√енноинженерные биотехнологии

ћ≥н≥стерство јѕ  ”крањни
ƒнепропетровський ƒержавний јграрний
”н≥верситет

 афедра генетики

та розведенн¤

– ≈ ‘ ≈ – ј “ на тему:
Ђ√≈ЌЌќ≤Ќ∆≈Ќ≈–Ќ≤ Ѕ≤ќ“≈’ЌќЋќ√≤ѓї

¬иконав: студент 1 курсу групи ¬-2-01

 узнецов
ќлександр

Ќауковий кер≥вник: доц. ’алак ¬.≤.

ƒн≥пропетровськ
2001

« ћ ≤ — “

¬ступ.

–озд≥л 1. √енетична ≥нженер≥¤ ≥ б≥отехнолог≥њ ’’≤ стол≥тт¤.

–озд≥л 2. Ѕ≥отехнолог≥чн≥ методи в≥дтворенн¤ скота.

«аключенн¤

—писок використаних джерел.

¬ступ

√енетика - теоретична основа плем≥нноњ справи. « њњ допомогою розробл¤ютьс¤ нов≥ шл¤хи селекц≥њ. ƒо усп≥х≥в генетики можна в≥днести дос¤гненн¤ хутрового зв≥р≥вництва, кольорового каракулеводства, використанн¤ генетичних маркер≥в, б≥ометричних ≥ ≥нших метод≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ селекц≥њ.

√енетика в≥дноситьс¤ до числа точних, що стр≥мко розвиваютьс¤ наук.
¬она включаЇ досить р≥зноман≥тн≥ розд≥ли з≥ складною терм≥нолог≥Їю, генетичною ≥ математичною номенклатурою, що представл¤Ї визначених труднощ≥в у њњ засвоЇнн≥.

ќсновн≥ етапи розвитку генетики. ўе перв≥сна людина пом≥тила, що корова народжуЇ тел¤, свиноматка Ц порос¤т, ≥з зерен пшениц≥ виростають нов≥ зерна. ÷е було њњ чи не найперше Унаукове спостереженн¤Ф схильност≥ живих ≥стот передавати своњ властивост≥ нащадкам.

Ќайдавн≥ш≥ правила ≥ розпор¤дженн¤ дл¤ в≥дбору худоби ≥ њњ розведенн¤ майже в незм≥нному вигл¤д≥ ≥снували до ’’≤ ст. ѕерша, що над≥йшла до нас, теор≥¤ спадковост≥, була розвинута в пТ¤тому стор≥чч≥ до нашоњ ери
√≥ппократом. «г≥дно з ц≥Їю теор≥Їю нащадки схож≥ ≥з своњми батьками тому, що в статевих кл≥тинах знаход¤тьс¤ найдр≥бн≥ш≥ елементи вс≥х частин т≥ла батька, ¤к здорових, так ≥ хворих.  р≥м того, √≥ппократ в≥рив в успадкуванн¤ набутих ознак.

ћенш н≥ж через 100 рок≥в јристотель дов≥в неспроможн≥сть у¤влень
√≥ппократа. ¬≥н запропонував свою теор≥ю, зг≥дно з ¤кою в статевих кл≥тинах батька знаход¤тьс¤ неготов≥ елементи вс≥х частин т≥ла, а схеми, в≥дпов≥дно до ¤ких УбезформеннаФ кров матер≥ повинна формувати нащадк≥в. ÷е ген≥альне передбаченн¤ јристотел¤ було забуте майже на 23 стор≥чч¤

” середин≥ ’’≤ ст. з по¤вою еволюц≥йного вченн¤ „. ƒарв≥на п≥двищивс¤ ≥нтерес до проблеми спадковост≥ ≥ м≥нливост≥. ƒе¤к≥ значн≥ б≥ологи того часу висунули к≥лька г≥потез щодо механ≥зму спадковост≥. Ќайб≥льшу увагу заслуговують три г≥потези.

ѕерша г≥потеза Ц Утимчасова г≥потеза пангенезисуФ

ƒруга г≥потеза - У≥д≥оплазмиФ

“рет¤ г≥потеза Ц Узародковоњ плазми

” 1865р. √. ћендель сформулював основн≥ закони спадковост≥, виход¤чи з довготривалих досл≥д≥в над рослинами г≥бридами. ѕроте датою народженн¤ генетики вважають 1900 р. Ц р≥к перев≥дкритт¤ закон≥в ћендел¤ зразу трьома вченими незалежно один в≥д одного Ц √. де ‘р≥зом у √олланд≥њ,  .  орренсом у Ќ≥меччин≥ ≥ ≈.„ермаком у јвстр≥њ.

¬изначний генетик ћ. ¬. “имофеев-–есовський зазначав, що не √.
ћенделю належать окрем≥ в≥дкритт¤. ¬≥н вбачив його велич у тому, що, знаючи ≥ враховуючи вс≥ ц≥ ¤вища, в≥дкритт¤, але точно не проанал≥зован≥, в≥н так поставив своњ досл≥ди й опрацював результати, що м≥г дати точний к≥льк≥сний анал≥з успадкуванн¤ ≥ перекомб≥нуванн¤ елементарних спадкових ознак в р¤д≥ покол≥нь. « одержаних таким чином експериментальних даних в≥н зм≥г сформулювати ймов≥рн≥сно-ствтисичн≥ комб≥наторн≥ законом≥рност≥ успадкуванн¤ ≥ побудувати г≥потезу спадкових фактор≥в ≥ чистоти гамет. ” цьому ћендель випередив св≥й час, став п≥онером справжнього впровадженн¤ математичного мисленн¤ в б≥олог≥ю ≥ створив основу швидкого ≥ ч≥тко спр¤мованого розвитку генетики в нашому в≥ц≥

«а свою коротку ≥стор≥ю генетика пройшла дек≥лька етап≥в розвитку.

ѕерший етап тривав з 1900 по 1912 р. Ц пер≥од тр≥умфальноњ ходи мендел≥зму, тобто повторенн¤ ≥ п≥дтвердженн¤ закон≥в ћендел¤ на р≥зних рослинницьких ≥ тваринницьких обТЇктах. ” 1906р. ц≥й молод≥й науц≥ англ≥йський учений ¬. Ѕетсон дав назву УгенетикаФ, а в 1909р. датський генетик ¬. ≤оганнесен запропонував так≥ основн≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤, ¤к ген, генотип ≥ фенотип.

