—тратег≥¤ розвитку —ѕ " ерам≥ка" на ринку ”крањни

92

—тратег≥¤ розвитку —ѕ " ерам≥ка" на ринку ”крањни.

ѕЋјЌ

«агальною економ≥чною основою розвитку сп≥льного п≥дприЇмництва насамперед Ї транснац≥онал≥зац≥¤ виробництва та об≥гу, глобал≥зац≥¤ господарських процес≥в. «авд¤ки њм створюютьс¤ необх≥дн≥ економ≥чн≥ передумови виникненн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, в≥льних економ≥чних зон, ≥нших форм сп≥льноњ д≥¤льност≥ р≥зних держав, п≥дприЇмств, корпорац≥й, ф≥рм.

“ранснац≥онал≥зац≥¤ та глобал≥зац≥¤ вт¤гують ус≥ без вин¤тку крањни в систему всесв≥тнього под≥лу прац≥, поглиблюють процес њх взаЇмозалежност≥.

—п≥льне п≥дприЇмництво Ї одн≥Їю з форм реал≥зац≥њ суперечливого процесу ≥нтернац≥онал≥зац≥њ виробництва та об≥гу. ¬ межах сп≥льного п≥дприЇмництва проходить становленн¤ м≥жнародних форм виробництва шл¤хом об'Їднанн¤ в Їдиному виробничому процес≥ ≥нтернац≥ональних за своњм характером фактор≥в робочоњ сили, засоб≥в виробництва, ≥нформац≥йних та ≥нших ресурс≥в, ¤к≥ забезпечують процес в≥дтворенн¤ [19, c.72].

ќб'Їктивна потреба у сп≥льному п≥дприЇмництв≥ виникла пор≥вн¤но давно. ” колишньому —–—– перший досв≥д створенн¤ та д≥¤льност≥ сп≥льних п≥дприЇмств в≥дноситьс¤ до час≥в Ќ≈ѕу. ¬ 20-т≥ роки створювались зм≥шан≥ товариства за участю н≥мецького, англ≥йського, голландського кап≥талу та ≥нших. ¬сього в довоЇнних час функц≥онувало близько 40 зм≥шаних товариств з участю —–—–. Ќапр¤мками њх д≥¤льност≥ були: продаж металобрухту, л≥су, ≥нших сировинних ресурс≥в. ‘ункц≥онували п≥дприЇмства такого типу на територ≥њ –ад¤нського —оюзу.

≤ншим типом зм≥шаних п≥дприЇмств були рад¤нсько-монгольськ≥, створен≥ в 20-30-тих роках, ¤к≥ д≥¤ли на акц≥онерних засадах. Ќа так≥й основ≥ створювались ≥ д≥¤ли зм≥шан≥ товариства "ћонголвовна", "–адмонголметал", "ћонголбанк", "ћонголнафта" та ≥нш≥. «годом, у м≥ру њх зм≥цненн¤, вони передавались у власн≥сть ћЌ–.

–≥зновидом сп≥льних п≥дприЇмств з участю колишнього —–—– були також п≥дприЇмства, ¤к≥ виникли в повоЇнний час в б≥льшост≥ крањн —х≥дноњ ™вропи. ¬они створювалис¤ на баз≥ п≥дприЇмств, що були в пер≥од другоњ св≥товоњ в≥йни власн≥стю н≥мецьких промисловц≥в, розвивалис¤ за њхньою участю. Ќайб≥льшого розвитку дос¤гли рад¤нсько-румунськ≥ та рад¤нсько-угорськ≥ акц≥онерн≥ товариства.  р≥м того, аналог≥чн≥ п≥дприЇмства д≥¤ли в Ѕолгар≥њ та в колишн≥й Ќƒ–.

¬ середин≥ 50-тих рок≥в, ц≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства перейшли в повну власн≥сть крањн —х≥дноњ ™вропи. « того часу, практично, —–—– не приймав участ≥ у створенн≥ сп≥льних п≥дприЇмств ≥ ц¤ форма функц≥онуванн¤ економ≥ки перейшла до розр¤ду таких, що не прийн¤тн≥ державного устрою, ¤кий ≥снував [19, c.73].

÷им по¤снюЇтьс¤ в≥дсутн≥сть в економ≥ц≥ ”крањни сп≥льних з ≥ноземними засновниками форм господарськоњ д≥¤льност≥ на момент здобутт¤ нею незалежност≥.

–озвиваючись у результат≥ взаЇмод≥њ продуктивних сил ≥ економ≥чних в≥дносин, механ≥зм сп≥льного п≥дприЇмництва формуЇтьс¤ п≥д значним впливом останн≥х ≥ в≥дпов≥дних њм форм власност≥ на засоби виробництва. √оловна функц≥¤ механ≥зму сп≥льного п≥дприЇмництва зводитьс¤ до забезпеченн¤ оптимальноњ взаЇмод≥њ продуктивних сил ≥ сусп≥льних економ≥чних форм њх розвитку. ” зв'¤зку з тим, що будь ¤ке сп≥льне п≥дприЇмство характеризуЇтьс¤ пол≥основною структурою власност≥ то в його межах формуЇтьс¤ гетерогенна система господарських в≥дносин, що породжуЇ широку дисперс≥ю економ≥чних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в [9, c.105].

—уперечлив≥сть економ≥чних ≥нтерес≥в, необх≥дн≥сть њх орган≥чного поЇднанн¤ Ї головною руш≥йною силою формуванн¤ механ≥зму сп≥льного п≥дприЇмництва ≥ пост≥йного удосконаленн¤ його головних ланок.

ћехан≥зм сп≥льного п≥дприЇмництва про¤вл¤Їтьс¤ принаймн≥ на чотирьох структурних р≥вн¤х: мега-, мета-, макро- ≥ м≥крор≥вн¤х.

ћегар≥вень - це р≥вень м≥жнародного сп≥втовариства, що про¤вл¤Їтьс¤ в систем≥ ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й та њњ економ≥чних та юридичних ≥нститут≥в. Ќа цьому р≥вн≥, формуЇтьс¤ найб≥льш загальн≥ положенн¤ ≥ п≥дходи, що характеризують суть ≥ зм≥ст сп≥льного п≥дприЇмництва ¤к форми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

ћетар≥вень - рег≥ональний ≥ м≥ждержавний р≥вень, на ¤кому загальн≥ положенн¤ адаптуютьс¤ стосовно особливостей рег≥онального та м≥ждержавного сп≥вроб≥тництва.

ћакрор≥вень - економ≥ка окремо вз¤тоњ крањни, у ¤к≥й безпосередньо формуЇтьс¤ механ≥зм сп≥льного п≥дприЇмництва.

ћ≥крор≥вень - економ≥ка п≥дприЇмства, на р≥вн≥ ¤кого знаход¤ть свою реал≥зац≥ю вс¤ сукупн≥сть орган≥зац≥йно-економ≥чних ≥ правових норм ¤к≥ напрацьован≥ на вс≥х ≥нших р≥вн¤х м≥жнародного економ≥чного сп≥лкуванн¤.

¬ир≥шальний вплив на формуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ сп≥льного п≥дприЇмництва зд≥йснюЇ взаЇмод≥¤ двох його п≥дсистем макро- ≥ м≥крор≥вн¤. —укупн≥сть орган≥зац≥йно-економ≥чних ≥ правових норм макрор≥вн¤ становить необх≥дне зовн≥шнЇ середовище, ¤к≥сн≥ ≥ к≥льк≥сн≥ характеристики ¤кого визначають ступень реал≥зац≥њ механ≥зму сп≥льного п≥дприЇмництва м≥крор≥вн¤ [41, c.65].

