ¤кась внутр≥шн¤ проблема вир≥шилас¤, ми ≥нтуњтивно доводимо њњ до крайньоњ меж≥, до абсурду , посилюючи вс≥ њњ про¤ви. ћи нагн≥таЇмо обстановку, щоб д≥стати дна - ≥ проблема вир≥шена. [4, c.121-124].

1. Ќаркоман≥¤ ¤к соц≥ально педагог≥чна проблема

1.2. як розвиваЇтьс¤ пристрасть до наркотичних речовин

¬ажливо знати, ¤к людина стаЇ рабом наркотичних речовин, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ звиканн¤, патолог≥чна прихильн≥сть (пристрасть) до пост≥йного вживанн¤ наркотик≥в? ¬≥дпов≥д≥ на ц≥ запитанн¤ дуже важлив≥ дл¤ розум≥нн¤ сут≥ наркоман≥њ.

™ певн≥ законом≥рност≥ розвитку ц≥Їњ пристраст≥. «вичайно звиканн¤ в≥дбуваЇтьс¤ поступово, непом≥тно дл¤ споживача наркотик≥в, принаймн≥, спочатку у нього не виникаЇ побоюванн¤ ≥ страху бути зат¤гнутим у тр¤совину наркоман≥њ, в≥н не передбачаЇ важких насл≥дк≥в.

ќтже, причина справила свою д≥ю, тим або ≥ншим способом наркотик прийн¤то. ќднак у кожноњ людини орган≥зм по-р≥зному реагуЇ на цю отруту. ” багатьох уже перший прийом або перша ≥н'Їкц≥¤ викликаЇ почутт¤ внутр≥шнього комфорту, приЇмн≥ специф≥чн≥ пepеживaнн¤, глибинa ≥ тpивал≥сть ¤ких ≥ндив≥дуальн≥. ¬они ≥ складають те позитивно забарвлене емoцiйнe тло, ¤ке спри¤Ї по¤в≥ бажанн¤ до повторного прийому наркотичноњ речовини ≥ формуЇ початок виникненн¤ пaтолог≥чного пот¤гу.

ќднак можлив≥ так≥ ≥ндив≥дyальнi реакц≥њ на прийом наркотик≥в, коли у людини не лише не виникали позитивн≥ суб'Їктивн≥ переживанн¤, а, навпаки, з'¤вл¤лис¤ негативн≥ в≥дчутт¤ - слабк≥сть, сонлив≥сть, п≥тлив≥сть, сильний головний б≥ль, запамороченн¤, нудота, блювота, б≥ль у шлунку ≥ нав≥ть непритомн≥ припадки. Ћюди з такою реакц≥Їю р≥дше стають наркоманами, ¤кщо не потрапл¤ють у компан≥ю досв≥дчених Ђпри¤тел≥вї, ¤к≥ Ђзаспокоюютьї њх, по¤снюючи, що Ђтак завжди себе в≥дчуваЇш у перший раз, наступного разу буде кращеї. ” раз≥ подальших прийом≥в наркотик≥в негативн≥ в≥дчутт¤ меншають ≥ поступово зникають. ќднак ще не можна сказати, що захворюванн¤ на наркоман≥ю вже сформувалос¤, оск≥льки усв≥домлений пот¤г з'¤вл¤Їтьс¤ п≥зн≥ше ≥ в р≥зн≥ строки, що залежить в≥д виду наркотику, способу ≥ тривалост≥ його прийому, дози, в≥ку, стат≥ споживача, ≥ндив≥дуальних особливостей орган≥зму, центральноњ нервовоњ системи та ≥нших чинник≥в.

Ќайкоротший терм≥н по¤ви пот¤гу в≥дзначаЇтьс¤ у раз≥ внутр≥шньовенного введенн¤ наркотику. Ќайнебезпечн≥ш≥ в цьому в≥дношенн≥ препарати оп≥йно-морф≥нноњ групи. ўо молодше споживач наркотика, то коротший у нього пер≥од становленн¤ наркоман≥њ ¤к хвороби - швидко формуЇтьс¤ пот¤г до наркотику, встановлюЇтьс¤ регул¤рн≥сть прийому, знижуЇтьс¤ його переносим≥сть. Ќаркоман≥¤, що почалас¤ у зр≥лому в≥ц≥, прот≥каЇ легше, н≥ж у п≥дл≥тковому та юнацькому. “ому найстрашн≥ше те, що молодь б≥льш схильна до наркоман≥њ. ј ¤к зазначалос¤, зростанн¤ наркоман≥њ в≥дбуваЇтьс¤ в основному за рахунок в≥кових груп, в ¤ких ще не встигла повн≥стю сформуватис¤ особист≥сть. Ќезалежно в≥д первинного мотиву вживанн¤ наркотику, ефект, що отримано п≥сл¤ його прийому, - суб'Їктивно приЇмне в≥дчутт¤, що ≥менуЇтьс¤ ейфор≥Їю (в≥д грецьк. euphoria - легк≥сть), спонукаЇ до його повторного застосуванн¤, оск≥льки будь-¤ке почутт¤ задоволенн¤ спричинюЇ прагненн¤ до його повторенн¤. ј бажанн¤ в≥дчути знову стан ейфор≥њ вимагаЇ нових прийом≥в наркотику. Ќа цьому етап≥ п≥дключаютьс¤ механ≥зми пам'¤т≥. ћожна образно сказати, що пам'¤ть живитьс¤ у¤вою: вона, н≥би-то змагаючись з ним, продовжуЇ послужливо п≥дкидати ≥ в охоплений пожежею запалений мозок дедал≥ нов≥ й нов≥ пол≥на.

“аким чином, збуджена ейфор≥Їю фантаз≥¤ ≥ суб'Їктивн≥ в≥дчутт¤ ейфор≥њ Ї причиною подальших прийом≥в наркотичних речовин. Ћюдина прагне пережити ц≥ в≥дчутт¤ знову ≥ добров≥льно котитьс¤ в безодню наркоман≥њ. «робивши перший крок на шл¤ху до б≥ди, вона р≥дко зупин¤Їтьс¤ на п≥в-дороз≥ ≥ потрапл¤Ї у дрейф наркотичноњ залежност≥. ѕот¤г до ейфор≥њ ви¤вл¤Їтьс¤ неп≥двладним достатньому контролю за рахунок ¤к≥сного зниженн¤ функц≥њ св≥домост≥. «нижуЇтьс¤ критична оц≥нка власних вчинк≥в ≥ того, що в≥дбуваЇтьс¤, пoчyтт¤ обережност≥. —трахи, побоюванн¤ за майбутнЇ, ¤к≥ повинн≥ були вчасно зупинити людину, пригн≥чуютьс¤ пот¤гом.