ƒругий етап припадаЇ приблизно на 1912 Ц 1925 рр. ≤ характеризуЇтьс¤ створенн¤м ≥ ствердженн¤м хромосомноњ теор≥њ в експериментальних роботах американського вченого “. ћеллера на дрозоф≥л≥. ќсновн≥ заслуги ћоргана Ц другого батька генетики - та його школи пол¤гали у в≥дкритт≥ закону адитивност≥ Ц л≥н≥йного розм≥щенн¤ ген≥в у хромосомах, ¤вища кросинговеру ≥ хромосомного механ≥зму визначенн¤ стат≥, розкритт¤ сут≥ зачепленого успадкуванн¤, можливост≥ складанн¤ карт хромосом.

“рет≥й етап ≥стор≥њ генетики, що припадаЇ на 1925 Ц 1940 рр., можна назвати пер≥одом штучного мутагенезу. ѕро мутац≥њ знали ще „. ƒарв≥н, √. де
‘р≥з, ј. ¬ейсман але вони вважали, що мутац≥њ зумовлюютьс¤ ¤кимись суто внутр≥шн≥ми причинами ≥ не залежать в≥д зовн≥шн≥х фактор≥в.

„етвертий етап тривав з 1940р. по 1955р. Ц пер≥од вивченн¤ на бактер≥¤х ≥ в≥русах б≥ох≥м≥чних ≥ ф≥з≥олог≥чних процес≥в, ¤к≥ Ї основою спадковост≥. ќ. ≈вер≥ ≥з сп≥вроб≥тниками на основ≥ досл≥д≥в ‘. √рифф≥та у
1944р. зТ¤сував природу трансформац≥њ ≥ дов≥в, що нос≥Їм спадковоњ ≥нформац≥њ Ї ƒЌ  хромосом.

ѕТ¤тий етап ≥стор≥њ генетики розпочавс¤ з 1955р. ≥ характеризувавс¤ досл≥дженн¤ми генетичних ¤вищ на молекул¤рному р≥вн≥. √. ћатте≥, ‘.  р≥к,
—. ќчова ≥ ћ. Ќ≥ренберг у 1964 р. розшифрували генетичний код. ” 1961 р. ‘.
∆акоб ≥ ∆. ћоно запропонували схему регул¤ц≥њ б≥лкового синтезу.

–озд≥л 1. √енетична ≥нженер≥¤ ≥ б≥отехнолог≥њ ’’≤ стол≥тт¤

√енно-≥нженерн≥ б≥отехнолог≥њ визначатимуть розвиток б≥олог≥њ у найближч≥ дес¤тил≥тт¤. ÷¤ теза сьогодн≥ вже н≥ в кого не викликаЇ заперечень. ќсновна ≥деолог≥¤ наукового напр¤му, в рамках ¤кого створюютьс¤ ц≥ Утехнолог≥њ ’’≤ стол≥тт¤Ф, пол¤гаЇ у внесенн≥ зм≥н у генетичний апарат життЇвих структур з тим, щоб над≥л¤ти њх новими ц≥нними властивост¤ми. Ќа цьому шл¤ху в≥дкриваютьс¤ майже необмежен≥ перспективи. ≤, оц≥нивши њх, цив≥л≥зований св≥т робить р≥шучу ставку на б≥отехнолог≥њ.

√енно-≥нженерн≥ технолог≥њ т≥сно У контактуютьФ з кл≥тинними ≥ тканинними технолог≥¤ми. ¬ њх основ≥ лежить ман≥пул¤ц≥¤ генами. ј сама така ман≥пул¤ц≥¤ ≥ визначаЇ практично все, що ми називаЇмо генною ≥нженер≥Їю.
јдже будь Ц ¤к≥ ознаки живих орган≥зм≥в Ц в≥д спадковоњ функц≥њ до синтезу б≥олог≥чно активних речовин Ц визначаютьс¤ дезоксирибонуклењновою кислотою
(ƒЌ ), в ¤к≥й записана ≥нформац≥¤ про вс≥ гени. ¬важаЇтьс¤, що у людини приблизно 100 тис. ген≥в ≥ 30 тис. б≥лкових молекул. ѕевна д≥л¤нка нуклењновоњ кислоти, в ¤кий записана посл≥довн≥сть ам≥нокислотних б≥лк≥в, - це ≥ Ї ген. ѕричому ген≥в приблизно ст≥льки, ск≥льки ≥снуЇ б≥лк≥в.
—укупн≥сть ус≥х ген≥в називаЇтьс¤ гномом. ¬≥домо, ¤к функц≥онують приблизно
20% генома. ўо робить решта 80% - поки ще нев≥домо.

Ќайб≥льше вражаЇ та ген≥альна простота, ¤ка лежить в основ≥ збер≥ганн¤ ≥ реал≥зац≥њ генетичноњ ≥нформац≥њ. ќднак генетичне кодуванн¤ т≥льки здаЇтьс¤ простим. ≤нформац≥йна Їмн≥сть ƒЌ  Ц вражаюча. Ѕ≥ох≥м≥ки п≥драхували, що к≥льк≥сть р≥зних можливих сполучень названих вище п'¤ти азотистих основ у генах людини визначаЇтьс¤ числом 265, за ¤ким стоњть 2,4 м≥ль¤рда нул≥в! “≥ло людини приблизно м≥стить10/23степени, кл≥тини. ќбразно кажучи, в людському орган≥зм≥ закодовано 27 трильйон≥в книг. якщо вс≥ гени людини розм≥стити посл≥довно, в одну нитку, то вона зможе прост¤гнутис¤ в≥д земл≥ до —онц¤ 400 раз≥в

√енетична ≥нженер≥¤ ¤к галузь науки виникла у 1972 роц≥, коли стало можливим одержувати будь-¤к≥ гени тварин, рослин, в≥рус≥в та ≥нших орган≥зм≥в ≥ вводити будь ¤к≥ гени з одного орган≥зму Ц в ≥нший. ѕросто так отримати ген ≥ ввести його в той чи ≥нший орган≥зм неможливо, оск≥льки в≥н буде зруйнований ¤к чужор≥дна генетична ≥нформац≥¤. “ому дл¤ введенн¤ ген≥в у кл≥тини рослин, тварин та ≥нших об'Їкт≥в створюютьс¤ спец≥альн≥ генн≥ конструкц≥њ. ƒл¤ цього використовують в≥руси рослин ≥ тварин, фаги ≥ плазм≥ди. ѕлазм≥ди Ц це к≥льцев≥ структури ƒЌ , ¤к≥ ≥снують у кл≥тинах бактер≥й, зокрема кишковоњ палички. Ќедол≥ки плазм≥дноњ технолог≥њ пол¤гають у тому, що утворений б≥лковий продукт кристал≥зуЇтьс¤ в кл≥тинах кишковоњ палички. ≤ щоб його добути, њх треба зруйнувати. ÷е робл¤ть з допомогою ультразвуку. ѕричому приблизно 20% кл≥тин лишаютьс¤ незруйнованими.