—п≥льна п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть м≥крор≥вн¤ про¤вл¤Їтьс¤ в р≥зноман≥тних формах, насамперед це функц≥онуванн¤ сп≥льних з ≥ноземними засновниками п≥дприЇмств (—ѕ), сп≥льних виробництв, в≥льних економ≥чних зон.

 ожна з цих форм ¤вл¤Ї собою складний орган≥зац≥йно-економ≥чних механ≥зм, ¤кий потребуЇ дл¤ свого функц≥онуванн¤ спец≥альноњ законодавчо-нормативноњ бази ≥ уважливого становленн¤ до себе з боку держави та њњ орган≥в управл≥нн¤.

ќкремий блок проблем економ≥ки сконцентрований у перв≥сн≥й ланц≥ безпосередньо на п≥дприЇмствах ≥ ф≥рмах, в тому числ≥ ≥ на сп≥льних п≥дприЇмствах, р≥вень розвитку ¤ких може характеризувати загальний стан сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в крањн≥.

—п≥льн≥ п≥дприЇмства характеризуютьс¤ принаймн≥ трьома головними в≥дм≥тними ознаками: сп≥льним майном, сп≥льним управл≥нн¤м та сп≥льним розпод≥лом прибутку й ризику. —фера д≥¤льност≥ сп≥льних п≥дприЇмств досить широка ≥ включаЇ передвиробничу стад≥ю (науково-досл≥дн≥ ≥ досл≥дно-конструкторськ≥ роботи, ≥нформац≥йн≥ послуги), процес виробництва товар≥в, збут ≥ п≥сл¤продажне обслуговуванн¤, сп≥вроб≥тництво в галуз≥ ф≥нанс≥в, страхуванн¤, транспорту, туризму, наданн¤ ≥нших послуг.

Ѕезпосередн≥ мотиви ≥ фактори, що спонукають до створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств звод¤тьс¤ до таких [38, c.241]:

Ј скороченн¤ обс¤гу кап≥тальних витрат ≥ ризику при створенн≥ сп≥льних потужностей;

Ј доступ до нов≥тньоњ технолог≥њ ≥ передових метод≥в управл≥нн¤;

Ј проникненн¤ ≥ закр≥пленн¤ на новому географ≥чному ринку;

Ј економ≥¤ на масштабах виробництва;

Ј використанн¤ збутовоњ мереж≥ партнера й в≥домих у св≥т≥ торгових марок;

Ј моб≥л≥зац≥¤ додаткових ф≥нансових ресурс≥в;

Ј диверсиф≥кац≥¤ виробництва, вступ у нову сферу д≥¤льност≥;

Ј зниженн¤ витрат на науково-досл≥дн≥ та досл≥дно-конструкторськ≥ роботи;

Ј придбанн¤ виробничоњ бази або джерел сировини;

Ј розширенн¤ канал≥в торг≥вл≥, п≥двищенн¤ ефективност≥ ≥снуючого маркетингу та виробництва;

Ј використанн¤ переваг, пов'¤заних ≥з залученн¤м дешевих фактор≥в виробництва;

Ј розширенн¤ д≥ючих виробничих л≥н≥й, можлив≥сть уникненн¤ цикл≥чноњ або сезонноњ нестаб≥льност≥.

—ьогодн≥ правова система ”крањни складаЇтьс¤ б≥льш н≥ж ≥з 100 закон≥в та ≥нших нормативних акт≥в, що регулюють д≥¤льн≥сть сп≥льних п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, ¤к≥ зареЇстрован≥ ≥ д≥ють на њњ територ≥њ. ќсновними ¤вл¤ютьс¤:

1. «акон ”крањни "ѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤" в≥д 19.03.1996 р;

2. «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" в≥д 07.02.1991р;

3. «акон ”крањни "ѕро п≥дприЇмства ”крањни" в≥д 27.03.1991 р;

4. «акон ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть" в≥д 18.09.1991р.;

5. «акон ”крањни "ѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть" в≥д 16.04.1991р.;

6. ѕоложенн¤ державного митного ком≥тету ”крањни є 01/1796 в≥д 26.06.1992 "ѕро пор¤док державноњ реЇстрац≥њ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥";

7. ѕоложенн¤ Ќац≥онального банку ”крањни є19040-527 в≥д 6.07.1992 року "ѕро пор¤док переказу за кордон доход≥в, прибутк≥в та ≥нших кошт≥в, одержаних ≥ноземними ≥нвесторами";

8. Ќаказ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни є47 в≥д 09.07.1993 року "ѕро затвердженн¤ форми ≥нформац≥йного пов≥домленн¤ про ≥ноземну ≥нвестиц≥ю в ”крањн≥ та форми ≥нвестиц≥йного св≥доцтва ≥ розм≥ру плати за державну реЇстрац≥ю ≥ноземноњ ≥нвестиц≥њ та видачу ≥нвестиц≥йного св≥доцтва";

9. ¬с≥ закони та нормативн≥ акти, що визначають характер взаЇмов≥дносин м≥ж крањнами, де зареЇстрован≥ засновники сп≥льного п≥дприЇмства з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми;

10. та ≥нш≥ (вс≥ закони та нормативн≥ акти, що так чи ≥накше регулюють д≥¤льн≥сть сп≥льного п≥дприЇмства, визначають пор¤док та форми його реЇстрац≥њ, внесенн¤ та вилученн¤ ≥нвестиц≥й, використанн¤ ресурс≥в ”крањни та ≥нших держав, вир≥шенн¤ спор≥в тощо).

як показуЇ св≥това практика, крањни-≥мпортери ≥ноземного кап≥талу зац≥кавлен≥ у залученн≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в основному з таких причин, ¤к:

Ј загальна нестача кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ економ≥чного розвитку крањни, подоланн¤ деф≥циту плат≥жного балансу. “ака аргументац≥¤ здеб≥льшого характерна дл¤ найменш розвинутих крањн;

Ј недосконал≥сть рег≥ональноњ структури господарства; недостатньо високий технолог≥чний р≥вень виробництва, що негативно позначаЇтьс¤ на конкурентоздатност≥ продукц≥њ; високий р≥вень безроб≥тт¤ тощо. ƒл¤ вир≥шенн¤ цих проблем ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ залучають переважно середньо-та високо розвинут≥ крањни;

Ј необх≥дн≥сть дл¤ нормальноњ сп≥впрац≥ держав формуванн¤ основ взаЇмност≥ у вигл¤д≥ торгових, пол≥тичних та ≥нвестиц≥йних поступок, що Ї результатом договор≥в про економ≥чне сп≥вроб≥тництво з ≥ншими державами, або умов при вступ≥ до р≥зних м≥жнародних орган≥зац≥й. —кладаючи угоди про економ≥чне сп≥вроб≥тництво з ≥ншими державами або вступаючи до м≥жнародних орган≥зац≥й, учасники угоди часто змушен≥ л≥берал≥зовувати доступ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в нац≥ональну економ≥ку [32, c.24].

Ќа нин≥шньому етап≥ розвитку украњнськоњ економ≥ки ≥мпорт ≥нвестиц≥й у крањну зумовлений першими двома причинами. ѕри подальшому входженн≥ ”крањни у св≥тове сп≥втовариство, а також стаб≥л≥зац≥њ њњ господарського стану ≥ в≥дпов≥дному зростанн≥ зац≥кавленост≥ ≥ноземного ≥нвестиц≥йного кап≥талу на нењ буде чинитис¤ все б≥льший тиск з метою л≥берал≥зац≥њ умов залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й.