ƒо звиканн¤ до наркотик≥в схильн≥ вс≥. “≥льки у кожного це звиканн¤ розвиваЇтьс¤ по-р≥зному, бо ст≥йк≥сть псих≥ки до д≥њ наркотичних речовин у людей неоднакова. „асто можна говорити про в≥дносну схильн≥сть до розвитку пристраст≥, оск≥льки Ї люди з досить слабо розвиненими захисними механ≥змами проти отрути. Ќаркотична залежн≥сть у них розвиваЇтьс¤ буквально в≥дразу, часом стр≥мко. Ќебезпека дл¤ таких ос≥б пол¤гаЇ в тому, що нав≥ть одноразовий прийом наркотику може ви¤витис¤ фатальним. “епер зрозум≥ло, чому людина, лише спробувавши наркотик, п≥ддаЇ себе страшному ризику. ѕравда, може бути ≥ де¤ка ст≥йк≥сть до звиканн¤, але н≥хто не може сказати, що в≥н довго приймав наркотичне з≥лл¤ ≥ не став наркоманом.

Ќаркотики за силою наркотичноњ д≥њ, ≥нтенсивн≥стю пот¤гу ≥ пристрастю н≥ в ¤кому раз≥ не можна пор≥внювати з алкоголем. ѓх не можна вживати пом≥рно, м≥ж ≥ншим, еп≥зодично, ¤к це можливо у раз≥ вживанн¤ алкоголю. јлкогол≥к, усв≥домивши шкоду, ¤ку йому приносить випивка, може самост≥йно кинути пити, а ось випадк≥в, коли оп≥оман або морф≥н≥ст самост≥йно припин¤Ї вживанн¤ наркотику, практично не в≥дм≥чено.

” раз≥ наростанн¤ пот¤гу прийом наркотик≥в стаЇ пост≥йним, фоpмyЇтьс¤ певний р≥вень наркотизац≥њ, хоча сувора регул¤рн≥сть ще ≥ не обов'¤зкова. ћоральн≥ заборони ≥ голос розуму в≥дступають перед т¤гою до наркотик≥в. Ћюдина поступово втрачаЇ свою незалежн≥сть. ј основний принцип житт¤ - це свобода. “ут прол¤гаЇ межа м≥ж свободою ≥ рабством, неживою матер≥Їю ≥ житт¤м. ”се це св≥дчить не лише про сформований пот¤г - хворобливе прагненн¤, а й про формуванн¤ першого синдрому наркоман≥њ - псих≥чноњ, або психолог≥чноњ залежност≥ (прихильност≥). ≈ксперти ¬ќќ« визначають псих≥чну залежн≥сть ¤к Ђстан, п≥д час ¤кого наркотик спричинюЇ почутт¤ задоволенн¤ ≥ псих≥чного п≥дйому ≥ вимагаЇ пер≥одично повторюваного або пост≥йного його введенн¤ дл¤ того, щоб випробувати задоволенн¤ або уникнути дискомфортуї. —ам терм≥н Ђпсих≥чна залежн≥стьї говорить про те, що дискомфорт зач≥паЇ саме псих≥чну сферу. ÷е виражаЇтьс¤ нез'¤совним почутт¤м задоволенн¤, в≥дсутн≥стю психолог≥чноњ р≥вноваги, псих≥чного незадоволенн¤ (Ђчогось не вистачаЇї). ” такому раз≥ думки людини пост≥йно повертаютьс¤ до наркотику. [10, c.86-89]

—индром залежност≥ - поЇднанн¤ ф≥з≥олог≥чних, повед≥нкових ≥ когн≥тивних ¤вищ, при ¤ких вживанн¤ речовин або класу речовин починаЇ займати перше м≥сце в систем≥ ц≥нностей ≥ндив≥да. ќсновною характеристикою синдрому залежност≥ Ї потреба (часто сильна, ≥нод≥ непереборна) приймати психоактвн≥ речовини (¤к≥ можуть бути прописан≥ або не прописан≥ л≥карем), алкоголь або тютюн.

ѕродовженн¤ вживанн¤ речовини, незважаючи на очевидн≥ шк≥длив≥ насл≥дки, так≥, ¤к спричиненн¤ шкоди печ≥нц≥ внасл≥док зловживанн¤ алкоголем, депресивиий стан п≥сл¤ пер≥оду вживанн¤ речовини, зниженн¤ когн≥тивних функц≥й внасл≥док вживанн¤ наркотик≥в.

«алежин≥сть в≥д наркотичних речовин посл≥довно формуЇтьс¤ через к≥лька стад≥й - соц≥альну, псих≥чну та ф≥зичну.  ожна наступна стад≥¤ не зм≥нюЇ пепередню, а додаЇ до картини захворюванн¤ нов≥ про¤ви.

ѕро соц≥альну залежн≥сть говор¤ть тод≥, коли людина ще не почала вживати наркогенн≥ речовини, а знаходитьс¤ в середовищ≥, де њх вживають ≥нш≥, приймаЇ стиль повед≥нки, в≥дношенн¤ до наркогенних речовин та зовн≥шн≥ атрибути групи. Ћюдину приваблюЇ атмосфера, Ђдухї наркогенноњ групи. —оц≥альн≥й залежност≥ спри¤Ї усв≥домленн¤ того, що людина може залишити св≥й псих≥чний стан за допомогою наркогенноњ речовини, коли захоче цього...

ѕсих≥чна залежн≥сть - це хворобливе прагненн¤ знову в≥дчути ≥ пережити певн≥ в≥дчутт¤, зм≥ни настрою, ¤к≥ визиваютьс¤ д≥Їю певних наркотик≥в. ÷е гострий псих≥чний дискомфорт, душевне неблагополучч¤, ¤ке розвиваЇтьс¤ в пер≥од стриманн¤ в≥д використанн¤ наркотик≥в (подавлен≥сть, смуток, внутр≥шн¤ порожнеча, роздратован≥сть, озлобленн¤). ѕсих≥чна узалежнен≥сть, ви¤вл¤Їтьс¤ спочатку неусв≥домленим, а пот≥м повн≥стю усв≥домлюваним ≥ нездоланним пот¤гом до наркотику.