¬ ≤нститут≥ молекул¤рноњ б≥олог≥њ ≥ генетики ЌјЌ ”крањни розроблена л¤мбдофагова технолог≥¤. …детьс¤ про використанн¤ в≥русу л¤мбда фага, ¤кий вражаЇ бактер≥њ кишковоњ палички. ÷ей фаг маЇ к≥льцеву структуру. ¬ нього вшивають ген, продукт ¤кого необх≥дно отримати, ≥ заражають кл≥тини кишковоњ палички. ѕеревага фаговоњ технолог≥њ пол¤гаЇ в тому, що синтезований б≥лок не кристал≥зуютьс¤, а бактер≥альн≥ кл≥тини не доводитьс¤ руйнувати, щоб добути синтезований б≥лок. Ћ¤мбда фаг разом з введеним в нього геном розмножуЇтьс¤, заповнюЇ весь прост≥р кишковоњ палички ≥, зрештою, руйнуЇ њњ. як насл≥док Ц вдаЇтьс¤ вилучити вс≥ сто в≥дсотк≥в синтезованого б≥лка. ‘агову технолог≥ю розробив член-кореспондент ЌјЌ
”крањни ¬. ј.  ордюм.

ƒо реч≥, на основ≥ л¤мбдофаговоњ технолог≥њ в ≤нститут≥ молекул¤рноњ б≥олог≥њ ≥ генетики ЌјЌ ”крањни було отримано ≥нтерферон людини.

√енно-≥нженерн≥ технолог≥њ можна використовувати у будь-¤к≥й сфер≥ д≥¤льност≥. ÷е с≥льське господарство, медицина, охорона довк≥лл¤, фармаколог≥чна промислов≥сть. ўо ж до ман≥пулюванн¤ з генетичним матер≥алом, то сьогодн≥ це вже вир≥шене питанн¤. Ќа будь-¤кому р≥вн≥ орган≥зац≥њ живоњ природи можна передати гени одного орган≥зму ≥ншому. ÷е стосуЇтьс¤ в≥рус≥в, рослин, м≥кроорган≥зм≥в, тварин тощо. ќрган≥зми ¤ким введено нов≥ гени, називають транс генними. Ѕ≥льше того, можна об'Їднати весь генетичний матер≥ал з двох кл≥тин в одну. ƒл¤ цього з кл≥тини зн≥мають оболонку. “ак≥ кл≥тини без оболонки називаютьс¤ протопластами. ¬они мають здатн≥сть зливатис¤, при цьому обТЇднуЇтьс¤ весь генетичний матер≥ал обох кл≥тин. ѕ≥сл¤ обТЇднанн¤ утворюЇтьс¤ сп≥льна дл¤ протопласт≥в, що злилис¤, оболонка, ≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ кл≥тина-монстр. ”¤вимо прим≥ром, що одну кл≥тину ми вз¤ли у крокодила, а другу Ц в курки ≥ злили њх в одну. ќтримана кл≥тина Ц це монстр, ¤кий не ≥снуЇ в природ≥, така соб≥ крококурка. ћожна зТЇднати кл≥тину людини ≥ кл≥тину моркви. Ќа р≥вн≥ кл≥тини цей монстр м≥стиме людськ≥ гени ≥ гени моркви. “а слава Ѕогу, що з такого г≥брида не виросте тварина, але кл≥тини будуть д≥литис¤. ≤ що найц≥кав≥ше: п≥д час кожного под≥лу кл≥тини вилучаЇтьс¤ частина генетичного матер≥алу, частина ген≥в чи хромосом, ¤к≥ ф≥логенетичн≥ молодощ≥. ” процес≥ под≥лу кл≥тина повертаЇтьс¤ до початкового стану, в ¤кому вона перебувала до ≥нженерно-генетичних ман≥пул¤ц≥й. “обто вона виникаЇ п≥д час под≥лу те, що ф≥логенетично молодоще, ≥, врешт≥-решт, усе стаЇ на своњ м≥сц¤.

 оли т≥льки зТ¤вилас¤ можлив≥сть працювати з кл≥тинами ≥ генами, то в≥дразу в≥дкрилис¤ перспективи дл¤ одержанн¤ певних л≥карських препарат≥в, скаж≥мо, ≥нсул≥ну. ÷е надзвичайно актуально дл¤ медицини, оск≥льки на д≥абет хвор≥Ї приблизно 10 % населенн¤ земноњ кул≥, тобто 0,5млрд. людей.
≤нсул≥н традиц≥йно добуваЇтьс¤ з п≥дшлунковоњ залози великоњ рогатоњ худоби чи свиней. якщо у майбутньому ор≥Їнтуватис¤ т≥льки на такий шл¤х його одержанн¤, то н≥¤ких тварин невистачить дл¤ того, щоб задовольнити потреби в цьому препарат≥. ћожна навести простий розрахунок: дл¤ л≥куванн¤ 750 д≥абетик≥в прот¤гом року необх≥дно забити 23,5 тварини. ÷е дасть усього лише 450г. ≥нсул≥ну. ј використовуючи генно-≥нженерну технолог≥ю, таку к≥льк≥сть ≥нсул≥ну можна одержати з м≥кроорган≥зм≥в, що ≥нкубуютьс¤ у девТ¤ти л≥тров≥й посудин≥.

як це робитьс¤ ? √ен ≥нсул≥ну УвшиваЇтьс¤Ф у плазм≥ди, переноситьс¤ у кишкову паличку ≥ починаЇ в н≥й працювати, виробл¤ючи ≥нсул≥н. —об≥варт≥сть препарату набагато нижча, н≥ж застарого способу його одержанн¤. ќтже, вигода застосуванн¤ тут генно-≥нженерноњ технолог≥њ очевидна. ћожна отримати не т≥льки бичачий чи свин¤чий ≥нсул≥н, а й людський. —ьогодн≥ це вже робл¤ть. ѕричому отримувати ≥нсул≥н даЇ змогу ¤к плазм≥дна технолог≥¤, так ≥ фагова.