«алучаючи ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ, ”крањна маЇ змогу спр¤мовувати њх на вир≥шенн¤, зокрема, таких питань, ¤к [16, c. 89]:

1. ћодерн≥зац≥¤ д≥ючих або створенн¤ нових п≥дприЇмств дл¤ структурноњ перебудови економ≥ки держави, дл¤ виробництва продукц≥њ, ¤ка зараз не випускаЇтьс¤ або випускаЇтьс¤ у недостатн≥й дл¤ потреб внутр≥шнього ринку к≥лькост≥;

2. —творенн¤ нових експортоор≥Їнтованих та ≥мпортозам≥нюючих виробництв;

3. —творенн¤ нових господарюючих суб'Їкт≥в дл¤ розвитку конкуренц≥њ ;

4. ѕрискорене освоЇнн¤ нових родовищ корисних копалин ¤к дл¤ внутр≥шнього споживанн¤, так ≥ дл¤ розширенн¤ експортного потенц≥алу;

5. ѕрискорений розвиток менш розвинутих територ≥й;

6. —творенн¤ структур з ≥ноземною участю дл¤ використанн¤ закордонного досв≥ду в галуз≥ консалтингу, маркетингу, п≥дготовки кадр≥в тощо.

ѕри експорт≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й ≥нвестори керуютьс¤ переважно одним ≥з наступних м≥ркувань. ќсновна частина пр¤мих кап≥таловкладень за кордоном призначаЇтьс¤ дл¤ орган≥зац≥њ виробництва товар≥в ≥ послуг на м≥сц≥, виход¤чи, ¤к правило, з того, що [16, c.90-91]:

Ј ввезенн¤ де¤ких товар≥в або послуг до ≥ноземноњ держави Ї неможливим або утрудненим через р≥зн≥ обмеженн¤ (таможн≥ тарифи, квоти) або тому, що Їдиною можлив≥стю њх продажу Ї њх виробництво на м≥сц≥;

Ј хоча торг≥вл¤ з ≥ншою крањною ведетьс¤ без ≥стотних обмежень, проте виробництво товар≥в ≥ послуг на м≥сц≥ Ї б≥льш дешевим, ефективним засобом обслуговуванн¤ цього закордонного ринку (типовий приклад - складанн¤ на —ѕ "јвто«ј«-ƒеу" п≥вденнокорейських автомоб≥л≥в, а на р¤д≥ украњнських п≥дприЇмств - рос≥йських "√азелей" та "¬олг", техн≥чне обслуговуванн¤ машин та устаткуванн¤ тощо);

Ј у крањн≥ залученн¤ п≥дприЇмницького кап≥талу можна налагодити найб≥льш дешеве виробництво товар≥в ≥ послуг дл¤ њх поставки на св≥товий ринок, включаючи ≥ ринок крањни походженн¤ ≥нвестиц≥й. —аме цим принципом керувалис¤ засновники анал≥зованого у дан≥й робот≥ сп≥льного украњнсько-н≥мецького п≥дприЇмства У ерам≥каФ, ¤ке спец≥ал≥зуЇтьс¤ на виготовленн≥ керам≥чноњ плитки;

Ј дл¤ де¤ких вид≥в продукц≥њ, особливо техн≥чно складних, важливими Ї п≥сл¤продажне обслуговуванн¤, консультац≥йн≥ та ≥нш≥ послуги, ¤к≥ потребують пост≥йноњ присутност≥ виробника на ринку.

«начна частина пр¤мих ≥нвестиц≥й зд≥йснюЇтьс¤ з техн≥ко-економ≥чних причин ≥ нац≥лена на створенн¤ за кордоном власноњ ≥нфраструктури сучасних зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в (склад≥в, транспортних п≥дприЇмств, банк≥в, страхових компан≥й тощо), тобто ≥ншими словами - товаро- та послугопров≥дноњ мереж≥ переважно дл¤ збуту товар≥в та послуг, вироблених у крањн≥-експортера.

„астина ≥нвестиц≥й вивозитьс¤ в рамках "втеч≥" кап≥талу, ¤кий "т≥каЇ" (в тому числ≥ з розвинутих крањн ≥з стаб≥льною економ≥кою ≥ низькими податками) в т≥ крањни, де податки нижче ≥ де б≥льше можливост≥ приховати незаконно отриман≥ кошти. Ќайхарактерн≥шою Ї "втеча" кап≥талу ≥з крањн з нестаб≥льним економ≥чним, соц≥альним ≥ пол≥тичним житт¤м, високими податками та ≥нфл¤ц≥Їю, жорсткими обмеженн¤ми господарськоњ д≥¤льност≥, а також з високим р≥внем економ≥чноњ злочинност≥.

ќф≥ц≥йно визначеними пр≥оритетними завданн¤ми дл¤ ≥ноземного ≥нвестуванн¤ економ≥ки ”крањни Ї [34, c.358]:

Ј виробництво товар≥в широкого вжитку з ор≥Їнтац≥Їю на п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤, культури споживанн¤;

Ј структурна перебудова економ≥ки, створенн¤ сучасноњ галузевоњ структури на основ≥ технолог≥чного оновленн¤ виробництва;

Ј подоланн¤ залежност≥ ”крањни в≥д ≥мпорту;

Ј створенн¤ ринковоњ ≥нфраструктури дл¤ б≥льш ефективного просуванн¤ товар≥в до споживач≥в;

Ј реаб≥л≥тац≥¤ забруднених рад≥онукл≥дами територ≥й.

–еал≥зац≥¤ цих завдань переважно на технолог≥чно - ≥нновац≥йн≥й основ≥ може бути зд≥йснена через залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й до таких пр≥оритетних сфер ≥ галузей економ≥ки ”крањни, ¤к: високотехнолог≥чн≥ наукоЇмн≥ галуз≥ - л≥тако-, судно- ≥ машинобудуванн¤; виробництво надм≥цних матер≥ал≥в, керам≥ки; електрозварювальне виробництво; енергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ.

ќтже, ми можемо констатувати, що створенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть сп≥льних п≥дприЇмств Ї одним ≥з основних чинник≥в актив≥зац≥њ економ≥ки ”крањни. ѕроте без д≥Ївоњ стратег≥њ розвитку на сьогодн≥ практично не можливо вийти, а тим б≥льше, закр≥питись на ринку. “аким чином розробка д≥Ївоњ стратег≥њ розвитку Ї одн≥Їю з вир≥шальних складових стаб≥льного функц≥онуванн¤ сп≥льних п≥дприЇмств.

1.2 ¬иб≥р стратег≥њ розвитку сп≥льних п≥дприЇмств

ѕ≥д стратег≥Їю прийн¤то розум≥ти комплексну програму д≥й (заход≥в), ¤ка забезпечуЇ зд≥йсненн¤ м≥с≥њ (генеральноњ мети) ф≥рми ≥ дос¤гненн¤ њњ множинних ц≥лей. ѕри цьому стратег≥¤ завжди Ї багато-об'Їктною. «окрема, об'Їктами стратег≥њ можуть бути продукц≥¤, кап≥тал, максим≥зац≥¤ прибутку, повед≥нка на ринку, конкурентоспро-можн≥сть, технолог≥¤ та ≥нш≥ елементи ринковоњ системи господа-рюванн¤.