ѕ≥зн≥ше до ¤скраво вираженого псих≥чного узалежненн¤ в≥д наркотику додаЇтьс¤ ≥ ф≥зичне узалежненн¤. “епер вже в≥дчутт¤ не т≥льки псих≥чного, а й ф≥зичного комфорту дос¤гаЇтьс¤ лише при на¤вност≥ наркотику в орган≥зм≥. якщо д≥¤ наркотику припин¤Їтьс¤, а черговоњ дози немаЇ, то виникаЇ абстинентний синдром (синдром позбавленн¤). ѕрагненн¤ до наркотику в стан≥ абстиненц≥њ переборюЇ вс≥ ≥нш≥ бажанн¤, нав≥ть так≥, ¤к голод ≥ спрага. ¬оно повн≥стю п≥дкор¤Ї соб≥ повед≥нку ≥ндив≥да. ѕ≥дл≥ток у под≥бному стан≥ думаЇ т≥льки про наркотики, в≥н здатний на все, щоб ¤комога швидше здобути ≥ прийн¤ти наркотичну речовину. ѕри в≥дсутност≥ наркотик≥в в орган≥зм≥ наркомана з'¤вл¤ютьс¤ ц≥лий р¤д неприЇмних в≥дчутт≥в, ¤к≥ зникають лише тод≥, ¤к буде повторне введенн¤ наркотик≥в. ќсоблива гостра залежн≥сть у тих, хто вживаЇ морф≥й. ” жертви цього виду наркоман≥њ пост≥йна потреба у прийом≥ наркотик≥в, не ст≥льки у прагненн≥ в≥дчути ейфор≥ю (п≥двищену збудлив≥сть), ск≥льки в бажанн≥ запоб≥гти гибельного, т¤жкого стану орган≥зму (абстиненц≥њ) - це стан, коли в≥дбуваЇтьс¤ р≥зн≥ порушенн¤ в нервов≥й ≥ ≥нших системах наркомана.  оли в≥н не вживаЇ наркотик≥в - р≥зка зупинка у прийманн≥. [5, c.9-12].

1. Ќаркоман≥¤ ¤к соц≥ально педагог≥чна проблема

1.3. ¬иди ≥ р≥зновиди збуджуючих ≥ наркотичних речовин

” природ≥ ≥снуЇ незл≥ченна к≥льк≥сть вид≥в ≥ р≥зновид≥в збуджуючих ≥ наркотичних речовин, ¤к≥ зд≥йснюють вплив на людину. Ќаркотики розпод≥л¤ютьс¤ на дв≥ категор≥њ: рослинного походженн¤ (виготовлен≥ з маку чи конопл≥), фармацевтичн≥ препарати та х≥м≥чн≥ сполуки. Ќаркотичний ефект мають:

1) речовини, що м≥ст¤тьс¤ у коробочках харчового маку (випарений з надр≥з≥в на недозр≥лих коробочках маку молочний с≥к п≥сл¤ висиханн¤ називаЇтьс¤ оп≥умом);

2) речовини, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в р≥зних частинах конопл≥, де¤к≥ отруйн≥ гриби, ≥нш≥ рослини.

ќстанн≥м часом ≥стотно розширивс¤ асортимент речовин, ¤к≥ впливають на псих≥чний та ф≥зичний стан людини. ƒоц≥льно знати найб≥льш вживан≥ наркотики та одурманююч≥ речовини, хapaктep њх впливу на людський орган≥зм.  ост¤нтин  орсак вид≥л¤Ї 5 груп "важких наркотик≥в". ќсь короткий опис цих груп:

ќдними з найб≥льш розповсюджених ≥ часто вживаних Ї оп≥умн≥ препарати (оп≥умна наркоман≥¤). ќп≥й (морф≥й, героњн) добуваЇтьс¤ з соку маку - оп≥й-сирець. « оп≥ю вид≥л¤Їтьс¤ морф≥нова основа, з ¤коњ виготовл¤Їтьс¤ героњн.

ƒл¤ оп≥йноњ наркоман≥њ характерне швидке збудженн¤, прискорене, на перших порах довол≥ ч≥тке мисленн¤, швидка мова, р≥зке звуженн¤ з≥ниць, бл≥д≥сть, суха шк≥pa та слизовоњ поверхн≥ орган≥в людини. "ƒоза" викликаЇ найчаст≥ше стан спогл¤дальноњ ейфор≥њ ≥ в≥дчутт¤ зд≥йсненн¤ ус≥х бажань, пригн≥чуЇ моторну та ≥ншу активн≥сть. Ћегк≥сть збудженн¤ оп≥атами системи задоволенн¤, можлив≥сть введенн¤ великих доз, що у дес¤тки чи сотн≥ раз≥в перевищують нормальну к≥льк≥сть п≥д час природного збудженн¤ системи задоволенн¤, по¤снюють чималу швидк≥сть ≥ повну незворотн≥сть руйнуванн¤ оп≥атами системи задоволенн¤ ≥ деградац≥њ особистост≥.

ќп≥ати створюють глибоку залежн≥сть наркомана в≥д них, бо в≥дсутн≥сть цих речовин впливаЇ не лише на псих≥ку, а й на ф≥з≥олог≥ю. ¬же на початков≥й стад≥њ звиканн¤ в≥дсутн≥сть наркотику викликаЇ р≥зкий б≥ль у суглобах, живот≥ ≥ внутр≥шн≥х органах. Ќадал≥ до цього долучаютьс¤ аритм≥¤ серц¤, порушенн¤ роботи центру диханн¤. Ќе дивно, що ф≥налом "глибокого знайомства" з оп≥атами Ї смерть або повна деградац≥¤ особистост≥, неможлив≥сть вил≥ковуванн¤ ≥ легк≥сть рецидив≥в п≥сл¤ спроб "розлучитис¤" з маком.

ƒо цього виду наркотик≥в належить героњн, ¤кий у залежност≥ в≥д сум≥ш≥ та ступен¤ очищенн¤ може бути коричневого, с≥рого, б≥лого чи кремового кольору у вигл¤д≥ зерен чи крупинок. ” такому вигл¤д≥ його нюхають чи ковтають, у вигл¤д≥ р≥дини гepoњн вживають дл¤ ≥н'Їкц≥й. √ероњн Ї найб≥льш сильнод≥ючим та небезпечним з ус≥х в≥домих наркотик≥в. ƒо нього дуже швидко звикають. ўоб дос¤гнути потр≥бного стану наркоману сл≥д зб≥льшити дозу чи вживати част≥ше наркотик. Ћюдина втрачаЇ почутт¤ власноњ г≥дност≥, контроль над собою, критичне сприйманн¤ того, що в≥дбуваЇтьс¤ навколо. Ћ≥куванн¤ можливе т≥льки в умовах стац≥онару прот¤гом тривалого часу. ѕроте ≥ п≥сл¤ л≥куванн¤ можлив≥ рецидиви, тому моральна, психолог≥чна та медична допомога хворому наркоману необх≥дна пост≥йно. якщо л≥куванн¤ не буде проведено своЇчасно, то на наркомана чекаЇ повна псих≥чна та ф≥зична деградац≥¤ ≥ смерть.