Ќа баз≥ генно-≥нженерноњ технолог≥њ виник новий напр¤м Ц генна терап≥¤. —уть њњ пол¤гаЇ у введенн≥ в орган≥зм зм≥ст ген≥в, ¤к≥ перестали працювати чи працюють погано, активних ген≥в. Ќаприклад, при захворюванн≥ на д≥абет вводитьс¤ ген ≥нсул≥ну, аби в≥н працював ≥ видавав свою продукц≥ю. ” досл≥дах на щурах це дало блискучий ефект. ўурам робили операц≥ю Ц у них вид≥л¤ли п≥дшлункову залозу. ѕ≥сл¤ цього тварини вже не виробл¤ли ≥нсул≥ну ≥ були приречен≥ на загибель. јле њм вводили ген ≥нсул≥ну. ¬они жили ≥ це означало, що конструкц≥¤ гену ≥нсул≥ну працюЇ.
“епер ц¤ конструкц≥¤ вже передаЇтьс¤ на передкл≥н≥чн≥ та кл≥н≥чн≥ випробуванн¤. ¬≥дкрилис¤ також перспективи використанн¤ гена л≥попроте≥ну високоњ щ≥льност≥ (Ћ¬ў), ¤кий продукуЇ л≥попротењд з такою ж назвою. ÷ей л≥попротењд повТ¤заний з таким захворюванн¤м, ¤к ≥нфаркт ≥ ≥нсульт у ще нестарих людей Ц приблизно сорокар≥чного в≥ку. —права в тому, що з роками часто накопичуЇтьс¤ у судинах холестерин.  оли ж в орган≥зм≥ все гаразд, в≥н виводитьс¤ л≥попроте≥дом високоњ щ≥льност≥. ќднак п≥сл¤ 40 рок≥в у де¤ких людей Уламаютьс¤Ф гени л≥попротењду. ÷ього УчистильникаФ судин стаЇ дедал≥ менше, ≥ тод≥ може статис¤ ≥нфаркт чи ≥нсульт. Ќа культур≥ кл≥тини ≥ на крол¤х, у ¤ких попередньо викликали висок≥ концентрац≥њ холестерину, було доведено, що введенн¤ гена Ћ¬ў забезпечуЇ зниженн¤ холестерину ≥ його утриманн¤ на нормальному р≥вн≥. ÷е обнад≥йл≥в≥ результати, ¤к≥ дають п≥дстави ставити питанн¤ про проведенн¤ передкл≥н≥чних досл≥джень.

ћожна навести чимало переконливих приклад≥в того, ¤к працюють генна терап≥¤ ≥ генна технолог≥¤ у медицин≥. ќт, прим≥ром, недавно американц≥ вид≥лили з ф≥бробласт≥в людини фактор росту. ј н≥мецьк≥ досл≥дники використали його дл¤ л≥куванн¤ закупорюванн¤ судин серц¤. јдже фактор росту ф≥бробласт≥в спри¤Ї швидкому росту судин. ќтже, коли його було введено в серце через вену ≥ приклеЇне до серцевого мТ¤за, в≥н спри¤в проростанню судин у серцевому мТ¤з≥. ÷е даЇ змогу уникати такоњ операц≥њ, ¤к шунтуванн¤.

≤нший приклад Ц ≥нтерферон. ÷е Їдиний ун≥кальний препарат, що використовуЇтьс¤ дл¤ л≥куванн¤ вс≥х вид≥в в≥русних захворювань. ≤нтерферону дуже мало у кров≥ людини ≥ тварин. ¬≥н зТ¤вл¤Їтьс¤ тод≥, коли в орган≥зм потрапл¤Ї –Ќ -вм≥сний в≥рус. ” в≥дпов≥дь на в≥русну ≥нфекц≥ю ≥ починаЇ синтезуватис¤ ≥нтерферон. —аме тод≥ його можна вид≥лити з кров≥. ѕриблизно з двох л≥тр≥в кров≥ одержують 1 мкг ≥нтерферону. ј ¤кщо ми маЇмо ген ≥нтерферону, то за допомогою генно≥нженерноњ технолог≥њ в культуральному середовищ≥ можна одержати з кл≥тин кишковоњ палички набагато б≥льшу концентрац≥ю ≥нтерферону, н≥ж та, що виникаЇ у кров≥ людини у в≥дпов≥дь на в≥русну ≥нфекц≥ю.

ƒуже перспективним Ї застосуванн¤ генно≥нженерноњ терап≥њ проти спадкових захворювань людини. …детьс¤ про хвороби, з ¤кими надзвичайно важко боротис¤. ѕричини багатьох з них ще не вивчен≥, зрозум≥ло лише, що вони повТ¤зан≥ з спадковими порушенн¤ми ¤кихось генетичних механ≥зм≥в.
 олись академ≥к ЌјЌ ”крањни —.ћ.√ершензон вважав, що винуватиц¤ по¤ви спадкових захворювань Ц ƒЌ , ¤ка входить до складу вакцини. ¬с≥ вакцини м≥ст¤ть ƒЌ . ≤ нин≥ ставитьс¤ завданн¤ одержувати чист≥ в≥д нењ вакцини.
ќднак зТ¤сувалос¤, що ƒЌ  Ц не Їдина винуватиц¤ спадкових захворювань. “ут д≥Ї й чимало ≥нших, мутагенних, фактор≥в, передус≥м забрудненн¤ навколишнього природного середовища. јдже сьогодн≥ у св≥т≥ використовуЇтьс¤
85 тис¤ч х≥м≥чних речовин, ≥ далеко не вс≥ вони ≥н активуютьс¤, багато ¤к≥ потрапл¤ють у пов≥тр¤, грунт, продукти харчуванн¤ тощо.

«астосовуютьс¤ генно-≥нженерн≥ технолог≥њ ≥ дл¤ боротьби проти одн≥Їњ з найнебезпечн≥ших хвороб стол≥тт¤ Ц раку. ” Ѕалтимор≥, наприклад, сконструйовано в≥рус, ¤кий атакуЇ т≥льки раков≥ кл≥тини простати. ўоб зрозум≥ти значенн¤ цього дос¤гненн¤, досить згадати, що у св≥т≥ близько 80% чолов≥к≥в похилого в≥ку хвор≥ють на простатит.