—тратег≥ю в≥д ≥нших план≥в ≥ програм в≥др≥зн¤ють [6, c.138]:

Ј комплексний характер;

Ј практична спр¤мован≥сть;

Ј ор≥Їнтац≥¤ на використанн¤ переваг ф≥рми.

ѕроцес стратег≥чного плануванн¤ (далекогл¤дного передбачен-н¤) Ї досить складним ≥ трудом≥стким, але в≥н забезпечуЇ усп≥х п≥дпри-Їмницькоњ д≥¤льност≥, оск≥льки:

Ј привчаЇ п≥дприЇмц¤ до чесного й активного веденн¤ справ у власному б≥знес≥;

Ј значно п≥двищуЇ шанси п≥дприЇмц¤ не лише вижити, а й ефективно д≥¤ти в конкретному середовищ≥;

Ј допомагаЇ п≥дприЇмцю ч≥тко усв≥домлювати м≥с≥ю своЇњ орган≥зац≥њ та в≥рог≥дних конкурент≥в.

ƒ≥агностика стратег≥њ ф≥рми передбачаЇ анал≥тичну оц≥нку њњ вну-тр≥шн≥х можливостей щодо задоволенн¤ потреб ринку ≥ дос¤гнутого ступен¤ њх використанн¤. ƒ≥Їздатн≥сть стратег≥њ маЇ визначатись за допомогою в≥дпов≥дних критер≥њв ≥ умов. ќсновними з них Ї так≥ [6, c.139]:

Ј ц≥л≥сн≥сть; за ¤ких умов кожна з њњ складових може УпрацюватиФ на загальну стратег≥ю;

Ј адекватн≥сть стратег≥њ навколишньому зовн≥шньому ринковому середовищу (в≥дпов≥даЇ принципу сум≥сност≥ з ним) з огл¤-ду на його швидк≥ зм≥ни;

Ј збалансован≥сть м≥ж собою стратег≥чних ц≥лей ≥ матер≥ально-ф≥нансових ресурс≥в ф≥рми;

Ј врахуванн¤ потенц≥йноњ можливост≥ комерц≥йного ризику ≥ передбаченн¤ конкретних заход≥в дл¤ його м≥н≥м≥зац≥њ або повноњ "нейтрал≥зац≥њ;

Ј обірунтован≥сть д≥лового плануванн¤ ≥ терм≥н≥в реал≥зац≥њ, ¤к≥ м≥стить у соб≥ довго- та короткостроков≥ ц≥л≥;

јнал≥з д≥ючоњ стратег≥њ ф≥рми може засв≥дчити, що ф≥рма:

а) перебуваЇ у б≥льш-менш повн≥й в≥дпов≥дност≥ з сучасною ≥нвестиц≥йною, виробничою ≥ комерц≥йно-ф≥нансовою пол≥тикою п≥дприЇмництва;

б) в≥дпов≥даЇ сучасним вимогам ринку частково ≥ потребуЇ ко-ригуванн¤ стратег≥чних альтернатив;

в) потребуЇ докор≥нного перегл¤ду своЇњ д≥¤льност≥.

¬насл≥док перегл¤ду результат≥в д≥¤льност≥ ф≥рми ≥ ви¤вленн¤ нев≥дпов≥дност≥ м≥ж запланованими результатами та фактичними даними, може висуватис¤ пропозиц≥¤ щодо перегл¤ду д≥ючоњ стратег≥њ ф≥рми.

«алежно в≥д того, на ¤к≥й стад≥њ життЇвого циклу перебуваЇ ф≥рма у даний час, њњ кер≥вництво може вибрати одну з наведених нижче базових стратег≥й (таблиц¤ 1.1):

Ј стратег≥ю виживанн¤ - вона Ї, по сут≥, захисною стра-тег≥Їю ≥ використовуЇтьс¤ за кризового стану економ≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства;

Ј стратег≥ю стаб≥л≥зац≥њ - стратег≥ю д≥¤льност≥ п≥дпри-Їмства з урахуванн¤м нестаб≥льност≥ (коливанн¤) обс¤гу продажу своЇњ продукц≥њ ≥ отримуваноњ величини доход≥в;

Ј стратег≥ю зростанн¤ (наступальну) - стратег≥ю стаб≥льного зростанн¤ обс¤г≥в продажу, прибутку кап≥талу, зайн¤тт¤ виг≥дних положень (н≥ш) на ринку.

“аблиц¤ 1.1

ћожлив≥ альтернативи стратег≥чноњ пол≥тики ф≥рми [6]

–озгл¤немо докладн≥ше складов≥ базових стратег≥й, так стратег≥¤ виживанн¤ передбачаЇ [13, c.57]:

1. ” сфер≥ маркетингу - перегл¤д товарноњ пол≥тики, системи товаропросуванн¤, њњ б≥льшу адаптац≥ю до зовн≥шнього середови-ща ≥ кон'юнктури ринку; проведенн¤ гнучк≥шоњ ц≥новоњ пол≥тики; вне-сенн¤ необх≥дних зм≥н в орган≥зац≥ю виробництва;

2. ” ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ - створенн¤ умов жорсткоњ економ≥њ витрат матер≥альних ресурс≥в, обмеженн¤ до виправданого м≥н≥муму процесу ≥нвестуванн¤; залученн¤ нових банк≥вських кредит≥в (бажа-но на п≥льгових та ощадливих умовах); централ≥зац≥ю ф≥нансових операц≥й; аукц≥онний продаж чи закритт¤ збиткових виробництв;

3. ” систем≥ управл≥нн¤ - перегл¤д метод≥в управл≥нн¤, сп≥вв≥дношенн¤ централ≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ управл≥нських р≥шень; проведенн¤ необх≥дних кадрових зм≥н.

ѕри цьому варто наголосити, що стратег≥¤ виживанн¤ не може бути довготривалою, оск≥льки не в≥дпов≥даЇ економ≥чним ≥нтересам п≥дприЇмц¤ ≥ всього персоналу. ѓњ практична реал≥зац≥¤ майже завж-ди потребуЇ жорсткоњ централ≥зац≥њ управл≥нн¤ виробництвом, гра-ничноњ обачливост≥ у прийн¤тт≥ та максимальноњ р≥шучост≥ в проведенн≥ управл≥нських р≥шень [12, c.527].

—тратег≥¤ стаб≥л≥зац≥њ теж маЇ своњ особливост≥. «алежно в≥д реальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ на п≥дприЇмств≥ реко-мендуЇтьс¤ використовувати один з трьох в≥рог≥дних п≥дход≥в до практичного зд≥йсненн¤ стратег≥њ стаб≥л≥зац≥њ:

1. ≈коном≥¤ та найб≥льш ощадливе використанн¤ вс≥х вид≥в ресурс≥в з активним нам≥ром швидкоњ стаб≥л≥зац≥њ системи господарюванн¤;

2. ѕози-тивне зрушенн¤ в обс¤гах ≥ ефективност≥ виробництва з певною над≥Їю на швидке пожвавленн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

3. ќбірунтована стаб≥л≥зац≥¤ економ≥чноњ ситуац≥њ, за ¤коњ стають необх≥дними довгостроков≥ науково-техн≥чн≥ ≥ соц≥ально-економ≥чн≥ програми дл¤ дос¤гненн¤ м≥цноњ ринковоњ позиц≥њ ф≥рми.