« конопл≥ виготовл¤ють гашиш, ¤кий буваЇ у вигл¤д≥ порошку, паличок, пластинок, зелених кульок, а також може бути у р≥дкому чи в'¤зкому стан≥ темного кольору.

¬ерхн≥ висушен≥ частини конопл≥(марихуана) вживаютьс¤, окр≥м нюханн¤, ≥ дл¤ кур≥нн¤ cyм≥ш≥ з тютюном.

ѕсихостимул¤тори (спортивн≥ наркотики)

¬ наш час вони штучн≥, але не бракуЇ й продукт≥в переробки конопл≥ чи лист¤ коки - мар≥хуана, ефедрин, п≥родрол, катинон, кокањн. ÷≥ речовини викликають форсуванн¤ чи п≥дстьобуванн¤ орган≥зму ≥ псих≥ки - ейфор≥ю, зникненн¤ втоми ≥ в≥дчутт¤ голоду, п≥двищенн¤ тиску кров≥ ≥ частоту серцевих скорочень.

÷¤ група речовин також близька до присутн≥х у процес≥ нормальноњ д≥¤льност≥ нашоњ системи задоволенн¤ "внутр≥шн≥х стимул¤тор≥в" - норадренал≥ну та дофам≥ну. Ѕез них неможливий перех≥д закоханих у "стан –омео ≥ ƒжульЇтти".

ƒл¤ кокањновоњ наркоман≥њ характерна сильно-збуджуюча д≥¤, нейтрал≥зувати ¤ку можна лише шл¤хом застосуванн¤ наркотик≥в, ¤к≥ заспокоюють або розслабл¤ють. ќрган≥зм наркомана перебуваЇ у контрастних в≥дчутт¤х: галюцинаiњ та ма¤чний стан можуть перейти в гостру серцеву недостатн≥сть, плаксив≥сть або агресивн≥сть, ман≥ю пересл≥дуванн¤ та остраху, бажанн¤ зд≥йснити напад. “ривале вживанн¤ кокањну призводить до повноњ псих≥чноњ деградац≥њ та т¤жких ф≥зичних захворювань.

«розум≥ло, ¤ку силу мають ц≥ наркотики неск≥нченно вони втручаютьс¤ у систему задоволенн¤ ≥ концентровано збуджуючи сентюм, швидко руйнують псих≥ку ≥ викликають штучну потребу у введенн≥ все нових ≥ нових "доз". ѕрипиненн¤ прийому автоматично збуджуЇ роботу "системи депрес≥њ", тому не дивно, що саме кокањн≥сти част≥ше в≥д ≥нших наркоман≥в зак≥нчують житт¤ самогубством.

ѕсихотомитетики ( галюциогени )

ѓх можна побачити в рослинах в≥д троп≥к≥в аж до пол¤рного кола. “иповим прикладом Ї мескал≥н (з мексиканського кактуса "пейотль"), псидл≥циб≥н, буфотењн, гарм≥н. Ќайв≥дом≥ша речовина - "Ћ—ƒ" (д≥етилам≥д лезирг≥новоњ кислоти). Ћише маленька частина ц≥Їњ речовини особливо шк≥дливо д≥Ї на —«, вс≥ - на весь мозок чи на б≥льшу його частину, викликаючи розлади його роботи, що лежать в широкому д≥апазон≥ - в≥д тимчасових галюцинац≥й до радикального порушенн¤ ≥нтелекту й перетворюванн¤ людини у рослину. Ќав≥ть одноразове вдиханн¤ ¤когось отруйного "см≥тт¤" легко може назавжди пошкодити мозок!!!.

Ќе можна торкатис¤ вс≥х наркотик≥в, але психотомитетик≥в - особливо, бо жоден л≥кар не зможе передбачити д≥њ цих наркотик≥в на певну людину з огл¤ду на ≥ндив≥дуальн≥сть насл≥дк≥в, що залежать в≥д сили-силенноњ чинник≥в.

Ѕарб≥турати ( снод≥йн≥)

Ѕарб≥туратна наркоман≥¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ станом, ¤кий нагадуЇ алкогольне сп'¤нiнн¤: розс≥¤на увага, погане осмисленн¤ ситуац≥њ, загальмован≥сть, гучний голос, невиразна мова, надм≥рна жестикул¤ц≥¤, порушенн¤ координац≥њ рух≥в, розширенн¤ з≥ниць, њх в'¤ла реакц≥¤ на св≥тло. ѕ≥сл¤ пробудженн¤ у наркоман≥в виникаЇ в≥дчутт¤ спустошеност≥ та розбитост≥, спостер≥гаЇтьс¤ дезор≥Їнтац≥¤ та нездатн≥сть до пересуванн¤.

¬они штучно застосовуютьс¤ дл¤ пригн≥ченн¤ нормальноњ активност≥ мозку ≥ засинанн¤ тод≥, коли "не хочетьс¤ спати". “од≥, коли орган≥зм д≥йсно втомитьс¤ ≥ потребуватиме сну, в≥н сам дасть сигнал - "час спати". «асинанн¤ тод≥ швидке ≥ настаЇ саме собою за будь-¤ких умов - на транспорт≥, у к≥мнат≥, в к≥нотеатр≥ тощо. Ѕарб≥турати викликають швидке штучне засинанн¤, але вранц≥ болить голова, геть кепський настр≥й ≥ треба прийн¤ти невелику дозу, щоб пол≥пшити самопочутт¤. ÷им вони схож≥ на алкоголь. Ќе дивно, що ≥ насл≥дки надм≥рного вживанн¤ под≥бн≥ - розлад псих≥ки, ≥нтелекту аж до стад≥њ "б≥лоњ гар¤чки" ≥ галюцинац≥й з чортиками та ≥нопланет¤нами.

√рупа "вуличних наркотик≥в"

Ќайв≥дом≥ш≥м з них став "крек", а назви зм≥нюютьс¤ мало не що м≥с¤ц¤. Ќайчаст≥ше це не чист≥ речовини, а сум≥ш≥ згаданих вище з тим, до чого додумалис¤ њхн≥ виробники. Ќе дивно, що д≥¤ часто посилена, комб≥нована (впливають одночасно представники р≥зних груп наркотик≥в), а насл≥дки ≥ндив≥дуальн≥ ≥ складн≥ дл¤ передбаченн¤.

Ќакопичено надто мало даних про "вуличн≥ наркотики". “акий попул¤рний серед молод≥ «ах≥дноњ ™вропи "екстаз≥" пом≥тно зменшуЇ оп≥рн≥сть людського орган≥зму стану зневодненн¤ (бракуЇ води в кл≥тинах). Ѕули непоодинок≥ випадки миттЇвоњ втрати св≥домост≥ ≥ подальшоњ загибел≥ п≥д к≥нець тривалих дискотек, бо оточуюч≥ д≥¤ли на основ≥ переконанн¤, що йдетьс¤ про "брак кисню", ≥ штучним диханн¤м чи залишенн¤м у спокоњ остаточно добивали своњх друз≥в. [3, c.7-10].