ќдна з найб≥льших ≥ дуже актуальних проблем сучасноњ б≥олог≥њ Ц це розшифруванн¤ генетичного коду вс≥х ген≥в людини. —ьогодн≥ розроблено
ћ≥жнародну програму з ц≥Їњ проблеми, ≥ генетики св≥ту активно працюють над њњ виконанн¤м. Ћюдина маЇ ¤к м≥н≥мум 100 тис¤ч ген≥в.  оли вдаЇтьс¤ розшифрувати њхн≥й генетичний код, це стане основою дл¤ л≥кв≥дац≥њ багатьох спадкових та ≥нфекц≥йних захворювань, в≥д ¤ких щороку вмирають м≥льйони людей планети. ÷е туберкульоз, мал¤р≥¤, холера, гепатит ¬.

—амост≥йний напр¤м генно-≥нженерних технолог≥й, що маЇ широкий спектр досл≥джень, - це ман≥пул¤ц≥њ з рослинами. “ут генна ≥нженер≥¤ дос¤гла справд≥ видатних результат≥в ≥ перед нею в≥дкриваютьс¤ велик≥ перспективи.

¬же вирощен≥ трансгенн≥ пшениц¤, кукурудза, со¤, картопл¤, сон¤шник, р≥пак та ≥нш≥ рослини. ÷им рослинам введен≥ гени, ¤к≥ в≥дпов≥дають за ст≥йк≥сть проти б≥льшост≥ пестицид≥в, герб≥цид≥в та отрутох≥м≥кат≥в.
—творена ≥ в багатьох крањнах споживаЇтьс¤ ст≥йка проти колорадського жука транс генна картопл¤.

¬чен≥-генетики сьогодн≥ наполегливо працюють над проблемами застосуванн¤ генно-≥нженерних технолог≥й ≥ дл¤ очищенн¤ забрудненого довк≥лл¤. √енно-≥нженерним способом одержано псевдомонаси, що вбирають залишки нафти ≥ фенол≥в у чотири рази активн≥ше, н≥ж вих≥дн≥ бактер≥њ.

ƒуже ц≥кавий напр¤м генно-≥нженерних досл≥джень Ц це ф≥ксац≥¤ атмосферного азоту. јдже без азоту рослини не можуть рости з такою швидк≥стю. ¬и¤вилос¤, у м≥жкл≥тинному простор≥ дикого рису ≥снують бактер≥њ з родини  лепс≥Їл, ¤к≥ ф≥ксують атмосферний азот ≥ передають його рослинам.
÷≥ м≥кроорган≥зми вдалос¤ вид≥лити. ѓх привезли в ”крањну ≥ провели експерименти, ввод¤чи њх рослинам, ¤к≥ культивуютьс¤ у нас. ≤ ось результат.  ультура гречки п≥сл¤ введенн¤ препарату з цих бактер≥й даЇ врожай 12,3 центнера з гектара, а без препарату Ц 8 центнер≥в. ќзима пшениц¤ в≥дпов≥дно 52,4 ≥ 45, ¤чм≥нь Ц 50 ≥ 42, томати Ц 56,8 ≥ 23 центнери. ¬м≥ст б≥лка у зерн≥ зб≥льшуЇтьс¤ на 7-10%. ј р≥вень н≥трат≥в зменшуЇтьс¤ у 10-100 раз≥в, рад≥оактивного цез≥ю Ц у 2,5 раза. Ќа основ≥ цих бактер≥й створено препарат, ¤кий сьогодн≥ проходить широк≥ випробуванн¤. Ќа нього покладають велик≥ над≥њ. јдже в≥домо, що азотист≥ добрива спричин¤ють утворенн¤ н≥трат≥в у рослинн≥й продукц≥њ, а наш препарат еколог≥чно чистий.

јктуальний напр¤м генно-≥нженерних досл≥джень Ц це виробництво продукт≥в харчуванн¤ у с≥льському господарств≥. ¬же створено вектори дл¤ дводольних та однодольних рослин, в ¤к≥ можна вводити будь-¤к≥ гени.
¬иведено новий сорт кукурудзи з високим вм≥стом б≥лка. ” Ѕразил≥њ генетики працюють над програмою У—уперквасол¤Ф. ѕередбачаЇтьс¤, що г≥брид квасол≥ та американського √ороха буде вдалим поЇднанн¤м ц≥нних харчових властивостей ≥ забезпечить њжею 500 млн.чолов≥к у ѕ≥вденн≥й јмериц≥.

‘ормуютьс¤ ≥ зовс≥м неспод≥ван≥ напр¤ми досл≥джень. Ќаприклад, Ї реальна перспектива використанн¤ нових джерел енерг≥њ. ¬одорост≥, ¤к≥ м≥ст¤ть 70% вуглеводн≥в, - це фактично повноц≥нне пальне. јреал њх поширенн¤ Ц австрал≥йськ≥ озера. «авданн¤ генноњ ≥нженер≥њ Ц п≥двищити вм≥ст вуглеводн≥в у цих водорост¤х.

ўе один ц≥кавий обТЇкт Ц гени фотосинтезу. …детьс¤ про перетворенн¤ св≥тла на вуглеводень. “ут Ц безмежне поле досл≥джень дл¤ генетик≥в.

ј от ус≥м нам знайом≥ св≥тл¤чки. ¬и¤вл¤Їтьс¤, з њхньою допомогою можна зробити л≥хтар≥. ” япон≥њ нав≥ть прийн¤то пТ¤тир≥чний план створенн¤ л≥хтар¤ на основ≥ люциферин-люцеферазноњ реакц≥њ. ¬ нього вкладено 1,8 м≥ль¤рда ≥Їн. японц≥ збираютьс¤ вид≥лити гени св≥тл¤чк≥в, що в≥дпов≥дають за цю реакц≥ю, ≥ ввести њх у дерева, ¤к≥ з настанн¤м сут≥нок св≥титимутьс¤ зам≥сть л≥хтар≥в. ” такий спос≥б можна заощадити чимало електроенерг≥њ.

« використанн¤м кл≥тинноњ ≥ тканинноњ б≥отехнолог≥њ у багатьох лаборатор≥¤х св≥ту ведутьс¤ роботи з метою створенн¤ штучних орган≥в.