—тратег≥¤ економ≥њ може бути використана у випадках, коли спад виробництва передбачений ≥ контролюЇтьс¤ дирекц≥Їю ф≥рми або йоли починаЇтьс¤ непередбачений раптовий спад обс¤гу прода-жу ≥ загальноњ величини прибутку.

÷≥л≥ даноњ стратег≥њ у в≥дпов≥дному вим≥р≥ часу можна сфор-мулювати так: найближча (терм≥нова) -- зупинити спад д≥ловоњ активност≥ та результативност≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; середньо-строкова--розпочати процес пол≥пшенн¤ економ≥чного стану ф≥рми; довгострокова -- започаткувати стад≥ю пожвавленн¤ ≥ зростанн¤. ѕри цьому стратег≥¤ економ≥њ може охоплювати три фази [12, c.528]:

1. –ев≥з≥¤ витрат - звичайно передбачаЇ: скороченн¤ чисельност≥ персоналу ≥ витрат на його утриманн¤; зменшенн¤ накладних витрат; здешевленн¤ маркетингових досл≥джень, науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т тощо. ќсобливу увагу звертають на програ-ми жорсткоњ економ≥њ по кожному виробу, застосовуван≥й технолог≥њ по вс≥х виробничих п≥дрозд≥лах, пост≥йно регулюючи ц≥ програми з урахуванн¤м кон'юнктури ринку.

2.  онсол≥дац≥¤ - ¤к окрема фаза економ≥њ витрат зв'¤зана з обірунтуванн¤м часу ≥ швидкост≥ пожвавленн¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ та розробкою програми п≥двищенн¤ прибутковост≥ ф≥рми. ” ц≥й пло-щин≥ д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства концентруЇтьс¤ на розв'¤занн≥ таких завдань: загальне кер≥вництво -- рац≥онал≥зац≥¤ системи управл≥нн¤ ≥ м≥н≥м≥зац≥¤ адм≥н≥стративних витрат; науково-техн≥чн≥ досл≥дженн¤ ≥ розробки - перем≥щенн¤ головних зусиль у сфер≥ ф≥нансуванн¤ з пошукових до досл≥дно-конструкторських роб≥т; виробництво - анал≥тична оц≥нка чинник≥в динам≥ки продуктивност≥ прац≥ та прак-тична реал≥зац≥¤ ви¤влених резерв≥в зростанн¤.

3. ѕожвавленн¤ - особлива фаза стратег≥њ ф≥рми, що може передувати переходу до наступальноњ стратег≥њ д≥¤льност≥. ÷е маЇ супроводжуватись завершенн¤м прин-ципових перегрупувань у систем≥ формуванн¤ ≥ використанн¤ ресурс≥в, актив≥зац≥Їю маркетинговоњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

—таб≥л≥зац≥¤ економ≥чноњ ситуац≥њ звичайно зд≥йснюЇтьс¤ за умови, коли результативн≥сть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ харак-теризуЇтьс¤ значними коливанн¤ми.

—пециф≥чн≥ д≥њ дирекц≥њ ф≥рми (п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ) щодо дос¤гненн¤ стаб≥л≥зац≥њ звод¤тьс¤ до такого. якщо коливанн¤ показник≥в ефективност≥ б≥знесу мають короткостроковий характер, то варто домагатис¤ необх≥дноњ збалансованост≥ м≥ж обс¤гами виготовленоњ продукц≥њ ≥ ринку њњ збуту. «а досить тривалого пер≥оду коливань, коли ф≥рма тривалий час не спроможна забезпечити стаб≥льн≥сть виробництва ≥ продажу товар≥в, њй варто розпочати зд≥йсненн¤ програми переходу на випуск ≥ншого виду продукц≥њ.

” випадку усп≥шного функц≥онуванн¤ ф≥рми, достатнього р≥вн¤ забезпеченост≥ ресурсами, високого виробничого та науково-техн≥чного потенц≥алу, кер≥вництво п≥дприЇмства може обирати наступальну стратег≥ю.

—тратег≥¤ зростанн¤ е важливою ≥ привабливою дл¤ будь-¤коњ п≥дприЇмницькоњ структури. ѓњ можна ≥ треба розгл¤дати ¤к певну сукупн≥сть окремих стад≥й ≥ адекватних њм р≥зновид≥в стратег≥й за-гального циклу зростанн¤, а саме: 1) початкову; 2) проникненн¤;3) прискореного зростанн¤; 4) перех≥дну [18, c.23-24].

1) початкова стад≥¤ ≥ стратег≥¤ зростанн¤. ѕочаткова стад≥¤ характеризуЇтьс¤ певними особливост¤ми. ќсновн≥ з них так≥:

Ј ви¤вл¤ють ≥ л≥кв≥дують вузьк≥ м≥сц¤ у процесах ≥ структур≥ реал≥зац≥њ конкретних проект≥в (≥нновац≥йних, ≥нвестиц≥йних, виробничих, серв≥сних), що не передбачен≥ планом ≥ програмами;

Ј обс¤г прода-жу товару пов≥льно зростаЇ, проте прибутку ф≥рма практично не отримуЇ. ћетою цього р≥зновиду стратег≥њ Ї поступове зростанн¤ д≥ловоњ активност≥ дл¤ того, щоб забезпечити ф≥рм≥ (п≥дприЇмству, орган≥зац≥њ) дос¤гненн¤ оптимальноњ ефективност≥ господарськоњ д≥¤льност≥. ѕри цьому необх≥дне достатньо виважене ставленн¤ до ви¤вленн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ Увузьких м≥сцьФ (не узгоджених за спроможн≥с-тю ланок виробництва, вс≥Їњ системи господарюванн¤). –еал≥зац≥¤ цього р≥зновиду стратег≥њ вимагаЇ значних витрат ресурс≥в.

2) стад≥¤ ≥ стратег≥¤ проникненн¤. ƒо визначальних ≥ харак-терних њхн≥х властивостей належать:

Ј подальше проникненн¤ ф≥рми на товарний ринок, знаходженн¤ нових збутових н≥ш;

Ј в≥дносно пропорц≥йне зростанн¤ обс¤гу продажу та прибутку (доход≥в);

Ј по¤ва певних конкурентних переваг в окремих напр¤мках д≥¤ль-ност≥. —тратег≥¤ проникненн¤ звичайно передбачаЇ: б≥льш глибоку дифуз≥ю у ринков≥ н≥ш≥, зб≥льшенн¤ темп≥в зростанн¤ обс¤гу прода-жу, придбанн¤ (куп≥влю) ≥нших п≥дприЇмницьких структур; актив≥-зац≥ю реал≥зац≥њ довгострокових програм з метою модерн≥зац≥њ технолог≥чноњ бази ф≥рми ≥ зм≥цненн¤ ф≥нансового њњ стану.

3) стад≥¤ ≥ стратег≥¤ прискореного зростанн¤ супроводжуЇть-с¤ швидким зб≥льшенн¤м обс¤гу продажу ≥ доход≥в. ѕричому маЇ м≥сце позитивна тенденц≥¤, ¤ка пол¤гаЇ у тому, що зростанн¤ доход≥в за своњми темпами випереджаЇ динам≥ку обс¤гу продажу. –азом з тим спостер≥гаЇтьс¤ ≥ негативна тенденц≥¤ - необх≥дн≥сть вкладанн¤ великих ф≥нансових ресурс≥в у техн≥чний розвиток виробництва ≥ п≥сл¤ продажний серв≥с. ћетою цього р≥зновиду стратег≥њ зростанн¤ Ї максимально можливе використанн¤ внутр≥шньо ф≥рмових можливостей. “ому ф≥рм≥ виг≥дно стратег≥ю прискореного зростанн¤ п≥дтримувати ¤комога довше.