1. Ќаркоман≥¤ ¤к соц≥ально педагог≥чна проблема

1.4. ’арактеристика повед≥нки ≥ насл≥дк≥в наркотично залежних п≥дл≥тк≥в

Ќажаль, насл≥дки завжди однаков≥ ≥ дуже траг≥чн≥. ¬ажко зустр≥ти старого наркомана з т≥Їњ причини, що до такого в≥ку вони просто не доживають або ж гинуть в≥д рук ≥нших наркоман≥в, в≥д передозуванн¤, зараженн¤ кров≥ та ≥нших хвороб, викликаних ≥нфекц≥Їю, ¤ка передаЇтьс¤ через нестерел≥зований шприц з голкою, в≥д злочин≥в в тюрм≥ п≥д час б≥йок, можуть стати жертвами нещасних випадк≥в або ж передчасно помирають в≥д отриманих хвороб. Ѕагато наркоман≥в зак≥нчують житт¤ самогубством.

ѕер≥од вживанн¤ наркотик≥в триваЇ не б≥льше 7-10 рок≥в, середн¤ тривал≥сть житт¤ наркоман≥в - до 30 рок≥в. ќсобливо руйн≥вна д≥¤ наркотик≥в на дит¤чий орган≥зм. Ќаркоман≥¤ спри¤Ї поширенню —Ќ≤ƒу, венеричних захворювань, туберкульозу, ≥нших ≥нфекц≥йних захворювань. ¬ наркозалежних людей повн≥стю зникаЇ захисний рефлекс орган≥зму на передозуванн¤, стаб≥л≥зуЇтьс¤ максимальний р≥вень переносимост≥ наркотику. ÷¤ стад≥¤ захворюванн¤ супроводжуЇтьс¤ ф≥зичними зм≥нами, ¤к≥ св≥дчать про ≥нтоксикац≥ю орган≥зму: загальним виснаженн¤м, зм≥ною кольору шк≥р¤них покров≥в, в≥дзначаЇтьс¤ ламк≥сть н≥гт≥в, випаданн¤ волосс¤, зуб≥в, ознаки раннього стар≥нн¤. [3, c.13].

—постер≥гаютьс¤ також значн≥ зм≥ни в псих≥чн≥й сфер≥: у наркомана порушуЇтьс¤ душевний стан, розладнюЇтьс¤ нервова система, втрачаЇтьс¤ самоконтроль, в≥дбуваЇтьс¤ пад≥нн¤ життЇвоњ активност≥ людини, зниженн¤ ≥нтелекту, пам'¤т≥, остаточне згасанн¤ моральних почутт≥в. ¬≥дзначаЇтьс¤ повна втрата соц≥альних ≥ особистих ≥нтерес≥в, порушуютьс¤ зв'¤зки з р≥дними та близькими, згасають прихильност≥. –уйнуванн¤ особистост≥ в≥дбуваЇтьс¤ непом≥тно, хоча й швидко. ƒл¤ в≥дновленн¤ удаваноњ душевноњ р≥вноваги, хорошого самопочутт¤ наркоману необх≥дно систематично вживати наркотичн≥ речовини. јле придбанн¤ наркотику вимагаЇ великих кошт≥в, ¤к≥, зважаючи на втрату працездатност≥, природно не поповнюютьс¤. ÷е штовхаЇ наркомана на злочинний шл¤х. ƒл¤ добуванн¤ грошей на њх придбанн¤, в≥н готовий на будь- ¤кий злочин: крад≥жку, розб≥й ≥ нав≥ть вбивство.

—уть ф≥зичного недомаганн¤ пол¤гаЇ у тому , що наркоман в≥дчуваЇ сильну ф≥зичну б≥ль - "ломку" ≥ в≥н вживаЇ наркотик дл¤ зн¤тт¤ ф≥зичних страждань. ’рон≥чн≥ наркомани, ¤к правило, перебувають ¤к у псих≥чн≥й, так у ф≥зичн≥й залежност≥ в≥д вживанн¤ наркотик≥в. ¬они вживають ус≥ види наркотик≥в без розбору, ¤к≥ т≥льки Ї в њх розпор¤дженн≥. Oсновний зм≥ст њхнього житт¤ пол¤гаЇ у пошуках черговоњ дози наркотик≥в.

Ќаркоман≥¤ зм≥нюЇ характер людини, спотворюЇ њњ особист≥сть. ѕовед≥нка наркомана стаЇ обт¤жливою дл¤ оточуючих, особливо дл¤ р≥дних ≥ близьких, оск≥льки вони неприЇмн≥ в сп≥лкуванн≥, черств≥, егоњстичн≥, бачать в оточуючих своњх ворог≥в. [4, c.125-130].

Ќаркотики досить негативно впливають на мозок людини, ¤ка њх приймаЇ. ¬и¤вилос¤, що у внутр≥шньому мозку Ї спец≥ал≥зована структура - "—истема задоволенн¤ " (—«). ¬с≥ позитивн≥ в≥дчутт¤ ≥ почутт¤ так чи ≥накше пов'¤зан≥ з њњ збудженн¤м ≥ поширенн¤м вторинних сигнал≥в по вс≥х "пров≥дниках" нервовоњ мереж≥. —истема задоволенн¤ розташована п≥д потужн≥шою мережею "системи депрес≥≥" (—ƒ). ќбидв≥ системи мають приблизно однакову будову, що включаЇ компактн≥ зони "вмикач≥в" ≥ розгалужених нервових мереж, що ведуть у лобну частину п≥вкуль ≥ охоплюють практично всю нервову систему .

ћолод≥ люди повинн≥ знати однаково твердо висновки ≥з закону в≥льного пад≥нн¤ (не ст≥й п≥д вантажем, бо в≥н може в≥д≥рватис¤ ≥ впасти на голову) ≥ нейро-молекул¤ноњ б≥олог≥њ -"важк≥" наркотики швидко вбивають людину в людин≥, вони назавжди вивод¤ть з ладу "систему задоволенн¤" чи весь мозок, а в≥дновленн¤, на жаль, неможливе.

—лабк≥ наркотики робл¤ть цеж саме пов≥льн≥ше, одночасно пошкоджуючи б≥льш≥сть внутр≥шн≥х орган≥в. [5, c.20-23].