«авд¤ки генно-≥нженерним методам зТ¤вилис¤ форми бактер≥й, ¤к≥ вилуговують ≥з зб≥днених руд залишки урану, в≥н переводитьс¤ у розчинний стан ≥ дал≥ концентруЇтьс¤. ѕод≥бн≥ розробки ведутьс¤ ≥ в ”крањн≥, зокрема в ≤нститут≥ колоњдноњ х≥м≥њ т≥ х≥м≥њ води ЌјЌ”, але не з ураном, а ≥з золотом. «олото добуваЇтьс¤ ≥з зб≥днених руд ћуж≥њвського родовища у
«акарпатт≥. Ѕактер≥њ зд≥йснюють селективну гетеро коагул¤ц≥ю з частинками золота. ÷¤ розробка зареЇстрована ¤к в≥дкритт¤ у 1986 роц≥. «астосуванн¤ даноњ технолог≥њ дало змогу тор≥к ћуж≥њвськ≥й збагачувальн≥й фабриц≥ одержати дес¤тив≥дсотковий прир≥ст золота.

¬о≥стину генно-≥нженерн≥ технолог≥њ в≥дкривають перед людством небачен≥ перспективи.

–озд≥л 2. Ѕ≥отехнолог≥чн≥ методи в≥дтворенн¤ скота.

Ѕ≥отехнолог≥¤ Ц це наука про використанн¤ б≥олог≥чних процес≥в дл¤ практичних ц≥лей. Ѕагато хто з б≥олог≥чних прийом≥в уже знайшли широке практичне застосуванн¤ у тваринництв≥, ≥нш≥ ще не вийшли з≥ ст≥н лаборатор≥й, але вже в найближчому майбутньому докор≥нно можуть зм≥нити систему розведенн¤ тварин ≥ додати њм зовс≥м новий напр¤мок.

Ќайб≥льш ¤скравим прикладом використанн¤ б≥отехнолог≥њ у тваринництв≥ Ї метод штучного запл≥дненн¤. ¬≥н дозволив у пор≥вн¤но короткий терм≥н р≥зко п≥двищити генетичний потенц≥ал с≥льськогосподарських тварин, особливо у великоњ рогатоњ худоби, овець ≥ коней, ≥ трохи менш масштабно у свиней ≥ птаха. Ќа жаль, останн≥м часом у наш≥й крањн≥ ослабнула увага до цього прогресивного прийому. ” результат≥ йде пом≥тне зменшенн¤ в≥дсотка запл≥дненн¤ великоњ рогатоњ худоби, свиней; до вкрай низького р≥вн¤ знизилос¤ запл≥дненн¤ овець. Ѕезсумн≥вно, що одна з основних причин Ц це руйнуванн¤ в останн≥ роки орган≥зац≥йних форм веденн¤ тваринництва. Ќе менш важлива причина Ц в≥дставанн¤ в≥тчизн¤ного тваринництва у використанн≥ сучасних б≥отехнолог≥й.

Ќизька рентабельн≥сть тваринництва обумовлена безпл≥дн≥стю. “очно встановлено, що затримка пл≥дного запл≥дненн¤ корови, починаючи з 89-100 дн≥в п≥сл¤ отеленн¤, супроводжуЇтьс¤ щоденним недоодержанн¤м 10-13 кг молока до моменту пл≥дного запл≥дненн¤. Ќеважко бачити, ¤кий економ≥чний збиток це приносить господарствам.

јналог≥чн≥ економ≥чн≥ втрати спостер≥гаютьс¤ у свинарств≥, де значна частина свиноматок не приходить в охоту в перш≥ дн≥ п≥сл¤ в≥д≥бранн¤ порос¤тчи пл≥дно не осемен¤Їтьс¤, а на њхнЇ отриманн¤ йдуть непродуктивн≥ витрати.

–азом з тим, в останн≥ роки розроблений ц≥лий р¤д б≥отехнолог≥чних прийом≥в, що дозвол¤ють до м≥н≥муму скоротити економ≥чн≥ утрати в≥д безпл≥дност≥ тварин. ÷е насамперед прийоми синхрон≥зац≥њ ≥ стимул¤ц≥њ половоњ охоти. ћетод синхрон≥зац≥њ охоти у тварин даЇ можлив≥сть регулювати час приходу в охоту й овул¤ц≥ю у групи тварин у визначений терм≥н.
—инхрон≥зац≥¤ охоти у кор≥в ≥ телиць проводитьс¤ шл¤хом ≥н'Їкц≥й аналог≥в простагландина 2-альфа (эстрофана, антипроста,клопростенола й ≥нших).
«астосовують дв≥ схеми обробки тварин простагландином: однократну ≥ дворазову. ѕ≥сл¤ однократноњ обробки охоту ви¤вл¤ють приблизно 60% тварин, ¤ких осемен¤ють через 2-3 доби п≥сл¤ обробки, а що залишилис¤ обробл¤ють простагландинами повторно через 10-12 дн≥в ≥ ос≥мен¤ють також у наступн≥ 2-
3 дн¤ в м≥ру приходу в охоту.

«аслуговуЇ на увагу ≥ наступна схема обробки кор≥в простагландином.
‘ах≥вц≥ ферми визначають м≥н≥мальний ≥нтервал м≥ж отеленн¤м ≥ першим запл≥дненн¤м кор≥в. ѕрим≥ром, ¤кщо за м≥н≥мальний пром≥жок часу м≥ж отеленн¤м ≥ першим запл≥дненн¤м приймають 50-60 дн≥в, те день обробки простагландином (день 1) буде включати вс≥х кор≥в, що отелилис¤ 50-56 чи 60-
66 дн≥в назад. ”с≥м коровам увод¤ть простагландин у день 1 ≥ ос≥мен¤ють њх у м≥ру приходу в охоту.  ор≥в, що не будуть запл≥днен≥ до 8-го дн¤, повторно обробл¤ють простагландином одночасно з новою групою кор≥в, в≥д≥браних дл¤ першоњ обробки в обраний терм≥н п≥сл¤ отеленн¤.
—постереженн¤ за коровами з метою ви¤вленн¤ охоти ведуть до 15-го дн¤.
 ор≥в, що не прийшли в охоту в початковий терм≥н, обстежуЇ ветл≥кар дл¤ ви¤вленн¤ порушень функц≥њ репродуктивних орган≥в.

ћетоди синхрон≥зац≥њ половоњ охоти у свиней дають можлив≥сть краще орган≥зувати систему ви¤вленн¤ охоти ≥ запл≥дненн¤ тварин, рац≥онально розпод≥лити час гормональноњ обробки ≥ запл≥дненн¤ по робочих дн¤х, ефективн≥ше використовувати виробнич≥ прим≥щенн¤ ≥, у к≥нцевому рахунку, забезпечити з високою точн≥стю проведенн¤ вс≥х технолог≥чних процес≥в виробництва продукц≥њ.