—п≥вроб≥тництво у межах сп≥льних п≥дприЇмств передбачаЇ не т≥льки залученн¤ кап≥тальних вкладень, матер≥ально-техн≥чних та ф≥нансових вкладень, але й сучасних форм орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ даними кап≥талами. ѕереймаючи досв≥д заруб≥жних п≥дприЇмств, в≥тчизн¤н≥ ф≥рми стають на шл¤х у напр¤мку до стаб≥л≥зац≥њ. «а под≥бних умов ф≥рма в питанн¤х управл≥нн¤ та координац≥њ виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥ може використовувати не лише оперативне, а й стратег≥чне плануванн¤.

Ќапрацюванн¤ ≥ реал≥зац≥¤ стратег≥њ ф≥рми передбачаЇ анал≥тичну оц≥нку њњ вну-тр≥шн≥х можливостей щодо задоволенн¤ потреб ринку ≥ дос¤гнутого ступен¤ њх використанн¤. ƒ≥Їздатн≥сть стратег≥њ маЇ визначатись за допомогою в≥дпов≥дних критер≥њв ≥ умов, основним з ¤ких Ї економ≥чна оц≥нка њњ результативност≥.

1.3 ѕ≥дходи до економ≥чноњ оц≥нки результативност≥ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥

¬ умовах формуванн¤ ринкових в≥дносин найскладн≥шою проблемою впровадженн¤ нових наукових розробок Ї процес передач≥ до виробника результат≥в наукових дос¤гнень, у тому числ≥ тих, що виконуютьс¤ на м≥жнародному р≥вн≥.

ѕосередником в цих процесах виступають сп≥льн≥ п≥дприЇмства. ќтже, економ≥чна оц≥нка результативност≥ сп≥льноњ д≥¤льност≥ Ї одним з вир≥шальних фактор≥в щодо прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про впровадженн¤ того чи ≥ншого сп≥льного проекту.

ƒл¤ достов≥рноњ оц≥нки результат≥в д≥¤льност≥ сп≥льних п≥дприЇмств треба проводити анал≥з по наступним напр¤мкам [35, c.122]:

1. ќборотн≥сть актив≥в. ≈фективн≥сть ≥нвестуванн¤ у значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ тим, наск≥льки швидко вкладен≥ у виробництво кошти обертаютьс¤ в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ ф≥рми. ѕер≥-од обороту актив≥в в основному зумовлюЇтьс¤ внутр≥шньовироб-ничими чинниками д≥¤льност≥ ф≥рми, ефективн≥стю маркетинговоњ, виробничоњ ≥ ф≥нансовоњ стратег≥й ≥ тактичного управл≥нн¤.

2. ѕрибутков≥сть кап≥талу. «абезпеченн¤ високого прибутку на вкладен≥ кошти Ї одн≥Їю з головних ц≥лей ≥нвестуванн¤. ” сучас-них умовах ф≥рма може значно вар≥ювати показник прибутку, зали-шаючись у ц≥лому ефективно господарюючою п≥дприЇмницькою структурою. ѕроте у процес≥ анал≥зу можна ≥ доц≥льно ретельно досл≥дити потенц≥ал його (прибутку) формуванн¤ пор≥вн¤но з≥ вкла-деним кап≥талом.

3. ‘≥нансова ст≥йк≥сть. јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ф≥рми даЇ можлив≥сть оц≥нити ≥нвестиц≥йний ризик, зв'¤заний з≥ структурою формуванн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, ви¤вити рац≥ональн≥сть дже-рел ф≥нансуванн¤ поточноњ виробничоњ д≥¤льност≥, що фактично склалас¤.

4. Ћ≥кв≥дн≥сть актив≥в. ќц≥нка ≥ прогнозуванн¤ ступен¤ л≥кв≥дност≥ ƒозвол¤ють визначити (передбачити) здатн≥сть п≥дприЇмства опла-чувати короткостроков≥ зобов'¤занн¤, запоб≥гати можливому банк-рутству за рахунок швидкоњ реал≥зац≥њ окремих вид≥в на¤вних актив≥в. ≤накше кажучи, стан л≥кв≥дност≥ актив≥в характеризуЇ р≥вень ≥нвести-ц≥йних ризик≥в у короткостроковому пер≥од≥.

«в≥сно, тут наведен≥ далеко не вс≥ напр¤мки анал≥зу дл¤ визначенн¤ економ≥чноњ результативност≥ сп≥льноњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, але основними з них Ї оц≥нки ефективност≥ та ризик≥в.

ѕри оц≥нц≥ результат≥в д≥¤льност≥ сп≥льних п≥дприЇмств можуть використовуватис¤ р¤д загальних метод≥в (таблиц¤ 1.2).

“аблиц¤ 1.2

ћетоди ≥нвестиц≥йних розрахунк≥в ≥ узагальнююч≥ показники [32]

 р≥м того, оц≥нка результат≥в ≥нвестуванн¤ повинна включати в себе наступн≥ принципи:

1. ќц≥нка поверненн¤ ≥нвестованого кап≥талу у вигл¤д≥ грошового потоку. ѕри цьому показник грошового потоку може бути диференц≥йованим по окремих роках експлуатац≥њ об'Їкта ≥нвестиц≥йного проекту або беруть його середню величину за р≥к;

2. ќбов'¤зкове приведенн¤ загальних величин кап≥талу ≥ грошового потоку до тепер≥шньоњ вартост≥.

Ќа перший погл¤д може видаватис¤, що ≥нвестован≥ кошти завж-ди виражен≥ через нин≥шню варт≥сть, оск≥льки значно передують у час≥ њх поверненню (в≥дшкодуванню) у вигл¤д≥ грошового потоку. јле ≥нвестуванн¤ у б≥льшост≥ випадк≥в зд≥йснюЇтьс¤ не одно моментно, а прот¤гом певного пер≥оду (к≥лькох рок≥в). “ому вс≥ наступн≥ (кр≥м першого року) ≥нвестован≥ суми треба приводити до тепер≥ш-ньоњ вартост≥ диференц≥йовано за кожний р≥к циклу ≥нвестуванн¤. ” такий спос≥б потр≥бно приводити до тепер≥шньоњ вартост≥ й ус≥ гро-шов≥ потоки [36, c.97].

3. ¬иб≥р диференц≥йованоњ ставки в≥дсотка (дисконтноњ ставки) дл¤ дисконтуванн¤ грошового потоку в≥д реал≥зац≥њ р≥зних ≥нвестиц≥йних проект≥в. –озм≥р доходу в≥д ≥нвес-тиц≥й (грошовий пот≥к) формуЇтьс¤ з урахуванн¤м таких впливових чинник≥в: середньоњ реальноњ депозитноњ ставки; темпу ≥нфл¤ц≥њ; прем≥њ за ризик ≥ низьку л≥кв≥дн≥сть. ” зв'¤зку з цим при оц≥нц≥ ≥нвес-тиц≥йних проект≥в з р≥зним р≥внем ризику та неоднаковою тривал≥стю загальних пер≥од≥в ≥нвестуванн¤ (л≥кв≥дн≥стю ≥нвестиц≥й) варто диференц≥ювати дисконтну ставку.