ѕро вживанн¤ п≥дл≥тками наркогенних засоб≥в можуть св≥дчити певн≥ ознаки, ¤к≥ не можливо приховати - це неспод≥вана р≥зка зм≥на у повед≥нц≥ чи характер≥. Ќaприклад, незвична дл¤ даноњ людини працездатн≥сть, чи, навпаки, р≥зке зниженн¤ активност≥, р≥зк≥ агресивн≥ спалахи на невиправдан≥ зовн≥шн≥ подразники, розслаблен≥сть ≥ апат≥¤, стан, ¤кий нагадуЇ посталкогольне сп'¤н≥нн¤ (втомлен≥сть, сонлив≥сть, почервон≥нн¤ ≥ набр¤к обличч¤) без алкогольного запаху.

ѕри прийом≥ конкретних наркотик≥в (з групи оп≥¤, р≥зних вид≥в конопл≥ та ≥нших) у наркомана в≥дмiчaЇтьс¤ нестримний см≥х, мова його н≥сен≥тна, безглузда. ” такому стан≥ наркоман втрачаЇ контакт з оточуючими (в≥н впевнений, що вони не розд≥л¤ють його вес≥лл¤). « ц≥Їњ причини в≥н стаЇ злобним ≥ драт≥вливим. ” наркомана може бути ≥ рухове збудженн¤. јбстинентний стан (наркотичне голодуванн¤) прот≥каЇ важко. ѕри цьому в≥дм≥чаЇтьс¤ р≥зка зм≥на настрою, ≥нтенсивне пото- ≥ слиновид≥ленн¤, блювота, б≥ль у м'¤зах ≥ суглобах, по¤вл¤Їтьс¤ страх смерт≥.

ƒл¤ п≥дл≥тк≥в характерним Ї: раптова утрата ≥нтересу до навчанн¤, важке пробудженн¤ вранц≥, розс≥¤н≥сть, неуважн≥сть, немотивована подразлив≥сть, зм≥на кола знайомих, по¤ва нових друз≥в, з ¤кими вони не знайомл¤ть батьк≥в (¤к правило, так≥ друз≥ не заход¤ть в квартиру, а викликають п≥дл≥тка на вулицю), виникненн¤ грошових борг≥в, продаж с≥мейних ц≥нностей або перепродаж речей дл¤ отриманн¤ власних грошей.

” под≥бних випадках р≥зко про¤вл¤Їтьс¤ така особлив≥сть наркоман≥в ¤к егоњзм. ѕри цьому вони прагнуть задовольнити своњ бажанн¤ будь-¤кими шл¤хами ≥ способами, не зупин¤ючись нав≥ть перед порушенн¤м норм морал≥ ≥ права.  р≥м цього, у них в≥дм≥чаютьс¤ й ≥нш≥ соц≥альн≥ пороки - знущанн¤ над тваринами, безглузде знищенн¤ матер≥альних ≥ культурних ц≥нностей, азартн≥ ≥гри, хул≥ганство, статева розпущен≥сть тощо.

” них спостер≥гаЇтьс¤ в≥дсутн≥сть почутт¤ любов≥ до батьк≥в, поваги до вчител≥в ≥ однол≥тк≥в. ѕор¤д з цим в≥дм≥чаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ конфл≥ктних ситуац≥й з близькими, учител¤ми, ровесниками, зниженн¤ продуктивност≥ в р≥зного роду д≥¤льност≥. Ѕагато ≥з них агресивн≥ ≥ жорсток≥. якщо людина вживаЇ наркотики тривалий час, у нењ з'¤вл¤ютьс¤ характерн≥ зовн≥шн≥ ознаки: виснаженн¤, загальна старезн≥сть та ≥нш≥ ознаки (пад≥нн¤ ваги пор≥вн¤но з нормою, облис≥нн¤, суха шк≥ра жовтуватого кольору, чисельн≥ зморшки, оч≥ з незвичайною зм≥ною величини з≥ниць, по¤ва жовтизни на зубн≥й емал≥ або швидке руйнуванн¤ зуб≥в, зм≥на в темпу мови (прискорена чи спов≥льнена)).

якщо наркотики вводились шл¤хом ≥н'Їкц≥й, то на шк≥рних покривах р≥зних областей т≥ла Ї чисельн≥ сл≥ди укол≥в, рубц≥ та шрами.

ѕри на¤вност≥ знань ознак повед≥нки наркоман≥в легко можна ви¤вити споживач≥в-початк≥вц≥в. ¬же при постановц≥ на обл≥к неповнол≥тн≥х ≥ молод≥, ¤к≥ схильн≥ до правопорушень, а також ос≥б ≥з групи ризику. [10, с.332-333].

1. Ќаркоман≥¤ ¤к соц≥ально педагог≥чна проблема

1.5. «м≥ст проф≥лактики про¤в≥в наркоман≥њ серед д≥тей та молод≥

ѕсихолог≥чна реаб≥л≥тац≥¤ залежних в≥д наркотичних речовин ос≥б - справа надто складна. Ќасамперед це пов'¤зано з функц≥онуванн¤м м≥цноњ системи психолог≥чного захисту, ¤ка впливаЇ на р≥вень мотивац≥њ самозм≥ни. ќстанн≥й Ї, ¤к правило, недостатн≥м дл¤ того, щоб активно працювати над зм≥нами у сфер≥ вживанн¤ наркотичних речовин.

¬ ”крањн≥ на сьогодн≥шн≥й день поступово складаютьс¤ нов≥ п≥дходи до л≥куванн¤ наркозалежних. ЌемаЇ потреби говорити, що традиц≥йн≥ п≥дходи не дають п≥дстав дл¤ оптим≥стичного погл¤ду на можлив≥сть вир≥шенн¤ проблем наркозалежних у широкому масштаб≥. ѕ≥сл¤ дез≥нтоксикац≥њ ≥ запропонованоњ у нарколог≥чних закладах психолог≥чноњ допомоги переважна б≥льш≥сть ос≥б, що страждають в≥д наркотичноњ залежност≥, повертаютьс¤ до вживанн¤. ≤з впевнен≥стю можна сказати, що ч≥тких програм психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ, ¤к≥, кр≥м теоретичноњ стрункост≥, могли б св≥дчити про практичн≥ результати, надто мало.

ћета даноњ роботи - познайомити читача ≥з програмою психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ, ¤ка працюЇ в ≥снуючих сьогодн≥ реаб≥л≥тац≥йних центрах (–÷) ≥ базуЇтьс¤ на сучасних у¤вленн¤х про л≥куванн¤ наркотичноњ залежност≥ методами психолог≥чного впливу.