ƒл¤ синхрон≥зац≥њ охоти в статевозр≥лих ремонтних свинок гальмують плин полового циклу у визначеноњ групи свиней на стад≥њ проэструса шл¤хом обробки прогестероном чи його аналогами. “ут ¤к би ≥м≥туЇтьс¤ д≥¤ прогестерона п≥д час природного полового циклу. ѕ≥сл¤ припиненн¤ д≥њ прогестерона це гальмуванн¤ припин¤Їтьс¤, ≥ ус≥ свинки в груп≥, що знаход¤тьс¤ на одн≥й стад≥њ полового циклу, у проэструсе одночасно ви¤вл¤ють охоту й овул¤ц≥ю. Ќайб≥льш розповсюдженим у даний час препаратом дл¤ синхрон≥зац≥њ охоти у свиней Ї регумейт, що ввод¤ть з кормом у доз≥ 20 мг прот¤гом 18 дн≥в. ≈фект синхрон≥зац≥њ охоти п≥двищуЇтьс¤, ¤кщо через 24 години п≥сл¤ останнього введенн¤ регумейта инЇцирують 600-800 »≈ —∆ .

—инхрон≥зац≥¤ охоти у кобил дос¤гаЇтьс¤ однократною ≥н'Їкц≥Їю простагландина прот¤гом трьох дн≥в, ¤кщо проводитьс¤ п≥д час сформованого жовтого т≥ла. як ≥ в корови, жовте т≥ло кобили несприйн¤тливе до д≥њ простагландина в перш≥ п'¤ть дн≥в полового циклу. ќднак овул¤ц≥¤ в кобил п≥д д≥Їю простагландина синхрон≥зуЇтьс¤ менш точно. ¬нутр≥шньовенне введенн¤ ’√ викликаЇ д≥ючу овул¤ц≥ю в кобил ≥ завд¤ки цьому скорочуЇ число запл≥днень в одну охоту при одночасному п≥двищенн≥ запл≥днюваност≥.
ѕодоланн¤ сезонного неглибокого анэструса в кобил дос¤гаЇтьс¤ 7-10- денними ≥н'Їкц≥¤ми прогестерона.

¬еликий ≥нтерес представл¤Ї контроль часу полог≥в б≥отехнолог≥чними методами. ќрган≥зац≥¤ спостережень за процесом полог≥в у точно призначений терм≥н значно знижуЇ втрати немовл¤т. Ќайб≥льше усп≥шно цей прийом застосовуЇтьс¤ у свинарств≥. ¬икликанн¤ полог≥в у групи свиней у точно призначений терм≥н дос¤гаЇтьс¤ застосуванн¤м простагландинов. „ерез те, що р≥ст плод≥в у свиней продовжуЇтьс¤ до 115-го дн¤ ваг≥тност≥, штучне викликанн¤ полог≥в проводитьс¤ не ран≥ше 113-го дн¤ супоросност≥. ” б≥льшост≥ оброблених тваринних полог≥в починаютьс¤ в середньому через 24+-5 годин п≥сл¤ ≥н'Їкц≥њ; у 95% з них пологи проход¤ть прот¤гом 36 годин.

ќстанн≥ два дес¤тил≥тт¤ ознаменувалис¤ активною розробкою нових б≥отехнолог≥чних прийом≥в до розведенн¤ тварин, а саме, трансплантац≥њ ембр≥он≥в, запл≥дненн¤ ¤йцекл≥тин поза орган≥змом, клонуванн¤ ембр≥он≥в ≥ одержанн¤ трансгенних тварин.

ќстанн≥м часом у зв'¤зку з усп≥хами в розробц≥ методу клонуванн¤ тварин з використанн¤м соматичних кл≥тин, заслуговуЇ на увагу проведенн¤ трансфекц≥њ цих кл≥ток чужор≥дним геном, а пот≥м використанн¤ њх ¤к джерела ¤дра пересадженн¤. ÷е забезпечить б≥льш ефективне одержанн¤ трансгенних ембр≥он≥в ≥ тварин.

ќбговорюютьс¤ к≥лька областей застосуванн¤ трансгенних с≥льськогосподарських тварин: п≥двищенн¤ швидкост≥ росту ≥ зниженн¤ в≥дкладенн¤ жиру в туш≥, резистентн≥сть до хвороб, ¤к≥сть тваринницькоњ продукц≥њ ≥ створенн¤ тварин-продуцент≥в коштовних б≥олог≥чно активних речовин, головним чином, людських л≥карських б≥лк≥в.

” 1982 роц≥ були отриман≥ перш≥ трансгенн≥ миш≥ з геном гормону росту, у ¤ких спостер≥галос¤ чотириразове зб≥льшенн¤ швидкост≥ росту ≥ подвоЇнн¤ к≥нцевоњ живоњ маси. Ќа противагу результатам, отриманим на мишах, у трансгенних свиней з геном гормону росту не спостер≥галос¤ аналог≥чного прискоренн¤ росту. “≥льки при згодовуванн≥ трансгенним свин¤м рац≥ону з п≥двищеним зм≥стом протењну (18% зам≥сть 16%) у них були на 16,5% б≥льш висок≥ середньодобов≥ прирости ваги. ќднак у трансгенних свиней заф≥ксоване б≥льш н≥ж дворазове зменшенн¤ товщини шпику в пор≥вн¤нн≥ з контрольними свин¤ми. –озходженн¤ по швидкост≥ росту м≥ж трансгенними мишами ≥ свин¤ми порозум≥ваютьс¤ тим, що на використовуваних мишах не вели селекц≥ю по њхн≥й швидкост≥ росту, а на свин¤х прот¤гом багатьох покол≥нь таку селекц≥ю вели ≥ тому генетичний потенц≥ал росту, очевидно, знаходитьс¤ недалеко в≥д потенц≥йного плато свиней.