4. ¬ар≥ац≥¤ форм вико-ристовуваноњ ставки в≥дсотка дл¤ дисконтуванн¤ залежно в≥д мети оц≥нки зд≥йснюваних ≥нвестиц≥й. ѕри розрахунках показник≥в ефек-тивност≥ ≥нвестиц≥й за дисконтну ставку можна брати:

Ј середню депозитну або кредитну ставку;

Ј ≥ндив≥дуальну норму дох≥дност≥ ≥нвестиц≥й з урахуванн¤м р≥вн¤ (темп≥в) ≥нфл¤ц≥њ, ризику ≥ л≥кв≥дност≥ ≥нвестиц≥й;

Ј альтернативну норму дох≥дност≥ дл¤ ≥нших можливих вид≥в ≥нвестиц≥й;

Ј норму дох≥дност≥ в≥д поточноњ господарськоњ д≥¤льност≥ тощо.

« урахуванн¤м вищевикладених принцип≥в можна застосовувати методику оц≥нки ефективност≥ реальних ≥нвестиц≥й на основ≥ наступних показник≥в:

„истий приведений дох≥д („ѕƒ) даЇ узагальнену характерис-тику результату ≥нвестуванн¤ -- абсолютну величину ефекту в≥д ре-ал≥зац≥њ ≥нвестиц≥њ, тобто

„ѕƒ = √ѕ - ѕ—, (1.1)

де √ѕ -- тепер≥шн¤ варт≥сть грошового потоку; ѕ— -- сума ≥нвес-тиц≥йних кошт≥в за проектом, що реал≥зуЇтьс¤.

ѕри цьому треба пам'¤тати, що показник √ѕ беруть за весь пер≥од експлуатац≥њ об'Їкта, введеного в д≥ю внасл≥док реал≥зац≥њ проекту.

 оли його визначити з ¤кихось причин важко, то розрахунки ведутьс¤ за дек≥лька рок≥в. ѕоказник „ѕƒ може бути використаний ¤к критер≥й доц≥льност≥ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥й взагал≥. ” процес≥ розрахунку цього показника використовувана дискон-тна ставка маЇ бути диференц≥йована стосовно р≥вн≥в ризику ≥ л≥кв≥дност≥. –≥зниц¤ м≥ж майбутньою варт≥стю ≥ поточною варт≥стю Ї дисконтом.  оеф≥ц≥Їнти дисконтуванн¤ розраховуютьс¤ по формул≥ складних в≥дсотк≥в:

, (1.2)

де

i - процентна ставка, виражена дес¤теричним дробом (норматив дисконтуванн¤;

tp р≥к приведенн¤ витрат ≥ результат≥в (розрахунковий р≥к);

t - р≥к, витрати ≥ результати ¤кого привод¤тьс¤ до розрахункового.

ѕри умов≥ приведенн¤ до року початку реал≥зац≥њ проекту маЇмо tp = 0 :

(1.3)

ѕри позитивн≥й величин≥ норми процента на кап≥тал i коеф≥ц≥Їнт дисконтуванн¤ завжди менше одиниц≥. ѕор≥вн¤нн¤ р≥вн¤ прибутку на кап≥тал з процентною ставкою - це один з способ≥в обірунтуванн¤ ефективност≥ ≥нвестиц≥й в сп≥льному п≥дприЇмництв≥.  р≥м чистого приведеного доходу дл¤ оц≥нки ≥нвестиц≥йних проект≥в використовуютьс¤ показники:

Ј терм≥н окупност≥ (“ок);

Ј пер≥од окупност≥ (ѕок);

Ј внутр≥шн¤ норма прибутковост≥ (¬п);

Ј рентабельн≥сть .

–озгл¤немо зазначен≥ показники докладн≥ше.

“ерм≥н окупност≥ показник, що в≥дпов≥даЇ на питанн¤, за ¤кий терм≥н можуть окупитис¤ ≥нвестиц≥њ в ≥нновац≥йний проект. ÷ей показник враховуЇ первинн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤.

” м≥жнародн≥й практиц≥ застосовуЇтьс¤, в основному, пер≥од окупност≥. ѕ≥д пер≥одом окупн≥сть розум≥ють тривал≥сть пер≥оду, прот¤гом ¤кого сума чистих прибутк≥в, дисконтованих на момент завершенн¤ ≥нвестиц≥й, буде р≥вна сум≥ ≥нвестиц≥й.

¬нутр≥шн¤ норма прибутковост≥ - це розрахункова ставка процент≥в, при ¤к≥й кап≥тал≥зац≥¤ прибутку, що отримуЇтьс¤ регул¤рно даЇ суму, р≥вну ≥нвестиц≥¤м. ÷е означаЇ, що ≥нвестиц≥њ окупаютьс¤. –екомендують в≥дбирати т≥ проекти, внутр≥шн¤ норма прибутковост≥ ¤ких не нижче за 15-20%.

¬нутр≥шн¤ норма рентабельност≥ визначаЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ ефекту ≥ витрат на реал≥зац≥ю проекту. «наченн¤ даного коеф≥ц≥Їнта , при ¤кому проект вважаЇтьс¤ привабливим, повинне перевищувати умовну варт≥сть кап≥талу ≥нвестора. «азвичай, м≥н≥мально припустима величина цього показника приймаЇтьс¤ б≥льшою, н≥ж варт≥сть кап≥талу з врахуванн¤м ризику проекту.

ќтже, в даному параграф≥ ми розгл¤нули особливост≥ оц≥нки економ≥чноњ ефективност≥ ≥нвестиц≥й. ћи можемо констатувати, що найб≥льш привабливим аспектом сп≥льного п≥дприЇмництва Ї забезпеченн¤ доступу до нових технолог≥й, њх швидке освоЇнн¤ в ≥нтересах модерн≥зац≥њ ≥ реконструкц≥њ виробництва ≥ прискорена њх комерц≥ал≥зац≥¤; адаптуванн¤ нац≥онального виробництва до умов св≥тового ринку; розвиток сп≥вроб≥тництва у сфер≥ послуг на комерц≥йн≥й основ≥ у формах л≥зингу, ≥нжин≥рингу, консалтингу.

ќф≥ц≥йно визначеними пр≥оритетними завданн¤ми дл¤ ≥ноземного ≥нвестуванн¤ економ≥ки ”крањни Ї:

Ј виробництво товар≥в широкого вжитку з ор≥Їнтац≥Їю на п≥двищенн¤ ¤кост≥ житт¤, культури споживанн¤;

Ј структурна перебудова економ≥ки, створенн¤ сучасноњ галузевоњ структури на основ≥ технолог≥чного оновленн¤ виробництва;

Ј подоланн¤ залежност≥ ”крањни в≥д ≥мпорту;

Ј створенн¤ ринковоњ ≥нфраструктури дл¤ б≥льш ефективного просуванн¤ товар≥в до споживач≥в;

Ј реаб≥л≥тац≥¤ забруднених рад≥онукл≥дами територ≥й.

–еал≥зац≥¤ цих завдань переважно на технолог≥чно - ≥нновац≥йн≥й основ≥ може бути зд≥йснена через залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й до таких пр≥оритетних сфер ≥ галузей економ≥ки ”крањни, ¤к: високотехнолог≥чн≥ наукоЇмн≥ галуз≥ - л≥тако-, судно- ≥ машинобудуванн¤; виробництво надм≥цних матер≥ал≥в, керам≥ки; електрозварювальне виробництво; енергозбер≥гаюч≥ технолог≥њ.