ƒосв≥д заруб≥жних досл≥дник≥в ≥ наш власний досв≥д св≥дчать про те, що найб≥льш ефективним Ї поЇднанн¤ ≥снуючих способ≥в психотерапевтичного впливу. Ќа даний час ≥снують три найчаст≥ше використовуван≥ типи л≥куванн¤ наркозалежних: терап≥¤ Ф12 крок≥вФ, когн≥тивно - б≥хев≥оральна терап≥¤, терап≥¤ мотивац≥йного посиленн¤. ” реаб≥л≥тац≥йному формуванн≥ Ї умови дл¤ використанн¤ сильних стор≥н кожноњ з них. јкцент на тому чи ≥ншому тип≥ л≥куванн¤ залежить в≥д профес≥йних погл¤д≥в, осв≥ченост≥, досв≥ду фах≥вц¤. ‘ах≥вець може користуватис¤ широким спектром метод≥в психолог≥чного впливу, ¤ким волод≥Ї.

¬ар≥ант, ¤кий пропонуЇтьс¤ нами, передбачаЇ акцент на терап≥њ У12 крок≥вФ, але використовуЇ стратег≥њ мотивац≥йного посиленн¤. ¬≥н працюЇ на прот¤з≥ 1,5 роки в –÷ У¬≥дкритт¤Ф (м. Ѕровари  ињвськоњ област≥).

ћетодами запропонованоњ програми Ї :

1) психолог≥чне консультуванн¤ (≥ндив≥дуальне та групове) з використанн¤м принцип≥в ѕрограми У12 крок≥вФ, когн≥тивно-б≥хев≥орального п≥дходу, терап≥њ мотивац≥йного посиленн¤, методики груповоњ взаЇмод≥њ, конфронтац≥йного методу;

2) осв≥тн≥й метод з акцентом на принцип У –≥вний-р≥вному У ;

3) система с≥мейна психотерап≥¤ (елементи);

4) антистресов≥ методики (релаксац≥йна техн≥ка);

5) гештальт-терап≥¤, психосинтез (елементи );

6) к≥нез≥отерап≥¤.

ѕерший ≥ другий методи Ї обов'¤зковими у цьому тип≥ л≥куванн¤. —≥мейна психотерап≥¤ також Ї досить важливою. Ѕажано, щоб фах≥вець використовував т≥ њњ методи, ¤кими волод≥Ї. ўо стосуЇтьс¤ ус≥х ≥нших метод≥в, вони можуть використовуватис¤ ¤к у запропонованому вар≥ант≥, так в ≥нших, психолог або консультант у сфер≥ залежностей в≥д психоактивних речовин може використовувати, скаж≥мо арт-терап≥ю ≥ не використовувати психосинтез.

”с≥ ц≥ методи добре зарекомендували себе в психотерапевтичн≥й робот≥ з особами, залежних в≥д наркотичних речовин.

 оротко зупинимос¤ на ѕрограм≥ У12 крок≥вУ, розгл¤нувши мету ≥ психолог≥чний зм≥ст крок≥в.

≤.ѕ. Ћисенко зазначаЇ, що Уосновн≥ ≥дењ програми - це св≥доме ≥ добров≥льне прийн¤тт¤ в≥дпов≥дальност≥ за своЇ житт¤, в≥дмова в≥д звички звинувачувати ≥нших у своњх невдачах, недол≥ках та нещаст¤х; окресленн¤ меж власноњ в≥дпов≥дальност≥; незалежн≥сть в≥д думок та суджень ≥нших людей; навчанн¤ жити зг≥дно з принципом здорового егоњзму У.

1)  рок - це визнанн¤ свого безсилл¤ перед наркотичною речовиною, розум≥нн¤ втрати контролю над своњм житт¤м (Уми визнали, що безсил≥ перед наркотиком, що наше житт¤ стало некерованим У).

2) «ародженн¤ над≥њ, що Ї сила, ¤ка може допомогти повернути загублене здоров'¤ (Упов≥рили, що —ила, могутн≥ша, н≥ж наша власна, може повернути нам псих≥чне здоров'¤ У).

3) ѕрийн¤тт¤ р≥шенн¤ в≥ддати себе ≥ своњ проблеми п≥д захист Ѕога, ¤к кожен дл¤ себе його розум≥Ї (Увир≥шили передати свою волю ≥ житт¤ п≥д оп≥ку Ѕога, ¤к ми його розум≥ЇмоУ).

4) √либинне ≥ см≥ливе досл≥дженн¤ своЇњ повед≥нки (Упровели досл≥дженн¤ ≥ дали соб≥ в≥дверту моральну оц≥нкуУ).

5) «≥знанн¤ перед Ѕогом, ≥ншими людьми ≥ собою в сутност≥ своњх помилок (Увизнали перед Ѕогом, перед собою та ≥ншою людиною справжню природу своњх помилокУ).

6) √отовн≥сть позбутис¤ негативних рис свого характеру (Убули повн≥стю готов≥ до того, щоб Ѕог усунув ус≥ ц≥ вади характеруУ).

7) ”покорене зверненн¤ до Ѕога з проханн¤м допомогти зв≥льнитис¤ в≥д цих недол≥к≥в (Упок≥рно попросити його усунути наш≥ недол≥киУ).

8) ѕока¤нн¤ перед ус≥ма, кому було запод≥¤но зло, та п≥дготовка до компенсац≥њ спричиненого зла (Усклали список тих, кого ми скривдили, й погодилис¤ в≥дшкодувати вс≥м њм завданн≥ збиткиУ).

9)  омпенсац≥¤ нанесеного зловживанн¤м зла ус≥м тим люд¤м, ¤к≥ в≥д нього постраждали, виключаючи т≥ випадки, коли ц¤ компенсац≥¤ може задати шкоди (Упо можливост≥ розка¤лис¤ безпосередньо перед тими людьми, кр≥м випадк≥в, коли це могло зашкодити њм чи ≥ншимУ).

10) ѕродовженн¤ критичного спостереженн¤ за своЇю повед≥нкою, визнанн¤ своњх помилок, ¤кщо ти њх припускаЇшс¤ (Упродовжували особисту оц≥нку ≥, коли були не прав≥, швидко визнавали цеУ).

11) Ўл¤хом роздум≥в пол≥пшенн¤м св≥домого самоконтролю (Учерез молитву та медитац≥ю прагнули пол≥пшити св≥домий контакт з Ѕогом, ¤к ми …ого розум≥ли, мол¤чись лише про тебе, щоб визнати його волю стосовно себе та бути здатними виконати њњУ).

12) ѕ≥сл¤ духовного пробудженн¤ шл¤хом виконанн¤ цих крок≥в д≥литьс¤ своњм досв≥дом з особами, ¤к≥ зловживають, ≥ бути принциповими у своњх справах (Удуховно пробудившись п≥д впливом цих крок≥в, ми намагалис¤ донести цю зв≥стку до ≥нших наркоман≥в ≥ зд≥йснювати ц≥ принципи у вс≥х своњх справахУ).