ќдержанн¤ трансгенних тварин, ст≥йких до захворювань, представл¤Їтьс¤ в даний час б≥льш перспективним, чим зб≥льшенн¤ продуктивност≥. Ќезважаючи на те, що резистентн≥сть до р¤ду захворювань Ц пол≥генна ознака, маютьс¤ механ≥зми резистентност≥, що ірунтуютьс¤ на одиничних генах ≥ це усел¤Ї впевнен≥сть в усп≥ху використанн¤ трансгенних тварин, ст≥йких до захворювань. ¬≥домо, що чи проникненню розмноженню патоген≥в перешкоджають, головним чином, имунн≥ механ≥зми. ” зв'¤зку з цим становить ≥нтерес створенн¤ трансгенних тварин, продуцирующих р≥зн≥ речовини, що волод≥ють ≥мунолог≥чними зд≥бност¤ми. ¬≥дом≥ окрем≥ гени, в≥дпов≥дальн≥ за ст≥йк≥сть до р≥зних захворювань: ген Ќх+ мишей резистентност≥ до в≥русу грипу, ген ст≥йкост≥ до диарењ немовл¤т-порос¤т ген, що регулюЇ зм≥ст лактоферина в тканинах молочноњ залози, що п≥двищуЇ оп≥рн≥сть до маститу.

¬еликий ≥нтерес представл¤Ї одержанн¤ трансгенних тварин, що м≥ст¤ть антизначеневий (ас) ген проти визначених в≥рус≥в. ћехан≥зм д≥њ складаЇтьс¤ в експрес≥њ ас –Ќ  у кл≥тках ≥ њњ наступн≥й г≥бридизац≥њ з≥ значеневим
–Ќ . ÷е приводить до ингибированн¤ репл≥кац≥њ в≥русного генома. ”
Ѕ≥отехцентр≥ –осс≥льгоспакадем≥њ отриман≥ трансгенн≥ кролики з геном ас –Ќ  проти лейкозу великоњ рогатоњ худоби. ѕродемонстровано ст≥йк≥сть цих тварин до в≥русу лейкозу. ѕеренос ц≥Їњ розробки на велику рогату худобу мало б величезне народногосподарське значенн¤, тому що в≥дсоток зараженн¤ в≥русом лейкозу тварин цього виду високий.

Ќайб≥льша увага останн≥м часом прид≥л¤Їтьс¤ одержанню трансгенних тварин, продуцируючих з молоком б≥олог≥чно активн≥ речовини. ¬икористанн¤ трансгенних тварин у ¤кост≥ б≥ореактор≥в важливих рекомб≥нантних б≥лк≥в маЇ р¤д переваг у пор≥вн¤нн≥ з м≥кроорган≥змами. ÷≥лий р¤д б≥лк≥в не може продуцироватис¤ м≥кроорган≥змами у своњй активн≥й форм≥, тому що в бактер≥¤х не в≥дбуваЇтьс¤ до к≥нц¤ або не завершуютьс¤ посттрансл¤ц≥йн≥ модиф≥кац≥њ, що знижуЇ б≥олог≥чну активн≥сть б≥лк≥в. ѕри цьому виникають труднощ≥ при очищенн≥ б≥лка через те, що м≥кроорган≥зми не вид≥л¤ють синтезований б≥лок у середовище, а акумулюють його в цитоплазм≥.

Ќайб≥льших усп≥х≥в в одержанн≥ трансгенних тварин дл¤ виробництва л≥карських б≥лк≥в людини дос¤гла ф≥рма ƒжинзайм “рансгенетикс (—Ўј), де отримано близько 30 л≥карських б≥лк≥в людини, а 14 з них з концентрац≥Їю не менш 1 г на л≥тр молока. ÷е приблизно в дес¤ть раз≥в перевищуЇ р≥вень виробництва б≥лка в традиц≥йних кл≥тинних системах.

“аким чином, багато ¤к≥ б≥отехнолог≥чн≥ прийоми знайшли широке практичне застосуванн¤ у тваринництв≥ ≥ використовуютьс¤ з великим економ≥чним ефектом. ћожна спод≥ватис¤, що наступною найб≥льш пом≥тною б≥отехнолог≥чною розробкою стане клонуванн¤ тварин, що докор≥нно зм≥нить традиц≥йн≥ методи розведенн¤. ўе б≥льш значним б≥отехнолог≥чним прийомом буде одержанн¤ трансгенних тварин, ¤к дл¤ ц≥лей зм≥ни продуктивност≥ й ≥нших ¤костей тварин, так ≥ дл¤ використанн¤ в ¤кост≥ б≥ореактор≥в дешевих людських л≥карських б≥лк≥в.

«аключенн¤.

Ѕ≥отехнолог≥¤ Ї одним з пр≥оритетних напр¤м≥в, ¤к≥ забезпечують прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу.
Ќова б≥отехнолог≥¤ сформувалась на баз≥ молекул¤рноњ б≥олог≥њ кл≥тинноњ та генетичноњ ≥нженер≥њ, що розвиваютьс¤ швидкими темпами, широкого використанн¤ метод≥в б≥ох≥м≥њ, б≥оорган≥чноњ х≥м≥њ та ≥нших наук. —ьогодн≥ нову б≥отехнолог≥ю використовують при вир≥шенн≥ багатьох практичних питань, щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ охорони здоровТ¤, зб≥льшенн¤ продовольчих ресурс≥в ≥ забезпеченн¤ господарств сировиною, створенн¤ ≥ використанн¤ рентабельних поновлювач≥в джерел енерг≥њ ≥ безв≥дходних виробництв, зменшенн¤ шк≥дливих антропогенних вплив≥в на навколишнЇ середовище та в ≥нших галуз¤х.
ќсновне завданн¤ б≥отехнолог≥њ Ц це виробництво б≥олог≥чно активних речовин дл¤ задоволенн¤ потреб охорони здоровТ¤, а також галузей агропромислового комплексу в таких обс¤гах ≥ з такою соб≥варт≥стю, ¤к≥ дають можлив≥сть вироблен≥й б≥отехнолог≥чн≥й продукц≥њ бути конкурентноздатною.

—писок використаних джерел.

јйала ‘. ¬ведение в попул¤ционную и Їволюционную генетику: ѕер. с англ.,-
ћ.: ћир, 1984. Ц 232 с.
√енетика с≥льськогосподарських тварин / ¬.—. оновалов, в.ѕ. оваленко, ћ.ћ.
Ќедвига та ≥н.-  .: ”рожай, 1996. Ц 432 с.
ћацука √. √оризонти генно≥нженерних б≥отехнолог≥й. Ц ¬≥сник ЌјЌ”, є1, 2000.
ѕрокофьев ћ.». ѕерспективы использовани¤ биотехнологии в животноводстве. Ц
«оотехни¤, є4, 1999.
ѕроценко ћ.ё. √енетика: ѕ≥друч. Ц  .: ¬ища шк., 1994. Ц 303 с.
“арасенко Ќ.¬. Ѕиотехнологические методы воспроизведени¤ скота. Ц
«оотехни¤, є4, 2001.