—п≥вроб≥тництво у межах сп≥льних п≥дприЇмств передбачаЇ не т≥льки залученн¤ кап≥тальних вкладень, матер≥ально-техн≥чних та ф≥нансових вкладень, але й сучасних форм орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ даними кап≥талами. ѕереймаючи досв≥д заруб≥жних п≥дприЇмств, в≥тчизн¤н≥ ф≥рми стають на шл¤х у напр¤мку до стаб≥л≥зац≥њ. «а под≥бних умов ф≥рма в питанн¤х управл≥нн¤ та координац≥њ виробничо-комерц≥йноњ д≥¤льност≥ може використовувати не лише оперативне, а й стратег≥чне плануванн¤.

¬ умовах формуванн¤ ринкових в≥дносин найскладн≥шою проблемою матер≥ал≥зац≥њ нових наукових знань Ї процес передач≥ до виробничоњ сфери результат≥в наукових досл≥джень, у тому числ≥ тих, що виконуютьс¤ на м≥жнародному р≥вн≥. ѕосередником в цих процесах виступають сп≥льн≥ п≥дприЇмства.

¬несок “ќ¬ ДЅуд—анФ в статутний фонд нового —ѕ - виробнич≥ прим≥щенн¤ та обладнанн¤ дл¤ забезпеченн¤ повного виробничого циклу керам≥чноњ продукц≥њ:

загальна площа з буд≥вл¤ми в 24 га;

цехи з≥ вс≥ма необх≥дними дл¤ д≥¤льност≥≥ електро, тепло та водо-мережами та в≥дкритим ≥ в≥льним доступом до вс≥х вид≥в транспорту.

трудов≥ ресурси.

¬несок “ќ¬ ДЅуд—анФ оц≥нюЇтьс¤ в 393 975 грн. або 76 500 дол. —Ўј.

A&P Gmbh - компан≥¤, ¤ка створена ≥ провадить д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до закон≥в ‘–Ќ (реЇстрац≥йний номер 79-564889F), маЇ св≥й головний оф≥с за адресою: Gьnter Str. 17, 04734 Waldheim.

A&P Gmbh - один з пров≥дних виробник≥в керам≥чноњ та кахельноњ продукц≥њ в ™вроп≥. A&P Gmbh маЇ своЇ виробництво в Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ, Ѕельг≥њ та ѕольщ≥. ѓњ щор≥чний р≥вень продажу складаЇ 985 млн. долар≥в —Ўј.  омпан≥¤ займаЇтьс¤ виробництвом та реал≥зац≥Їю керам≥чноњ та кахельноњ продукц≥њ. A&P Gmbh отримала визнанн¤ ¤к в своњй крањн≥, так ≥ за кордоном завд¤ки своњм науково-техн≥чним дос¤гненн¤м.

≤нвестиц≥њ A&P Gmbh робить у вигл¤д≥ внеску в статутний фонд —п≥льного украњнсько-н≥мецького п≥дприЇмства в грошов≥й форм≥ - 378 525 грн. або 73500 долар≥в —Ўј. ƒержавна реЇстрац≥¤ ≥нвестиц≥й A&P Gmbh в —п≥льне п≥дприЇмство У ерам≥каФ зд≥йснюватиметьс¤  ињвською м≥ською державною адм≥н≥страц≥Їю прот¤гом трьох робочих дн≥в п≥сл¤ фактичного њх внесенн¤ у пор¤дку, що визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ѕрот¤гом п'¤ти рок≥в в≥д дати реЇстрац≥њ —п≥льного п≥дприЇмства A&P Gmbh та “ќ¬ ДЅуд—анФ ре≥нвестуватимуть у розвиток —п≥льного п≥дприЇмства частину прибутку, отриманого на вкладен≥ ≥нвестиц≥њ. ѕри ре≥нвестиц≥¤х прибутку, доходу та ≥нших кошт≥в, одержаних у валют≥ ”крањни, перерахуванн¤ ≥нвестиц≥йних сум провадитиметьс¤ за оф≥ц≥йним курсом валюти ”крањни, визначеним Ќац≥ональним банком ”крањни на дату фактичного зд≥йсненн¤ ре≥нвестиц≥й.

” своњй д≥¤льност≥ —п≥льне п≥дприЇмство керуватиметьс¤ затвердженими —татутом ≥ ”становчим договором. ѕ≥дприЇмство самост≥йно визначатиме умови реал≥зац≥њ продукц≥њ, включаючи ц≥ну на них. –егулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥ зд≥йснюватиметьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни та укладених м≥жнародних договор≥в м≥ж ‘–Ќ та ”крањною.

–озгл¤немо особливост≥ ц≥ноутворенн¤ на продукц≥ю п≥дприЇмства та орган≥зац≥ю збуту. ” в≥дпов≥дн≥стю ≥з ц≥новою стратег≥Їю на продукц≥ю, що була розроблена при позиц≥онуванн≥ товар≥в на ринку в умовах конкуренц≥њ, прогнозн≥ ц≥ни на одиницю продукц≥њ на п≥дприЇмств≥ встановлено не вище середньо ринкових на аналог≥чн≥ товари. ѕри зм≥н≥ ринковоњ кон'юнктури в г≥ршу дл¤ ф≥рми сторону, у нењ Ї достатн≥й запас прибутку в ц≥н≥, що при необх≥дност≥, дозволить реал≥зувати тактику ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ в конкурентн≥й боротьб≥ за збереженн¤ своЇњ дол≥ ринку.

ѕрогнозн≥ дан≥ по збуту були розроблен≥ на основ≥ минулого збутового досв≥ду аналог≥чноњ продукц≥њ украњнського партнера на ринку ”крањни + 15%. ƒан≥ по обс¤гам реал≥зац≥њ наведено в таблиц≥ 2.9.

“аблиц¤ 2.9

¬иробнича програма п≥дприЇмства

¬≥дпов≥дно до укладеного “ќ¬ " ерам≥ка" довгостроковими договорами з основними покупц¤ми продукц≥њ (9 договор≥в) обс¤г реал≥зац≥њ керам≥чноњ плитки на 2007 р. складаЇ 45000 м2 ≥ 10000 м2 кахл≥в кам≥нних, у 2008 р. повинний зб≥льшитис¤ на 5%, у 2009 р. - на 10% у пор≥вн¤нн≥ з 2007 р.

—тосовно метод≥в просуненн¤ товару, то формуванн¤ канал≥в розповсюдженн¤ зд≥йснюватиметьс¤ шл¤хом:

ѕошуку споживач≥в на ¤рмарках, виставках, п≥д час маркетингових досл≥джень ринку;

¬икористанн¤ вже ≥снуючоњ збутовоњ мереж≥ засновник≥в —п≥льного п≥дприЇмства (“ќ¬ ДЅуд—анФ та A&P Gmbh);

¬икористанн¤ системи знижок дл¤ пост≥йних партнер≥в;

ќрган≥зац≥¤ дилерськоњ збутовоњ мереж≥ в ”крањн≥;

ќрган≥зац≥¤ регул¤рних сем≥нар≥в дл¤ дилер≥в компан≥њ.

¬иробничий процес виготовленн¤ продукц≥њ “ќ¬ " ерам≥ка" зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ ноу-хау п≥дприЇмства ≥ Ї еколог≥чно чистим, тому що ¤к технолог≥чне паливо використовуютьс¤ природний газ, електроенерг≥¤ й еколог≥чно чиста сировина ≥ матер≥али. ” результат≥ застосуванн¤ сучасного устаткуванн¤ ≥ технолог≥чного процесу не провод¤тьс¤ шк≥длив≥ викиди н≥ в атмосферу, н≥ у вид≥ промислових сток≥в.