ѕац≥Їнти, що пройшли повний курс психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ, волод≥ють базовими концепц≥¤ми захворюванн¤ та одужанн¤, знають про способи проф≥лактики рецидиву, ор≥Їнтован≥ на регул¤рне в≥дв≥дуванн¤ збор≥в Ујнон≥мних наркоман≥вУ, мають профес≥йно узгоджений план подальшого одужанн¤.

‘≥лософ≥ю програми в≥др≥зн¤ють дв≥ важлив≥ особливост≥:

1) ѕрийн¤тт¤ модел≥ захворюванн¤ пац≥Їнтом.

2) –озум≥нн¤ духовного вим≥ру одужанн¤.

ћодель захворюванн¤ передбачаЇ, що залежн≥сть в≥д наркотичних речовин - хрон≥чне, рецидивуюче, прогресуюче, смертельне захворюванн¤. …ого сутн≥сть - нездатн≥сть контролювати характер вживанн¤ наркотичних речовин. «алежна вдаЇтьс¤ до вживанн¤ великоњ к≥лькост≥ наркотичних речовин не внасл≥док моральноњ реформованост≥, а тому що не здатна в≥льно обирати т≥ чи ≥нш≥ модел≥ повед≥нки. Ќаркоман≥¤ Ї б≥опсихосоц≥одуховними захворюванн¤ми. “ому дл¤ одужанн¤ необх≥дно провести кардинальн≥ зм≥ни у вс≥х цих сферах.

ѕон¤тт¤ духовност≥ не стосуЇтьс¤ ¤коњсь конкретноњ рел≥г≥њ. ” програм≥ У12 крок≥вУ йде мова про три духовних принципи одужанн¤, у њњ житт≥ з¤вл¤ютьс¤ ситуац≥њ та модел≥ повед≥нки, ¤к≥ привод¤ть до старого способу житт¤, ¤кий невдовз≥ призводить до вживанн¤ наркотичних речовин.

ѕрограма психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ У12 крок≥У маЇ таку структуру:

1) ≥ндив≥дуальне консультуванн¤ та психотерап≥ю;

2) групове консультуванн¤ та психотерап≥ю;

3) с≥мейне консультуванн¤ та психотерап≥ю;

4) осв≥тню програму;

5) участь у групах самодопомоги Ујнон≥мн≥ ЌаркоманиУ.

ќсв≥тн¤ програма складаЇтьс¤ ≥з:

1) ≤нформац≥йних зан¤ть щодо концепц≥њ захворюванн¤ та одужанн¤;

2) —≥мейноњ осв≥ти;

3) —ексуальноњ осв≥ти;

4) ƒуховноњ осв≥ти;

5) јнтистресовоњ програми.

¬иб≥р складових частин осв≥тньоњ програми не випадковий. ¬≥н зумовлений тим, що:

1) залежна маЇ мати достатньо ≥нформац≥њ щодо законом≥рностей функц≥онуванн¤ захворюванн¤, щоб знати, що з ними д≥¤ти, а також ≥нформац≥њ стосовно стратег≥й повед≥нки, ¤к≥ полегшують одужанн¤ (перша складова);

2) одужанн¤ пр¤мо пов'¤зане ≥з с≥мейними в≥дносинами, вм≥нн¤м конструктивно вир≥шувати с≥мейн≥ конфл≥кти, ≥з розум≥нн¤м концепц≥њ сп≥в залежност≥ (друга складова);

3) сексуальн≥ в≥дносини ≥ пов'¤зан≥ з ними емоц≥йн≥ стани приводом до поверненн¤ до вживанн¤ наркотичних речовин, так ¤к залежна особа, ¤к правило, не маЇ досв≥ду сексуальних в≥дносин у тверезому стан≥ ≥ в≥дчуваЇ страх перед ними, сексуальна повед≥нка залежних ос≥б часто стаЇ компульсивною, тобто вимушеною; вона не приносить в≥дчутт¤ задоволенн¤, а натом≥сть залишаЇ спустошен≥сть ≥ невдоволен≥сть (трет¤ складова);

4) пац≥Їнтам важко зрозум≥ти духовний вим≥р одужанн¤, у багатьох ≥з них в≥дсутнЇ пон¤тт¤ про духовн≥сть, у декотрих воно не розд≥л¤Їтьс¤ ≥з пон¤тт¤м рел≥г≥йност≥, ≥ це Ї серйозним бар'Їром дл¤ прийн¤тт¤ програми (четверта складова);

5) коли особа вживала наркотичн≥ речовини, вона вир≥шувала проблему стресу з њх допомогою; на початку одужанн¤ характерн≥ значн≥ емоц≥йн≥ коливанн¤, ¤к≥ п≥двищують в≥рог≥дн≥сть виникненн¤ стресового стану, тому необх≥дно навчатись вир≥шувати проблему стресу без психоактивних речовин (п'¤та складова).

¬ ход≥ реаб≥л≥тац≥йноњ програми пац≥Їнт≥в зобов'¤зуть в≥дв≥дувати збори Дјнон≥мних наркоман≥вФ не менше «-х раз≥в на тиждень. –одич≥ пац≥Їнт≥в заохочуютьс¤ дл¤ участ≥ в групах самодопомоги типу јл-јнон (дл¤ дорослих член≥в с≥м'њ) та Aл-Aтин (дл¤ д≥тей).

–еаб≥л≥тац≥йна програма може проводитись у р≥зних режимах: стац≥онар, денний стац≥онар, амбулаторна програма, п≥дтримуюча терап≥¤. ¬иб≥р програми залежить в≥д можливостей реаб≥л≥тац≥йного центру, що включають р≥вень осв≥ченост≥ персоналу, необх≥дну к≥льк≥сть прац≥вник≥в дл¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ програми, на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть можливост≥ ц≥лодобового обслуговуванн¤ пац≥Їнт≥в ≥ т.д. јле сл≥д зазначити, що максимального ефекту реаб≥л≥тац≥њ можна дос¤гти при посл≥довному проходженн≥ ус≥х програм.

Ќижче ми запропонуЇмо вар≥ант структури програми, ¤кий використовуЇтьс¤ у –÷ Д¬≥дкритт¤Ф (м. Ѕровари).

—aтацioнарнa програма проводитьс¤ нa пpот¤з≥ 28-42 дн≥в. “ерм≥н стац≥онарноњ програми залежить в≥д стад≥њ готовност≥ до зм≥н, а також в≥д на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ умов дл¤ в≥дв≥дуванн¤ програми денного стац≥онару.